Як на Волині кабанців на волю випускали

IMG_1509В урочищі «Кунища», що знаходиться на території Галузіївського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ», єгері випустили на волю близько тридцяти диких поросят.
– У Гайсинському звірогосподарстві Вінницької області ми закупили п’ять свиноматок і одного вепра, щоб поновити «дику кров волинських лісів», – каже головний мисливствознавець ДП «Маневицьке ЛГ» Микола Корець. – Напередодні збудували для них просторого вольєра. Тож «вінницькі переселенці» почуваються тут комфортно: і обжилися, і обзавелися потомством, і з єгерами подружилися. Вже й своє малюківство підгодували… Ось подивіться, які красунчики.
Малюківство шнурочком в’ється-порохкує стежкою за вепром. За кілька метрів від виходу із вольєра той насторожено зупиняється, певне вловив нашу неголосну мову чи нюхом відчув присутність жіночих парфумів та чоловічого тютюну. Зупинився, роззирнувся, принюхався… Все стадо, а воно розтягнулося на кількадесять метрів, впинилося. Вепр тим часом злякано кидається у наш бік, біжить поруч із нами, з допоміжного вольєрчика під сіткою проривається в основний, ведучи величеньку малюківську ватагу назад під захист благородних єгерів.
– Підгодовуємо їх зерновими і кукурудзою, а головне – тут вони у безпеці, – коментує таке несподіване рішення вепра головний мисливствознавець, – тож і біжать під наш захист: більше довіряють перевіреним угіддям, аніж незнайомим.
Вольєр знаходиться у мальовничій лісовій місцевості – столітні дуби та сосни, ягідники та моховища. Далеко від людських осель, гуркітливих автострад. Тишу лиш пташка співом лякає чи звір який подасть голос. У лісових масивах ДП «Маневицького ЛГ» налічується понад 200 кабанів, 600 козуль, 23 лосі, 10 оленів, 500 бобрів, не кажучи про більш дрібну дичину. А ще цього року в Одеській області лісівники Волині закупили близько 40 фазанів. Цих красунчиків також побачили.
– В давнину їх тут була незліченна кількість, та з часом перевелися, – розповідає Микола Миколайович. – Хочемо відтворити їх поголів’я.
«Одесити», побачивши об’єктиви фотоапаратів, сполошилися, та за якусь мить вже позують і з такою ж цікавістю, як і ми їх, розглядають людей.
Щоб звір тримався лісу, не занадився до людських городів, в угіддях засіяно 40 га зерновими – кукурудзою, вівсом, ячменем. Діє 28 підгодівельних майданчиків, де на 12-ти цілорічно ведеться підгодівля.
– У доброго господаря звір по чужих городах не ходитиме, – задоволено каже директор Маневицького держлісгоспу Володимир Радіон. – Ми його підгодовуємо і охороняємо. Природа вимагає захисту і прихильного ставлення від людей.
…Лиш із третього разу стадо із вольєру вийшло на волю у лісові хащі. Далі йому належить жити за законами дикої природи.
Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства
На фото автора: голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков біля вольєра; вепр веде ватагу в бік людей; фазани.

IMG_1518IMG_1532

 

Лісничий – він же лікар, охороняє і лікує ліс

“Лісничий на своєму місці”, — так про щоденну роботу лісничого Кортеліського лісництва ДП “Ратнівське лісомисливське господарство” Миколи Оніщука дає директор держлісгоспу Микола Мельник. Микола Васильович — лісівник за покликанням, і нині у нього великий досвід за плечима, бо пройшов чи не усі сходинки структури лісгоспу — від майстра лісу до головного лісничого. Пройшли роки, і сьогодні Микола Васильович достеменно знає рідний ліс, кожну ділянку ввіреної території, лісовими стежками ходить, як-то кажуть, із заплющеними очима.

“Лісничий — він же і лікар,” — любить повторювати Микола Оніщук. — “На його плечах і сумлінні — лікувати хворі дерева, запобігати поширенню хвороб, вчасно проводити санітарно-оздоровчі заходи. Якщо щось із цього переліку упустити, то доведеться довгий час надолужувати. А це тривала робота.

— Ось погляньте, як гарно буяють молоді посадки, — Микола Васильович показує рукою то вліво, то вправо… Із ним, а також директором лісгоспу Миколою Мельником та головним лісничим В’ячеславом Дейнекою, ми оглядаємо багатства Кортеліського лісництва. — Без сумніву, росте хороша заміна зрізаному лісові.

Зрізаний ліс… Ці слова, зазвичай, боляче сприймають багато людей. Зрізати дерево, кажуть, легко й швидко. А ось для того, аби воно виросло, потрібно, щоб пройшли десятки років. Та насправді захисники природи мають вагомі причини для того, аби зрізати дерево.  Спостереження за тим, як лісничий природньо, а не вдавано, цікавиться то тим, то іншим деревцем, кущем чи молодим насадженням, уважно придивляється та вголос робить якісь висновки, дають підстави запевняти, що такі, як Микола Васильович, люблять ліс, свою справу, і що вони ніколи не заподіють шкоди навколишній природі. Більше того,  щоденна, на перший погляд зовсім непомітна робота лісівника насправді — рутинна. Тільки лісівник за покликанням, наприклад, виявивши хворе дерево, не зріже його одразу, а зробить все для того, аби зберегти його, аби відновити його “здоров’я”. Але коли дерево невиліковне і становить небезпеку для інших лісових культур, його потрібно зрізати.

Ратнівські  лісівники зіткнулися із серйозною проблемою. Практично на їхніх очах чахне ліс. “Коренева губка” останніми роками все більше і частіше дає про себе знати. Цей дереворуйнівний гриб-збудник є небезпечним збудником кореневих гнилей хвойних порід, і рідше може траплятися на листяних. “Кореневу губку” фахівці називають хворобою “староорних” земель. Як повідав з власного досвіду  лісничий Микола Оніщук, найбільше збудники “кореневої губки” облюбували землі, непридатні для сільськогосподарських робіт. Саме  тому працівники держлісгоспу практикують садити листяні лісові насадження і за змішаною схемою.

— Ми перебуваємо на території  27 кварталу, де в минулому ріс сосновий ліс, — ознайомлює з місцевістю лісничий. — Ця площа вийшла з-під кореневої губки, і, аби не повторювати колишніх помилок, ми вводимо листяні породи дерев. Зокрема на цій ділянці ми посадили насадження за  схемою 6 рядів сосни, 2 — берези і 2 — дуба. Тобто 50 відсотків хвойних дерев, 50 відсотків — листяних. Окрім того, листяні породи, як відомо, сприяють покращенню грунтових умов.

… А зараз, зауважте,  під’їжджаємо до території, що потребує негайного втручання, — зосереджує нашу увагу директор лісгоспу Микола Мельник. Й справді, миловидну картину з молоденькими зеленими насадженнями змінюють дерева-сухостої. Вони почорніли, здавалося, наче якась невідома сила їх чудернацько вигнула в різні сторони. Декотрі з них уже відмерли, попадали…

— Вогнища “кореневої губки” в лісі зустрічаються нерідко. І, на превеликий жаль, на площах, що належать до природно-заповітного фонду, ми нічого вдіяти не можемо, — сумно констатує Микола Іванович. — Дерева, уражені  хворобою, потрібно негайно ліквідувати. Але руки нас зв’язані. Справа в тому, що на території  природно-заповідного фонду на сьогодні  будь-яке втручання людини, а тим більше рубка, заборонені.

Уражене “кореневою губкою” дерево почне всихати, згодом впаде, після чого розпочнеться процес гниття. Цього лісівники не повинні допускати, оскільки таким чином хворе дерево становитиме небезпеку для здорового лісу. Утім на це явище захисники природи можуть лише болісно спостерігати. Тому вони звертаються до екологів з проханням підійти до вирішення цієї  проблеми серйозно та обдумано. І аби зберегти рідний ліс від хвороб,  залишити по собі гарний слід для нащадків,  лісівники у першу чергу сподіваються отримати дозвіл на проведення вибіркових, а при нагальній потребі — й суцільних рубок у  природно-заповідному фонді.

 Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного лісового та мисливського господарства.

Фото автора.

Лісничий лісництва Микола Оніщук біля модельного дерева сосни

Лісничий лісництва Микола Оніщук біля модельного дерева сосни

... старожилий дуб багато знає...

Досвідчений лісівник і старожилий дуб. Фото на пам’ять

Молодий ліс лісівники садять за змішаною системою:

ратне лыс сосна1 ратне сосна 2

гарне фото 2 гарне фото

Головний лісничий Вячеслав Дейнека біля молодих насаджень

Головний лісничий лісгоспу В’ячеслав Дейнека біля молодих насаджень

 

Директор лісгоспу Микола Мельник з колегами обговорюють проблему

Директор лісгоспу Микола Мельник, вирішуючи проблеми, дослухається до колег

Дерева, уражені “кореневою губкою” створюють небезпеку для інших лісових культур

Про молодий ліс дбаємо разом

Хороший розсадник сосни звичайної на своїй лісовій території плекають лісівники Добренського лісництва ДП “Камінь-Каширське лісове господарство”. Цьогорічної весни, як розповів лісничий лісництва Андрій Мись,  насінням сосни засіяли 20 сотих.

— А наступного року, — ділиться планами на майбутнє Андрій Вікторович, — площу збільшимо. А ще — розширимо асортимент саджанців. Вирощуватимемо модрину, ялину та інші лісові культури.

Уже наступної весни колектив лісництва на площах, підготовлених під заліснення, буде висаджувати сіянці сосни із власного тимчасового розсадника. Насадженнями будуть також ділитися із іншими лісництвами держлісгоспу.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На зниміку автора: лісничий Добренського лісництва Андрій Мись, провідний інженер охорони і захисту лісу держлісгоспу Ігор Борох  часто навідуються в розсадник.

сосна 3 сосна 4 сосна 1 сосна 2 сосна

 

На колегії підвели підсумки роботи підприємств галузі щодо заходів із протидії корупції

28 серпня в Держлісагентстві відбулась колегія за участю керівників обласних управлінь лісового та мисливського господарства, підприємств, установ та організацій безпосереднього підпорядкування. Головною темою засідання стало підведення підсумків роботи підприємств галузі з питань запобігання і протидії корупції у першому півріччі 2014 року, а також було проаналізовано стан охорони лісів від пожеж у підвідомчих лісогосподарських підприємствах.
Про хід виконання завдань і заходів Держлісагентства по боротьбі з корупцією, доповіла Валентина Овчиннікова, головний спеціаліст з цього напрямку. Лісове відомство на сьогодні успішно реалізує основні засади Державної програми щодо запобігання та протидії корупції на 2011-2015 роки. В частині реформування системи державного управління та адміністративних процедур Держлісагентством розроблені та затвердженні інформаційні картки щодо надання адміністративних послуг. Щодо забезпечення доброчесності на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування Управлінням кадрів та контролю Держлісагентства організована робота по проведенню спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на заміщення вакантних посад державних службовців.
Для удосконалення відкритої процедури проведення антикорупційної експертизи на сайті відомства функціонує рубрика «Регуляторні акти», в якій громадськість має змогу ознайомитися із проектами регуляторних актів та інформацією про здійснення державної регуляторної політики. На пильному контролі також факти з притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення. Наразі кримінальне провадження ведеться за порушення ст. 368 Кримінального Кодексу України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» − по двох старших майстрах лісу державних підприємств Закарпатського ОУЛМГ та майстрові лісу державного підприємства Донецького ОУЛМГ за порушення ст. 367 «Службова недбалість», якого переведено на посаду робітника лісогосподарських робіт.
За адміністративні порушення: по ст. 172-4 КУпАП «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності» трьох майстрів лісу державних підприємств Закарпатського ОУЛМГ – звільнено. На державному підприємстві Харківського ОУЛМГ за порушення ст. 172-4 «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності» з майстром лісу, виконуючим обов’язки лісничого припинено трудовий договір. На державному підприємстві Чернівецького ОУЛМГ лісника за порушення цієї ж статті – звільнено.
З питання про стан охорони лісів від пожеж доповів Ігор Віговський, начальник відділу охорони лісів від пожеж та захисту їх від інших шкідливих явищ Управління державної охорони лісів та внутрішнього аудиту. Доповідач зазначив, що цьогоріч тривалий час на території південних, східних та центральних регіонів переважав надзвичайний клас пожежної небезпеки. Причинами займань є випалювання сухої рослинності та її залишків на відкритих територіях, необережне поводження з вогнем, а також проведення бойових дій (АТО) в Донецькій та Луганській областях.
Держлісагентством проведено перевірки здійснення комплексу протипожежних заходів в лісах. У більшості перевірених підприємств стан виконання протипожежних заходів задовільний. Технічна документація з обліку лісових пожеж ведеться належним чином. Відповідно до виробничих планів влаштовуються протипожежні розриви, мінералізовані смуги, перекриваються непланові лісові дороги, видаються статті в газетах та в мережі Інтернет, встановлюється наглядна агітація.
У п’яти лісогосподарських підприємствах Полтавського та Дніпропетровського облуправлінь, що перейшли до сфери управління Держлісагентства у 2013 році, зокрема, у ДП «Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс» та ДП «Новомосковський військовий лісгосп» перевірками виявлено низький рівень організації охорони лісів від пожеж у підприємствах. Враховуючи викладене та з метою посилення охорони лісів від пожеж і мінімізації їх на засіданні колегії було вирішено забезпечити здійснення у необхідних обсягах комплексу протипожежних заходів у лісах прийнятих лісогосподарських підприємств. А також взяти під пильний контроль створення та укомплектування лісових пожежних станцій і пунктів зосередження пожежного інвентаря пожежною технікою, засобами пожежогасіння та зв‘язком відповідно до нормативів.
Прес-служба Держлісагентства

 

Акція: допоможи школі! Зошити від лісівників

Першовересню найбільше радіють діти. Адже їх чекають новенькі зошити і книжки, ранці і шкільна форма, класи, що пахнуть фарбою, і парти ще без клякс і автографів шкільних знаменитостей.
– Щоб цей день став святковим, дорослі все літо працюють: лагодять, білять, фарбують, – каже голова Волинської обласної організації профспілки працівників лісового господарства Павло Матіюк. – Посильну допомогу їм надають і волинські лісівники. Вже традиційно виділяють необхідні для ремонту лісоматеріали, забезпечують школи дровами, наочним приладдям, виділяють адресну допомогу найбільш потребуючих. Школярі заслужили на це, адже дуже багато із них беруть участь у створенні нових лісів.
А нещодавно до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства звернувся «Благодійний фонд «Надія дітей», який просив допомогти Дарницькому дитячому будинку-інтернату. Лісівники зв’язалися з дирекцією цього навчального закладу.
– Ми запитали, що конкретно можемо зробити для діток? – розповідає Павло Миколайович. – Заступник директора Олена Бурдун дала розміри кросівок та спортивних костюмів. З них ми дізналися, що там є молодша і старша групи, хлопчики і дівчатка. А ще Олена Миколаївна зазначила, що школа потребує принтерів, холодильника, мультимедійного проектора. Не відкладаючи, закупили найнеобхідніше.
Серед цих речей – принтер, 10 комплектів спортивної форми, 10 пар спортивного взуття, 100 зошитів. Хоч і невеличка, але конкретна допомога реальним дітям з непростими долями.
«В народі говорять, що добра людина – це щаслива людина, і доброта обов’язково повертається до того, хто її віддає, – написав до керівника ВОУЛМГ директор школи-інтернату Володимир Кошовий. – Тож хочеться побажати людям небайдужим до виховання і майбутнього дітей, щоб поруч з ними по життю зустрічалися порядні, віддані та надійні люди, які щомиті готові прийти на допомогу, не вимагаючи нічого взамін». При цьому зазначив, що в Дарницькій школі навчаються діти з розумовими, психічними і фізичними вадами, яким необхідна опіка і різного роду підтримка. «Кожен жест доброти виховує в них людяність і співчутливість, – зазначає Володимир Степанович, – тому висловлюємо Вам слова вдячності за турботу і участь у житті школи!»
Начальник лісоуправління Василь Мазурик готовий і в майбутньому підтримувати цей навчальний заклад. Як, втім, і всі волинські школи, які допомагають лісівникам садити, доглядати і оберігати ліс.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

 

Сосна-ювіляр на прізвисько Перша

Огороджене 1110-у річницю зустрічає… ківерцівська сосна на прізвисько Перша. Це прекрасне дерево росте у кварталі 4 виділі 4 Ківерцівського лісництва державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство». А Перша, бо в державному та лісгоспівському реєстрах плюсових дерев воно рахується під №1. Світло на призначення цих елітних мешканців лісу проливають «Нормативні матеріали по створенню продуктивних лісових насаджень»: «Досвід розробки та втілення елітного насінництва в лісогосподарське виробництво підтвердив, що технічний прогрес лісівництва на базі селекційно-генетичних методів реальний і перспективний. Об’єкти постійної лісонасінної бази не тільки повинні задовольняти потреби лісового господарства у генетично покращеному насінні, а й бути основою для розгортання селекційних робіт та збереження генетичного різноманіття лісів». Тож на Волині така робота почалася ще в 1974 році. Саме тоді спеціально сформована комісія, до якої входили представники Волинського обласного управління лісового господарства, Рівненської зональної насіннєвої станції, науковці НДІ та працівники Ківерцівського лісгоспу, своїм рішенням атестувала цю особливу сосну, внесши в державний реєстр і видавши паспорт під №1. На той час вік нашої сосни становив 70 років.

Реєстр

З тих пір збігло 40 літ. За цей час із насіння, зібраного з «ювілейного» дерева, були вирощені десятки гектарів високопродуктивних насіннєвих плантацій та прекрасних лісових культур. Дерево-патріарх стало прабатьком тисяч дерев, котрі ростуть по лісових масивах не тільки Волинської, а й інших областей України. Виділ, в якому росте незвичне дерево, належить до заповідного високобонітетного урочища місцевого значення «Насадження сосни» віком 110 років.
В заповідне урочище приїжджають учні шкільних лісництв, науковці з державних лісонасіннєвих станцій, інженери лісових культур лісгоспів. Вони спостерігають за ростом дерев, станом плодоношення, відбирають насіння для проведення дослідів по вивченню насіннєвого потомства плюсових дерев у випробних культурах.
Оскільки наш ювіляр росте біля дороги, люди часто зупиняються, щоб оглянути цю дивну красу природи, сфотографуватися біля дерева.

Огороджене 2

На останок, як і годиться, побажаємо ювіляру довгих років милувати око людей та для природи давати цінне, генетично якісне насіння для створення високопродуктивних лісових насаджень.
Петро Романуха,
інженер охорони і захисту лісу ДП «Ківерцівське ЛГ».
Прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Довідка: Плюсові дерева за інтенсивністю росту
перевищують середні показники свого насадження за висотою не менше  ніж на 10%, за діаметром стовбура не менше ніж на 30%, характеризуються високою якістю стовбурів і добрим очищенням їх від сучків, стійкістю до шкідників і хвороб та добре розвиненою кроною. На кожне атестоване плюсове дерево заповнюється паспорт встановленого зразка. Плюсові дерева, на які видані паспорти, відзначають, наносячи на них на висоті 1,5 м білою масляною фарбою смугу шириною 10 см і номер: у чисельнику – за державним реєстром, в знаменнику – по підприємству. Насіння з плюсових дерев використовують для створення насіннєвих плантацій і випробувальних культур та інших наукових цілей.

 

 

Жорсткі пріоритети волинських лісівників

SONY DSCТаких гострих і совісних нарад, мабуть, зала управління лісового та мисливського господарства ще не знала. Схоже, на четвертому місяці керівництва Василя Мазурика лісівники позбуваються стереотипу чужинців на своїй землі – потреби приховувати правду, якою б гіркою вона не була. Проблем і викликів багато. Щонайперше, економічного характеру. Платежі, заборгованість, кредити… І вони нарешті відкриваються. Управлінські економісти звертають увагу директорів і головних бухгалтерів держлісгоспів на «Достовірність бухгалтерського обліку та звітності лісогосподарських підприємств», «Розрахунки із СПД», «Сплату платежів до бюджету», «Сплату ПДФО», «Реалізацію продукції власного виробництва», «Використання коштів», «Витрати на вивезення деревини», «Витрати на розкряжування деревини», «Виплату заробітної плати»… Камертоном зустрічі стають довірливість і пошук оптимальних управлінських рішень. Економічний професіоналізм і грамотність. А ще український державотворчий чинник. І, звичайно ж, патріотизм. На економічному фронті лісівників – як в зоні АТО. Викликів не бракує. Зросла вартість долара – потрібно відреагувати. Невідкладно. Прийшла осінь, зачастили дощі, погіршились дорожньо-транспортні умови і, щоб здешевити вартість вивозки лісопродукції, треба шукати нові «транспортні» формули і рішення. Зарплатня, податки, заборгованість… Чи не вперше йде жваве обговорення, признання, запитання, рекомендації, поради…
Цю нараду відкрив начальник управління ВОУЛМГ Василь Мазурик. Виступили начальник відділу лісових ресурсів управління Григорій Новосад та начальник відділу бухобліку, аудиту, фінансів та звітності – головний бухгалтер управління  Лідія Турянська… В обговоренні взяли участь директори… По кожному лісгоспу відбулася звірка напрямкових дій. Ще декілька днів залишається до закінчення поточного місяця, щоб виправити фінансову ситуацію за серпень і… вісім місяців, постачити лісопродукцію і навіть підвищити заробітну плату.
– Хто має прибутки, може підвищити й заробітну плату, – наголошує Василь Мазурик. – Хто заліз у борги, мусить затягувати паски.
Є стимул для колективного лісогосподарювання. Є свобода дій для керівників і цілих колективів, але свобода вимагає відповідальності. Ліс один, а умови господарювання різні. Обговорюються ціни на лісопродукцію, затрати на вивозку деревини, пальне… Розробка лісосік, переробка лісопродукції, поставка пиломатеріалів, охорона і безпека праці на підприємствах… Йдеться про допомогу учасникам АТО… Говориться про те, як, хто і з чим буде зустрічати новий рік. Про десятки, якщо не сотні, архіскладних завдань. Формується нова прозора реальність. Колективна й індивідуальна. На Волині твориться нова лісова політика. Василь Мазурик наголошує, що галузь має заробляти кошти, щоб садити і доглядати ліс, бо це її найголовніше найпершочерговіше завдання і, чи не вперше, заявляє, що з нового року лісівники Волині готові господарювати навіть при умові, коли держава перестане їх фінансувати. При цьому ще й самі готові  фінансово підтримати українську державу, задля якої готові перемогти усі незгоди і труднощі.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: моменти наради.

SONY DSCSONY DSCSONY DSC

 

Камінь-Каширські лісівники плекають ліс, надають допомогу українській армії

За підсумками виробничої діяльності за перше півріччя нинішнього року колектив ДП “Камінь-Каширське лісове господарство” зайняв друге місце серед лісгоспів Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Це переконливо свідчить про те, що працівники держлісгоспу на чолі із директором В’ячеславом Кузьмичем серйозно ставляться до поставлених завдань. Одне з таких – якнайповніше залучення рекреаційних можливостей місцевих лісів на благо відпочиваючих. У зв’язку з цим природоохоронці району щороку облаштовують рекреаційні місцини, споруджують нові та затишні альтанки, оновлють діючі, одне слово – роблять усе для того, аби відпочинок у лісі був безпечним та приносив людям якнайбільше задоволення. Клопоту у лісівників поряд із цим багато, оскільки робота вимагає значних зусиль та фінансових затрат. А ще, як правило, саме їм, лісівникам, випадає прибирати після недобросовісних гостей. Тим не менше кожен, мабуть, хто побував цього літа у місцях відпочинку, оцінив зусилля природоохоронців словами вдячності. Для відпочинку під час нинішнього літнього сезону працівники лісгоспу спорудили з десяток альтанок у рекареаційних пунктах державного лісового фонду.

Найбільшою популярністю серед населення Камінь-Каширщини та гостей користуються урочища “Щирба” (за селом Видричі), “Соснячок” (за селом Нуйно), “Сосновий бір”, що на території Клітицького лісництва, озера Юзюрка та багато ін. А недавно чепурненьку альтанку (довжиною більше 13 метрів) на своїй ввіреній території, зокрема урочищі Стави, що в селі Піщане, спорудили працівники Великообзирського лісництва. Рекреаційна зона в цьому урочищі дуже приваблива. Тут люди традиційно відзначають дні народження, христини, інші події, приїжджають молодята фотографуватися… А нова дерев’яна альтанка, над спорудженням якої лісівники трудилися майже місяць, дає можливість вмістити ще більшу кількість гостей.

– Якось, перебуваючи у відрядженні, я запалився ідеєю облаштувати альтанку в своєму лісництві, – розповідає лісничий Великообзирського лісництва Роман Монець. – У цьому працівники лісництва мене підтримали.

Назустріч пішов і директор держлісгоспу В’ячеслав Кузьмич, виділивши на добру справу потрібну суму коштів.

Відкрили альтанку урочисто, всім селом на чолі із сільським головою Ростиславом Смалем. Настоятель місцевого Свято-Покровського храму о. Микола освятив затишну місцину, дерев’яні споруди, передбачені для дозвілля. Адже лісівники подбали про дорослих і наймолодших любителів природи. Нині в цьому урочищі впорядковано спортивний майданчик із спортивними спорудами, обладнано майданчик для гри у волейбол, футбол. Є гойдалка та пісочниця – улюблені місця дітей. У планах працівників лісового господарства – облаштувати кожне лісництво такими ж затишними альтанками.

IMG_6713

А нині лісівники, окрім основної роботи, пов’язаної із доглядом за лісом, активно допомагають українській армії. Як розповів директор лісгоспу В’ячеслав Кузьмич, було перераховано одноденну заробітну плату колективу в сумі 19 тисяч гривень. 3 тисячі гривень в якості матеріальної допомоги було надано жителям району, які були поранені в зоні АТО. Також лісівники зібрали і відправили військовим гуманітарну допомогу – сало, м’ясо, ковбаси, гриби, овочі тощо. Для потреб армії направили і автомобіль УАЗ “Сімбір”. На 11 тис. грн. надали допомоги пиломатеріалами, а також пальним (більше 200 літрів). На 5 тисяч гривень закуплено амуніції. Безкоштовно дровами паливними працівники лісгоспу продовжують забезпечувати сім’ї військовозобов’язаних, які служать в зоні АТО. Для цього вони тримають постійний контакт із сільськими головами. Зокрема, у Пнівненській сільській раді – дві такі сім’ї: родина Віталія Минюка з села Фаринки та Ігора Бігуна з Волиці. Із мамою 24-річного Ігоря Марією Василівною вдалося поспілкуватися. Вона розповіла, що захищати кордони України її сина було призвано ще 8 квітня. Спочатку служив у Володимирі-Волинському, Рівне, а згодом його було перевезено у Миколаїв, далі – до Маріуполя. Тяжке поранення Ігор отримав у найгарячішій військовій точці Донецька, звідки був доставлений до Одеського військового шпиталю. Марія Василівна зізналася, що була дуже вражена, коли лісівники привезли їм безкоштовно причеп дров.

– Приємно відчувати, – сказала жінка, витираючи сльози, – коли про нас турбуються. Допомагають тим, чим можливо…

IMG_6744
Світлана МІСЬОНГ.
Фото автора.
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

 

 

 

Допомога українській армії

Сьогодні працівники ДП “Камінь-Каширське лісове господарство” відправили другий транш гуманітарної допомоги в зону проведення антитерористичної операції на Схід України. До цієї справи долучилися і працівники ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс».

Допомагати співвітчизникам, які сьогодні захищають незалежність нашої держави, лісівники практикують власними силами. Лісничі лісництв, помічники лісничих, майстри лісу та ін., утримуючи господарство, з великим бажанням поділилися тим, чим змогли.Хтось — салом-м’ясом, хтось — тушонкою, а ще хтось — картоплею, морквою, буряками… Люди звезли соління, мариновані  огірки, помідори, варення… Закуплено макаронні вироби, консерви, печиво, чай тощо.

Зібрану і укомплектовану лісівниками допомогу до Ковеля зголосився відвезти місцевий підприємець Віктор Мисік. Уже звідти “вантаж” повезуть до пунктів призначення. Як зазначив головний лісничий держлісгоспу Василь Фіц, робота зі збору гуманітарної допомоги продовжується.

 На фото:  збір гуманітарної допомоги військовим

ва вауы чиаа имть вцввввв