Лісівнича база відпочинку на Світязі – одна з найпопулярніших в Україні ФОТО

Цьогоріч відпочинковий сезон тут розпочався з приходом літнього тепла – 1 червня, та на повну база запрацювала на Трійцю, 16 червня. Прогнозують, що курортний пік у Шацькому краї протримається до кінця серпня.

Уже третій сезон поспіль лісівнича база, відреконструйована з ініціативи начальника управління Олександра Кватирка, гостинно приймає відвідувачів.

– Вже зараз усі місця на вихідні розписано по серпень, – розповідає голова профспілкового комітету ДП «Шацьке УДЛГ» Марина Семерей. – Найбільше заявок, попри наших працівників, також подали мешканці  Львівщини, Рівненщини та столиці України. Було чимало дзвінків з Полтавщини й Івано-Франківщини. Зараз тут перебуває делегація дітей із Луганщини, найближчими вихідними приїдуть на відпочинок білоруси.

Звісно, пріоритетом користуються лісівники Волині. Зокрема, вже подали заявки на відпочинок своїх працівників ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «Володимир-Волинське ЛМГ», ДП «СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», ДП «Старовижівське ЛГ», ДП «Любомльське ЛГ», ДП «Ратнівське ЛМГ», ДП «Маневицьке ЛГ»,  ДП «Городоцьке ЛГ» та інші.  Якщо говорити про минулий сезон, то загалом на нашій базі побували понад півтисячі працівників волинських лісгоспів із родинами.

– Частину вартості путівок нашим працівникам оплачують профспілкові комітети, частину  – самі відпочиваючі, – каже Марина Андріївна. – Як правило, вони приїжджають до нас сім’ями чи й колективами.

Цьогоріч на підготовку відпочинкової бази до літнього сезону ДП «Шацьке УДЛГ», у віданні якого перебуває база, витратило майже 150 тис. грн.

– Потрібно було підфарбувати дерев’яні конструкції, замінити сантехніку та пристрої для очищення води, оновити постіль, подбати про газони, квітники, придбати пральні і миючі засоби, – пояснює Марина Семерей. – А ще торік закупили і випустили у ставки 200 кг  малька риби – карпа, карася та бичка.

Варто віддати належне господарям: вони подбали, щоб був затишок і комфорт у фешенебельних номерах, бесідках, на пляжі… Усі приміщення приваблюють сучасним інтер’єром, зручностями,  тут ідеальний порядок, вишукана постіль,  є можливість переглянути телепередачі, пограти в ігри.

Човни, велосипеди, лежаки, бесідки, мангали, дрова, м’ячі, тенісні ракетки – все для відпочивальників. Діти особливо полюбляють теніс, дорослі віддають перевагу пляжному футболу і волейболу, рибалки воліють посидіти з вудкою біля ставочків або й човном заплисти за очерети на ранішній чи вечірній лов. Любителі мандрівок вирушають на велосипедах оглянути околиці чи й гайнути у найближчий лісок за чорницями й грибами. Поряд – старовинна церква та монастир, що також важливо для духовного життя.

 – У нас одночасно може перебувати 60 відпочивальників, – уточнює Марина Семерей. – Зараз на базі, як вже розповідала, відпочиває делегація з Луганської області – 33 дітей та 5 супроводжуючих, ще 17 дорослих – з Волині.

Варто додати, що на території бази працює їдальня. Якщо ж є бажання приготувати страви на мангалі, також є така можливість.

На відомчій базі лісівників працює дев’ять людей – комендант, адміністратор, три працівниці, що дбають про чистоту приміщень, двірник, три охоронці. Кожен із них має вдосталь обов’язків, разом вони – команда, яка дбає про курортну лісівничу перлину, бо саме такою і є база відпочинку лісівників на мальовничому березі Світязю.

Комендант Іван Янчук проводить територією, розповідає про історію створення цієї лісівничої перлини. Виявляється, свого часу Іван Вікторович закінчив гірничий технікум у м. Красний Луч (тепер Світлогорськ), і навіть встиг попрацювати шахтарем, відтак вступив на навчання до Львівського лісівничого інституту, а після його закінчення повернувся у рідні краї, адже народився поряд зі Світязем – у с. Самійличі, тож і став працювати у Шацькому учбово-досвідному господарстві. Був начальником лозосувенірного, а відтак і консервного цехів, деревообробного лісокомплексу, інженером лісогосподарства.

– А першу базу для відпочинку лісівників тут збудували ще за Анатолія Олексійовича Голіка, – пригадує досвідчений лісівник-практик, а нині комендант Іван Янчук. – Від неї вже й сліду не залишилося, одне місце і хіба що оця криниця, де можна попити джерельної води. Втім, ми тепер маємо три свердловини, з яких подається вода до приміщень, є колонка й на березі самого озера. І знаю точно: про базу відпочинку такого рівня, як вона є зараз, ніхто з нас навіть не мріяв. Тому від усього трудового колективу хочеться сказати величезне спасибі начальнику управління Олександру Кватирку за ініціативу та наполегливість, адже зробити це було дуже непросто. А всім, хто тут працював і доклав зусиль, – величезна вдячність за старання. Саме в таких ініціативах та справах керівництва і відчувається справжня турбота про людей.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ