З волинського лісу — до американського столу

Іноземці у захваті від продукції консервних цехів українського краю

З весни і до пізньої осені значна частина волинян іде до лісу за його дарами, щоб урізноманітни меню власного столу. Натомість у лісівників зовсім інші цілі. І до основних напрямів їхньої діяльності, лісозаготівлі та лісовідновлення, додається безліч додаткових завдань, з-поміж яких — приємно здивувати та зацікавити гурманів продукцією власного виробництва.

Волинь славилася переробкою недеревних ресурсів ще з 70-років минулого століття. Адже тоді запрацювали перші консервні цехи на базі держпідприємств і розпочалося виробництво березового соку. Відтак нині область — єдина, де такі комплекси збереглися і працюють. На сьогодні Волинське обласне управління лісового й мисливського господарств має шість консервних цехів у Маневичах, Ковелі, Ківерцях, Любешові, Цумані та Колках. А випускають вони понад 50 видів товарної продукції.

На Волині навчилися не просто збирати, а й переробляти, консервувати, робити естетично привабливими дари лісу. Фото надав автор

«Наймолодший» серед цехів — любешівський, 1984-го року заснування. Зараз тут консервують різні смаколики, які виготовляють із дарів лісу: протерті з цукром брусницю, журавлину, малину, ожину, кілька різновидів соку. Для задоволення споживачів є також  мед і мариновані лисички.

Консервний цех ДП «Ковельське лісове господарство» працює з 1977 року. Родзинкою його асортименту став сік із чорноплідної горобини. Не кожного дня можете таким посмакувати, чи не так? Натомість споживачі дивуються, що тут виробляють мариновані помідори, огірки й кабачки. Авжеж, бо вони у лісі не ростуть. Але працівники лісових господарств на своїх ділянках і в теплицях вирощують ці культури без обробки хімікатами, що теж додає плюсів продукції.

Консервні цехи Колківського, Ківерцівського та Цуманського лісових господарств теж мають чим дивувати. У двох перших виготовляють не лише березовий сік, протерті ягоди та мариновані овочі, а й широку лінійку консервованих грибів: білі, маслюки, опеньки, польські, моховики. Словом, на різний смак. Тоді як фішкою цуманського слугує новий лікувальний напій — березовий сік з екстрактом стевії, який можна назвати вітамінною «бомбою», бо вона налагоджує роботу всіх систем організму, нейтралізує та видаляє токсини. Досягнення цеху — продукція органік. Сік, який консервують без лимонної кислоти, цукру, ароматизаторів, із екологічно чистої сировини, розробляли спеціально на замовлення американців. Завдяки такому складу напою його експортують у різні куточки світу. До слова, цуманський цех лідирує у переробці й заготівлі березового соку в Україні.

Найстаріший консервний цех Волині, який діє на базі Маневицького лісового господарства, побудували у 1970 році. Працівники цього підприємства тільки березового соку консервують 5 видів: з цукром, на шипшині, на сухофруктах, з лимоном, березово-яблучний. Тут також виробляють протерту з цукром ожину, малину, чорницю, калину, смородину, горобину, журавлину, брусницю тощо. З-поміж іншого маринують огірки, кабачки, помідори, переробляють столовий буряк, консервують овочеві салати, щавель і, звісно, гриби. Фішка цього цеху — виготовлення хвойного екстракту й ефірної олії. Такий напрям діяльності унікальний не лише на Волині, а й в Україні загалом. Ванни з хвойним екстрактом медики рекомендують у разі перевтоми й послабленні м’язового тонусу, функціональних розладах центральної та периферичної нервової систем, поліартритах, радикулітах, безсонні, гіпертонічній хворобі, застудних захворюваннях і бронхітах. Саме тому цей продукт купують санаторії, оздоровчі комплекси, аптеки. Торік лісгосп отримав півмільйона гривень від реалізації хвойного екстракту. Тож консервні цехи мають не тільки естетично привабливий і корисний продукт, а й прибуток.

Продукцію, зібрану й перероблену на Волині, споживають не лише у вітчизняних дитячих садках, школах, інтернатах, лікарнях, закладах громадського харчування. Вона потроху завойовує гастрономічну мапу світу. Наприклад, затребувана ця продукція у Польщі, Чехії, Литві, Словаччині, Австрії, Ізраїлі, Канаді, США. Органічні березові соки з Волині за кордоном продають у фітнес-центрах і закладах оздоровлення, а в сусідній Польщі їх пропонують навіть в аптеках. Іноземці, які приїздять на Волинь, захоплюються лісовими смаколиками та ставлять їм високі бали. Так, президент Українсько-австрійської асоціації Альфред Праус після робочого візиту та екскурсій лісгоспами області був приємно вражений високою якістю продукції консервних цехів Волинського ОУЛМГ та ініціював налагодження алгоритму її продажу. А фінські гості — Йоханнес Моісіо, представник регіональної ради Південної Карелії, очільник робочої групи з питань зовнішніх кордонів ЄС Асоціації європейських прикордонних регіонів, і Пекка Койвісто, бізнесмен і власник ягідно-переробної фірми Kaskein, — зацікавилися варенням та соками, які готують без додавання цукру.

Існує попит на без цукрову продукцію і серед американців. Це свідчить про те, що переробні цехи обрали правильний курс. Адже європейці та американці вміють оцінити якісну продукцію. Тішить, що нині український споживач, який донедавна не надто цікавився таким товаром, дедалі частіше шукає на його упаковці напис «органік».

«Наша консервна продукція екологічно чиста, виготовлена з дотриманням високих стандартів якості, має всі відповідні сертифікати. Ми пишаємося, що дари волинського лісу знайшли свого споживача за кордоном. Тож постійно працюємо над оновленням асортименту, презентабельності товару — все заради задоволення потреб споживачів», — зазначає очільник ВОУЛМГ Олександр Кватирко. Головний лісівник Волині переконаний, що діяльність таких заготівельних цехів при державних лісгоспах додає плюсів рейтингу краю.

Приємно, що саме волинські лісівники пропагують такі товари в Україні та світі. В унікальних для нашої країни консервних цехів є майбутнє й перспектива розвитку. Відтак Волинь має всі передумови, щоб стати краєм із потужно розвиненою базою для виготовлення екологічно чистої та натуральної продукції.

Зрештою продукція консервних цехів — це ще один доказ того, що лісівники хороші господарники. Вони навчилися не просто збирати, а й переробляти, консервувати, робити естетично привабливими дари лісу. Досвід і здобутки волинян у сегменті переробки недеревної продукції унікальний. Тому про це варто розповідати, аби люди не лише знали, де і яку продукцію придбати, а й поважали тих, хто це робить, забезпечуючи прибуток у бюджет і славу державі.

Ольга БУЛКОВСЬКА
для «Урядового кур’єра»