Фундамент лісової галузі

В непростий час, коли більшість волинян прагне знайти хорошу роботу за кордоном, в лісовій галузі є люди, яких можна вважати її надійною опорою, фундаментом. Це «династії»» та сім’ї, де любов до лісу підкріплена родинними узами та справжніми традиціями господарювання, що передаються з покоління в покоління. Саме з представниками такої стійкої та ідейної «касти» нам вдалося зустрітися і поспілкуватися. Символічно, що розмова відбулася у рекреаційний пункті «Пролісок», який змайстровано саме руками лісівників. Лісова «оаза», що знаходиться обабіч шосе неподалік Ківерців чудово підходить для таких душевних бесід.

З любові і батьківського благословення

Лісівники не звикли багато говорити – вони воліють діяти, займатися улюбленою справою. Тим не менш, у сім’ї Пащенко-Сахнюк з комунікаційними здібностями все в порядку. Ця сім’я по праву може вважатися лісовою, адже троє з чотирьох моїх співрозмовників – працівники місцевого лісгоспу, хоча впевнений, що із такою любов’ю до лісу у генах і маленька Анастасія теж може піти шляхом тата, мами та бабусі.
Ірина Георгіївна Пащенко може вважатися справжнім аксакалом Ківерцівського лісгоспу: жінка понад 35 років трудиться бухгалтером на підприємстві і є головою тутешнього профкому. «Стопами» матері пішла і донька Олеся, яка працює в лісгоспі інженером електронного обліку. Тут вона і познайомилася зі своїм чоловіком – Сергієм Сахнюком, який працює лісничим у Тростянецькому лісництві.
Чоловік із ледь помітним вогником в очах розповідає про знайомство із дружиною: «Я прийшов на роботу в ківерцівський лісгосп в 2013-му році. Олеся якраз завершила навчання. Ми, фактично, в один момент почали працювати і тоді все й розпочалося».

Теща Сергія зізнається, що не відговорювала дочку від її вибору, незважаючи на важкість роботи майбутнього зятя. «Я лісівників завжди порівнювала з військовими. Вони завжди у лісі. І в сонце, і в дощ. В лісі робота є завжди. Звісно, я попереджувала, що буде важко. Але коли є любов один до одного і любов до професії, то людям не страшні труднощі». – щиро говорить пані Ірина.
Олеся Сахнюк наразі перебуває у декретній відпустці і щиро зізнається, що донечка бачить тата не часто. «Він рано іде на роботу і приходить пізно. Звісно, хотілося б частіше проводити час разом, але ми все розуміємо», – з посмішкою підсумовує жінка.

Любов до лісу, любов до сім’ї


Нас щиро вразила чисельність сім’ї майстра лісу Копачівського лісництва Миколи Пільгуя. Чоловік прийшов на спілкування з журналістами з потужним «тилом» у вигляді дружини Тетяни, синів Дмитра, Олександра, Богдана та донечок Ольги і Анастасії. Незважаючи на те, що з автором цих рядків одночасно спілкувалися семеро людей, в очі кидалася така притаманна для лісівників стриманість та дисципліна, а ще – хороше виховання діток.

Глава сімейства – лісівник у третьому поколінні. Чоловік розповідає, що з п’яти діток найбільше зацікавленості до лісу проявляє найменший син Богдан: «Цей завжди зі мною, старається допомагати». Хлопчик сором’язливо підтверджує слова батька і додає, що любить спостерігати за деревами та проводити час у лісі.
«Хотілось би частіше бачити дітей, але виходить по різному», – зізнається лісівник. Тим не менш, дружина та діти розуміють, всю складність та відповідальність його роботи, тому завжди підтримують і ні в чому не дорікають.

Сімейка із «золотими руками»

Цех переробки деревини, фактично, є другим домом для сім’ї Дидюк. В ньому трудяться всі троє членів сімейства – Степан Миколайович, його дружина Тетяна та син Степан. Тетяна Дидюк працює майстром переробки, а чоловік – водієм. Глава сімейства з посмішко запевняє, що вони із сином в надійних руках вдома і на роботі.
Тетяна Дидюк розповідає, що з чоловіком познайомилися на роботі, а згодом і одружилися. «Бачимось часто, бо ж працюємо в одній зміні», – говорить вона.

Весь цей час розповідь батьків чемно слухав син Степан, який успадкував від глави сімейства не лише ім’я, а й любов до лісу. Хлопець вже два роки трудиться у лісгоспі в цеху електриком. «Працюється добре»,- говорить посміхаючись, а згодом заперечує той стереотип, що всі діти хочуть працювати подалі від батьків.

Три сини та дружина – надійна опора лісівника

Відразу чотирма захисниками може похизуватися Олена Маржановська. Жінка працює провідним інженером з підготовки кадрів Державного підприємства “Волинський лісовий селекційно-насіневий центр”, а її чоловік Павло – лісничий Муравищанського лісництва. Разом виховують трьох синів – Владислава, Романа та Олександра. Найменший Сашко ще не може розповісти про свою любов до лісу, але під час нашої розмови радісно грається на дитячому майданчику, який змайстрували у рекреаційному пункті татові колеги-лісівники.
Олена Маржановська запевнює, що з чоловіком прекрасно розуміють всі тонкощі роботи один одного, а тому не конфліктують – підтримують порадами.
Лісівник із гордістю розповідає про те, що старший син Владислав цікавиться лісовою справою та навіть займається у шкільному лісництві, а літні канікули провів поряд з батьком у лісі. Середній син Роман також небайдужий до лісу, любить там гуляти та малювати природу. Батьки тішаться з уподобань дітей, але, запевняють, що не будуть їх змушувати при виборі професії.

Керівництво – задоволене!

Директор Ківерцівського лісгоспу Віталій Каращук щиро пишається лісовими сім’ями: «Лісова галузь завжди пишалася лісовими династіями, але коли ввли антикорупційне законодавство, то по династіях почали виникати питання. Добре, що в сільській та гірській місцевості такі обмеження не діють. Династії – цементують кадри. Діти змалечку в лісі з батьками, люблять ліс і мають бажання в ньому працювати. Це якраз ті кадри, які не поїдуть за кордон як би важко не було».
Загалом, у Ківерцівському лісгоспі нараховується 13 лісових «династій». Віталій Каращук запевнює, що це саме той випадок, коли здавалось би «нещасливе» число приносить позитивні емоції та щастя. Цікавимось чи заохочує керівництво своїх працівників, аби ті «вербували» дітей, змушували обирати лісівничий фах: « Ні, все має бути за покликом серця. Якщо людина не хоче цим займатися, то вона ніколи цю роботу якісно робити не буде». Тим не менш лісівник додає, що завжди радий, коли нащадки лісівничих сімей приходять на роботу.


Пишається лісівничими династіями і керівництво ВОУЛМГ. У вітальному слові з нагоди професійного свята очільник управління Олександр Кватирко відзначив людей, які обрали професію за прикладом своїх батьків. « Маємо 144 лісівничих династії», – заявив головний лісівник Волині, запевнивши, що керівництво галузі робить все, аби професія лісівника була престижно.

Причини виникнення трудових династій – різні. Це сімейні традицій наслідування професії, спадковість професійних уподобань, шана до праці батьків та дідів. Тим не менш, лісівничий фах – непростий. Нащадки лісівників та члени лісівничих сімей знають це як ніхто інший. Тому головна причина, яка поєднала моїх співрозмовників у лісівничі сім’ї та династії – це любов. Любов один до одного, до сім’ї та, звісно ж, до лісу.
Працівники, поєднані родинними зв’язками, звикли ставитися до своїх робочих обов’язків більш сумлінно й відповідально, адже тут дуже важливо не підвести батька чи діда, гідно тримати сімейну «лісівничу марку» якості. В таких сім’ях завжди можна отримати цінну пораду не просто від того, з ким пов’язаний кровними узами, а водночас почути фахову думку досвідченішого працівника, який зичить тобі лише добра.
Добре, коли причиною самодисципліни є любов і відданість своїй справі, бажання продовжувати фах батьків. Навіть коли галузь в непростих умовах, коли всі їдуть за кордон, з подвійною мотивацією хочеться «закачати рукави» і приступити до улюбленої роботи. Діти ж змалечку ростуть у лісі, звикають до нього і хочуть тут трудиться поруч із рідними людьми. Чомусь немає сумнівів, що серед наших маленьких співрозмовників знайдуться ті, що захочуть продовжувати справу батьків та дідів-прадідів. Може це буде хтось зовсім несподіваний навіть для самих батьків
Експерти лісової галузі, характеризуючи Ківерцівський лісгосп, акцентують увагу на цінності насаджень дубів. Вони не зовсім праві: найцінніше, що є у цьому лісгоспі – династії, які, справді є міцним фундаментом лісової галузі.

Матеріал підготовлено адміністрацією ДП «Ківерцівське ЛГ»