Академія лісоводів

– Концепція лісівництва має змінюватися у бік поліпшення якісного садіння, догляду і вирощування лісу,  – наголосив перед директорами та головними лісничими держлісгоспів начальник ВОУЛМГ Василь Мазурик. – Вже після шістдесятирічного віку насаджень є предостатньо охочих, які виявляють бажання зайнятися лісовою справою. До цього ліс цікавить лише лісівників.

Головний лісівник Волині резонно вважає, що досі затрати на лісоведення не були справедливими. Ліс росте 90-110 років, але найбільші затрати приходяться на час заготівлі та переробки. Фінансування на садіння і догляд до часу передачі в головний лісофонд – більш ніж мізерне. Дехто на садіння одного гектару лісу витрачає по 400-500 гривень, на збирання ж лісового врожаю – у сотні разів більше. Це не сприяє лісівництву. Підхід до лісоведення має кардинально змінитися. Про те, як це зробити, і йшлося на «Академії лісоводів».

Вона проходила на базі ДП «Володимир-Волинське ЛМГ». Директори і головні лісничі держлісгоспів зібралися у Павлівському лісництві, де їх зустрів лісничий Микола Конон. Ця людина віддала лісівничій справі близько тридцяти років свого життя, знає лісівничу науку та грунтові особливості земельних ділянок, обізнаний із сучасними методиками вирощування, садіння та догляду лісових культур. За роки роботи під його керівництвом посаджено сотні гектарів рукотворних лісів. Прижилися, ростуть, радують око, дають добрий приріс деревини. Саме на це і звернули увагу лісоуправлінці. І ось після короткого вступного слова головного лісничого ВОУЛМГ Сергія Шеремети Микола Петрович провадить усіх до теплиці, яку павлівські лісівники збудували на садибі лісництва.

– Збудували у саду, де й місце обжите і життєдайна прохолода є,  – каже господар. – Висадили до 30 тисяч черенків двадцяти порід. В основному це культури декоративних деревець, кущів та ягідників. Прижитися і рости допомагає штучне зрошення.

Лісничий вмикає «штучний дощик», парник наповнюється рясним туманцем. Все як у тропіках – температура під 70о і тепле крапельне зрошення. Нема лиш грому і блискавиць. Звісно, для черенкування кращих умов годі придумати. А заклав цю парникову черенкову шкілку лісничий на заклик колег із лісоуправління для створення місцевих дендропарків, озеленення громадських та приватних територій.

– За якийсь час плівку знімемо, – каже лісничий, – черенки до настання холодів мають загартуватися.

Багато хто з присутніх не приховує свого подивування: «Справжній господар цей Конон!..» А дехто з бувальців поглядав і з упередженням. Мовляв, у тепличці такий ліс, як у Конон, хто хочеш виростить, навіть методом черенкування, а чи вдається йому це у природніх умовах?

– А тепер запрошую на лісорозсадник, – ніби читає думки колег Микола Петрович.

Павлівський лісорозсадник знаходиться в урочищі Ляхівська дача. Свого часу тут, як і в Гаражджі, Ратно та Ковелі, вирощувалося по декілька мільйонів сіянців і саджанців основних лісоутворюючих порід. Хоч його головним призначенням було забезпечення сіянцями дуба і сосни, він відомий також вирощуванням сіянців модрини (на землях Володимир-Волинського лісомисливського підприємства найбільші площі цієї гостьової для Волині лісокультури) і тополі (свого часу саме завдяки старанням лісівників і лісокультурниць цього розсадника вдалося обсадити тополями усі волинські дороги, вже в останні роки більшість цих шеренгових підприємливим бізнесменам дісталися як дармовий лісоматеріал). Тут одні з найродючіших грунтів на Волині. Це великий плюс для лісівництва, хоча разом з тим має й певні мінуси. Справа в тім, що на таких грунтах охочіше ростуть і бур’яни. Посаджені сіянці і саджанці потребують постійного догляду. І цього разу всі побачили прокошені міжряддя навіть на тих лісопосадках, де деревця вище людського зросту і вже посміюються з бур’янів. Микола Конон водив від одної плантації до іншої, скупо розповідав про схеми посадки, догляд та особливості росту. Більшість культур дуба звичайного створено трирічними саджанцями, вирощеними на Павлівському лісорозсаднику. Вже після першого року вони мають до півметра висоти. Лісівники оглянули культури дуба, клена, модрини різних років і лишилися приємно вражені. Скрізь майже стопроцентне приживання, а швидкорослі дубці мають рівненькі стовбурці, зростом і статурою – один в одного. Щоправда, хтось з найуважніших помітив, що частина деревець цілувались з весняними приморозками, має прижухлі листочки. І це гартує молодняк. Всі плантації стійкі до хвороб, про що свідчать чисті стовбурці і листя. Лісівники оглянули культури від року до тридцяти! А це близько п’ятдесяти гектарів! Особливо подивувала плантація тридцятирічних дубочків, яку Микола Петрович садив ще молодим лісівником на ділянці, де раніше росла осичина. Всі визнали, що Микола Конон уміє і любить  вирощувати ліс не лише у теплицях. Він у нього – мов сад який. На краях подекуди ростуть дикі яблуні і груші. Всі міжряддя прокошені, стопці побілені і підписані. До семінару виготовлено інформаційні таблички.

– Видно, що і директор ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Дмитро Войтюк, і весь його колектив поставилися до цього заходу дуже відповідально, – каже начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс. – Про це свідчать не тільки новенькі таблички і свіжовибілені стовпці, а й прокошені міжряддя, добротні інформаційні щити. Та все ж найголовнішим героєм сьогодні став ліс. Його за тиждень не посадиш, а він у господарстві – мов кралечка. Відчувається, що і три, і п’ять, і десять, і двадцять, і тридцять років тому тут садять його з душею, сумлінно і відповідально доглядають усі ці роки. Молодці.

– Стараємося! – не приховує своєї радості од цих слів головний лісничий ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Володимир Туревич. – Не кожен рік випадає честь приймати у себе таке добірне товариство.

Тим часом директори і головні лісничі, оглянувши зеленолісся, повертають до польового розсадника. І знову несподіванка. Павлівці надзвичайно велику увагу приділяють підготовці площ до висівання насіння. Особливо шанують чорний і сидеральний пари. І не дарма. Адже вважається, що насінинки різних трав і бур’янів можуть «дрімати» у землі декілька років. Їх потрібно «розбудити», включити у процес, щоб виявити і убезпечити від них насіння деревець. Для цього щонайкраще підходить чорний пар. Ось і «вискороджує» тракторець земельку, «вичісує» од насіння бур’янів. А щоб збагатити грунти азотом та іншими корисними мікроелементами, лісівники засівають поле сидеральними культурами, зокрема тут побачили ріпак, олійну редьку та гречку. Вже при висіванні насіння збагачують землю родючими сумішами. Відтак створюють умови для росту, а потім і загартування сіянців. Ось така, здавалося, проста технологія вирощування. Звісно, окрім бажання і любові є строге дотримання технологій і навіть якихось власних секретів. При посадці сіянців та саджанців варто якісь корінці підрізати, обробити у глиняній бовтанці, аби всі вусики тягнулися донизу одною борідкою, щоб корінець рівненько пішов углиб, бо коли пригнеться, деревце, якщо й прийнялося, на третій-п’ятий рік загине. Тільки п’ятого року виявиться брак. Садівник буде дошукуватись причини відпаду у цьому році, а вона – у загнутому корінчику, який через людську недбалість не зміг закорінитися. А декотрі недогляди проявляться тільки через сорок літ… Деревце вже радує око, мірить кроною до хмари дістати і раптом починає хворіти, гине. Що за напасть така, як одрятувати молодий лісок, бідкаються лісівники, а причина в необробленому насінні, вчасно не зроблених супроти хвороб «прививках», недоброякісній підготовці землі. Садівничий  того ліску давно відзвітувався, пішов на підвищення, винуватить свого наступника, а насправді винен сам.

В урочищі «Павлівська дача» лісоводи познайомилися з культурою сосни, висадженою однорічними саджанцями цієї весни. Звернули увагу, що до рівненьких рукотворних рядочків природа, ніби змагаючись з лісівниками, додала чимало самосіву і він приживається. Відтак заговорили й за метод природнього лісовідновлення, який останніми роками дуже цінується. Принаймні, якщо раніше 60-70 процентів лісокультур створювалося руками людини, а на природнє відновлення відводилося тільки 30-40 відсотків площ, тепер все навпаки. Але це не значить, що природнє лісовідновлення не потребує людської праці. Посадкову площу слід готувати ще навіть ретельніше – понизити зруби, пройтися плужками чи дисками. В урочищі Радовичі майстер лісу Євген Голодюк наголосив, що площі під садіння дерев на цих землях слід робити одразу після зрубування дерев, інакше вони заростуть бур’янами так, що потім і тракторцем не влізеш. Іноді природнє заліснення доводиться підкріплювати сіянцями з лісорозсадника. Це вартує того. Ліс же садиться не на рік-два, а на сто років щонайменше.

– У 2014 році відновлення лісів природним методом проведено на площі 2431 га, в тому числі зі  сприянням – на площі 1092 га, – каже головний спеціаліст відділу лісового господарства ВОУЛМГ Володимир Неводнічик. – При цьому відсоток сосни звичайної з 302 га у 2013 році зріс до 1014 га у 2014. По ДП «Ратнівське ЛМГ» відсоток забезпечення природного відновлення сосни звичайної становить 87%, по ДП «Маневицьке ЛГ» – 80%, ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» – 63%, ДП «Поліське ЛГ» – 62%.

Цей метод лісівники беруть на озброєння, бо при певних обставинах він буває більш ефективним.

– Цьогорічної весни на землях лісового фонду при річному завдані 3900 га відтворено 4016 га  лісів, – наголосив головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета. – З них – 2431 га методом природнього відновлення і 1584 га методом садіння та висівання лісу, у тому числі створено 121 га новолісся.

Також закладено 18 га плантаційних лісових культур швидкоростучих порід та 57 га плантацій новорічних ялинок, а ще висіяно 14,4 га лісового насіння на розсадниках, де очікують отримати 20 млн стандартних сіянців.

До проведення цієї лісівничої академії долучився і голова обласної держадміністрації Григорій Пустовіт. Разом з начальником ВОУЛМГ Василем Мазуриком та журналістами голова держадміністрації простежив стежку дерева від насінинки до лісопильні. Адже ознайомився з роботою ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр», Устилузького лісництва та лісокомплексу ДП «Володимир-Волинське ЛМГ». Підсумкова нарада проходила у конференц-залі лісокомплексу. Григорій Олександрович подякував лісівникам за їх сумлінну працю, вагомий внесок в економіку області, зазначивши, що надходження у бюджет збільшилися до 177 млн грн. супроти 115 млн грн. на цей час у минулорічний період. Водночас поставив нові завдання, закликавши до розбудови цивілізованих європейських стосунків.

– Ми повинні збудувати Європу у себе на Волині, – наголосив очільник області. При цьому додав: – Зараз супроти України йде збройна, інформаційна, психологічна, економічна і енергетична війна з боку нашого великого сусіда. Невідомо, які завдання стоятимуть перед лісовою галуззю восени. Можливо, саме лісівникам доведеться рятувати від замерзання Схід України…

Йшлося на підсумковій нараді також про технічне приймання лісокультурних робіт – лісових розсадників, шкілок, плантацій, лісових культур та ділянок природного поновлення. Доповідач головний спеціаліст відділу лісового господарства ВОУЛМГ Володимир Неводнічик наголосив, що з оцінками «дуже добре» створено 802 га (51%) лісових культур, «добре» – 745 га (47%) та «задовільно» – 37 га (2%). З оцінкою «дуже добре» лісових культур найбільше створили ДП «Ратнівське ЛМГ» та ДП «Волинський ЛСНЦ» – 100% , ДП «Шацьке УДЛГ» – 78%, ДП «Старовижівське ЛГ» – 77%, ДП «Городоцьке ЛГ» та ДП «Поліське ЛГ» – 68%. Тож на сьогодні головним завданням підприємств є своєчасне проведення доглядів за лісовими культурами та природнім поновленням. Згідно оперативних зведень на 16.06.2014 року вже проведено 5653 га доглядів при плані на 1-ше півріччя 7205 га, що становить 78%. Тож є надія, що ліси Волині мають майбутнє. Після виступу головного бухгалтера ВОУЛМГ Лідії Турянської, яка познайомила з підсумками аудиту по ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» (вони також свідчать про дисципліну і фаховість) Василь Мазурик запросив усіх зустрітися через сто років біля лісових плантацій, наголосивши, що працювати потрібно чесно й прозоро, з усією відповідальністю перед майбутніми поколіннями.

– Працюємо ж для своїх дітей, онуків і правнуків! – мовив Василь Васильович. – Хочеться, щоб вони були нам вдячні, як і ми своїм попередникам, котрі століття тому посадили ліси для нас і плодами праці яких ми тепер користуємось.

Сергій ЦЮРИЦЬ,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На фото автора та Сергія Шеремети: під час  проведення «Академії лісовода».