На залізничному перегоні виявленно порубку лісу

В чергову частину Волинського лінійного відділу надійшло повідомлення про те, що на перегоні «Горохів-Стоянів» виявлено незаконну порубку дерев породи у кількості 14 штук. Про це повідомили у прес-службі УМВС України на Львівській залізниці.

На місці події правоохоронці виявили незаконну порубку дерев породи клен американський в кількості 10 шт. та черешні в кількості 4 – шт. Дану порубку скоїв 26-річний житель Волинської області. За місцем проживання чоловіка, на подвір’ї виявлено вказані незаконно зрізані дерева, які були порізані на колодки по 30-50 см.

Вилучено бензопилу за допомогою якої було здійснено незаконний поріз лісу. По даному факту проводиться перевірка.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Долі: Дівчина з Донеччини під мирним небом Волині

IMG_0991На нижньому складі, як завжди, рух: на естакаді гуде транспортер деревини, подаючи колоди, під’їжджають лісовози, перегукуються робочі. До козлового крана підходить низенького зросту дівчина, симпатична й усміхнена, спритно і сміливо піднімається по драбині, дістається кабіни, заводить техніку. Уже півроку як у ДП «Любомльський лісгосп» працює юна кранівниця з Донеччини Ельміра Алтаєва. Про те, як потрапила на Волинь, про своє життя-буття тут та як підкорює й управляє цією величезною машиною, розповідає нам.

«Приїхали ми з сім’єю, а це – мама і шість дітей, влітку із села Кам’янка Тельманівського району Донецької області. Через кілька місяців до нас приєднався тато. А нещодавно ще і тьотя із сім’єю, за яку ми дуже хвилювались, бо вона зараз вагітна. У Маріуполі лишився старший брат і сестра, яка одружена. Сюди нас запросили знайомі. Це з ними мама потоваришувала на одній конференції від нашої Церкви. Ще тільки починались заворухи на Сході, як вони казали нам їхати сюди, але ми якось відмовлялись, думали усе мине. Вийшло не так і сьогодні ми їм дуже вдячні».

Прихисток на Любомльщині знаходить чи не вся велика родина Алтаєвих. Як каже Ельміра, днями має оселитися тут ще рідний дядько із сім’єю: «Не так давно стався один жахливий випадок. Наше рідне село Кам’янку обстріляли градом. У школі тоді ішов урок, де була і моя молодша двоюрідна сестра. Дядько, почувши гуркіт, вибіг з хати у чому був, босий, роздягнений помчав у школу. Налякана сестра після того три дні не розмовляла».

Професія Ельміри дуже незвична, як для дівчини. Хоча співрозмовниця запевняє, що це тут таке сприйняття. На Донеччині ж тому не дивина, адже це промисловий край із заводами, фабриками. А в Маріупольському професійно-технічному ліцеї, де вона навчалась, здобували фах машиніста мостового і козлового крану більше дівчат, ніж хлопців. От, наприклад, старша сестра Елі – Марина – монтажниця. Лише тут, у нас, такої роботи не знайдеш. А от Ельмірі пощастило більше. Бо через місяць після приїзду до Любомля, влаштувалась на нижній склад кранівницею. Ця історія ще й досі викликає сміх і в дівчини, і в тих, з ким тоді вона зустрілась, прийшовши на роботу. «Про вакансію мені повідомили у районному центрі зайнятості. Я прийшла у контору лісгоспу і натрапила одразу на директора Сергія Сергійовича. Ще тоді звичайно, не знала, хто він. І кажу: вам тут потрібні кранівники? Він відповідає – так, а де вони? Я кажу – це я, перед вами. Бачили би ви його здивовані очі. Навіть тоді коли я показала диплом, знизав плечима і відправив мене на нижній склад. Каже – іди, попробуй. А що там? Начальник нижнього складу Юлія Іванівна і усі робочі хлопці теж дивувались, сміялись, не вірили, поки не побачили, що я дійсно розбираюся в цьому і можу працювати».

Це перше робоче місце Ельміри. Їй лише 19. Нам же цікаво, чи не важко керувати козловим краном, вправно переправляти деревину. «Спочатку було нелегко. Мене вчив, показував як і що кранівник Сергій Загура. Я сама маленька, руки, ноги короткі, до важелів не дістаю, тому зразу не встигала так швидко переключатися. Хлопці знизу кричать команди, а я поки натисну на один, на інший… Все робила стоячи, з вікна кабіни тільки одна голова моя виглядає. Хлопці жартували: ми тобі понаварюємо, подовжимо важелі. Але вже призвичаїлась. Зараз є новий кран. Там усе добре і зручно».

Коли спілкуємося з дівчиною, вслухаємось у мову, куди часто потрапляють і російські слова. Еля старається розмовляти літературною українською, швидко виправляється, перекладає, хоча регіон, де зростала і навчалась, російськомовний. «Коли приїхала сюди, – пояснює, – і до мене усі говорять українською, я відчувала себе іноземкою, якщо розмовляла російською. На стільки було незручно, що почала старатись теж відповідати українською».

Полюбився Ельмірі Любомльський край, про це й сама зізнається: «Дуже тут подобається. Тут тихо, спокійно, приємні люди, гарна природа, повітря чисте, свіже, м’яке, не таке як у нас із газами та викидами від заводів. Є уже хороші знайомі, друзі, які не дають сумувати і дуже допомагають. Виїжджали з ними на шашлики. І з сім’єю ходили по гриби у ліс. Правда я боялась далеко іти, бо здавалось, що зразу заблукаю і ніколи не вийду звідти. Спілкуюся із місцевими волонтерами. І ще коли не мала роботи, то допомагала їм, дзвонила до солдат на Схід, стояла в палатці, збирала кошти на допомогу армії. Взимку також приєдналась до акції «Зігрій солдата», під час якої обливались відром холодної води і віддавали гроші на армію. Дуже патріотичні почуття тоді переповнюють, холоду зовсім не відчуваєш, а є лише бажання допомогти хоч чимось».

Хочеться, щоб мрії під Волинським небом цієї юної дівчини про мир у країні, і наші такі ж надії та віра якнайшвидше ставали дійсністю, а праця в ім’я процвітання держави приносила лише задоволення і радість.

Люба Хвас,
На фото автора: кранівниця Альміра Алтаєва та її сталевий велетень.
Прес-служба ДП «Любомльський лісгосп»

IMG_0476 - копия IMG_0986 IMG_0987 IMG_0988 IMG_0993 IMG_0995 Еля із нач. нижнього складу Юлією Загурою Ельміра з сестрою Мариною

Шацький лісовий коледж увійде до складу найбільшого вишу Волині

Невдовзі Шацький лісовий коледж імені В.В.Сулька ймовірно увійде до складу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 

10045_1

Відтак, навчальний заклад, де здобувають освіту за спеціальностями «Лісове господарство», «Лісозаготівля та первинна обробка деревини» і «Бухгалтерський облік», буде структурним підрозділом одного з провідних вишів Волині, – повідомляє прес-служба Волинської облдержадміністрації.

Варто наголосити, що ідея щодо приєднання до СНУ народилася у стінах коледжу. Так 22 грудня 2014 року колектив навчального закладу дав згоду на реалізацію відповідної ініціативи. Свідчення тому – протокол зборів трудового колективу. Приєднання до вузу дозволить підвищити якість підготовки фахівців, науковий ріст педагогічних кадрів, глибше реалізувати принципи ступеневої освіти тощо.

Тож, зважаючи на позицію колективу, голова облдержадміністрації Володимир Гунчик підтримав ініціативу щодо входження Шацького лісового коледжу імені В.В Сулька до складу СНУ імені Лесі Українки як структурного підрозділу зі збереженням фінансової самостійності та статусу юридичної особи, а відтак спрямував лист до міністра освіти і науки України Сергія Квіта, де й виклав позицію облдержадміністрації щодо цього питання. Остаточне рішення – за профільним відомством.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Актуальне інтерв’ю Петра Чечелюка з Володимиром Радіоном у щоденній всеукраїнській газеті «День»: «Ліс потребує стабільного менеджменту» Директор ДП «Маневицьке лісове господарство» Володимир РАДІОН — про нинішній стан та майбутнє «зелених легень» України

За роки незалежності українська лісова галузь зазнала до десятка реорганізацій: від власного міністерства до підпорядкування іншим міністерствам і відомствам. Директор ДП «Маневицьке лісове господарство» Володимир РАДІОН вважає, що саме нестабільність в управлінні українського лісу й призводить до того, що заплановані позитивні процеси в галузі, врешті-решт, поступово зводяться ні на що, не даючи відчутних результатів господарювання. Отже, про це наше з ним інтерв’ю. А почали ми розмову з локальних проблем та викликів:

— Негативні події в лісовій галузі Волині, які вийшли за межі інформаційного простору області й стали «надбанням» усієї України, вносять дестабілізацію в роботу галузі, яка вимагає тиші та спокою. Незаконний видобуток бурштину на землях, користувачем яких є Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ); зухвалі браконьєрські випадки в мисливських господарствах, варварські вирубки лісу місцевими «чорними лісорубами», «політизація» галузі — все це внесло дестабілізацію в роботу одного з найкращих управлінь лісового господарства України, яке навіть у найтяжчі роки працювало стабільно і навіть сьогодні має одні з найкращих економічних показників серед інших управлінь лісового господарства держави.

Якщо ж говорити про стратегію галузі як реалізацію комплексного розвитку лісового господарства, то на перший план доцільно ставити надійну та дієздатну систему управління і стабільність законодавчої та нормативно-правової бази. Це передбачає можливість зваженого врахування інтересів держави, суспільства й бізнесу у здійсненні поетапного поступового і динамічного розвитку лісового сектору не тільки в нашій країни, а й на світовому рівні.

Сьогодні ліс вимагає комплексного підходу, пов’язаного з впровадженням у галузь сучасних високотехнологічних методів вирощування й догляду лісових культур, переходу на якісно новий рівень системи підготовки кадрів та лісової науки, розвитку вітчизняного галузевого машинобудування. Врешті-решт, вирішення соціальних проблем і завдань, починаючи з достойної зарплати працівникам галузі, підвищення культури виробництва, створення соціальної інфраструктури.

Сьогодні в області з’явилися нові громадські формування, які намагаються внести хаос у роботу галузі, деморалізувати колективи окремих її структурних підрозділів та керівництво обласного управління. На початку березня під стінами ВОУЛМГ відбулась акція з участю активістів (як вони себе назвали), котрі вимагали звільнення з посад директорів держлісгоспів та інших спеціалістів обласного управління лісового господарства, скорочення обсягів заготівлі деревини  на 350 тис. кубометрів на рік, а також висували вказівки щодо глибокої її переробки тощо.           Акцію організували люди, далекі від знань про лісову науку та її економіку.

      Повинен зазначити, що науково обґрунтовану лісосіку проектує ВО «Укрдержліспроект». Кожні десять років в усіх лісгоспах здійснюється базове лісовпорядкування, яке проектує комплекс щорічних заходів і якими керується лісгосп у своїй подальшій роботі. Одним із таких заходів є план фонду вирубок головного користування та вирубок догляду. Розрахункові лісосіки по держлісгоспах затверджені розпорядженням Міністерства екології та природних ресурсів України № 28 від 27.01. 2014 р. терміном на десять років.

Щодо «глибокої переробки», то завдання лісників не ставить на перший план вирубування лісу та його переробку, а комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного і ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної та всебічної інформації про лісовий фонд України.

Що означає поєднання інтересів «держави, суспільства та бізнесу»?

— Відомо, що ринкові механізми в чистому вигляді не забезпечують вирішення стратегічних завдань галузі в плані раціонального використання та охорони природних ресурсів. Лісове господарство з його специфічними особливостями належить до числа галузей, які особливо гостро відчувають недосконалість механізмів ринкової економіки, насамперед орієнтованих на вирішення миттєвих завдань. Екологічні й соціальні функції лісу, які становлять головну мету ведення лісового господарства на переважній частині лісового фонду, донедавна залишались поза сферою ринкових відносин.

Необхідною умовою ефективного функціонування лісового господарства є чітке визначення не лише форм власності на ліси і землі лісового фонду держави, а й прав на способи та результат їх використання як суб’єкта господарювання. Тому підхід до лісових відносин під суто економічним кутом зору не завжди виправданий. Тотальна приватизація земель лісового фонду України, яка сьогодні декларується в окремих колах, не вирішить стратегічних проблем сталого управління лісами, збереження їхнього ресурсного та екологічного потенціалу. Йдеться про те, щоб ця галузь не стала спекулятивним активом, ціна якого може далеко не відповідати її реальному ефекту.

Власником домінуючої частини земель лісового фонду в не занадто далекому майбутньому повинна залишатися держава. Але лісові ресурси, які перебувають у власності держави, мають бути відкритими для комерційного використання ринковими суб’єктами, які можуть забезпечити максимальний економічний ефект від експлуатації цих ресурсів. До механізмів ефективного використання лісових ресурсів, безумовно, має бути залучений бізнес, але, головним чином, на основі державно-приватного партнерства. Чітко прописані правила такого партнерства та ефективний контроль за їх виконанням виключають зазіхання на якусь приватизацію лісового ресурсу і надають державі можливість зберегти повноваження використовувати лісовий дохід і ресурси природної ренти. За таким принципом працюють структурні підрозділи ВОУЛМГ, за ними ж працює й ДП «Маневицьке лісове господарство».

— Розкажіть детальніше про переваги державно-приватного партнерства в галузі. Під яку юридичну основу підведені економічні новації в лісі? На чому, власне, базується державно-приватне партнерство (ДПП) у лісовій галузі?

— ДПП ґрунтується на економічному базисі лісокористування, де держава — власник лісу як природного ресурсу та екосистеми, які забезпечують життя на землі, а бізнес на основі довгострокових угод забезпечує проведення лісогосподарських та лісозаготівельних робіт на високому технологічному рівні, отримуючи від держави чіткі орієнтири для їхнього функціонування.

Держава розуміє доцільність і бачить головні напрямки своєї участі в розвитку лісового сектору. Її функції — будівництво та утримання лісових доріг, відтворення, охорона і захист лісів, стимулювання бізнесу, підтримка місцевих бюджетів на соціальні потреби за рахунок лісової ренти, утримання державних органів лісоуправління всіх рівнів, лісове планування, транспортна організація території для створення зон доступних лісів для механізованих робіт.

А ще — рентна оцінка лісових ресурсів, співфінансування великих лісових проектів, контроль за дотриманням законодавства у сфері ведення лісового господарства. Бізнес отримує чіткі орієнтири для інвестування, а ДПП приймає усвідомлені форми і стає максимально ефективним.

Розраховувати лише на державну допомогу в стратегічних питаннях лісової галузі — наївно. Заклики покінчити з «жахливою» радянською системою екстенсивного лісокористування, в багато разів збільшити державні витрати на ведення лісового господарства і будівництво доріг — порожні слова. Необхідно серйозно приступити до справи лісового планування, хоч це завдання не з легких. Потрібно заново відновлювати лісовпорядження, лісову статистику, лісову науку та освіту, проектні роботи, долати кадрову і моральну деградацію.

Потрібна нова економічна політика та ідеологія творення. Тут на допомогу повинен прийти бізнес, але за будь-яких умов держава залишається суб’єктом публічно-правових відносин. Нині підприємці, які пов’язують свій бізнес із лісом, вимагають від лісівників деревини, яку вони вирощували 80 — 100 років, переробити її та якнайдорожче продати. І навряд чи хто-небудь із них здогадується, скільки праці та коштів вкладається за період життя лісової культури аж до її використання.

— Ви кажете, що головним завданням лісівників області є збільшення лісових масивів. Що робиться в цьому напрямку у вашому господарстві? Чи володієте ви сьогодні достатніми людськими, науковими і технічними ресурсами для продовження життя лісу?

— Багато людей, які працювали і працюють у цій системі, особливо низовий склад, завжди були безсрібниками, позаяк працювали і працюють, незважаючи на погодні умови чи погрози з боку тих, хто хоче збагатитися за рахунок лісу, або невлаштованість побуту, віддаленість місця роботи, нашестя комах, бездоріжжя тощо. Вони берегли, плекали і примножували ліс. Завдяки їм вдалося зберегти «легені» планети.

Що ж до перерахованих вами ресурсів, то ми навчились працювати в різних умовах і за різних обставин. Мені випало в житті велике щастя — працювати з людьми, які розуміють, що ліс — це природний каркас. Не стане лісу — не стане нічого, ні самого життя людини. Ліс треба берегти! Ми собі ставимо таке завдання. І на найближчі роки ставимо амбіційні завдання зі збільшення лісистості території держлісгоспу. На покинутих колишніх колгоспних землях, які не придатні для сільськогосподарського виробництва, зеленітиме ліс. Це така ж істина, що й після ночі має наставати день. Таке завдання нашого покоління, розуміючи, що в прохолодній тіні цього лісу ми з вами сидіти не будемо, але сидітимуть наші внуки та правнуки.

— Володимире Олександровичу, за підсумками роботи в структурі обласного лісового відомства ваше підприємство третій рік поспіль завойовує перехідний червоний прапор, тобто стільки часу, скільки ви працюєте. Протягом минулого 2014 року вам вдалося створити понад 150 робочих місць, є відносно висока заплата, ростуть інвестиції в розвиток виробничої сфери. Як вам вдається втримати першість за нинішніх непростих економічних умов?

— Щодо того, «як вдається», то стисло зазначу, що за всіма цими цифрами, за кожною перемогою нашого колективу стоїть щоденна, важка, копітка праця людей. Минулого року проведено сприяння природному поновленню лісових культур на площі 183 гектари, висаджено лісових культур на площі 55 га. За звітний рік реалізовано продукції на загальну суму 66,7 млн грн, у тому числі на експорт — на суму 46 млн грн. Консервною продукцією дарів лісу, якої випущено на суму понад 2 млн грн, ласують не лише в області, а й в Україні і за кордоном.

Трохи відступивши від запитання, скажу, що коаліційна угода парламентських фракцій передбачає об’єднання лісогосподарських суб’єктів України в єдину державну лісогосподарську структуру. Створення єдиної господарської структури забезпечить залучення в галузь кредитів та інвестицій, чого так бракує українському лісу. Не менш важливим напрямком реформування економіки лісового сектору України є діяльність за програмою реалізації Угоди про асоціацію з ЄС. Дієвість такого рішення підтверджує досвід Польщі, Латвії, інших країн ЄС. Економічна інтеграція надасть можливість впроваджувати централізовані закупівлі палива, запчастин, техніки, а також — продаж деревини.

ДОВІДКА «Дня»
Минулого року підприємством до бюджетів усіх рівнів сплачено податків на суму 12,6 млн грн, у підприємство інвестовано 5,7 млн грн власних коштів, придбано п’ять тракторів, шість вантажних автомобілів, іншу лісову спецтехніку, прокладено 4 км лісових доріг, ведеться відновлення осушувально-меліоративних систем, примножуються й підтримуються в належному стані рекреаційні пункти вздовж автомобільних доріг, відновлено роботу деревообробних цехів і штатних лісозаготівельних бригад. Працівникам підприємства щомісячно виплачують винагороди за вислугу років, виконання та перевиконання планових завдань, також їм надають матеріальну допомогу. Середньомісячна зарплата працівників підприємства за звітний період становила 4,05 тис. грн.
Петро ЧЕЧЕЛЮК
Рубрика:
Cуспільство
Газета: “День”
№53-54, п’ятниця-субота, 27-28 березня 2015

«Майбутнє лісу у твоїх руках»: І знову сіянці сосни – з дитячих рук в землі – тягнуться до сонця

DSCN0545Штунська школа Любомльського району уже багато років долучається до Акції Держлісагентства «Майбутнє лісу у твоїх руках». Цьогорічної – ювілейної – чекали з велики нетерпінням.
Дітям у лісі привільно. Вони весело щебечуть, підстрибують на свіжому повітрі, жартують та сміються на весь голос. Певно, то ж не у школі, де треба сидіти тихо, ходити спокійно. Втім, можна сказати, що оці діти ростуть у лісі. До села Штунь, де знаходиться їхня школа, та села Замлиння, звідки теж є школярі, близько підступають мальовничі лісові краєвиди. Тож знають кожну лісову стежку, звикли до всіх лісових робіт, вірять, що ліс віддячить їм сторицею – вже цього літа всіляким цілющим зелом, ягодами та грибами. Тож сьогодні вони школою садять ліс. Уже не один рік долучаються до цієї корисної лісівничої праці. Буде потім чим похвалитись через багато років, коли він виросте. День напрочуд ясний та погідний, сонце ласкаво обіймає промінням з небесної блакиті. Учні 6-8 класів жваво розбіглись по рядочках зораної, підготовленої до посадки площі. У руках хлопчиків – ланцети, дівчаток – сіянці сосни. Старші, які не вперше на посадці, уже знають, як треба правильно діяти, і вміло приступили до роботи. Молодших навчає майстер лісу Віктор Сахалюк. Слідкують за порядком вчителі і зізнаються, що люблять діти виїжджати на посадки. Хоч іще маленькі, але і тоді, певно відчувають, що є господарями свого краю. Пухнасті пагони майбутніх сосен, зігріті любов’ю дитячих рук, тягнуться із землі до сонця, щоб колись дорівнятись до отих височенних дерев, що поруч шумлять. Цьогоріч у Замлинському лісництві за участю школярів створено 6,8 гектарів лісових культур. Загалом же у кожному лісництві ДП «Любомльське ЛГ» учні залучались до посадок. Так, у Головнянському лісництві зі Старогутівської школи посадили 3 гектари, у Мосирському лісництві із школи села Мосир – 5 гектарів, у Чорноплеському лісництві із Зачернецької школи – 2,5 га, у Любомльському лісництві із школи села Машів – 2 га. Школярі дізнаються про користь лісу, про захист та охорону зелених насаджень, дотримування правил техніки безпеки під час роботи, правил пожежної безпеки та культури поведінки під час відпочинку. А, пізнаючи на практиці клопітку роботу лісника, діти мають змогу визначитися із майбутньою професією.
Люба Хвас,
На фото автора: учасники десятого ювілейного обласного етапу Акції держлісагентства «Майбутнє лісу у твоїх руках».
Прес-служба ДП «Любомльське ЛГ»

DSCN0542 DSCN0573

«Охороняти природу – значить охороняти Батьківщину»

IMG_0483«Секрет природи – це терпіння». Цей мудрий вислів одного із класиків наштовхує до роздумів. Природа мовчки терпить нас: бездумні вчинки людських рук, рухів, діянь. Але як сказав відомий лісівник Павло Вакулюк: «Ліс – школа життя, яка допомагає людині виявити, хто вона є насправді, на що здатна». Тут без коментарів…
За пильнуванням працівників лісової охорони у Любомльському держлісгоспі з початку року зафіксовано 15 фактів лісопорушень. Сума збитків складає понад 45 тисяч гривень. Болючі моменти у веденні охорони та захисту лісу – самовільні рубки. І коли, порівняно з минулим роком таких злодіянь по лісгоспу виявлено менше, проте з’явилися кричущі приклади крадіжок на території Нудиженської сільської ради. За такі лісопорушення цього року розмір штрафів зріс на 24 %. До прикладу, за незаконно зрізане дерево, діаметром у пні 20 сантиметрів, зловмисник сплатить до бюджету держави 767,27 гривень.
Але шкода, нанесена природі і державі, не тільки у цьому. Є безліч вчинків, які лишаються на совісті людини. І попри це, сьогодні у складний для країни час багато громадських організацій виявляють посилену увагу до діяльності лісової галузі, а саме: до планових вирубок лісу на підприємстві. Стан речей зрозумілий – природна цікавість виявляється до усього і кожного, хто на виду працює і діє. Утім, наведемо роз’яснення, що у нинішній час у лісгоспах щодо рубок лісу ведеться чіткий порядок, згідно з відповідною документацією, затвердженнями. Рубки розробляються чисто і охайно, де працюють штатні бригади лісорубів і це дає позитивний результат. Тож хочеться, щоб цікавість ця була спрямована правильно. Кожен має почати робити зміни у кращу сторону із себе, а не кивати на другого. От, наприклад, кожна людина будь-якої країни цінує свою землю, де народилась, виросла і живе, береже природу, дбає, щоб і ліс був чистий. У нас же наступила весна і проблеми одвічні – на галявах, обабіч доріг – лежить сміття… не по-європейськи. Чогось не вистачає людині, щоб його прибрати після себе? А ліс усім хочеться бачити привітним і прекрасним. А що коли у свідомості вашої дитини відкладається ця пейзажна картинка природи із залишками відходів?
Люба Хвас,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

 

Колектив ДП «Камінь-Каширськагроліс» завершив лісокультурну кампанію

Gallery

This gallery contains 2 photos.

Створити молоді культури по ДП «Камінь-Каширськагроліс»  цієї весни було заплановано на площі 110 гектарів, сприяння природному поновленню планувалося провести на 130 гектарах. Заплановані показники працівники лісгоспу виконали стовідсотково. Залучали до Продовжити читання→

НА ВОЛИНІ ДВОЄ ЧОЛОВІКІВ ЗДІЙСНИЛИ НЕЗАКОННУ ПОРУБКУ ДЕРЕВ

На перегоні «Ковель-Камінь-Каширський» Волинської області правоохоронці виявили двох чоловіків, які здійснювали незаконну порубку 12дерев дуба та берези.

Про це повідомили на офіціному веб-сайті УМВС України на Львівській залізниці.

Маючи намір заробити грошей, двоє чоловіків вирішили здійснити незаконну порубку дерев. На залізничному перегоні «Ковель-Камінь-Каширський», за допомогою бензопили чоловіки скоїли незаконну порубку дванадцять дерев породи дуба та берези.

Завершити свій намір чоловікам здійснити не вдалось. Лісорубів помітили правоохоронці. Даними громадянами виявились 46-річний та 36-річний мешканці Волинської області.

По даному факту проводиться перевірка.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Патріотами природи стають змалку…

Учні старших класів Чорторийської  школи не один рік допомагають місцевим лісівникам у весняних клопотах.  От і нещодавно юні природолюби із завзяттям провели лісокультурні роботи на території Чорторийського лісництва державного підприємства «Поліське лісове господарство». У зв’язку з погожою весняною погодою, молодечою спритністю і великим бажанням допомагати лісівникам плекати і берегти природу, заліснити виділену площу в той день дітям вдалося оперативно, за короткий період часу. Пообіцяли ще приїхати на поміч. Адже із усієї запланованої по лісництву площі під створення лісокультур 12,7 гектарів допомогла заліснити саме учнівська молодь.

І т. в. о. лісничого лісництва Андрій Солопчук, і майстри лісу вдячні школярам за відчутну допомогу. Адже, на їх переконання, молоде покоління особливо потребує належного природничого виховання, стимулу, аби бути справжніми патріотами рідного краю, волинського лісу.

Загалом по Чарторийському лісництві під час лісокультурної кампанії заплановано створити лісові культури на площі 37 га, провести сприяння природному поновленню на площі 30,7 га. Лісокультурну кампанію лісівники через день-два завершать.

 Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

чарторийськ1

чарторийськ


чарторийськ2 чарторийськ3

 

чорторийськ6 чорторийськ7 чорторийськ8