Керівник Воротнівського молодіжного центру Валентина Юхимчук: «Я тепер лісівник більше, ніж педагог»
Як на Волині доглядають за майбутнім лісом  ВІДЕО
Щодо дій ГО «АвтоЄвроСила»
Лісівники розповіли, навіщо будують вольєри   ВІДЕО

У волинських лісах водяться дикі козулі

Головний лісничий ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» Володимир Туревич розповів, що значні площі мисливських угідь у  районі взяті в оренду. Господарі територій не покладають надії на природне вигодовування тварин. Козулям підвозять сіно, чисту воду і сіль. А маточне поголів’я потребує спеціального догляду. Найважче таким тваринам взимку, коли рослинність вкрита снігом.

Коли погода дозволяє, приміром як зараз, козулі охоче їдять зелені зимові рослини: хвощі, листя плюща або ожини.   Навесні і влітку вони харчуються злаками, сон-травою, медункою і примулою, бобовими, складноцвітами. Козулі можуть споживати хвою ялівцю і молодих сосонок, люблять ягоди чорниці, суниці і лохини.

У сезон полювання козулі нерідко стають здобиччю мисливців.

Із Володимир-Волинської газети “Слово правди”.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

kozulja

 

Сьогодні: З гостинцями до звірів у Звірівський ліс

20150212_133803У ДП “МГ «Звірівське» завітали школярі Луцької ЗОШ №23.Вони привезли для звірів «гостинчики». Кожен-кожен школяр щось діставав із торбинки. Морська сіль – для солонців: її всі звірі люблять. Капуста та морква – для зайчиків, картопля – для кабанців, пшениця – для зубрів, лосів, благородних і плямистих оленів та козуль. Були й цукерки, та єгері повертали дітям: «Таких смаколиків нашій звірині із обгорток не дістати. А з обгортками їсти шкідливо!» Сало люблять синички, тож його смачні шматочки єгері нахромили на гілочки дерев. А ось банани – ніхто навіть із єгерів не знає, хто найбільше подякує за них дітям.
– Цю прекрасну природоохоронну акцію «З гостинцями до звірів» вже багато років підряд для дітей ЗОШ 23 організовує керівник туристичного гуртка і турклубу «Ми» Руслана Мельник при підтримці Інформаційно-екологічного центру Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства та ДП «МГ «Звірівське». І цього разу єгері останнього покатали школярів на кінних підводах, розповіли про мисливське господарство, показали підгодівельний майданчик в урочищі Згарана піч. Дітям навіть вдалося побачити і сфотографувати плямистих оленів. Насамкінець господарі мисливського господарства пригостили дітей смачним кулішем та лісовим чаєм.
– Діти – наше майбутнє, – каже директор ДП «МГ «Звірівське» Ярема Байда. – Можливо саме вони прийдуть у майбутньому переймуть від нас естафету, стануть знаними єгерями, екологами, лісівниками.
Тепер школярі за традицією писатимуть твори про ліс і звірів, яких бачили, складатимуть казки та розповідатимуть друзям, як важливо берегти природу.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

20150212_125355 20150212_104522 20150212_132633 20150212_134106 (1) 20150212_134106 20150212_134003 20150212_134327

Чи буде у зубрів любов?

IMG_3512– То скільки зубрів у Цуманській пущі? – запитую Юрія Бесарабчука.
Юрій Данилович фактично виріс у цьому лісі, сходив усі звірині стежки, знає про повадки кожного лісового рогача чи ікланя. Нещодавно після невеличкої «вимушеної відпустки» він повернувся виконувачем обов’язків головного мисливствознавця ДП «МГ «Звірівське», продовжуючи свою і батькову природоохоронну вахту.
– Важко назвати точну кількість, – роздумує досвідчений єгер. – Снігу нема, слідів не видно, зубри на підгодівельні майданчики заходять рідко. Не вдалося цієї зими й провести якісної таксації… Зубр, як ніякий інший звір, – обережний і відлюдькуватий.
– Але ж ваше єгерське товариство у лісі фактично днює і ночує, то невже ніхто не бачив зубрів? – допитуюся.
– Чому ж! Бачили… – мовить природоохоронець. – Старший єгер Володя Лойко три зубри надибав у лісовому урочищі біля с. Омельно… І мені зустрілося невеличке стадо – мінімум 5-6 голів було, серед них одне телятко, рочняк. Це було кілька днів тому у кварталі 14 Звірівського лісництва. Двох у кварталі 13 нагледів наш тракторист Василь Пархомчук. Але найбільше пощастило єгерю Олегу Вишенському. У неділю раненько він їхав кіньми і в кварталі 37 побачив чималеньке стадо зубрів. Став рахувати і збився з ліку… Каже, їх там було від дев’яти до одинадцяти… Двоє чи четверо, серед яких було одне зубренятко, бачив і наш кочегар, добираючись на роботу із с. Котів. Двоє самців є у вольєрі…
– То скільки усіх разом?
– Співставляючи побачене, ми припускаємо, що зараз у Цуманській пущі є не менше чотирнадцяти зубрів. Але побачити чи спростувати це можна буде лише тоді, коли випаде сніг.
Ці розповіді особисто мене підбадьорюють. Адже після торішньої зимової таксації єгері та екологи вважали, що зубрів лишилося тільки дванадцятеро. А що минулорічної осені у вольєрі одна самка загинула, то й думалось, що залишилося тільки одинадцять диких корів. Обнадіює й те, що природоохоронці зустрічають у лісі маленьких зубренят. І судячи з розповідей, їх може бути як мінімум двоє…
Тема збереження зубрів хвилює як екологів, так і волинських лісівників, єгерів ДП «МГ «Звірівське», також громадськість. На минулій екологічній раді, яка проходила в Інформаційно-Екологічному центрі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, її учасники висловились за відновлення Програм по збереженню волинської популяції зубрів. Хоч і точиться на Сході війна, і країна потерпає від дефіциту коштів, які б можна було спрямувати на армію, природоохоронці вважають своїм громадянським обов’язком поклопотатися про охорону і захист диких корів. Волинська популяція зубрів потребує людської підтримки саме зараз, зокрема підсилення популяції за рахунок завезення нових особин з інших регіонів як України, так і зарубіжжя. Науковець Михайло Химин пропонував звернутися з проханням про підтримку до світового зоологічного товариства, зокрема Німеччини. Свого часу саме німецькі природоохоронці готові були безкорисливо передати волинянам кілька самок і самців.
Ішлося на раді і про необхідність придбання для зубрів спеціальних електронних чипів чи нашийників, по яких можна було б відслідковувати місце перебування зубрів, а відтак і ефективніше дбати за їх здоров’я. Еколог Ігор Квач, який приїхав у відпустку із зони АТО, запропонував «порахувати» зубрів з допомогою тепловізорів, якими доводиться користуватися на бойових позиціях. Навіть озвучив методику цього хитрого таксування.
Втім найбільше занепокоєння товариства викликає відсутність… любові у вольєрі, де після загибелі своєї подруги «холостякує» її «чоловічок», та й мамин «синочок» вже виріс у знатного «парубка».
– Їх потрібно випускати на волю або ж шукати нову зубриху, – казали екологи. – Без самиці жити у вольєрі зубрам важко.
Ось і скажіть після цього, що людям байдуже – любляться зубри чи ні. Чи буде любов у зубрів, покаже час.
– Наразі це залежить від людей, – каже директор ДП «МГ «Звірівське» Ярема Байда. – Для підтримки волинської популяції зубрів потрібні нові особини, бажано із Європи, оскільки в Україні всі зубри фактично доводяться родичами один одному.
Такої ж думки притримується і Юрій Бесарабчук: «Це найдавніші мешканці наших пущ… Без допомоги людей у сучасних умовах господарювання вони не виживуть…»
На Волині багато хто вважає, що за зубрів варто змагатися, адже вони можуть стати незнищенним символом і гордістю нашого краю.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автоора: Юрій Бесарабчук.

 

Шевченківським лауреатом 2015-го став волинянин

10 лютого, після третього туру обговорення конкурсних творів, Комітет з Національної премії України ім. Тараса Шевченка назвав лауреатів 2015. Серед них і уродженець с. Лобачіка Горохівського р-ну Петро Панчук. Волинянину Шевченківську присуджено у номінації «Театральне мистецтво» за втілення образу Тараса Шевченка на вітчизняній театральній сцені. Петро Панчук – провідний актор Київського театру імені Івана Франка, лауреат премії Кабінету Міністрів України ім. Лесі Українки, лауреат Міжнародної премії ім. М. Гоголя – ніколи не забувавав про малу батьківщину. На прохання директора лобачівської «Просвіти» Василя Гриба навіть створив аматорський театр, який місцеві актори називають театром імені Панчука, здійснив постановку оповідання «Земляки» Василя Шукшина. На репетиціях цієї вистави у Лобачівці побували актриса з Варшави Магдалена Важеха і її колега Ганна Охрімчук з Києва. А прем’єра пройшла за участі акторки Московського театру студії ІРТ, лауреата міжнародного фестивалю в Неаполі Марії Караман, самого Петра Панчука та його дружини Людмила (володарки гран-прі Всеукраїнського конкурсу читців імені Т.Г.Шевченка).
У номінаціях «Література» лауреатом став Юрій Щербак за трилогію «Час смертохристів», «Час великої гри» і «Час Тирана. Прозріння 2084 року», «літературознавство та мистецтвознавство» – Кость Москалець за книжку есеїв «Сполохи», «Образотворче мистецтво» – Микола Компанець за мистецький цикл «Земля моїх батьків». У номінаціях «Публіцистика і журналістика», «Музичне мистецтво» і «Концертно-виконавське мистецтво» премій не присуджено.
Голова комітету Борис Олійник; його заступник, керівник Секретаріату Комітету Вікторія Костюченко, члени комітету Роман Балаян, Олег Вергелес, Ганна Веселовська, Василь Герасим’юк, Віктор Гуцал, Іван Драч, Дмитро Іванов, Тетяна Кара-Васильєва, Віктор Ковтун, Богдан Козак, Анатолій Мельник, Володимир Мельниченко, Вадим Писарєв, Євген Савчук, Володимир Сіренко, Мирослав Скорик, Євген Станкович, Марія Стеф’юк, Дмитро Стус, Сергій Якутович (за процедурою) спрямують документи переможців і свої протоколи в Адміністрацію Президента України, щоб глава держави Петро Порошенко підписав Указ. Церемонія нагородження може відбутися до дня народження Кобзаря. Сума премії залишилася незмінною – 260 тис. грн. Імена лауреатів назвала газета «День».
Наш кор.

Відомості щодо поставки деревини на експорт

Станом на 11.02.15 лісогосподарськими підприємствами галузі поставлено на експорт всього 388 813 м. кбм. та 26 299 м. кв. лісопродукції.

Експорт продукції переробки становить: 26 300 м. кв. паркету, 3 105 м. кбм. заготовки пиляні цінних порід, 9 770 м. кбм. палетної заготовки, 12 800 м. кбм. пиломатеріалів. Найбільше поставлено на зовнішній ринок продукції із Житомирської, Волинської, Рівненської, Сумської областей.

Експорт круглого лісу складає: 206 364 м. кбм. пиловник, 156 772 м. кбм. техсировина та баланси. Найбільш відвантажено лісу лісогосподарськими підприємствами Житомирської, Київської, Рівненської, Львівської, Чернігівської областей.

За останніми даними, на 1 січня 2015 року лісогосподарськими підприємствами поставлено на експорт 4,1 млн. кбм. необробленої деревини, що становить 27% від обсягу заготівлі. Для забезпечення потреб внутрішнього ринку направлено близько 10,9 млн. кбм., або 73%. Основні поставки експорту деревини лісогосподарські підприємства здійснюють в країни ЄС – це 55%. В Китай та Туреччину поставляється – 25 і 20%

110215_d

За матерiалами: www.dklg.kmu.gov.ua

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Вимога часу – ефективне господарювання

IMG_3834

У Волинському лісоуправлінні відбулася виробнича нарада за участю директорів державних лісогосподарських підприємств. Її відкрив начальник лісоуправління Василь Мазурик і одразу надав слово директору товарної біржі «Універсальна-Полісся» Володимиру Макарчуку. Той проінформував, що 27 лютого 2015 р. відбудеться аукціон з продажу необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2015 р.

Аукціон з продажу необробленої деревини про проходитиме у дві частини, заявки на участь прийматимуться по 25 лютого  2015 року включно в електронній та документарній формах.На 1 ранню частину буде виставлено пиловник хвойний та інший, на 2 післяобідній частині можна буде придбати пиловник дубовий.

Акцентував, що в аукціоні зможуть взяти участь тільки покупці, які вчасно зареєструються, проплатять та подадуть пакети потрібних документів. Серед останніх мають бути нотаріально засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, установчих документів, довідок з державного комітету статистики України, про взяття на облік платника податків та ще одна за підписом керівника суб’єкта господаря про обсяги фактично переробленої необробленої деревини за попередній квартал, документ, що підтверджує наявність деревообробного обладнання та його потужність (куб. м в день), довідка про кількість найманих (штатних) працівників.

Володимр Макарчук наголосив, що за три дні до проведення аукціону має бути зроблена проплата. Цього в обов’язковому порядку вимагає податкова.
Поцікавився думкою директорів, кому краще віддавати післяаукціонні документи, які біржа обіцяє оформити вже наступного дня після торгів. Керівники лісгоспів підтвердили, що для них – це був би дуже важливий документ. При цьому наголосив, що всі результати публікуються на сайті товарної біржі, а в майбутньому «Універсальна-Полісся» навіть готується проводити електронні торги і вже закупила американські програми. Поцікавився Володимир Макарчук і частотою проведення майбутніх аукціонів. І лісоуправлінці, і директори висловились за щомісячне їх проведення, оскільки нестабільність курсу гривні до долара і євро може суттєво коливатися впродовж року, що й впливатиме на цінову політику лісогосподарств.

– Заморожувати ціни на три місяці не варто, – підсумував начальник лісоуправління. – Оскільки це може призвести до збитків.
– Тоді потрібно буде цей меморандум вкласти у рамки закону, – погодився з таким рішенням голова біржі.

Йшлося також про ціну на лоти. Адже вона може суттєво змінюватися у залежності від того, звідки бере її споживач – з верхнього чи нижнього складу. Відтепер за базову слугуватиме ціна з верхнього складу, з проміжного будуть добавлятися витрати на доставку. Дехто із директорів озвучив претензії окремих фірм, які вимагають асфальтованих доїздів до місця вантаження, мовляв, так роблять у Польщі. Однак лісопідприємства Волині до таких стандартів ще не готові. Директор товарної біржі наголосив, що у процесі торгів можуть виникнути питання по підлотах, що теж важливо для лісопідприємств і споживачів.
Відтак нарада плавно перейшла у площину обговорення проекту закону про заборону експорту лісодеревини.
– Події розвиваються так стрімко, що мусимо на них миттєво реагувати, – мовив начальник лісоуправління. – Адже ведення лісового господарства може в корені змінитися. У цьому й наше щастя, і біда, і вина. Нам не дали можливості все допрацювати, як би ми хотіли, переозброїти всі лісогосподарства, закупити нові технологічні лісопереробні лінії та техніку… Вже за 10-15 днів буде відомо, чи проголосують у Верховній Раді за новий закон про заборону експорту лісоматеріалів.
Відтак слово взяв начальник відділу лісових ресурсів ВОУЛМГ Григорій Новосад. Він детально зупинився на об’ємних показниках. Зауважив, що на 403 ділянках ведуться роботи головного користування, освоєно 20 ділянок, ще 383 перебуває у стадії розробки. Проаналізував темпи освоєння лісосічного фонду по породному складу: хвойних, м’ягко та твердолистяних. Акцентував увагу на виконанні показників заготівлі пиловника хвойного, фансировини рядової, важливості якнайбільшого виходу цінних сортиментів. Не обійшов увагою пиловник сосни, фанеру рядову вільхову і березову. До позитиву відніс зменшення залишків лісопродукції на складах, стабілізацію ціни знеособленого кубометра деревини та вартості його переробки. Зазначив, що за першу декаду переробка деревини сягнула 24% до місячного завдання, назвав лідерів і аутсайдерів. Ще один із суттєвих показників, від якого залежить стабільність галузі, – реалізація деревини на експорт і на внутрішній ринок. 30 % експорту у грошовому еквіваленті суттєво перекривають 27% внутрішнього споживання.
– Одною з вимог часу є збільшення ціни на на фанеру дубову і пиловник дуба, – наголосив Григорій Олександрович – 25 євро, які платить за кубометр фірма «Сіва», вже не можуть влаштовувати лісопідприємства, ця вартість має зрости як мінімум до 27 євро.
Багато держлісгоспів допускають відставання по аукціонних зобов’язаннях і доповідач наголосив на їх якнайскорішому виконанні. Нагадав, що у зв’язку з останніми подіями потрібно нарощувати і обсяги сушіння лісодеревини, бо в цьому криється великий резерв для галузі.
Перш, аніж надати слово своєму заступнику Лідії Турянській, начальник лісоуправління Василь Мазурик більш конкретно і адресно зупинився на показниках і цифрах кожного підприємства, визнавши, що вони можуть різнитися, але не настільки, як сталося з деякими лісгоспами минулого місяця. Нагадав, що постанова Кабміну про приватизацію лісопідприємств, а до цього списку увійшли усі лісогосподарства ВОУЛМГ окрім селекційно-насіннєвого центру та Маневицької радіологічної лабораторії, зобов’язують бути більш зібраними і активними, аби не втратити господарську самостійність. Знову, вкотре повернувся до чесної і прозорої звітності, реальних цифр. Продемонстрував свою думку, звіряючи кількість заготовленої деревини за рік, яку подали декотрі господарства, із реальними можливостями як одного лісоруба, так і трелювальної техніки.
– Хіба реально стрелювати за зміну 72 кубометри? – поцікавився у директорів. – Чи може один працюючий заготовити за день 16 кубометрів лісодеревини? Візьміть штіля, зваліть дерево, обрубайте сучки, покрижуйте… При такій роботі на другий день пуп розв’яжеться…
І про кількісні показники навиворіт: «7 кубометрів – це на доброму холстові получиться, а на рубці догляду такої кількості не буде».
– У нашому лісгоспі працюють сильні бригади підприємця Сарахмана, – поділився директор ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Дмитро Войтюк. – У них один працюючий за зміну заготовляє 7-8 кубометрів деревини.
Заступник начальника Лідія Турянська проаналізувала фінансову ситуацію за січень та перший тиждень лютого, яка склалася на лісопідприємствах галузі. Озвучила прибутки і витрати, поточні зобов’язання і борги, планування і сплату лісового доходу. Зупинилася на більш виваженому підході до формування виробничо-фінансових планів на 2015 рік.
– Як можна приймати плани, де витрати перевищують доходи? – запитувала у директорів Лідія Зіновіївна і демонструвала конкретні приклади цьому.
Головний фінансист лісоуправління закликала до економії електроенергії та пально-мастильних засобів, перегляду витрат на прибирання і опалення приміщень, утримання легкових транспортних засобів та структурних підрозділів… Констатувала, що відбувся суттєвий прогрес по використанню готівкових коштів – удвічі скоротився. Не обійшла стороною і кредитні боргові зобов’язання, віддавання внутрішніх боргів, виконання договірних зобов’язань на виконання лісосічних робіт. Нагадала, що податкова суворо контролює доходи і витрати, а подекуди ще й краще за лісівників рахує і аналізує, тож подекуди варто і до їх думки дослухатися. Хоч, щодо останньої Дмитро Войтюк висловив і ряд зауважень, мовляв, податківці-жінки іноді слабо орієнтуються у їх суто професійних чоловічих особливостях роботи – різні витрати пального взимку і літом, бездоріжжям і асфальтівкою. Іноді намагаються диктувати власні умови, що буває зовсім нетактовно і головне неприйнятно для господарства, оскільки це економічно не виправдано.
– Зараз кожен громадський діяч знає, як краще управляти державним лісом, – зауважив на це і начальник лісоуправління. – Маємо спільно розробити захист, бо це вже переходить усі допустимі межі, – при цьому нагадав, що відповідальність лежить на керівнику і закликав: – Відповідайте статусу керівника.
У господарській діяльності закликав орієнтуватися на лідерів, серед яких ДП «Маневицьке ЛГ».
– Маневицький лісгосп по всіх показниках майже у кожній графі на перших позиціях! – мовив і емоційно закликав: – Переставайте давати у кредит. Нам є куди тратити гроші. Хлопці, ці гроші не ваші! Вони державні. 72 млн кредиторки з минулого року – це великий подарок. Дебіторка виросла на 7 млн… До 1 березня маєте виправити ситуацію.
Відтак мова зайшла про резерви, за рахунок чого можна збільшити реалізацію і зменшити витрати на 1 га лісових угідь. Нагадав, що хоч Волинь і має найвищу в Україні динаміку росту, тут є ще величезний ресурс для ефективного лісогосподарювання. А ще йшлося про реалізацію продукції на одного працюючого, а відтак і ріст заробітної плати, поточні платежі, якісні ревізії, регіональну програму використання лісу, цивільний захист і мобілізаційну роботу, люстрацію, допомогу бійцям АТО та їх сім’ям, показники, по яких має визначатися рейтинг лісогосподарств та багато інших суттєвих і конкретних питань.
Перший заступник начальника головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета щонайперше проінформував, що зараз іде захист проектів лісокультур, більшість лісгоспів дотримуються техніко-промислово-фінансових планів, нормативно-технологічної карти та планових показників рубок догляду. Нагадав про необхідність охорони і захисту лісу, підготовку до пожежо-небезпечного сезону, створення мобільних бригад для виявлення лісопорушників.
Перед директорським корпусом також виступили працівник СБУ Ігор Остапчук, який у зв’язку з останніми подіями на Сході попросив проявляти пильність, та начальник відділу кадрів Неля Поперецька.

Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

У ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» в експлуатаційну дію введена лінія для виробництва заготовок для європіддонів

Придбане устаткування вартістю 900 тисяч гривень, на що сподівається і директор В’ячеслав Кузьмич, і весь колектив лісового господарства, дозволить наростити обсяги власної переробки деревини.  Наразі лінія, що встановлена в деревообробному цеху, працює в дві зміни, загалом 10 чоловік.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

лінія2 лінія6 лінія22 лінія

Думки і дії лісівників Волині узгоджені заради миру в країні

Колектив ДП «Камінь-Каширськагроліс» (директор Сергій Вовк) зініціював і оперативно реалізував допомогу бійцям в зоні АТО. В якості такої необхідної допомоги стараннями працівників лісництв, лісгоспу було зібрано продукти харчування, зокрема консервацію (тушонки, сало), салати, овочі (столові буряки, моркву, картоплю), мариновані огірки, помідори. Закуплено макаронні вироби, різного роду крупи, олію, печиво, чаї та ін. За кошти лісгоспу також було придбано і складено набори необхідних медикаментів, медпрепаратів, речі першої необхідності та повсякденного вжитку тощо.

Організацію збору допомоги на свої плечі взяли головний лісничий держлісгоспу Володимир Корецький, головний інженер Олег Павляшик, лісничі лісгоспу. На поміч лісівникам відгукнулися місцеві підприємці. Ігор Калюх  придбав за власні кошти ящик цигарок, кілька пар демісезонних чобіт. Анатолій Бусько виділив 100 літрів пального для доставки вантажу, ще 100 літрів – виділив колектив “Камінь-Каширськагроліс”.

Відвезти гуманітарний вантаж в Старобільськ Луганської області,  де воюють бійці з району, зголосився головний інженер ДП «Камінь-Каширськагроліс» Олег Павляшик разом зі своїм товаришем Андрієм Романовичем.

У Луцьку автомобіль довантажувався з допомогою ВОО УСВ Афганістану.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. 

Прапор, який на місці призначення вантажу допомоги, власними підписами з побажаннями та вдячністю завірять захисники, слугуватиме довгою патріотичною згадкою для лісівників.

сало7 сало5 сало3 сало2 сало8 сало9