Голова Держлісагентства розповів про концепцію змін у лісовій галузі
Електронний облік деревини – усім лісокористувачам!
Квартал 99. Чим особлива ділянка лісу у Сокиричівському лісництві на Ківерцівщині
На Волині триває «перепис» диких тварин

“Архітектори лісу”: Захист проектів лісових культур

IMG_9730В актовому залі ДП «Ківерцівське ЛГ» відбувся захист проектів лісових культур чотирьох державних підприємств – «Ківерцівське ЛГ», «Цуманське ЛГ», «Рожищеагроліс» та «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр». За традицією ці проекти захищають головні лісничі, інженери лісових культур та лісничі держлісгоспів. А в ролі екзаменаторів виступають досвідчені лісоуправлінці. Цього разу ВОУЛМГ представляли головний лісничий Сергій Шеремета, начальник відділу лісового господарства Борис Бабеляс та головний спеціаліст Володимир Неводнічик. Кожне лісництво підготувало детальні проекти поки що «паперових лісів», які вже цієї весни можуть стати чиєюсь втіленою мрією.

Так, всі  волинські ліси, аби почати свою рівненьку стежку до неба, спершу «замріювались» лісівниками, відтак за всіма канонами лісівничої науки «проектувались» на папері, а згодом висаджувалися на конкретних площах.

– Щоб створити такий «паперовий проект», лісівникам потрібно було побувати на кожній конкретній ділянці, зробити обміри місцевості, визначити тип грунту, його родючість, перевірити на наявність хвороб та шкідників, врахувати можливий вплив породи-попередника на лісові насадження, які плануються до посадки, – кажуть фахівці. – Для цього потрібно мати спеціальні природничі знання.

«Архітектори лісу» цього дня зодягли свої парадні костюми, мали якийсь особливий настрій.  Ціла бібліотечка «Лісотворів» лежала перед експертами «зеленої архітектури». Я бачив, як уважно вони перегортали сторінку за сторінкою, читаючи лиш їм зрозумілі «лісівничі письмена».

Тим часом головний лісничий лісоуправління Сергій Шеремета, привітавши колег із знаковим етапом лісового року, надав слово Володимиру Неводнічику.

– З цієї наради фактично розпочинається лісокультурницька кампанія, – наголошує Володимир Дем’янович і додає: – Цьогорічний захист проектів лісових культур показав, що проекти стають більш досконалими.

Відтак детально зупиняється на нормативних документах, інструкціях з проектування, типах лісових культур. Акцентує на важливості використання сучасної техніки, спеціалізованих плугів. Особливий акцент робить на природному поновленні лісу. Як приклад, приводить лісову площу у кварталі 18 Лопатенського лісництва.

– Тут наглядно можна показати, – мовив, – чого можна досягнути, якщо все правильно провести. Є результат. На самоплив лісовідновлення лишати не можна.

А ще веде мову про правила створення лісових культур: «Вони записані в серці кожного лісівника». Серед найважливіших – ідеальна очистка ділянки, підготовка грунту, якісне насіння, стандартний садивний матеріал, терміни садіння, запас вологи, професійність садівничих і їх відповідальне ставлення до творення лісів. Наводить багато конкретних прикладів, дає підказки, скажімо, про використання на відповідних площах вологонакопичувачів та препаратів боротьби з хрущами, застерігає від садової бовтанки з рудої глини, яка може перетворитися на глечик, з якого саджанцю вже не вибратися… А при загнутому корінці навіть при гарному пухкому грунті похибка виявиться тільки на четвертий-шостий рік, коли деревце почне всихати… Навіть кут посадженого стовбурця може зіграти фатальну роль у долі саджанця… Про насіння і його снігування – за місяць до висівання… А також про досвід, яким можуть похвалитися лісівники ДП «Ківерцівське ЛГ»: «У кварталі 4 Ківерцівського лісництва у районі с. Бодячів для природного лісовідновлення лісівники скористалися шишками зрубаних сосен. Їх не спалили, як зазвичай, а обірвали і невеличкими купками розкидали по відведеній під природне лісовідновлення площі… Біля кожної проросло 15-20 сіянців…» Головний спеціаліст відділу лісового господарства Володимир Неводнічик має унікальний досвід, пройшов усі щаблі лісовода, об’їздив волинські ліси, знає, як вони творилися, ростуть… Він – великий авторитет у лісівників усієї Волині, до нього дослухається не тільки молодь, а й досвідчені лісоводи.

А потім почергово перед «екзаменаційною комісією» захищають свої проекти лісових культур представники ДП «Цуманське ЛГ», ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «Рожищеагроліс», ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр». Начальник лісового відділу ВОУЛМГ Борис Бабеляс уточнює в інженера лісових культур ДП «Цуманське ЛГ» Олександра Лящені  схему посадки однієї з площ, висловлює думку, що насадження дуба, як і сосни,  не варто суміщати з вільхою, адже час достигання у цих деревних порід суттєво різниться, якісного стиглолісся не виростиш. Відтак розгорається дискусія про ще одну посадкову схему з використанням сосни, модрини і каштана, лісоуправлінці висловлюють думку, що для модрини на цій ділянці занадто бідний грунт. Але й про сусідство сосни і модрини на теренах Волині вже є достатньо спостережень, щоб висловлювати певні застороги чи схвалення.

– Для модрини, – чую, – найкраще підходить С-3. А на цій ділянці – болото. З типу Б-2, – радять, – модрину варто виключити…

А ще хтось із трьох екзаменаторів зауважує щодо запланованого підсіву на ділянці природного поновлення насіння вільхи чорної: «Ви скільки насіння вільхи зібрали? Де будете купувати? Чи зафрахтували під це кошти? Для чого ж тоді планувати те, чого не можна буде зробити?»

Почув і добре слово про лісничого Партизанського лісництва: «У нього всі культури виходять вдатними!» – а відтак і більше прав: «Можна потиснути руку й побажати: проектуй, що хочеш, сади, що хочеш, у тебе усі культури нормальні!»

А ось увагу виконувача обов’язків головного лісничого ДП «Ківерцівське ЛГ» Андрія Ткачука Володимир Неводнічик, попередньо похваливши за роботу, звернув на  10-30-річні лісокультури: «Про них забуваємо і головна культура починає десь діватися…» І так буває… У перші роки новоствореним культурам приділяється потрібна увага, здавалося б, з них буде ліс… Але насівається березина і осиця і головна порода опиняється у небезпеці.

А там зайшла мова про попередника березу: «Як же по березовому зрубу планувати березові насадження? Там би добре росли сосна чи дуб… Граб, береза, осика, вільха – похідні для дубового поновлення…» А там зайшла мова про ясеневий зруб, про виявлену кореневу губку, відтак і відповідна схема посадки з прийнятними саджанцями… Почув і про місцевий досвід суміщення модрини з дубом-крупноміром…

Так крок за кроком і обговорили всі проекти, до декотрих колегіально внесли суттєві і вчасні корективи… Всі обізнані з об’єктивною реальністю: «У лісі, коли посадиш, щоб виправити помилку,  потрібно чекати сто років…»

Відтак головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета дякує усім за відповідальне ставлення до роботи, окреслює найближчі завдання, розповідає про лісову політику у державі, проекти нових законів, дискусії стосовно лісоведення у найвищих ешелонах влади, про управлінський курс, проблеми і їх подолання, про виживання галузі… Зокрема, й про роботу лісівників, державної лісової охорони, дотримання законності і порядку, про прозорість господарювання і відповідальність перед державою і місцевими громадами…

Ось так твориться «зелена архітектура» майбутнього. І серед її творців найкращі «архітектори лісу» – лісоводи Волині.

Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На фото автора: захист проектів.

IMG_9740 IMG_9733 IMG_9765 IMG_9739 IMG_9781 IMG_9774

 

Вшанування пам’яті Героя Небесної Сотні

Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства вшанував пам’ять Героя Небесної Сотні, свого побратима Василя Мойсея.

Захід проходив у Луцьку на меморіалі Вічної слави 20 лютого.

«Рік, як пройшла трагедія, для нас дивна в своїй людиноненависності. Влада, яка наділена Богом опікуватися людьми, трудитися для людей, віддала наказ вбивати людей. Ця влада пішла в небуття, але наслідки цієї трагедії приходиться й до сьогодні відчувати та бачити», – зазначив у промові після церемонії митрополит Луцький та Волинський Михаїл.

А ось слова начальника Волинського  обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Мазурика: «Цей день є важливим для мене, так як по всій Україні сьогодні вшановують пам’ять Героїв Небесної сотні, які віддали своє життя за свободу та цілісність держави. Фактично рік назад почалась виборюватися незалежність країни. Однак на сьогоднішній день ідеї майдану ще не доведені до кінця. Тому я вірю в те, що над Україною буде мирне небо та українців чекає світле майбутнє».

Головний лісівник Волині зазначив, що люди, які загинули, назавжди закарбуються у пам’яті та будуть прикладом для всіх. Також зауважив, що потрібно починати будувати Україну із самих себе, працювати над собою та не жити за принципом “моя хата скраю”.

«Україна понад усе, – наголосив  Василь Мазурик, – це не лозунг, це смисл життя, а форма має відповідати змісту».

Пам’ять загиблих на Майдані вшанували хвилиною мовчання.

DSC_0475

покладання квітів до могили Героя Небесної Сотні Василя Мойсея

DSC_0503

DSC_0491Андрій Білан,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Пам’ять Небесної сотні: Зоріла свіча весь день

20150220_154907Останній передвихідний день у Волинському лісоуправлінні розпочався хвилиною мовчання. Лісоуправлінці запалили свічу скорботної пам’яті і вшанували героїв Небесної сотні.
– Вони вийшли на Майдан заради майбутнього всіх українців, – тамуючи біль, звернувся до колег начальник лісоуправління Василь Мазурик. – Хотіли змінити цей світ на краще, були безоружні… Їх розстріляли…
Багатьох із цих героїв Василь Мазурик, мабуть, знав особисто, адже і сам був учасником Майдану, разом з найпатріотичнішими учасниками зустрічав минулорічне Різдво на майдані Незалежності у Києві. Але про це скромно промовчав…
Поруч з ним стояв ще один майданівець, а тепер айдарівець Олександр… Кілька тижнів тому лісівники Волині передали йому джипа «Джеромі»… Він вже встиг відвезти його на передову, повоювати і після виснажливих боїв знову провідати рідний край… Цей хоробрий військовик розповів, що значна частина чоловіків Майдану першою пішла боронити Україну від російських найманців і тепер є гордістю Нації…
Серед загиблих героїв Небесної сотні є й волиняни… Один із них Василь Мойсей похований у Луцьку на Меморіалі Слави… А ось тридцятитрьохрічний активіст Правого сектору і  Майдану любомльчанин Анатолій Миколайович ФЕДЧИШИН був лісівником, закінчив з відзнакою Шацький лісовий коледж, працював у ДП «Любомльське ЛГ», з Майдану разом із братом пішов добровольцем до окремого батальйону НГУ «Азов» і так само загинув від снайперської кулі, але вже під Іловайськом…
…Цілий день перед символічним зображенням Небесної сотні у лісоуправлінні зоріла свіча пам’яті. Всі відвідувачі, що у справах приходили в лісоуправління, зупинялися перед нею на хвильку, вшановували небесносотнівців хто молитвою, хто хвилиною мовчання.
І я спинився на мить перед Зорею Великого Подвигу. Пригадалися слова митрополита Волинського і Луцького Михаїла, що вмить розлетілися Україною і набули неабиякого громадянського звучання: «А чи кожен би з нас пішов з дерев’яним щитом захищати Україну?..»
…Цього дня зоріли свічі у храмах, на площах міст, біля могил героїв Небесної сотні по всій Волині: «Спіть, хлопці, спіть…»
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

«Директорському» водієві Іванові Сидорчуку з Каменя-Каширського – 60!

водій ДП “Камінь-Каширське ЛГ” Іван Сидорчук

Працівники ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» сьогодні щиросердечно привітали свого колегу, водія — Івана Сидорчука із життєвим ювілеєм – 60-річчям від дня народження.

Усе своє трудове життя Іван Степанович провів за кермом. Розпочинав  — з сільськогосподарської техніки. Ще будучи хлопцем, він любив техніку, розумівся на автомобілях тому і влаштувався помічником тракториста до колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» в рідному селі Кримно. Працював трактористом, водієм голови колгоспу. А ще через кілька років  влаштувався водієм в управління сільського господарства при райвиконкомі. Шість з половиною років був водієм першого секретаря райкому. У Камінь-Каширському держлісгоспі працює “директорським” водієм з 1989 року.

Колеги не дарма поважають і цінують Івана Степановича — надійного, сумлінно і старанно виконуючого обов’язки водія, і разом з тим — просту та щиру, життєрадісну людину, яка в тяжку хвилину готова прийти на допомогу. Людину, яка власними вчинками, великим життєвим та водійським досвідом є взірцем для співробітників.

Тож, прийміть, шановний ювіляре, великий букет сердечних привітань. Міцного вам здоров’я, наснаги до праці ще на багато-багато років! Благополуччя, родинного затишку, тепла! Хай  у вашій оселі лунає тільки щасливий та радісний сміх внучат, хай на життєвих перехрестях горить зелене світло, і нехай якнайшвидше над нашими головами засяє чисте і мирне небо!

 Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

дядя Ваня 2

Водій Іван Сидорчук крайній зправа


ДП « Городоцький лісгосп» має в своєму підпорядкуванні 34 тис. га мисливських угідь

Основним видом діяльності  ДП « Городоцький лісгосп» є ведення лісового господарства, охорона і лісовідтворення   на підпорядкованій території . Однак  на належному рівні тут ведеться і мисливське господарство. Підприємство має в своєму підпорядкуванні понад 34 тис.га  мисливських угідь.  Єгерська служба лісгоспу займається охороною , відтворенням  та раціональним використанням  мисливської фауни.

Головний лісничий  ДП «Городоцьке ЛГ» Богдан Ковальчук розповідає, що мисливські угіддя  лісгоспу розділені на 7 єгерських обходів. Для підгодівлі  мисливських тварин  проведено ряд біотехнічних заходів: є в наявності 50 солонців, 45 годівниць, 11 підгодівельних майданчиків для дикого кабана. В цьому сезоні закуплено понад 20 тонн зерна кукурудзи, коренеплоди ( морква, буряк). У достатній кількості заготовлено  сіна та деревних віників.

Завершилось полювання  на парнокопитних та хутрових звірів. На даний  момент проходить облік мисливських тварин. Видовий склад мисливської фауни досить різноманітний. В угіддях нині налічується 405 голів  козулі європейської, 95 голів дикого кабана,  30 голів  лося, також наявні тварини занесені до Червоної  книги України: рись, горностай, видра річкова, борсук звичайний, тхір звичайний,   лелека чорний, журавель сірий,  підорлик малий, пугач, глухар.

Слід сказати, що мисливські угіддя потерпають від бобрів, який за останні роки значно розповсюдився  в городоцьких лісах.  Будуючи загати, тварини піднімають  рівень води в понижених ділянках лісу, що призводить  до всихання значних лісових масивів.

Багаті лісові масиви ДП « Городоцький лісгосп» і на пернату дичину. Є тут рябчики, тетеруки, влітку на болотах і водоймах  гніздяться багато видів  качок, куликів, диких гусей.

В минулому році на ведення мисливського господарства підприємством  виділено 71 тис. грн., в 2015 році заплановано використати 100 тис. грн., все це кошти  отримані від господарської діяльності підприємства.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.3 кабан городок городок1 городок2 кабан кабан1

Виїзна нарада ВОУЛМГ: сьогодення перед лісівниками ставить нові завдання

На базі ДП «Колківське ЛГ» відбулася виїзна нарада Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.  В нараді взяли участь начальник ВОУЛМГ  Василь Мазурик, керівники відділів управління та керівники  лісових,  лісомисливських господарств краю. У капітально відремонтованому цеху Колківського підприємства  встановлено і введено в експлуатацію багатофункціональну лінію з виробництва обрізних пиломатеріалів. Подивитися, зокрема, як працює  лінія та  поцікавитися її роботою, прибув заступник голови Волинської облдержадміністрації  Сергій Кошарук.  Гостей  вітав голова Маневицької райдержадміністрації Андрій  Линдюк. Перед початком наради  присутні  вшанували  хвилиною мовчання пам’ять загиблих Героїв Небесної Сотні, тих, хто загинув в боротьбі за свободу. 

Подібна виїзна нарада ВОУЛМГ на базі Колківського лісового господарства відбувається не вперше. Кілька місяців тому лісівників тут згуртував теж хороший привід  – оновлення автопарку. А нині ось завершено будівництво нижнього складу, реконструкційні роботи в цеху, а нова лінія, що тут встановлена, дала можливість колективові створити 24 робочі місця. На придбання обладнання було освоєно  приблизно 1 млн. 300 тис.грн., на будівництво нижнього складу і реконструкцію цеху – близько 900 тис. грн.  Робочий процес проходить у дві зміни. За місяць, як розповів про плани виробництва директор ДП Юрій Ребар, планується виготовляти до 400 метрів кубічних готової продукції.

Начальник ВОУЛМГ Василь Мазурик колектив Колківського ЛГ іншим колективам поставив у приклад. «Це приклад того, — сказав Василь Васильович, — як за короткий термін часу, але при великому бажанні можна зробити ті необхідні в роботі підприємства зміни, аби пристосуватися до вимог часу. Та й сама лінія, яка в структурі господарств управління є п’ятою (подібні лінії працюють у ДП «Маневицьке ЛГ», «Ківерцівське ЛГ», «Ратнівське ЛМГ», а віднедавна – у «Колківське ЛГ» та «Камінь-Каширське ЛГ»), сприятиме нарощуванню обсягів власної переробки лісодеревини, що є стратегічною лінією роботи лісівників в умовах сьогодення, коли вводиться мораторій на вивіз деревини за кордон.

З метою раціонального використання лісових ресурсів Колківський лісгосп планує закупити обладнання для виготовлення дерев’яної тріски (щепи).  Присутній на нараді заступник голови облдержадміністрації Сергій Кошарук, який виступає в ролі співголови робочої групи, що працює над стратегічним документом «Волинь-2020»,  зазначив, що в одному із пунктів цієї програми розвитку області йдеться про створення місцевої регіональної підгалузі, або інакшими словами – створення мережі споживачів, яка буде потребувати твердого біопалива – дерев’яної тріски. «Тож, у спільній, злагодженій співпраці з вами влада бачить гарні перспективи у цьому стратегічному завданні”, — оптимістично висловив сподівання Сергій Кошарук, звертаючись до керівників підприємств. Користуючись нагодою, представник обласної влади від імені голови облдержадміністрації Володимира Гунчика подякував лісівникам за роботу,  а також за допомогу та  зусилля, скеровані на зміцнення обороноздатності держави в боротьбі за мир і незалежність.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

колки7 колки55 колки5 колки4 колки3 колки2 колки11 колки10 колки8 колки1 колки 666 колки 00 колки6

Хто захистить ліс від пожеж?

Розпочалися так названі в народі сільгосппали. Це несанкціоновані випалювання минулорічної трави, бур’янів тощо. Особливо вони небезпечні коли землі, на котрих люди випалюють суху рослинність, межують з лісовими масивами. Це може призвести до виникнення лісової пожежі.

Такі випадки проведення самовільного випалювання рослинності зафіксовані біля сіл Маташівка, Сирники Луцького району, Словатичі, Омельне, Тростянець Ківерцівського району, Білин, Охнівка, Турівка, Ворчин Володимир–Волинського району, Колки, Довжиця, Яблонька Маневицького району та в багатьох інших районах Волинської області. На їх гасіння неодноразово виїзджали підрозділи ДСНС, а де пожежі наближалися до лісових масивів – і працівники державної лісової охорони.
Проведення несанкціонованих сільгосппалів підпадає під статтю 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в котрій сказано наступне:
– випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння –
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 170-340 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1190 грн.).
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 340 – 680 грн.)і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 – 1700 грн).
Право складати протоколи та штрафувати за самовільне випалювання рослинності або її залишків надано тільки працівникам екологічних служб.
Працівники державної лісової охорони вже приступили до влаштування мінералізованих смуг, особливо в тих лісових масивах, які межують з сільськогосподарськими землями, що не обробляються та вздовж автомобільних доріг.
В свою чергу лісівники звертаються до сільських голів з проханням надати допомогу в проведенні роз’яснювальної роботи по недопущенню населенням самовільних випалювань рослинності на землях сільськогосподарського призначення. Це шкодить і екологічній ситуації в цілому і зокрема може призвести до виникнення лісових пожеж.
Петро Романуха,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Шкільні лісництва – гідна зміна лісівникам

Любешівське шкільне лісництво (керівник Людмила Шептур) було створено у 2010 році на базі двох лісгоспів смт. Любешів: СЛАП (нині ДП)  «Любешівагроліс» та ДП «Любешівське лісомисливське господарство». За кілька років поспіль юними природолюбами – учнями 8 класів загальноосвітньої школи — зроблено чимало. Відповідно до пори року учні шкільного лісництва проводили різні акції на природничу тематику, конкурси тощо.

Інженер лісових культур ДП «Любешівське ЛМГ» Віра Оласюк, яка постійно тримає зв’язок із учнями лісництва, розповідає, що діти люблять і охоче займаються спільними із працівниками лісгоспів справами. Садять ліс навесні, збирають насіння, відвідують та підкормлюють лісових звірів, пораються в розсаднику та ін. Ось зараз, наприклад, в цю зимову пору учні проводять акцію «Допоможи птахам перезимувати». Таким чином в лісництві дбають про “хатинки” для птахів. У шкільній майстерні вони їх виготовляють, а потім прикріплюють на деревах пришкільної території.  Також учні регулярно підгодовують птахів, в годівниці сиплють хлібні крихти, насіння, пшоно,  зерно, кладуть шматочки сала.

— Приємно бачити,  — сказала Віра Оласюк, —  як на очах ростуть майбутні природозахисники, як щодня у їхніх серцях зміцнюється любов до навколишньої природи. Добре, що росте гідна зміна…

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

годiвницi_017 годiвницi_019 зима_043 зима_023 зима_026 зима_032 шпакiвнi_003

Слово просить лісівник В’ячеслав Кузьмич: «Некомпетентність людей дестабілізує роботу підприємства»

Перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, відзначаючи хороші показники діяльності державних лісових та лісомисливських господарств Волині впродовж минулого року, зауважив, що люди сьогодні у недостатній мірі поінформовані про роботу лісівників. «У такому разі, — наголосив Олександр Веніамінович, – легко бачити скалку в чужому оці, не помічаючи колоди в своєму.»  А тому в окремих населених пунктах району виникають резонансні “лісомайдани”. Працівників державних лісогосподарств обурив зокрема й «Лісомайдан по-видертськи!» Безпідставно було піддано сумніву не тільки авторитет місцевих лісівників, а й престиж Державних органів лісового господарства України в цілому. Так чи інакше, але після цього комусь вигідного «великого збурення» стрімко збільшилася кількість випадків самовільних рубок у лісових масивах. Через тиск селян майстрам лісу не вдавалося потрапити до лісозаготівельних ділянок, внаслідок чого збився графік виконання державної виробничої програми, місцеве населення не змогло вчасно отримати виписану лісодеревину для власних потреб. А в адресу лісівників ще й досі летять без правомірного підтвердження обвинувачення в злодійстві та інших протизаконних діяннях. Таким чином діяльність найпотужнішого підприємства району було дестабілізовано. Ці збої в роботі найбільшого платника податків негативно вплинули і на здійснення в районі різних виплат: заробітної плати, пенсій, соціальних допомог тощо, а також, зважаючи на стан, в якому нині перебуває країна, завдало шкоди й державі! Тож, аби відновити стабільну роботу держлісгоспу та відстояти честь мундира, директор ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» В’ячеслав Кузьмич відповідає на запитання, які найбільш гостро турбують людей.

В’ячеславе Петровичу, чому водій вивозив лісодеревину з лісового масиву в селі Видерта без відповідних документів?
– Як я вже пояснював на громадських зборах у селі, і зараз пояснюю, що документи на лісодеревину були виписані, але вчасно не доставлені. У лісгоспі ведеться електронний облік деревини і всі товаро-транспортні накладні для реалізації лісопродукції виписуються на мобільному комп’ютері (КПК). У кожному лісництві в наявності є лише по одному такому КПК. Оскільки навантажування деревини відбувається в різних обходах, тому існують проблеми з доставкою документів. По даному факту було проведено службове розслідування.
Цього дня виробничо-комерційне приватне підприємство «Агропромтехцентр» (ВКПП «Агропромтехцентр»), засновником якого є П. Семенюк, згідно із угодою купівлі-продажу необробленої деревини №667/667/л/2014/9 від 02.12.2014 року отримувало в нас круглий ліс. Документ зареєстрований на обласній торговій біржі «Універсальна Полісся» і підписаний головою біржового комітету В. Макарчуком. За результатами проведення аукціону з продажу ресурсів необробленої деревини, який відбувся 2 грудня 2014 року, ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» (Продавець) зобов’язане передати у власність деревину, а ВКПП «Агропромтехцентр» (Покупець) зобов’язується прийняти товар.
Що стосується «квитанції», згаданої в публікації, тобто товаро-транспортної накладної, із вказаною ціною по 50 грн за один метр кубічний, то це зазначена пільгова ціна дров паливних для наших працівників, пенсіонерів.
«Чому на ділянці лежить покрижована продукція різного сортименту»?
– Підприємства лісової галузі крижують ліс по розмірах згідно із прикладеною до угоди специфікацією Покупця і ці роботи входять в оплату за продукцію. Твердження, що ми, начебто “ріжемо там, де кращий ліс, майже не зважаючи на дозвільний центр обласного управління лісового та мисливського господарства…”, превалюють емоції їх авторів, оскільки насправді Волинське обласне галузеве управління не має в своїй структурі ніякого дозвільного центру. Останній, як відмічено вище, входить в структуру Луцької міської ради. Ділянка, на якій заготовляється деревина, – це рубка головного користування нашого підприємства на 2015 рік, затверджена тим же дозвільним центром Луцької міської ради, який, власне, і дає юридичне право проводити на ній певні роботи по заготівлі лісу. Цих нормативів дотримуємося і ми.
Щодо доріг у селах, які ми, начебто, розбиваємо лісовозною технікою, поясню наступне. Якщо рубка лісу проводиться на ділянці головного користування, то попневну плату (податок) держлісгосп сплачує в державну казну. Якщо ж проводяться санітарні рубки чи рубки догляду, то податки сплачуються в місцевий бюджет, тобто – на рахунок сільської ради і витрачаються на будівництво доріг, покращення екологічного стану місцевості, озеленення села тощо. Можемо конкретно вказати, скільки коштів отримала і отримає до 20 лютого цього року кожна сільська рада. Приміром, в бюджет Великообзирської сільради за минулий рік ми сплатили 35674 грн, до 20 лютого цього року буде сплачено 81960 грн, Верхівської сільради – 44518 грн – у 2014 році і 67298 грн – до 20 лютого 2015-го. По Карасинській сільраді сплата становить 47202 грн, і до 20 лютого ц.р. буде сплачено 67807 грн. За спецвикористання ресурсів на території Видертської сільської ради в минулому році в сільський бюджет ми вже сплатили 21008 грн, а до 20 лютого цього року ще сплатимо 4271 грн. От нехай люди і поцікавляться у сільських голів про те, на які корисні для села цілі освоюються ці кошти.
Ремонтувати чи прокладати нові дороги своїми силами ми можемо лише у довірених нам лісових масивах.
«Чому місцевий ліс вирізується великими площами?»
– Приріст лісодеревини по лісгоспу за рік складає 195 тисяч метрів кубічних. Ми ж вирубуємо стиглого лісу 65,8 тисяч метрів кубічних. Це свідчить про невиснажливе лісокористування, бо становить лише 34 відсотки від річного приросту лісодеревини.
Так, трапляються правопорушення, за які необхідно відповісти перед Законом. Але ніхто немає права на підставі поодиноких випадків негативно висловлюватися про майстрів лісу нашого лісгоспу, лісгоспу сусіднього району чи області. Правоохоронні органи оперативно та без особливих потуг розберуться в ситуаціях, коли перешкоджають роботі державних лісогосподарств, надавши їм глибшої оцінки.
Подібні конфлікти в селах району розгоряються через недостатню поінформованість людей про роботу лісівників, діяльність лісового підприємства, яке виконує в житті району надзвичайно важливу роль. За минулий рік ми прийняли на роботу 34 працівники, створили шість лісозаготівельних бригад, закупили нову лінію для переробки лісодеревини вартістю 900 тисяч гривень! За минулий рік нами сплачено податків в сумі 7 мільйонів 311 тисяч гривень, 2 млн 730 тис. грн, з яких сплачено до Пенсійного фонду, 2 млн 811 тис. грн – до державного та 1 млн 770 тис. грн – до місцевого бюджету. Окрім того, зросла середня заробітна плата працюючим на підприємстві до 3009 грн. А в цьому році заплановано її ріст ще на 10 відсотків. Виплачуються премії, надбавки за вислугу років тощо.
Своєчасно і беззаперечно ми реагуємо на усі суспільні виклики часу. Наше лісове підприємство першим у лісовій галузі області перерахувало на рахунок Збройних Сил України, зокрема для Північного прикордонного загону, одноденну зарплату усіх наших працівників у сумі 19 тисяч гривень. Бригаді, яка дислокується у Володимирі-Волинському, було виділено і завезено 20 метрів кубічних дошок обрізних, виділялось дизпаливо для доставки мобілізованих бійців на призовні пункти, а також армії ми передали УАЗ «Сімбір» та вантажний автомобіль МАЗ. Трохи згодом бійцям на Схід було відправлено три гуманітарні вантажі з продуктами харчування, а нашому працівнику Валентину Мальчуку, який був мобілізований в зону АТО, за рахунок підприємства було придбане повне військове спорядження. Крім цього, 70-ти сім’ям учасників АТО, які мешкають в зоні нашого лісового підприємства, було надано допомогу дровами паливними. Допомога заради миру в країні силами нашого колективу продовжується. А відтак дії, що призводять до збоїв у роботі нашого підприємства, ми розцінюємо як штучний саботаж. Подібні «лісомайдани», що мало місце ц с. Видерта, боляче б’ють не тільки по авторитету нашої галузі, працівників, які добросовісно в ній працюють сьогодні, а також по тих, хто перебуває на заслуженому відпочинку, і людях, які отримують від нас життєво необхідну підтримку та допомогу. Ми з повагою ставимось до громадських формувань, думки місцевого населення та ЗМІ, погоджуємося, що робота працівників лісової галузі має бути прозорою, відкритою для громадськості і готові надати всі відповіді.
А ще я глибоко переконаний у тому, що не можна поливати брудом лісову і будь-яку іншу галузь у той час, коли важливо зміцнювати єдність у містах, селах країни заради спільного – довгоочікуваного, переможного миру, заради зміцнення економічного становища нашої держави.
Розмову вела
Світлана Місьонг,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

(Матеріал готувався для районної газети)