Голова Держлісагентства розповів про концепцію змін у лісовій галузі
Електронний облік деревини – усім лісокористувачам!
Квартал 99. Чим особлива ділянка лісу у Сокиричівському лісництві на Ківерцівщині
На Волині триває «перепис» диких тварин

Президент України: «Волинь – це перлина української землі з тисячолітньою історією»

IMG_7413IMG_7469У Волинському академічному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка урочисто відзначили 75-річчя утворення Волинської області. А святкові заходи розпочалися ранковою кавою у ресторані готелю «Україна», де зібрався цвіт Волині – найдостойніші представники Волині. Їх особисто вітав голова Волинської обласної адміністрації Володимир Гунчик. Відтак шановані люди побували у музеї Волинської ікони, поклали квіти до фотостели Героїв Небесної Сотні.

IMG_7348Пообіді Володимир Гунчик у холі музично-драматичного театру відкрив тематичну виставкову експозицію «Волинь-75», присвячену 75-річчю створення Волинської області. На ній представлено стенди про історію провідних гогсподарських підрозділів Волині. Є серед них і стенд Волинського обласного управління лісового та мисливського сосподарства. Тож голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик разом з гостями на хвильку зупинився і біля нього. Поруч нього був і Луцький міський голова Микола Романюк, що свого часу закінчив Львівський лісотехнічний інститут і згодом зробив державницьку кар’єру, як, до речі, багато інших лісівників.
– Чи згадуєте лісогалузь? – влучивши момент, запитав у Миколи Ярославовича.
– Звичайно. Хоча свій шлях у професію я почав з лісопереробки, – показав рукою на світлини стенду.
Лісівники Волині історію області писали зеленим кольором, з часу утворення області збільшили лісистість краю удвічі, довівши її до 34 відсотків. Сьогодні під крилом ВОУЛМГ знаходиться 28 господарських підрозділів. Це один із найбільших платників податків.
На стендах Волинського обласного краєзнавчого музею означені найголовніші етапи 75-річччя області. А ще історія Волині виписана вишиваними рушниками та короваями, на яких народні майстрині закарбували і дари лісу та його мешканців. І це не менш значимий і харизматичний, надзвичайно цікавий літопис.
Вже зі сцени голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик зачитав послання Президента України до волинян.
«Дорогі волиняни!
Щиро вітаю вас із 75-ю річницею від дня утворення Волинської області.
Волинь – це перлина української землі з тисячолітньою історією, неповторною красою природи, унікальною культурною спадщиною. Це край талановитих і працелюбних людей.
З волинською землею пов’язана доля багатьох видатних діячів у різних сферах суспільного життя. Серед них – історик і політолог В’ячеслав Липинський, сходознавець Агатангел Кримський, лінгвіст Микола Крушевський, художник Андроник Лазарчук, математик Михайло Кравчук. На Волині проживала родина Косачів, яка дала світові геніальну Лесю Українку.
Завдяки високому патріотичному духові та національній свідомості волиняни завжди перебували в авангарді борців за Україну. Так було в минулому, так є і зараз. Ви одними з перших стали на захист гідного європейського майбутнього країни під час Революції гідності, а нині мужньо відстоюєте територіальну цілісність і незалежність нашої Вітчизни.
Висловлюю глибоку вдячність жителям Волині за самовіддану працю, плекання національних традицій та вагомий внесок у розбудову Української держави.
Упевнений, що Волинська область має посісти належне місце серед інших регіонів України у розвитку промисловості, сільського господарства, туристичної галузі.
Зичу усім добробуту, миру та злагоди, примноження здобутків в ім’я величного майбутнього України». Петро Порошенко до цих слів прикріпив і конкретні відзнаки трудолюбивим краянам. Ще 2 грудня 2014 року Президент України підписав указ № 904/2014 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій Волинської області»: «За вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурно-освітній розвиток Волинської області, значні трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 75-річчя від дня утворення області постановляю:
Нагородити орденом “За заслуги” І ступеня ШУМСЬКОГО Віктора Анатолійовича – директора сільськогосподарського підприємства “Рать” Луцького району.
Нагородити орденом “За заслуги” II ступеня СЛАПЧУКА Василя Дмитровича – письменника, громадського діяча, члена Національної спілки письменників України.
Нагородити орденом “За заслуги” III ступеня БЛАЖЕНЧУКА Володимира Івановича – голову Волинського облвиконкому у 1990-1992 роках, представника Президента України у Волинській області у 1992-1994 роках, депутата Волинської обласної ради шести скликань, ЗАПОТОЦЬКОГО Артема Олександровича – старшого юрисконсульта відділу департаменту товариства “Континіум”.
Нагородити орденом “За мужність” III ступеня СИЧУКА Миколу Георгійовича – члена Волинської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану, учасника антитерористичної операції на Сході України.
Нагородити орденом княгині Ольги III ступеня БОНДАР Катерину Миколаївну – пекаря-майстра товариства “Ковельський хлібокомбінат”.
Нагородити медаллю “За працю і звитягу”
КОВАЛЬЧУКА Віталія Ярославовича – птахівника бригади акціонерного товариства “Володимир-Волинська птахофабрика”
Присвоїти почесні звання:
“НАРОДНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ”
ОСИК Ользі Терентіївні артистці драми Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка
“ЗАСЛУЖЕНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ”
БЕДЕНЮКУ Павлу Сергійовичу – завідувачеві Бихівської амбулаторії загальної практики – сімейної медицини Центру первинної медико-санітарної допомоги Любешівського району
“ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ”
ПИЛИПЮКУ Петру Павловичу – голові регіональної ради підприємців у Волинській області, генеральному директору товариства “Модерн-Експо”
“ЗАСЛУЖЕНИЙ ЖУРНАЛІСТ УКРАЇНИ”
ЗУБЧУК Катерині Василівні – редакторові відділу газети “Волинь-нова”, члену Національної спілки журналістів України
“ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ УКРАЇНИ”
ТАРАСЮКУ Володимиру Йосиповичу – голові спортивного клубу “Олімп”, викладачеві фізичної культури Луцького педагогічного коледжу.» Закінчилася урочиста частина святковим концертом за участю професійних і аматорських колективів Волині.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: святкова виставка; Володимир Гунчик зачитує звернення Президента України Петра Порошенка до волинян.

IMG_7472 IMG_7404 IMG_7405 IMG_7406 IMG_7420 IMG_7424 IMG_7350IMG_7383IMG_7397IMG_7440 IMG_7441 IMG_7442 IMG_7443 IMG_7445 IMG_7450 IMG_7340 IMG_7338

Круглий стіл: ключі до порозуміння

IMG_7306У ВОУЛМГ відбувся круглий стіл за участі лісоуправлінців та деревообробників. Шукали «ключі» до порозуміння, а також розмірковували, як краще співпрацювати і виживати у цих складних умовах. Окрім лісоуправлінців, директорського корпусу лісопідприємств та крупних і малих деревовобробників на цю зустріч прийшли представники правого сектора, громадської ради при ВОУЛМГ, обласної ради, СБУ, торгової біржі, ЗМІ. Бажаючих було так багато, що зібрання могло перетворитися у збори. Але на пропозицію начальника ВОУЛМГ Василя Мазурика всі погодилися, щоб коло учасників обмежити представництвом від кожної зацікавленої сторони. Узгодили, хто представлятиме. До цього переліку увійшло близько двох десятків представників усіх сторін, у тому числі й держадміністрації, обласної ради, СБУ, податкової інспекції. Звісно, деревообробники і лісівники. Відтак почалася напрацювання питань, які потребують обговорення. Василь Мазурик зачитав лист голови «Асоціації «Деревообробників Волині» Івана Литвинюка. «Враховуючи проблемну ситуацію із виконанням договірних зобов’язань по реалізації круглих лісоматеріалів, куплених суб’єктами господарювання в галузі переробки деревини на аукціонах, та реалізацією і переробкою круглого лісу поза межами аукціонів», Іван К пропонував обговорити «виконання держлісгоспами та суб’єктами підприємницької діяльності своїх договірних зобов’язань згідно аукціонів, переробку круглого лісу (наявність власних цехів, переробку деревини на арендованих площах та давальницькі схеми переробки), ціни, об’єми та умови поставки круглого лісу на власну переробку та в арендовані цехи, роботу біржі, яка проводить аукціони та біржові торги, процес інформування про порядок, терміни та об’єми лотів, дотримання здорової конкуренції та забезпечення в першу чергу місцевих переробників…» Відтак слово взяв сам Іван Литвинюк і озвучив рекомендації загальних зборів «Асоціації деревообробників Волині» для ВОУЛМГ: «забезпечити виставлення на загальні торги всього об’єму деревини, що заготовляється (за винятком власних потреб та потреб населення для будівництва), інформувати про планові об’єми заготівлі необробленої деревини в розрізі держлісгоспів через сайт управління; формування лотів на торги повинні здійснювати держлісгоспи, виходячи із реальних об’ємів лісозаготівлі та можливості відпуску сировини покупцям (завантаження та доїзд до місця завантаження). Обов’язковою є присутність на торгах представників продавців, які мають виступати гарантами наявності продукції, що виставляються на торгах; управлінню лісового господарства забезпечити рівну участь в аукціонах всіх суб’єктів деревопереробки, включаючи держлісгоспи, які мають власні цехи. Звернутися в Державне агентство лісових ресурсів із вимогою про скасування проведення спеціалізованих торгів як таких, що не забезпечують рівність всіх суб’єктів господарювання до сировини, а також заборону експорту круглих лісоматеріалів; формування початкової ціни аукціону на необроблену деревину проводити із врахуванням собівартості та планової рентабельності; біржі, що проводить торги, забезпечити розробку договорів купівлі необробленої деревини, які передбачають взаємну відповідальність сторін за виконання умов договорів, а також обмеження участі тих учасників, які не виконують своїх договірних зобов’язань; додаткові біржові торги проводити лише після виконання держлісгоспами своїх договірних зобов’язань по загальних аукціонах, а також для реалізації непроданої деревини на загальному аукціоні; просити обласну державну адміністрацію ініціювати перед Урядом України про виведення деревообробних цехів із підпорядкування державних лісових господарств; з метою виведення із тіні незареєстрованих пилорам, що надають послуги населенню розробити спрощений порядок реєстрації таких суб’єктів із залученням органів місцевого самоврядування на місцях. Провести повну інвентаризацію деревообробників по районах в розрізі сільських, міських та селищних рад; в майбутньому пропонується розробка порядку реалізації необробленої деревини із врахуванням потреб місцевих переробників, що дасть змогу реально наповнювати місцеві бюджети та забезпечувати зайнятість місцевого населення (насамперед – польський досвід)». Іван Литвинюк також додав, що інвестор вклав свої гроші у придбання обладнання і чекає, що його витрати окупляться. А тут лісгоспи відновлюють свої лісопереробні цехи, що може завдати шкоди приватному бізнесу. Краще б займалися пеперобкою ягід та грибів…
Одразу стало зрозуміло, Асоціація захищає корпоративні інтереси, боїться конкуренції з боку лісгоспів. Директор ДП «Маневицьке ЛГ» Володимир Родіон резонно запитав, чому його лісопідприємство, згідно цих рекомендацій, обмежується у праві на власну деревообробку. Маневицький лісгосп з пуском пелетної лінії створив 160 робочих місць, справно виплачує заробітню плату робітникам, дбає про умови їх праці. Зараз лісогосподарське підприємство займається модернізацією і розбудовою, робить сушку, доводить до ладу їдальню, розширюватиме автопарк.
– Ми хочемо відновити столярне виробництво, – аргаментував Володимир Олександрович. – Нам це вигідно. Це при тому, що підприємство є найбільшим платником податків. Тільки за 11 місяців поточного року заплатило їх понад 11 млн грн. І середня зарплатня виросла до 4500 грн. Та й гриби-ягоди ми також переробляємо. Тільки одного березового соку цієї весни виготовили на 2 млн грн, наступного плануємо збільшити до 400 тонн. Для цього дві лінії поміняємо на сучасніші. При цьому ми не скривдили жодного місцевого переробника.
Своє бачення проблем круглого столу озвучив директор товарної біржі «Універсальна Полісся» Володимир Макарчук, голова Громадської ради ВОЛУЛМГ Петро Шишко, представники великих і малих деревообробних підприємств.
Цікавим був виступ керівника Правого сектора Волинської області Павла Данильчука.
– Я три місяці був на передовій, щойно повернувся на Волинь і бачу, що тут нічого не міняється, – з болем мовив патріот-доброволець. – Багато моїх товаришів загинуло, боронячи Україну. Ви маєте зрозуміти, що йде війна. Лісова галузь Волині – одна з найпріоритетніших. Вона не тільки дає людям роботу, а й сплачує найбільші податки у місцеві бюджети. Від її роботи залежить стабільність життя області. Вона має позбутися старих корупційних схем, оновитися. Ми будемо домагатися порядку, прозорості і державницького розуміння інтересів України.
Після його слів у залі стало значно тихіше і всі сторони, обмінявшись пропозиціями, претензіями, сумнівами, спробували знайти державницьке українське рішення, яке б враховувало інтереси усіх без винятку і було на благо як держави, так і її громадян.
Виступив також перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, який висловив готовність до діалогу та лобіювання, в доброму значенні цього слова, інтересів громади.
Учасники круглого столу домовились знову зібратися 5 грудня, у п’ятницю, о 15 годині в ІЕЦ ВОУЛМГ для продовження консультацій.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: під час спільного засідання лісівників та деревообробників.

IMG_7301 IMG_7309 IMG_7313 IMG_7307 IMG_7298 IMG_7296 IMG_7305 IMG_7311 IMG_7317

 

З трудового фронту на передову

IMAG1171З смт Цумань Ківерцівського району на Схід України вирушило чотири буси гуманітарної допомоги для учасників АТО. Серед волонтерів, які відправились у далеку дорогу, жителі смт Цумань Микола Арендарчук, Ярослав Гламазда, Олег Кузьмик, Володя Шнит, Юрій Кузьмик, Володимир Мельник, Сергій Філюк, Роман Чорненький, Сергій Януль. Напередодні вони провели велику та складну роботу по організації та збору коштів, продуктів харчування, теплих речей та одягу, різних найнеобхідніших матеріалів. За допомогою зверталися до жителів навколишніх сіл, усіх небайдужих людей. Збирали картоплю, консервацію, гроші, все, що давали.
– Вони їдуть на передову не вперше, – каже один з волонтерів цього мирного гуманітарного автопробігу депутат Цуманської селищної ради Олександр Боровицький. – Почалося все із того, що ми зібралися у Юрія Кузьмика і вирішили зробити щось корисне для захисту України. Були тут депутати Ківерцівської районної та Цуманської сільської рад, лікар стоматолог Роман Чорненький, також Микола Арендарчук, Ярослав Гламазда, Олег Кузьмик, Володимир Мельник, Сергій Філюк, Володя Шнит, Сергій Януль. Пригадую, хтось запропонував провести збір коштів та продуктів харчування для волинян, що перебувають у зоні АТО.
До ідеї долучилася міжконфесійна допомога священників Тарас, Михайла, пресвітера Федора. Тож небавом про «фронтову» ініціативу цуманчан вже знали прихожани усіх храмів, а тоді стали долучатися й жителі сусідніх сіл Дубище, Башлики, Холоневичі, Липно, Знамирівка, Сильне, Городище, Карпилівка, Грем’яче, Скреготівка. Відтак приєдналися вчителі та учні Цуманської ЗОШ І-ІІІ ст. Діти початкових класів намалювали малюнки, старші написали листи бійцям, педагоги зібрали кошти. Відгукнулися і підприємства, зокрема, колектив санаторію матері та дитини “Пролісок» на чолі із Валентиною та Ярославом Касардою, ДП «Цуманське ЛГ», Цуманська районна лікарня, ПАТ «Цумань», підприємці із смт Цумань, с. Боголюби та м. Рівного… Депутат Цуманської селищної ради Ніна Денисюк купила теплих перин, а ще до волонтерської групи долучився депутат Ківерцівської районної ради, підприємець Володимир Дейна, який виготовив 16 пічок-буржуйок, щоб солдатам було біля чого грітись. Дрова працівники Цуманського лісгоспу відправили на передову ще напередодні. Також передали теплі бушлати, берци, термобілизну, рукавиці, шапки, балаклави, технічний інструмент, зокрема, бензопилу, електричну генераторну станцію, ножі та ліхтарики… Багато селян давало картоплю, тож частину реалізували і на виручені кошти закупили теплі речі, медикаменти, засоби гігієни та продукти, а близько 2,5 тонн вирішили відправити на передову. Загалом все це заледве помістилося у чотири буси.
– Люди розуміють, що майбутнє України зараз вирішується не тільки у сесійній залі парламенту, а й, і це насамперед, на Сході, де триває неоголошена війна проти України, – підсумовує Олександр Боровицький. – Там зараз найважче. І хто, як не ми, з трудового фронту повинні допомагати нашим солдатам.
– Волиняни вірять, що Україна вистоїть, – додає Роман Чорненький. – «Армія і народ – єдині!» Буде у нас і мир і перемога. Дякуємо всім за підтримку!
Сергій Цюриць.
На фото Олександра Боровицького: гуманітарна допомога для учасників АТО.

IMG_0365 IMG_0363 IMAG1179 IMG_0369 IMG_0370 IMG_0375 IMG_0373 IMAG1171 IMG_0377

У «Лісову школу» завітали гімназисти

SONY DSCВідбулося чергове заняття «Лісової школи», що діє при ІЕЦ ВОУЛМГ. Цього разу тут гостювали учні 3 класу Луцької гімназії №4. Цікавилися історією лісу, різними деревами, птахами та звірами. Правду кажучи, здивувала їх велика любов до лісу, жалість і вболівання за все живе. Дивлячись на чучела диких кабанів, плямистих оленів, зубра, вовка, зайчика, питали: «А вони справжні?». А отримавши схвальну відповідь, дивувались: «А навіщо їх забили?» І саме це, дорогі дорослі, дуже зворушує: «Діти не можуть збагнути, заради чого дорослі вбивають звірів». Думаю, багато мисливців так само не знають, для чого вони це роблять. Адже всілякого м’яса у їх холодильниках – навалом, як кажуть. То що, причиною мисливський азарт? Азарт вбивати!.. Дітям він не зрозумілий. Дітям радісно, коли звіра можна було би побачити живим, навіть підгодувати. Адже ніхто із них не сумнівається, що вони менші помічники людини.
Третячки вже бували у справжніх лісах, навіть у Шацькому національному природному парку. Уміють розрізняти різні породи лісів, знають, що всі дерева від весни до осені цілодобово працюють. Серед дерев нема ледарів. Вони виробляють кисень, очищають повітря від пилу, творять клімат… Вони багато чого уміють робити. І юні гімназисти також вже багато чого вміють, але вчаться, щоб свої знання примножити і стати у майбутньому знаними лікарями, інженерами, кінорежисерами… Чимало із дітей вже уміють знімати кіно. Принаймні, третячки відзняли сюжет про цю екскурсію на сучасні телефони. Про що, зізнаюся, у дитинстві я і мріяти не міг. Але дискусія все ж зчинилася: де усім своїм вмінням навчаються дерева? І чи всі деревця в однаковій мірі володіють «знаннями» фотосинтезу, творення грунту та кліматичних температурних режимів… І хто вчителі у дерев? І де та школа, що вчить дерево бути Деревом-умійком. Зізнаюся, це несподіваний поворот навіть для великих вчених. Адже людина, століттями ціленаправлено творячи рівнолісся для своїх корисливих цілей, задає і напрямки мислення «деревам», притлумлює «великі вміння дерев», здобуті впродовж еволюційного розвитку.
– Це матінка Природа учить! – мовила котрась найкмітливіша гімназистка.
Домовились, що всі напишуть, як матінка Природа навчає, які предмети викладаються у її школі. А ще всі гуртом помандрували уявою у часи льодовика – до Черемського природного заповідника. Там є піщана гряда, перед якою льодовик зупинився. І де зупинився льодовик, рослинність інша, аніж там, куди він не зайшов.
– А хто його зупинив? – здивувалися діти.
– А хто зараз зупиняє війну на Сході України? Герої…
– А як звали цього героя?
– У нас були Котигорошко, Вернидуб, Крутивус, – розмірковували діти. – А як же цього було звати? Може, Льодостоп або Теплун.
Словом, ще й ім’я прадавньому українському герою часів льодовика вирішили придумати. Така «Лісова школа». А наступна мандрівка цих дітей буде до Волинської народної кіностудії «Волинь», де юні природолюби переглянуть фільми про ліси, зустрінуться з людиною-легендою Борисом ревенком.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото: юні природолюби у «лісовій школі».

IMG_7288 IMG_7290 IMG_7293

 

Науково-практичний лісовий колегіум: ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОЩУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЛІСІВ В УКРАЇНІ

УДК 633.584.3:631.153.7

© Н.О. Толстушко, М.В. Вржещ, к.т.н.,
М.М. Толстушко, к.т.н., В.Є. Пенкаля
Луцький національний технічний університет

ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОЩУВАННЯ
ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЛІСІВ В УКРАЇНІ

У статті наведено перспективи вирощування та переваги використання енергетичної верби в Україні. Розкрито особливості вирощування, перелічені технології збирання та дано окремі характеристики енергетичної верби.
БІОПАЛИВО, ЕНЕРГЕТИЧНА ВЕРБА, ДЕРЕВИНА, ЗБИРАННЯ, РІЗАННЯ, ПРЕСУВАННЯ, РУЛОННИЙ ПРЕС-ПІДБИРАЧ.
Постановка проблеми. Енергетичні культури – це рослини, які спеціально вирощуються для використання безпосередньо в якості палива або для виробництва біопалива [1-5]. На сьогоднішній день відомо близько 20 видів швидкоростучих рослин, які можна вирощувати для отримання рослинної біомаси. Це евкаліпт, тополя, верба, міскантус та інші. Зібрана біомаса використовується для виробництва теплової та електричної енергії, може бути сировиною для виробництва твердого біопалива, як паливні гранули і брикети.
Серед усіх енергетичних рослин у світі саме верба сьогодні використовується у світі як основна енергетична культура для виробництва твердого палива. Найбільший досвід у її продукуванні і вирощуванні мають такі країни як Швеція, Англія, Ірландія, Польща, Данія. Найбільші плантації верби на сьогодні у Швеції, які складають приблизно 18000…20000 га, в Польщі – більше 6000 га.
В Україні, незважаючи на велику кількість незадіяних земель несільськогосподарського призначення, промислових посадок енергетичних рослин поки що недостатньо.
Цивілізований світ усе більше переконаний: прив’язувати себе до газу – небезпечно. Тому актуальним є питання перспектив вирощування й використання енергетичної верби для енергетичної безпеки України з огляду на сучасні виклики та процеси у світі. Але в багатьох господарствах досі не знають, з огляду на свої можливості та паливні характеристики енергетичних культур, яким культурам надати перевагу та від яких культур найбільший економічний ефект. Також існує проблема підвищення якості збирання, зберігання та переробки енергетичної верби. Усе це надихнуло авторів проаналізувати окремі дослідження в цьому напрямку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що незважаючи на досить активний в останні роки розвиток застосування енергетичної верби в Україні, існує ряд проблем, які вимагають розв’язання. Одна з них – відсутність ефективних технологій та технічних засобів для збирання енергетичної верби в умовах України [1-5]. У господарствах відсутня спеціалізована техніка для збирання енергетичної верби, а закордонна техніка має високу ціну та є недоступною для більшості наших господарств. Для залучення інвестицій в цю галузь мало розкриті перспективи вирощування та застосування цієї культури в Україні.
Мета дослідження – проаналізувати перспективи вирощування та застосування енергетичної верби в сучасних умовах України.
Результати дослідження. Енергетична верба – деревоподібна культура, що дозволяє створювати високопродуктивні плантації (рис.) з тривалим терміном існування. Представляє собою кущ або кущоподібне дерево висотою до 6…8 м. Енергетична верба є густозростаючою, має велику кількість пагонів, якими досить легко розмножується. Культура характеризується високими показниками приросту по довжині – до 3…5 см на день, в середньому 1,5 м в рік. Деревина верби в порівнянні з більшістю інших деревних порід відносно легка [1-3].

Насадження верби залишаються продуктивними 20-30 років, а врожай протягом цього періоду можна збирати кожні 2-3 роки. Середній врожай верби становить 10…12 т сухої маси з га за рік. Найбільший врожай отримують на 4-5 рік вирощування – 16…20 сух. т/га/рік. За даними деяких авторів, при особливо сприятливих умовах врожай може досягати 30…40 сух. т/га/рік [1-3]. Ступінь виснаження землі вербою в 3-5 разів нижче, ніж зерновими культурами, до того ж близько 60…80% поживних речовин повертаються в землю разом з опалим листям. Позитивною властивістю верби є стійкість до морозів, до шкідників і хвороб. Вона може рости на ґрунтах різного типу, на заболочених і непродуктивних землях. Звичайно, на землях низької якості культура зростає не так швидко як в сприятливих умовах, однак інтенсивному росту допомагає добре розвинена коренева система.
Особливістю верби є те, що вона може випаровувати з ґрунту велику кількість води. Так можна вирішити проблему осушення ґрунтів з великим обсягом підземних вод або захистити землю від заболочування. В період інтенсивної вегетації плантація верби може випаровувати 300…800 тис. л/га в залежності від щільності посадки. Крім того, культура здатна абсорбувати великі кількості металевих мікроелементів, що призводить до очищення забруднених ґрунтів і стічних вод (при поливанні плантації стічними водами) [1-3].
Посадку верби доцільно проводити ранньою весною, відразу після морозів, оскільки в цей період вологість ґрунту є найбільш сприятливою. Посадка може виконуватися вручну або механізовано. При ручній посадці використовують саджанці завдовжки близько 20 см, при механізованій – саджанці 1,5…2 м, які ріжуться в процесі посадки машинним способом на черешки 18…20 см. Ґрунт має бути відповідним чином підготовлений – зораний, прокультивований і очищений від бур’янів. Щільність посадки становить 15…20 тис. шт./га. У перші місяці особливу увагу слід приділяти контролю бур’янів, поки кущі культури ще не зімкнуться і не закриють бур’яни.
Після першого року росту культуру необхідно зрізати на висоті до 5 см від землі для стимулювання процесу кущіння.
Збирають вербу після закінчення вегетації, тобто з жовтня-листопада по березень-квітень, але переважно в зимовий період (після опадання листя). З енергетичної точки зору найкращим є врожай культури при 3-річному і більше циклі збору. До цього моменту діаметр стебел рослин становить близько 28…31 мм, висота – 5…6 м. З однієї плантації можна збирати врожай 7-8 разів (при 3-річному циклі), після чого необхідно провести рекультивацію. Ліквідація плантації являє собою відносно просту операцію через неглибоку кореневу систему культури. Навесні при висоті пагонів близько 20…30 см необхідно внести гербіцид, зрізати гілки і приорати. Восени землю вже можна використовувати для вирощування інших культур.
За даними фахівців Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України для умов України перспективною є верба – Salix, яка дає можливість створення сортів і гібридів для різних напрямів використання. Для енергетичних цілей використовують вербу виду Salix Viminalis (верба прутоподібна) та її похідні [1].
Відомими є ряд технологій збирання енергетичної верби (комбайнова, проміжна, ручна, частково механізована, роздільна, снопова, пагонна, рулонна), які різняться за рівнем механізації, затратами праці, витратами матеріально-технічних ресурсів, комплексом машин тощо. У деяких країнах пагони верби збирають за допомогою спеціальних прес-підбирачів, обладнаних зрізувальними, подрібнювальними і пресувальними робочими органами. Прес-підбирачі для збирання деревних культур короткої ротації за один прохід по полю зрізують рослини, подрібнюють їх та формують рулони. Далі ці рулони верби навантажують і транспортують до місця переробки, де їх подрібнюють на тріску деревоподрібнювальними машинами, які оснащенні великогабаритними бункерами. Закордонні машини мають надзвичайно високі ціни і тому є недоступними переважній більшості вітчизняних господарств.
Для забезпечення своєчасного, швидкого, доброякісного збирання та переробки рослинних матеріалів в сучасній світовій практиці поширені операції формування великих тюків циліндричної форми – рулонів. На сьогодні це одні з головних операцій в ресурсоощадних технологіях збирання рослинних матеріалів, які виконуються рулонними прес-підбирачами. Формування великих тюків циліндричної форми за допомогою рулонних прес-підбирачів має такі переваги: а) краща, в порівнянні з прямокутними тюками, стійкість проти проникнення атмосферної вологи і, як наслідок, можливість зберігання деякий час обмотаних шпагатом рулонів на полі без погіршення їх якості; б) простота конструкції обмотувальних апаратів рулонних прес-підбирачів і можливість використання дешевих видів шпагату; в) відносно низька питома металомісткість (до 1 т/(гагод)) і енергомісткість (до 15 кВт/(гагод)) рулонних прес-підбирачів за достатньо великої їх продуктивності (до 2 га/год) та відносно низької вартості; г) циліндрична форма тюка дає можливість повністю механізувати всі наступні операції після збирання рослинних матеріалів; ґ) рулонна технологія збирання найбільш повно забезпечує збереження якості продукції.
Верба відноситься до легких порід деревини з густиною 460 кг/м3 при нормалізованій вологості 12%. Для порівняння, сосна має густину в 510…520 кг/м3 (за різними джерелами). Мінімальна теплота згоряння сухої вербової деревини складає 18,5 МДж/кг, що майже дорівнює аналогічному показнику хвойних порід.
При збиранні урожаю отримують тріску вологістю 50…53% з нижньою теплотою згоряння 8 МДж/кг або 1900 ккал/кг. Цього достатньо для використання вербової тріски в сучасних котлах на киплячому шарі, які сьогодні успішно починають використовувати в розвинених країнах. Якщо використовувати тріску тільки на виробництво тепла в невеликих водогрійних котлах (0,6…1 МВт), то для більш ефективного згоряння потрібно, щоб тріска мала вологість 35…40%. Цього можна досягнути за рахунок зберігання біомаси під накритим приміщенням з хорошою циркуляцією повітря.
З одного гектару плантації можна отримувати 10…12 сухих тонн енергетичної верби на рік. З одного гектару плантації для розрахунків візьмемо величину 10 odt (oven dry tone / повністю суха тонна / атро-тонна – показник, який використовується для позначення ваги абсолютної сухої деревини). Нижча теплота згоряння атро-тонни становить 18,5 ГДж/т, відповідно один гектар вербової плантації дає 185 ГДж енергії на рік, що еквівалентно 5,16 тис. кубометрів природного газу. При сьогоднішніх цінах на природний газ в Україні для установ і організацій (з 1.11.2014р. становить 6726,72 грн. за тисячу кубометрів), вартість газу, еквівалентного 1 га плантацій верби, приблизно дорівнює 35 тисяч гривень. Як доводять розрахунки, затрати на те, щоб зібрати і доставити 10 odt, будуть становити приблизно 13 тисяч гривень (включаючи амортизацію біологічних активів). Різниця вартості ресурсів у 22 тис. грн. – це привід задуматись над реконструкцією котельних установок з природного газу на біопаливо як місцевий вид енергоресурсів.
Висновки. Енергетична верба – це: відновлювальне тверде біопаливо органічного походження; екологічно чиста сировина для виробництва паливних гранул; біопаливо, яке придатне до спалювання безпосередньо в котлах для біомаси; джерело енергії, яке при згорянні в котлах не порушує баланс вуглецю в атмосфері; різновид твердого біопалива, промислове виробництво теплової та електричної енергії з якого двічі дешевше у порівнянні з використанням газу; культура, урожайність якої в перерахунку на калориметричні показники найбільша серед інших енергетичних рослин, і досягає 20 тон сухої маси з 1 гектара.
Енергетична верба впливає на екологію і довкілля так: 1) один гектар плантації енергетичної верби поглинає з повітря понад 200 тон СО2 за 3 роки; 2) ідеально підходить для засадження забруднених та земель, малопродуктивних з точки зору вирощування сільськогосподарських культур; 3) ефективно застосовується у протиерозійних заходах для укріплення ґрунтів; 4) збагачує ґрунти мінералами та мікроелементами, поживними речовинами природного походження; 5) плантації енергетичної верби є природними фільтрами для видалення відходів агропромислового виробництва, застосовуються як буферні зони в місцях накопичення біологічних відходів фермерських господарств; 6) енергетична верба є природним фільтром для очищення ґрунтів від пестицидів.
Для людини та зручності її проживання енергетична верба має ще й таке значення: 1) верба завдяки своїй стійкості та швидкому зростанню є ідеальним екологічно чистим природним рішенням для захисту від вітру та сонячного світла і створення природного мікроклімату в місцях проживання людей; 2) з енергетичної верби виготовлюють елементи ландшафтного дизайну, декоративні загородки, паркани; 3) лоза енергетичної верби використовується в народних ремеслах; 4) навколо плантацій покращується біологічне різноманіття флори та фауни.
Впровадження сучасних технологій збирання енергетичної верби в господарствах України дасть можливість збільшити виробництво твердого біопалива і буде поштовхом до розвитку відновлюваної енергетики в державі. На нашу думку, для поширення рулонної технології збирання енергетичних культур, а насамперед верби, доцільним є створення універсального рулонного прес-підбирача зі змінними робочими органами, який би мав високі функціональні показники при збиранні різних рослинних матеріалів. А саме, щоб рулонний прес-підбирач за невеликого переобладнання в господарствах міг мати поєднання різних робочих органів, а конструкція машини дозволяла змінювати їх параметри та режими роботи. Наприклад, встановлений різальний чи підбиральний апарат, а пресувальна камера може бути змінного чи сталого об’єму тощо.

Література
1. Біоенергетична асоціація України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uabio.org/. – Назва з екрану.
2. SALIX energy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.salix-energy.com/. – Назва з екрану.
3. Technologie zbioru roślin energetycznych / [Chlebowski J., Klonowski J., Lisowski A., Nowakowski T., Strużyk A., Sypula M.]; pod red. A. Lisowskiego. – Warszawa: SGGW, 2010. – 146 s.
4. Хайлис Г.А. Механика растительных материалов / Хайлис Г.А.  К. УААН, 2002.  374 с.
5. Думич В. Технології збирання верби / В. Думич // Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. Зб. наук. праць. Вип. 18 (32). Кн. 2. – Дослідницьке: УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. – 2014. – С. 228-236.
Автори:
Толстушко Наталія Олександрівна, асистент,
Вржещ Микола Вікторович, доцент,
Толстушко Микола Миколайович, доцент,
Пенкаля Володимир Євгенійович, студент.

 

Сіянці сосни під пуховою периною

IMG_0078Коли перші несміливі сніжинки вкривають землю, легенько опускаються на гілля дерев, пощипує морозець, – у лісі настає особлива пора, пора сну і казковості, холодної спокійної тиші, зимової неповторної краси та нових очікувань. Усе живе застигло в нерухомості, щоб після зими пробудитись від життєдайного тепла. Як і оті низенькі їжакуваті сіянці сосни, принишкли під першим пухнастим білим сніжком. Отак будуть тут зеленіти до весни, щоб навесні їх відібрали для посадки, тоді виростуть могутніми деревами.
Невеликі розсадники створені на територіях усіх лісництв державного підприємства «Любомльський лісгосп». Для вирощення сіянців підшуковують ділянки із хорошим легким ґрунтом. Ми знаходимось у лісових масивах Любомльського лісництва. Сосна тут висівалась навесні цього року, маленькі пухнасті паростки уже виросли на сантиметрів десять. Як тільки пагони після посіву проростуть, потребують догляду, удобрення ґрунту, неодноразового обов’язкового прополювання. Це і є одвічні турботи й клопоти лісівника, які рухаються за колообігом року – ретельний збір насіння, його правильне зберігання та висівання, посадка лісових культур та догляд за ними задля створення ділянок нового лісу, його охорона від самовільних рубок. Тож навесні у новому році під час посадкової кампанії власні соснові саджанці чудово доповнять посадматеріал, що береться в основному із базових розсадників області.
Люба Хвас,
прес-служба ДП «Любомльське ЛГ».
На фото автора: лісовий розсадник.
IMG_0080 IMG_0081 IMG_0083 IMG_0084 IMG_0082

Pay For Essay Writing Uk

Different factors will also be discussed and depicted plainly in a manner that was conceptual. Characteristics of the Problem Statement Remember every part of an article should perform to support your study. Your simple concept will be reinforced by encouraging your statements within an article. pay for essay writing uk In this method you challenge the rule assertion, caste doubts or can oppose circumstances. Communicating Proposal of the pay for essay writing uk Issue Statement Alongside the theory pitch, connecting propositions are developed. Go right ahead and get a short principle in this respect.

This pair beautifully showed the love-hate relationship between a mouse and a pet.

It http://essayscustom.co.uk/ has to be less difficult and conceptual. Theoretical situations are designed through conflicting evidences. Task that is sensitive Within this segment numerous causes are researched to make the challenge clearer. Including the researcher forward, despite various styles are effortlessly contributing to teaching guidelines, the dominant among all is still dialogue, session and demonstration. Need for An Issue Statement Study or assignments are always designed and carried out to sort out some situation documents. Type a Relative with the Topic Your thesis’ main topic might be controlled, http://custom-essay-service-help.co.uk/ educational or societal.

You can make your pay for essay writing uk essays argumentative influential essays or descriptive essays as well.

Warrant and Prove Last however not the smallest amount of; issue declaration ought to be created you might say that it justifies utility, attention or the significance in using the precise difficulty. Продовжити читання→

Ось так відпочивали

Вже не уявляємо ми своє життя без відпочинку в лісі. Щоправда, культура поведінки під час нього бажає бути кращою. Чимало сказано про це, та лісові насадження і далі потопають у смітті. Один із знімків був зроблений у східній частині Маневич в лісопарку поблизу стадіону. Хоча таку картину можна побачити у кожному лісовому масиві поблизу населеного пункту. Коментарі тут зайві, шкода лише, що діти вчаться у дорослих дядь і тьоть так «відпочивати» на природі. Інші «любителі» активного відпочинку розважались, нищачи нові інформаційні щити, встановлені на узбіччі дороги Городок-Градиськ. І якщо на одному із них розміщувалось застереження щодо полювання із зображенням тварин, то на інших – заклик берегти природу із фото дівчинки у вишиванці. Хтось перевіряв свою влучність, цілячись каменем в обличчя дитини…
Важко змінити світогляд людей, лише зітхаємо: «Ось в Європі…» Хоча справа, звісно, не в місці проживання людей, а в особистому ставленні до природи.
Олена Бичкова.
Газ. «Нова доба», 22 листопада 2014 р.

Лісовий номер Міжнародного громадсько-політичного журналу “Губернатор”

SONY DSCВийшов черговий 42-й номер Міжнародного громадсько-політичного журналу “Губернатор”. Його сторінки редакція надала для популяризації ділових кіл Волинської області. На обкладинці – портрет нового очільника Волині, голови облдержадміністрації Володимира Гунчика. Розпочинає номер публікація про Президента України Петра Порошенка, відтак розлогий нарис про Володимира Гунчика і його команду. Це число “Губернатора” можна назвати ще й лісовим, адже журнал вміщує розповіді про начальника ВОУЛМГ Василя Мазурика, директорів ДП “Маневицьке ЛГ” Володимира Родіона, ДП “Волинський лісовий селекційно-насінневий центр” Тетяну Неводнічик,  ДП “Ратнівське ЛМГ” Миколу Мельника, ДП “Шацьке УДЛГ” Петра Ткачука, ДП “Ковельське ЛГ” Володимира Данилюка, даючи скрупульозний аналіз роботи колективів і лісопідприємств, які вони очолюють. Цікаві матеріали також про генерального директора ДП “Волиньвугілля” Михайла Гарбузюка, директора СТзОВ “Дружба” Валерію Яромчук, директора Луцького педагогічного коледжу Петра Бойчука, директора Луцького кооперативного коледжу Наталію Стрільчук, готельно-ресторанний комплекс “Садиба на джерелах”. Кольороване видання гарно ілюстроване, має сучасний дизайн. Погортайте фотокопію видання.

SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC