Діти волинських героїв У перший клас – із братом тата

Photo_2Віра Федчишина – донька загиблого під Іловайськом героя – пішла у 1 клас. Її тато Анатолій навчався у ЗОШ №3, з відзнакою закінчив Шацький лісовий коледж ім. Валентина Сулька, працював майстром лісу, кранівником на нижньому складі ДП «Любомльське ЛГ», разом із молодшим братом Володимиром були активними учасниками Майдану, а коли постала потреба захищати Україну від північного сусіда, пішли добровольцями на Схід. Першого вересня він мріяв завести свою старшу донечку у перший клас. Та не судилося. За нього це зробив молодший брат. Необхідну допомогу, щоб купити все необхідне першокласниці, надав Любомльський держлісгосп.
– Хоч ми й пояснили Вікторії і Даринці, що їх тато – герой і його забрав на небо Бог, – через сльозинки розповідає Галина, – донечки однак питають: «А коли прийде татко». Мені й самій здається, що закінчиться ця війна і він разом з усіма повернеться до рідної домівки.
Разом з журналісткою 5 каналу Іриною Пугач та оператором Орестом Поною першого вересня ми завітали до будинку героя. На подвір’ї батько порався біля дров: потрібно готуватися до зими. Його невістку Галину застали у хаті з сестрою Анатолія Ольгою Савош, яка допомагає братовій дружині пережити цю страшну трагедію. Хоча очевидно, що для неї вона – не менш болюча.
– Я з самого початку знала, що Анатолій з Володею поїхали на Схід, – каже Ольга, – але Галині не казала, намагалася берегти, як могла. Мої обидва брати – великі патріоти. Вони не могли стояти осторонь подій на Майдані, одразу пішли до військкомату, щоб у складі збройних сил боронити Вкраїну. Та їх до війська не взяли, тоді вони записалися добровольцями у батальон «Дніпро-2».

IMG_1412
На столі перед світлинами Анатолія Федчишина невтомно палахкотить свіча.
– За ці дні до нас приходило багато друзів, знайомих і незнайомих людей, розділяючи наше горе, висловлювало щирі співчуття, по можливості допомагало, – каже Галина. – У ці дні нам допомагають місцева влада, держлісгосп, близькі та незнайомі люди. Ми вдячні усім, що не залишили нас наодинці з нашим горем.
З сусідньої кімнати приходить сестра-близнючка Галини: Валя також молода мама. Вона тримає на руках десятимісячну Ганнусю. Отак всі троє разом і переборюють непоправну втрату.
– Ми не кажемо дітям, що Анатолій помер.
Щоб підготувати доньок до сприйняття відсутності тата, молоді жінки склали своєрідну легенду. Їх тато, Анатолій – справжній герой, дуже смілива і світла людина. Богові потрібні на небі герої, адже там іде бій за добро і правду. То ж Бог забрав його до Себе і він тепер захищає їх із неба.
Але напередодні 1 вересня Вікторія, знаючи, що тато «на небі», все ж нагадала мамі, що батько обіцяв приїхати і повести її до школи. Вікторію у перший клас повів молодший брат Володимир.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото: першокласниця Вікторія з дядьком Володимиром; свіча пам’яті біля світлин героя; Даринка; сестра Ольга та дружина Галина показують прижиттєві фото Анатолія ведучій «Лісової варти» (5 канал) Ірині Пугач.

OLYMPUS DIGITAL CAMERAIMG_1418

Як на Волині кабанців на волю випускали

IMG_1509В урочищі «Кунища», що знаходиться на території Галузіївського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ», єгері випустили на волю близько тридцяти диких поросят.
– У Гайсинському звірогосподарстві Вінницької області ми закупили п’ять свиноматок і одного вепра, щоб поновити «дику кров волинських лісів», – каже головний мисливствознавець ДП «Маневицьке ЛГ» Микола Корець. – Напередодні збудували для них просторого вольєра. Тож «вінницькі переселенці» почуваються тут комфортно: і обжилися, і обзавелися потомством, і з єгерами подружилися. Вже й своє малюківство підгодували… Ось подивіться, які красунчики.
Малюківство шнурочком в’ється-порохкує стежкою за вепром. За кілька метрів від виходу із вольєра той насторожено зупиняється, певне вловив нашу неголосну мову чи нюхом відчув присутність жіночих парфумів та чоловічого тютюну. Зупинився, роззирнувся, принюхався… Все стадо, а воно розтягнулося на кількадесять метрів, впинилося. Вепр тим часом злякано кидається у наш бік, біжить поруч із нами, з допоміжного вольєрчика під сіткою проривається в основний, ведучи величеньку малюківську ватагу назад під захист благородних єгерів.
– Підгодовуємо їх зерновими і кукурудзою, а головне – тут вони у безпеці, – коментує таке несподіване рішення вепра головний мисливствознавець, – тож і біжать під наш захист: більше довіряють перевіреним угіддям, аніж незнайомим.
Вольєр знаходиться у мальовничій лісовій місцевості – столітні дуби та сосни, ягідники та моховища. Далеко від людських осель, гуркітливих автострад. Тишу лиш пташка співом лякає чи звір який подасть голос. У лісових масивах ДП «Маневицького ЛГ» налічується понад 200 кабанів, 600 козуль, 23 лосі, 10 оленів, 500 бобрів, не кажучи про більш дрібну дичину. А ще цього року в Одеській області лісівники Волині закупили близько 40 фазанів. Цих красунчиків також побачили.
– В давнину їх тут була незліченна кількість, та з часом перевелися, – розповідає Микола Миколайович. – Хочемо відтворити їх поголів’я.
«Одесити», побачивши об’єктиви фотоапаратів, сполошилися, та за якусь мить вже позують і з такою ж цікавістю, як і ми їх, розглядають людей.
Щоб звір тримався лісу, не занадився до людських городів, в угіддях засіяно 40 га зерновими – кукурудзою, вівсом, ячменем. Діє 28 підгодівельних майданчиків, де на 12-ти цілорічно ведеться підгодівля.
– У доброго господаря звір по чужих городах не ходитиме, – задоволено каже директор Маневицького держлісгоспу Володимир Радіон. – Ми його підгодовуємо і охороняємо. Природа вимагає захисту і прихильного ставлення від людей.
…Лиш із третього разу стадо із вольєру вийшло на волю у лісові хащі. Далі йому належить жити за законами дикої природи.
Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства
На фото автора: голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков біля вольєра; вепр веде ватагу в бік людей; фазани.

IMG_1518IMG_1532

 

День лісових знань Український вектор лісоведення – родом із Шацька

SONY DSCНа Волині з робочою поїздкою побував голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков. Разом із провідним спеціалістом відділу кадрів і контролю лісоагентства Галиною Гарват та начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василем Мазуриком вони відвідали Шацький лісовий коледж ім. Валентина Сулька, де взяли участь в урочистій лінійці з нагоди Дня знань. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять Анатолія Федчишина, котрий з відзнакою закінчив цей коледж і про якого викладачі досі відгукуються тільки добрим словом, працював у ДП «Любомльське ЛГ», добровольцем записався у батальон «Дніпро-2», загинув у боях за Іловайськ. Пом’янули всіх українських героїв.
Шацький лісовий коледж завжди виховував патріотів. Його випускники відстоюють українську державність бойовими і ратними подвигами. Про це говорили перед кількатисячним студентським і педагогічним колективами усі виступаючі. До речі, цьогорічні першокурсники прийшли на лінійку у вишиванках. Чимало із них до лісівництва прилучилися із дитячих років, бо ж у багатьох лісівниками працюють батьки, старші брати, родичі.
– Мені приємно виступати перед вами, бо колись сам тут навчався, – мовив Валерій Вікторович. – Бажаю усім миру, щасливих студентських буднів і свят, вірю, що всі ви станете добрими лісівниками, плекатимете ліси для майбутніх поколінь.
– Такого Першого вересня у нас ще не було, – вітаючи студенство і гостей, зізнався директор коледжу Ігор Жмурко. – Адже більшість із шанованих гостей – наші випускники: голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков та провідний спеціаліст відділу кадрів і контролю лісоагентства Галина Гарват, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик, голова районної ради Сергій Вінничук, директори Шацького лісгоспу та Шацького національного парку Петро Ткачук та Володимир Захарко. Серед почесних гостей були й творець першого в Україні учнівського лісництва, що згодом очолював Шацький коледж, Микола Моісеєнко, перший учнівський лісничий України, а нині викладач коледжу Володимир Ковш й багато інших відомих краян.
Голова держлісоагентства вручив нагороди кращим викладачам коледжу. А після того як отець Андрій Бойко молитвою і святою водою поблагословив студентів на навчання і вони розійшлися по аудиторіях, разом зі своїми технікумівськими однокурсниками Василем Мазуриком, Петром Ткачуком, іншими відомими випускниками, директором коледжу завітав на перший урок до другокурсників, згадав про студентські роки, висловив надію, що й вони, його юні друзі, згодом стануть пліч-о-пліч із лісівниками України.
– Для нас ця зустріч надзвичайно важлива, – зізнаються Богдан Чирук, Іван Демидюк, Максим Капець, Назар Цюцюр, Ірина Самойліч, Тетяна Лаввренюк та інші студенти. – Усі відчули, які великі перспективи відкриває для нас навчання у коледжі, та яка відповідальність лежить на нас перед Україною. Вони ж колись були такими ж студентами, навчались у цих аудиторіях, і стали такими видатними керівниками, можуть впливати навіть на лісову політику держави. Змогли вони – зможемо і ми.
Відтак Валерій Черняков познайомився з музеями фауни та історії коледжу. В останньому переглянули альбоми випускників, які зараз працюють у лісогосподарствах України, Білорусії, Росії, Казахстану. Та більшість, звичайно ж, після навчання лісного технікуму, а пізніше лісового коледжу, закінчивши ще й лісівничі виші, повернулися на Волинь.
Як працюють тепер? Наскільки успішна і ефективна їх робота? Голова держлісоагентства вирішив переконатися у цьому особисто. То ж цього дня Валерій Вікторович ще зустрівся з лісівниками ДП «Ковельське ЛГ», з якими обговорив найболючіші питання лісоведення. До речі, журналісти П’ятого каналу, що його супроводжували, паралельно знайомилися з керівником ДП «Любомльське ЛГ» Сергієм Боярчуком, зустрічалися з родиною випускника коледжу і працівника цього лісгоспу Анатолія Федчишина – дружиною Галиною, сестрою Ольгою Савош, близнючкою Галини Валентиною. Голова держлісоагентства наголошує на підтримці сімей загиблих і учасників АТО. Таку допомогу сім’ї Анатолія Федчишина любомльські лісівники надають. У перший клас до Любомльської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 цього дня пішла старша донька загиблого героя, лісгосп подбав, щоб у Вікторії була і шкільна форма, і все потрібне для навчання. Про це й розповіли журналісти голові держлісоагентства і той запевнив, що лісівники й надалі допомагатимуть цій сім’ї, візьмуть опіку над дітьми до їх повноліття.
А по обіді Валерій Черняков та Василь Мазурик разом із головою Маневицької райдержадміністрації Людмилою Кирдою вже інспектували роботу ДП «Маневицьке ЛГ», яке очолює ще один альма-матерник голови держлісоагентства Володимир Родіон і де також працює значна кількість випускників Шацького лісового коледжу. Про їх самовіддану роботу свідчить й те, що колектив здобув перехідний прапор обласного змагання серед працівників лісової галузі. Власне, тепер голова держлісоагентства зміг особисто у цьому пересвідчитися. Валерій Черняков взяв участь у відкритті лісової дороги смт Маневичі – Галузія, проїхав нею від початку до кінця. Похвалив якість робіт. За два місяці силами лісогосподарства було збудовано 4 км дорожнього полотна, ще 5 км лісівники прокладуть наступного року. При цьому голова держлісоагентства наголосив, що по Україні ця цифра може скласти до ста чи й більше км. Він на власні очі побачив, як працюють директор, головний лісничий, лісничі, майстри лісу, єгері, трактористи, екскаваторники, водії лісовозів, ознайомився з впровадженням електронного обліку на підприємстві, роботою нової техніки, зокрема взаємодією вантажного маніпулятора і лісовоза, доглядом за лісовими культурами та веденням мисливського господарства. До речі, цього дня в урочищі «Кунища» єгері Маневицького держлісгоспу випустили на волю близько тридцяти диких поросят. Напередодні у Гайсинському звірогосподарстві Вінницької області лісівники закупили 5 свиноматок і одного вепра, щоб поновити «дику кров волинських лісів». Тепер із вольєра на волю боязко продибцяло 25 маленьких поросят.
Голова роботою волинських лісівників, чимало з яких прийшло у галузь з Шацького лісового коледжу, залишився задоволений, навіть висловив думку, що директора ДП «Маневицьке ЛГ» Володимира Родіона (випускника Шацького лісового коледжу (1980) та Української аграрної академії (1988) до професійного свята потрібно нагородити найвищою лісівничою нагородою. Адже цей лісгосп – один із найкращих, а директор увесь свій величезний досвід спрямовує на ефективне лісоведення, розбудову галузевої інфраструктури та добробут лісівників.
Цей професіоналізм і патріотизм нашим лісівникам прищеплює Шацький лісовий коледж, який по праву вважається і кузнею лісівничих кадрів, і серцем лісової галузі Волині. З першим дзвінком Шацького лісового коледжу ім. Валентина Сулька звіряються лісівники всієї України, тому Державне агентство лісових ресурсів України подумує про повернення цього лісівничого навчального закладу у своє підпорядкування.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: Валерій Черняков на святі Першого дзвоника у Шацькому лісовому коледжі ім. Валентина Сулька; лісова дорога; вантаження лісодеревини.

SONY DSCSONY DSCSONY DSCSONY DSC IMG_1453IMG_1518

Лісничий – він же лікар, охороняє і лікує ліс

“Лісничий на своєму місці”, — так про щоденну роботу лісничого Кортеліського лісництва ДП “Ратнівське лісомисливське господарство” Миколи Оніщука дає директор держлісгоспу Микола Мельник. Микола Васильович — лісівник за покликанням, і нині у нього великий досвід за плечима, бо пройшов чи не усі сходинки структури лісгоспу — від майстра лісу до головного лісничого. Пройшли роки, і сьогодні Микола Васильович достеменно знає рідний ліс, кожну ділянку ввіреної території, лісовими стежками ходить, як-то кажуть, із заплющеними очима.

“Лісничий — він же і лікар,” — любить повторювати Микола Оніщук. — “На його плечах і сумлінні — лікувати хворі дерева, запобігати поширенню хвороб, вчасно проводити санітарно-оздоровчі заходи. Якщо щось із цього переліку упустити, то доведеться довгий час надолужувати. А це тривала робота.

— Ось погляньте, як гарно буяють молоді посадки, — Микола Васильович показує рукою то вліво, то вправо… Із ним, а також директором лісгоспу Миколою Мельником та головним лісничим В’ячеславом Дейнекою, ми оглядаємо багатства Кортеліського лісництва. — Без сумніву, росте хороша заміна зрізаному лісові.

Зрізаний ліс… Ці слова, зазвичай, боляче сприймають багато людей. Зрізати дерево, кажуть, легко й швидко. А ось для того, аби воно виросло, потрібно, щоб пройшли десятки років. Та насправді захисники природи мають вагомі причини для того, аби зрізати дерево.  Спостереження за тим, як лісничий природньо, а не вдавано, цікавиться то тим, то іншим деревцем, кущем чи молодим насадженням, уважно придивляється та вголос робить якісь висновки, дають підстави запевняти, що такі, як Микола Васильович, люблять ліс, свою справу, і що вони ніколи не заподіють шкоди навколишній природі. Більше того,  щоденна, на перший погляд зовсім непомітна робота лісівника насправді — рутинна. Тільки лісівник за покликанням, наприклад, виявивши хворе дерево, не зріже його одразу, а зробить все для того, аби зберегти його, аби відновити його “здоров’я”. Але коли дерево невиліковне і становить небезпеку для інших лісових культур, його потрібно зрізати.

Ратнівські  лісівники зіткнулися із серйозною проблемою. Практично на їхніх очах чахне ліс. “Коренева губка” останніми роками все більше і частіше дає про себе знати. Цей дереворуйнівний гриб-збудник є небезпечним збудником кореневих гнилей хвойних порід, і рідше може траплятися на листяних. “Кореневу губку” фахівці називають хворобою “староорних” земель. Як повідав з власного досвіду  лісничий Микола Оніщук, найбільше збудники “кореневої губки” облюбували землі, непридатні для сільськогосподарських робіт. Саме  тому працівники держлісгоспу практикують садити листяні лісові насадження і за змішаною схемою.

— Ми перебуваємо на території  27 кварталу, де в минулому ріс сосновий ліс, — ознайомлює з місцевістю лісничий. — Ця площа вийшла з-під кореневої губки, і, аби не повторювати колишніх помилок, ми вводимо листяні породи дерев. Зокрема на цій ділянці ми посадили насадження за  схемою 6 рядів сосни, 2 — берези і 2 — дуба. Тобто 50 відсотків хвойних дерев, 50 відсотків — листяних. Окрім того, листяні породи, як відомо, сприяють покращенню грунтових умов.

… А зараз, зауважте,  під’їжджаємо до території, що потребує негайного втручання, — зосереджує нашу увагу директор лісгоспу Микола Мельник. Й справді, миловидну картину з молоденькими зеленими насадженнями змінюють дерева-сухостої. Вони почорніли, здавалося, наче якась невідома сила їх чудернацько вигнула в різні сторони. Декотрі з них уже відмерли, попадали…

— Вогнища “кореневої губки” в лісі зустрічаються нерідко. І, на превеликий жаль, на площах, що належать до природно-заповітного фонду, ми нічого вдіяти не можемо, — сумно констатує Микола Іванович. — Дерева, уражені  хворобою, потрібно негайно ліквідувати. Але руки нас зв’язані. Справа в тому, що на території  природно-заповідного фонду на сьогодні  будь-яке втручання людини, а тим більше рубка, заборонені.

Уражене “кореневою губкою” дерево почне всихати, згодом впаде, після чого розпочнеться процес гниття. Цього лісівники не повинні допускати, оскільки таким чином хворе дерево становитиме небезпеку для здорового лісу. Утім на це явище захисники природи можуть лише болісно спостерігати. Тому вони звертаються до екологів з проханням підійти до вирішення цієї  проблеми серйозно та обдумано. І аби зберегти рідний ліс від хвороб,  залишити по собі гарний слід для нащадків,  лісівники у першу чергу сподіваються отримати дозвіл на проведення вибіркових, а при нагальній потребі — й суцільних рубок у  природно-заповідному фонді.

 Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного лісового та мисливського господарства.

Фото автора.

Лісничий лісництва Микола Оніщук біля модельного дерева сосни

Лісничий лісництва Микола Оніщук біля модельного дерева сосни

... старожилий дуб багато знає...

Досвідчений лісівник і старожилий дуб. Фото на пам’ять

Молодий ліс лісівники садять за змішаною системою:

ратне лыс сосна1 ратне сосна 2

гарне фото 2 гарне фото

Головний лісничий Вячеслав Дейнека біля молодих насаджень

Головний лісничий лісгоспу В’ячеслав Дейнека біля молодих насаджень

 

Директор лісгоспу Микола Мельник з колегами обговорюють проблему

Директор лісгоспу Микола Мельник, вирішуючи проблеми, дослухається до колег

Дерева, уражені “кореневою губкою” створюють небезпеку для інших лісових культур

Про молодий ліс дбаємо разом

Хороший розсадник сосни звичайної на своїй лісовій території плекають лісівники Добренського лісництва ДП “Камінь-Каширське лісове господарство”. Цьогорічної весни, як розповів лісничий лісництва Андрій Мись,  насінням сосни засіяли 20 сотих.

— А наступного року, — ділиться планами на майбутнє Андрій Вікторович, — площу збільшимо. А ще — розширимо асортимент саджанців. Вирощуватимемо модрину, ялину та інші лісові культури.

Уже наступної весни колектив лісництва на площах, підготовлених під заліснення, буде висаджувати сіянці сосни із власного тимчасового розсадника. Насадженнями будуть також ділитися із іншими лісництвами держлісгоспу.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На зниміку автора: лісничий Добренського лісництва Андрій Мись, провідний інженер охорони і захисту лісу держлісгоспу Ігор Борох  часто навідуються в розсадник.

сосна 3 сосна 4 сосна 1 сосна 2 сосна

 

На колегії підвели підсумки роботи підприємств галузі щодо заходів із протидії корупції

28 серпня в Держлісагентстві відбулась колегія за участю керівників обласних управлінь лісового та мисливського господарства, підприємств, установ та організацій безпосереднього підпорядкування. Головною темою засідання стало підведення підсумків роботи підприємств галузі з питань запобігання і протидії корупції у першому півріччі 2014 року, а також було проаналізовано стан охорони лісів від пожеж у підвідомчих лісогосподарських підприємствах.
Про хід виконання завдань і заходів Держлісагентства по боротьбі з корупцією, доповіла Валентина Овчиннікова, головний спеціаліст з цього напрямку. Лісове відомство на сьогодні успішно реалізує основні засади Державної програми щодо запобігання та протидії корупції на 2011-2015 роки. В частині реформування системи державного управління та адміністративних процедур Держлісагентством розроблені та затвердженні інформаційні картки щодо надання адміністративних послуг. Щодо забезпечення доброчесності на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування Управлінням кадрів та контролю Держлісагентства організована робота по проведенню спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на заміщення вакантних посад державних службовців.
Для удосконалення відкритої процедури проведення антикорупційної експертизи на сайті відомства функціонує рубрика «Регуляторні акти», в якій громадськість має змогу ознайомитися із проектами регуляторних актів та інформацією про здійснення державної регуляторної політики. На пильному контролі також факти з притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення. Наразі кримінальне провадження ведеться за порушення ст. 368 Кримінального Кодексу України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» − по двох старших майстрах лісу державних підприємств Закарпатського ОУЛМГ та майстрові лісу державного підприємства Донецького ОУЛМГ за порушення ст. 367 «Службова недбалість», якого переведено на посаду робітника лісогосподарських робіт.
За адміністративні порушення: по ст. 172-4 КУпАП «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності» трьох майстрів лісу державних підприємств Закарпатського ОУЛМГ – звільнено. На державному підприємстві Харківського ОУЛМГ за порушення ст. 172-4 «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності» з майстром лісу, виконуючим обов’язки лісничого припинено трудовий договір. На державному підприємстві Чернівецького ОУЛМГ лісника за порушення цієї ж статті – звільнено.
З питання про стан охорони лісів від пожеж доповів Ігор Віговський, начальник відділу охорони лісів від пожеж та захисту їх від інших шкідливих явищ Управління державної охорони лісів та внутрішнього аудиту. Доповідач зазначив, що цьогоріч тривалий час на території південних, східних та центральних регіонів переважав надзвичайний клас пожежної небезпеки. Причинами займань є випалювання сухої рослинності та її залишків на відкритих територіях, необережне поводження з вогнем, а також проведення бойових дій (АТО) в Донецькій та Луганській областях.
Держлісагентством проведено перевірки здійснення комплексу протипожежних заходів в лісах. У більшості перевірених підприємств стан виконання протипожежних заходів задовільний. Технічна документація з обліку лісових пожеж ведеться належним чином. Відповідно до виробничих планів влаштовуються протипожежні розриви, мінералізовані смуги, перекриваються непланові лісові дороги, видаються статті в газетах та в мережі Інтернет, встановлюється наглядна агітація.
У п’яти лісогосподарських підприємствах Полтавського та Дніпропетровського облуправлінь, що перейшли до сфери управління Держлісагентства у 2013 році, зокрема, у ДП «Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс» та ДП «Новомосковський військовий лісгосп» перевірками виявлено низький рівень організації охорони лісів від пожеж у підприємствах. Враховуючи викладене та з метою посилення охорони лісів від пожеж і мінімізації їх на засіданні колегії було вирішено забезпечити здійснення у необхідних обсягах комплексу протипожежних заходів у лісах прийнятих лісогосподарських підприємств. А також взяти під пильний контроль створення та укомплектування лісових пожежних станцій і пунктів зосередження пожежного інвентаря пожежною технікою, засобами пожежогасіння та зв‘язком відповідно до нормативів.
Прес-служба Держлісагентства

 

Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
17.10.2011 № 549
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 жовтня 2011 р.
за № 1211/19949

Про затвердження Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин

Відповідно до статей 6, 14, 16, 17 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”, Закону України “Про тваринний світ” та Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 № 500, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин, що додається.
2. Установити, що це Положення є обов’язковим до виконання всіма користувачами мисливських угідь України та учасниками полювання.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету лісового господарства України від 02.04.2007 № 129 “Про затвердження Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.04.2007 за № 389/13656.
4. Департаменту тваринництва ( Гетя А.А.) забезпечити подання наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Сеня О.В.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр М.В. Присяжнюк
ПОГОДЖЕНО:

Міністр екології
та природних ресурсів України

Перший заступник
Міністра внутрішніх справ України
М.В. Злочевський
С.Є. Попков
________________________________________

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
17.10.2011 № 549

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 жовтня 2011 р.
за № 1211/19949
ПОЛОЖЕННЯ
про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин
I. Правила проведення полювання на тварин, добування яких здійснюється за ліцензією
1.1. На бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову, білку (далі – хутрові звірі), а також на оленя європейського та плямистого, козулю, лань, лося під час гону дозволяється лише індивідуальне полювання.
1.2. На кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона (далі – парнокопитні тварини) дозволяється індивідуальне, колективне та облавне полювання.
1.3. Полювання на парнокопитних тварин дозволяється лише набоями, спорядженими кулями. Забороняється полювання на таких тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених круглими кулями, картеччю чи шротом.
Розпорядник полювання – працівник користувача мисливських угідь (далі – користувач), який уповноважений на охорону мисливських угідь та здійснює керівництво процесом і контролює виконання правил проведення полювання, правил безпеки при користуванні зброєю на всіх етапах проведення полювання. Розпорядник призначається наказом керівника користувача.
1.4. Перед початком полювання розпорядник полювання проводить інструктаж з правил безпеки при проведенні полювань. У журналі реєстрації інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання зазначаються номер ліцензії на добування кабана, лані, оленів європейського та плямистого, козулі, лося, муфлона, бабака, бобра, борсука, ондатри, куниці лісової, білки (далі – мисливські тварини), за якою буде проводитися полювання, вид тварини, місце, спосіб та строк проведення полювання, прізвище та ініціали учасника полювання, номер посвідчення мисливця та номер щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання (далі – контрольна картка). Після проведення інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання розпорядник засвідчує проведення інструктажу своїм підписом, а учасники полювання розписуються про ознайомлення з інструктажем у журналі реєстрації інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання, який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим, обласного управлінням лісового та мисливського господарства, Севастопольського державного досвідного лісомисливського господарства (далі – державні органи лісового та мисливського господарства). Мисливець, який відмовився розписатися в зазначеному журналі, до полювання не допускається.
1.5. До початку полювання розпорядник полювання зобов’язаний зробити відмітку у контрольних картках усіх мисливців, які беруть участь у полюванні, про місце проведення полювання, строк полювання, вид тварини, дозволений до добування, та номер ліцензії на добування мисливських тварин (далі – ліцензія).
1.6. Одразу після добування тварини на місці відстрілу (відлову) до початку вивезення добутої тварини, а також у разі закінчення зазначеного в ліцензії строку полювання, ліцензія закривається шляхом проставлення відміток про результат полювання. Після закриття ліцензії до початку транспортування добутої тварини з місця добування розпорядник полювання зобов’язаний зробити відмітку у контрольних картках та засвідчити її проставленням свого підпису.
При індивідуальному полюванні на хутрових звірів, добування яких здійснюється за ліцензією, усі записи та відмітку про результат полювання в контрольній картці робить сам мисливець.
1.7. У разі поранення зазначеної у ліцензії тварини під час проведення полювання організовується добір цієї тварини. До початку добору на зворотному боці ліцензії керівник полювання проставляє відмітку про поранення тварини. Під час добору добування інших тварин (крім вовка) забороняється. Порядок добору пораненої тварини визначає розпорядник полювання. При переході пораненої тварини в угіддя іншого користувача добір проводиться лише за погодженням з користувачем цих угідь.
1.8. У разі перестрілу (відстрілу за однією ліцензією декількох тварин при їх одночасному виході на різні номери стрілецької лінії під час одного загону), при проведенні колективного чи облавного полювання на парнокопитних тварин розпорядник полювання закриває ліцензію на одну з добутих тварин. На зворотному боці ліцензії до початку вивезення добутих тварин він обов’язково проставляє відмітку про кількість добутих у результаті перестрілу тварин, їх вік, стать. Користувач закриває ліцензії на додатково добутих тварин. Учасники полювання зобов’язані відшкодувати користувачу вартість додатково закритих ліцензій та вартість продукції полювання, добутої в результаті перестрілу.
У разі відсутності резерву ліміту добування мисливських тварин (далі – ліміти) поточного року користувач негайно повідомляє про перестріл у державні органи лісового та мисливського господарства та спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а відстріляні тварини зараховуються в ліміт наступного року.
1.9. Після проведення полювання мисливець, якому було видано ліцензію, зобов’язаний повернути її користувачеві. У 10-денний строк після закінчення сезону полювання користувачі подають державному органу лісового та мисливського господарства, від якого отримали ліцензії, звіт про результати проведення полювань за ліцензіями. У звіті користувач зазначає кількість добутих тварин за видами, їх вік, стать та додає до звіту всі отримані ним ліцензії. Державний орган лісового та мисливського господарства узагальнює звіти користувачів та зберігає їх протягом трьох років разом з повернутими ліцензіями. Після закінчення строку зберігання зазначені звіти та ліцензії списуються відповідно до встановленого законодавством порядку.
1.10. Добуті під час полювання парнокопитні тварини здаються користувачеві мисливських угідь, який зобов’язаний забезпечити проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи добутих тварин. Субпродукти парнокопитних тварин, добутих мисливцем під час полювання, після проведення ветеринарно-санітарної експертизи є власністю мисливця.
1.11. Хутрові звірі, добуті мисливцем під час полювання, є власністю мисливця. При цьому добуті тварини, які призначені для використання з харчовою метою, підлягають обов’язковій державній ветеринарно-санітарній експертизі.
1.12. Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин, підлягають обов’язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листа та зазначенням у ньому місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості.
1.13. Полювання на парнокопитних тварин повинно проводитися з обов’язковою присутністю працівника користувача, який уповноважений на охорону мисливських угідь.
II. Правила проведення облавного полювання
2.1. Облавним полюванням вважається полювання із загоном мисливських тварин на засідку стрільців (стрілецьку лінію).
2.2. Важливими умовами безпеки при облавному полюванні є чітке дотримання правил полювання, беззаперечне виконання вказівок розпорядника полювання.
2.3. Перед початком полювання розпорядник полювання:
2.3.1. Проводить інструктаж з правил безпеки і порядку організації та проведення полювання, про що проставляє підпис в журналі реєстрації з правил безпеки при проведенні полювання.
2.3.2. Перевіряє наявність відповідних документів на право полювання згідно зі статтею 14Закону України “Про мисливське господарство та полювання”.
2.3.3. Визначає загоничів, проводить їх інструктаж та призначає старшого серед загоничів.
2.3.4. Проводить жеребкування стрілецьких номерів з визначенням їх черговості.
2.3.5. Визначає звірів (вид, стать, вік), на яких полюватимуть.
2.3.6. Перевіряє відповідність набоїв полюванню на даний вид тварин. Набої, що не відповідають встановленим вимогам, вилучаються розпорядником до закінчення полювання.
2.4. На стрільців заганяють звіра загоничі. Загоничі повинні бути одягненні в яскраві жилети.
2.5. Загоничам забороняється перебувати в облаві із зарядженою зброєю. За попередньою домовленістю мисливців, розпорядника та загоничів дозволяється стрільба в облаві з гладкоствольної зброї кулями тільки по тварині, на яку оформлено ліцензію, що виходить із облави, тобто в протилежному напрямку від стрілецької лінії.
2.6. Стрільці на номери стрілецької лінії розставляються розпорядником полювання. Розпорядник полювання, ставлячи мисливця на номер, повинен вказати йому напрямок стрільби і сектор обстрілу, що має беззаперечно виконуватись мисливцем. Залишати номер мисливцем без дозволу розпорядника категорично забороняється.
2.7. По краях (флангах) стрілецької лінії при необхідності виставляється охорона для попередження проникнення в загін і на стрілецьку лінію сторонніх осіб чи домашніх тварин.
2.8. Стрілецька лінія по можливості має бути прямолінійною та добре позначеною на місцевості (просіка, дорога, узлісся тощо).
2.9. Кожен стрілець повинен знати розташування сусідніх номерів і всієї стрілецької лінії, для чого стрільці до маскування на своїх місцях мають показати один одному своє місце розташування.
2.10. Стрільба вздовж стрілецької лінії та за межами свого сектора обстрілу категорично забороняється.
2.11. Загоничі при наближенні до стрілецької лінії повинні бути більш уважні та частіше подавати голос.
2.12. Під час облавного полювання заряджати та розряджати вогнепальну зброю мисливці повинні тільки на номері і по сигналу розпорядника полювання.
2.13. Підходити до вбитої чи пораненої тварини до закінчення облави категорично забороняється. Це можливо після закінчення облави і тільки з дозволу розпорядника полювання.
2.14. Категорично забороняється перед полюванням і під час його проведення вживати спиртні напої. Особи в нетверезому стані до полювання не допускаються.
2.15. Розпорядник полювання стежить за точним виконанням учасниками полювання порядку облави і правил безпеки, робить необхідні вказівки, організовує переслідування і добір пораненої тварини, має право заборонити у разі порушення особою правил полювання подальшу участь в полюванні, вирішує інші організаційні питання, що виникають під час полювання, а також відповідає за дотриманням мисливцями вимог цього Положення.
2.16. Рішення розпорядника полювання, прийняті відповідно до вимог цього Положення, є обов’язковими і виконуються всіма учасниками полювання.
III. Правила поводження з мисливською вогнепальною зброєю на полюванні
3.1. Умовою безпечного користування мисливською зброєю є чітке виконання правил користування нею та суворе дотримання правил безпеки поводження зі зброєю всіма мисливцями під час полювання.
3.2. Мисливська зброя є предметом підвищеної небезпеки. Власник відповідає за її технічний стан.
3.3. Забороняється:
3.3.1. Направляти зброю на людину чи домашніх тварин, навіть якщо вона не заряджена.
3.3.2. Передавати зброю іншим особам, попередньо не розрядивши.
3.4. Не допускається виїзд мисливців і перебування їх на полюванні з несправною і незареєстрованою зброєю.
3.5. При заряджанні і розряджанні зброї її ствол повинен бути направлений вгору або в землю.
3.6. Під час долання перешкод (канав, струмків, огороджень тощо) зброю потрібно розрядити.
3.7. Полювання проводиться лише в умовах повної видимості (повністю розвидниться, розсіється туман, припиниться сильний дощ чи снігопад).
3.8. Забороняється стріляти на шум, шарудіння, по невиразно видимій цілі.
3.9. Рушницю з внутрішніми курками заборонено тримати з відкритим запобіжником.
3.10. Стрільбу мисливець має вести із особливою обережністю і попередньо переконавшись у тому, що в напрямку пострілу немає людей чи домашніх тварин.
3.11. Під час стрільби при осічці мисливець не повинен відкривати рушницю раніше ніж через сім-вісім секунд.
3.12. У випадку падіння зброї потрібно негайно розрядити її і переконатися, що в канали стволів не потрапили сторонні предмети.
3.13. Після пострілу треба перевірити, чи не залишилися в каналах стволів частинки розірваних гільз та інших предметів.
3.14. У разі якщо патрон не входить в патронник стволів, категорично заборонено його туди втискати, треба обережно вийняти і замінити іншим.
3.15. У випадку, якщо при відкриванні рушниці головка гільзи проскочить повз екстрактор, необхідно вилучити патрон за допомогою шомпола.
3.16. Не допускається стрільба одночасно з двох стволів двоствольної зброї.
3.17. При наближенні до населеного пункту, місця відпочинку, збору мисливців тощо на відстані до 200 метрів мисливець зобов’язаний розрядити рушницю.
3.18. Під час відпочинку зброю необхідно в незарядженому стані підвішувати або класти на надійну опору.
3.19. Особливої обережності мисливці повинні дотримуватися при стрільбі з човна, враховуючи при цьому такі вимоги:
3.19.1. Стрільці в човні повинні сидіти спиною до спини, не дозволяється стріляти поверх голів людей, що перебувають в човні.
3.19.2. При зміні веслярів і стрільців, а також при переході мисливців у човні вся зброя повинна бути попередньо розряджена. Перехід здійснюється без зброї, і коли він закінчується, мисливцю передається розряджена зброя.
3.19.3. Стрільба з човна веслярами категорично забороняється.
3.20. При переміщеннях на всіх видах транспорту зброя повинна бути в розібраному вигляді в чохлі. Тільки при коротких переїздах всередині угідь при зміні місця проведення полювання, при переміщенні в човні по воді під час полювання, а також при прямуванні до шалашів і засідок дозволяється тримати рушницю зібраною, але обов’язково розрядженою і направленою стволами вгору або в сторону, протилежну від людей, які перебувають поряд.
3.21. Забороняється стрільба з автомототранспортного засобу незалежно від того, знаходиться він в русі чи ні.
IV. Порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин
4.1. Ліцензія – це документ суворої звітності, який дає право на добування однієї особини тварини певного виду, що зазначена в ньому.
4.2. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову, білку.
4.3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання видає за клопотаннями державним органам лісового та мисливського господарства необхідну кількість бланків ліцензій на мисливський сезон.
4.4. Державні органи лісового та мисливського господарства реєструють отримані бланки ліцензій в журналі обліку ліцензій, який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою. На виданих бланках проставляється відмітка про реєстрацію в державному органі лісового та мисливського господарства, який їх видав (проставляються штамп або печатка цього органу, дата, підпис керівника).
4.5. Державні органи лісового та мисливського господарства видають бланки ліцензії користувачам в кількості відповідно до лімітів, затверджених на мисливський сезон спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, після попередньої оплати користувачами вартості ліцензій і перерахування цих коштів спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання.
4.6. У разі закінчення бланків ліцензій та невикористання всього ліміту користувачі можуть отримати додаткові бланки ліцензії після оплати ними їх вартості та повернення державним органам лісового та мисливського господарства використаних бланків ліцензій, за якими тварини не були добуті.
4.7. Користувачі реєструють бланки отриманих ліцензій у журналі обліку бланків ліцензій, який повинен бути прошнурований, пронумерований та скріплений печаткою державного органу лісового та мисливського господарства. У журналі зазначаються номер бланку ліцензії, вид тварини, на яку видається ліцензія, прізвище мисливця, номер посвідчення мисливця та номер контрольної картки, спосіб добування, термін та місце проведення полювання.
4.8. Ліцензія заповнюється працівником користувача, який уповноважений на охорону мисливських угідь, в день проведення полювання, до початку полювання. При заповненні ліцензії в ній обов’язково зазначаються: прізвище мисливця та номер посвідчення мисливця, номер контрольної картки та строк проведення полювання (строк зазначається прописом). Після заповнення ліцензії і отримання документа, що підтверджує сплату вартості ліцензії, ліцензія видається мисливцеві.
4.9. Ліцензія з незаповненими реквізитами, виправленнями, простроченим строком полювання або не зареєстрована державними органами лісового та мисливського господарства та користувачами у вищезазначених журналах вважається недійсною, а полювання за нею – незаконним.
4.10. Ліцензія видається користувачем на такий строк:
на один світловий день – при полюванні на мисливських тварин при колективному, облавному та індивідуальному полюванні на парнокопитних тварин та при індивідуальному полюванні на хутрових звірів;
на мисливський тур – іноземним мисливцям;
до моменту відлову – при відлові тварин для переселення.
4.11. Ліцензії, за якими тварини не були відстріляні, та бланки ліцензій, полювання за якими з певних причин не проводилось, повертаються за місцем придбання без відшкодування їх вартості, крім випадків карантинних чи інших офіційно введених обмежень.
4.12. У разі заборони полювання в певних мисливських угіддях через уведення карантинних чи інших офіційно введених обмежень вартість ліцензій, виданих у ці угіддя, компенсується в повному обсязі державним органом лісового та мисливського господарства, який видавав ліцензії, користувачу, а користувач – мисливцю, який не зміг використати придбану ліцензію.
Директор
департаменту тваринництва
А.А. Гетя

 

Акція: допоможи школі! Зошити від лісівників

Першовересню найбільше радіють діти. Адже їх чекають новенькі зошити і книжки, ранці і шкільна форма, класи, що пахнуть фарбою, і парти ще без клякс і автографів шкільних знаменитостей.
– Щоб цей день став святковим, дорослі все літо працюють: лагодять, білять, фарбують, – каже голова Волинської обласної організації профспілки працівників лісового господарства Павло Матіюк. – Посильну допомогу їм надають і волинські лісівники. Вже традиційно виділяють необхідні для ремонту лісоматеріали, забезпечують школи дровами, наочним приладдям, виділяють адресну допомогу найбільш потребуючих. Школярі заслужили на це, адже дуже багато із них беруть участь у створенні нових лісів.
А нещодавно до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства звернувся «Благодійний фонд «Надія дітей», який просив допомогти Дарницькому дитячому будинку-інтернату. Лісівники зв’язалися з дирекцією цього навчального закладу.
– Ми запитали, що конкретно можемо зробити для діток? – розповідає Павло Миколайович. – Заступник директора Олена Бурдун дала розміри кросівок та спортивних костюмів. З них ми дізналися, що там є молодша і старша групи, хлопчики і дівчатка. А ще Олена Миколаївна зазначила, що школа потребує принтерів, холодильника, мультимедійного проектора. Не відкладаючи, закупили найнеобхідніше.
Серед цих речей – принтер, 10 комплектів спортивної форми, 10 пар спортивного взуття, 100 зошитів. Хоч і невеличка, але конкретна допомога реальним дітям з непростими долями.
«В народі говорять, що добра людина – це щаслива людина, і доброта обов’язково повертається до того, хто її віддає, – написав до керівника ВОУЛМГ директор школи-інтернату Володимир Кошовий. – Тож хочеться побажати людям небайдужим до виховання і майбутнього дітей, щоб поруч з ними по життю зустрічалися порядні, віддані та надійні люди, які щомиті готові прийти на допомогу, не вимагаючи нічого взамін». При цьому зазначив, що в Дарницькій школі навчаються діти з розумовими, психічними і фізичними вадами, яким необхідна опіка і різного роду підтримка. «Кожен жест доброти виховує в них людяність і співчутливість, – зазначає Володимир Степанович, – тому висловлюємо Вам слова вдячності за турботу і участь у житті школи!»
Начальник лісоуправління Василь Мазурик готовий і в майбутньому підтримувати цей навчальний заклад. Як, втім, і всі волинські школи, які допомагають лісівникам садити, доглядати і оберігати ліс.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

 

Сосна-ювіляр на прізвисько Перша

Огороджене 1110-у річницю зустрічає… ківерцівська сосна на прізвисько Перша. Це прекрасне дерево росте у кварталі 4 виділі 4 Ківерцівського лісництва державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство». А Перша, бо в державному та лісгоспівському реєстрах плюсових дерев воно рахується під №1. Світло на призначення цих елітних мешканців лісу проливають «Нормативні матеріали по створенню продуктивних лісових насаджень»: «Досвід розробки та втілення елітного насінництва в лісогосподарське виробництво підтвердив, що технічний прогрес лісівництва на базі селекційно-генетичних методів реальний і перспективний. Об’єкти постійної лісонасінної бази не тільки повинні задовольняти потреби лісового господарства у генетично покращеному насінні, а й бути основою для розгортання селекційних робіт та збереження генетичного різноманіття лісів». Тож на Волині така робота почалася ще в 1974 році. Саме тоді спеціально сформована комісія, до якої входили представники Волинського обласного управління лісового господарства, Рівненської зональної насіннєвої станції, науковці НДІ та працівники Ківерцівського лісгоспу, своїм рішенням атестувала цю особливу сосну, внесши в державний реєстр і видавши паспорт під №1. На той час вік нашої сосни становив 70 років.

Реєстр

З тих пір збігло 40 літ. За цей час із насіння, зібраного з «ювілейного» дерева, були вирощені десятки гектарів високопродуктивних насіннєвих плантацій та прекрасних лісових культур. Дерево-патріарх стало прабатьком тисяч дерев, котрі ростуть по лісових масивах не тільки Волинської, а й інших областей України. Виділ, в якому росте незвичне дерево, належить до заповідного високобонітетного урочища місцевого значення «Насадження сосни» віком 110 років.
В заповідне урочище приїжджають учні шкільних лісництв, науковці з державних лісонасіннєвих станцій, інженери лісових культур лісгоспів. Вони спостерігають за ростом дерев, станом плодоношення, відбирають насіння для проведення дослідів по вивченню насіннєвого потомства плюсових дерев у випробних культурах.
Оскільки наш ювіляр росте біля дороги, люди часто зупиняються, щоб оглянути цю дивну красу природи, сфотографуватися біля дерева.

Огороджене 2

На останок, як і годиться, побажаємо ювіляру довгих років милувати око людей та для природи давати цінне, генетично якісне насіння для створення високопродуктивних лісових насаджень.
Петро Романуха,
інженер охорони і захисту лісу ДП «Ківерцівське ЛГ».
Прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Довідка: Плюсові дерева за інтенсивністю росту
перевищують середні показники свого насадження за висотою не менше  ніж на 10%, за діаметром стовбура не менше ніж на 30%, характеризуються високою якістю стовбурів і добрим очищенням їх від сучків, стійкістю до шкідників і хвороб та добре розвиненою кроною. На кожне атестоване плюсове дерево заповнюється паспорт встановленого зразка. Плюсові дерева, на які видані паспорти, відзначають, наносячи на них на висоті 1,5 м білою масляною фарбою смугу шириною 10 см і номер: у чисельнику – за державним реєстром, в знаменнику – по підприємству. Насіння з плюсових дерев використовують для створення насіннєвих плантацій і випробувальних культур та інших наукових цілей.