Розроблено нове Положення про порядок реалізації необробленої деревини

Групою з питань регулювання ринку деревини Платформи реформування лісового господарства розроблено Положення про порядок реалізації необробленої деревини. Новий документ презентували 27 квітня на засіданні Координаційної ради в Держлісагентстві.

2В Положенні враховано всі пропозиції фахівців та зацікавлених сторін.

Ознайомитися з документом можна тут.

 За матерiалами: прес-служби Держлісагентства

У селі Житнівка зупинили трактор з лісопродукцією

У селі Житнівка Камінь-Каширського району зупинено трактор, навантажений самовільно зрубаною лісопродукцією. Лісопорушення (11 дерев породи сосна) скоєно в 16 кварталі Стобихвівського лісництва. Загальна сума збитків становить 45 тис. 970 грн.

Трактор зупинили працівники державної лісової охорони Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства та мобільної групи ДП “Камінь-Каширське лісове господарство”, проводячи спільний рейд.  Лісопродукцію вилучено і доставлено на нижній склад Камінь-Каширського держлісгоспу, а матеріали передані в районний відділ міліції для розслідування.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

 

Покарали лісокрада

Працівники державної лісової охорони ДП «Цуманське ЛГ» 14 січня 2015 року при патрулюванні лісових масивів Сильненського лісництва затримали жителя с. Сильне Ківерцівського району Михайла Р. Він самовільно зрізував дерева у загальнозоологічному заказнику місцевого значення «Кемпа». Загальна сума збитків, завдана внаслідок незаконної рубки, склала 28200 гривень. Проти браконьєра була порушена кримінальна справа за ст. 246 ККУ. Та не встиг суд її розглянути, як чоловік знову пішов «на діло» і 14 березня повторно був затриманий лісоохоронцями, тепер уже з самовільно зрізаною вільхою – сума збитків склала 4249,54 грн. 24 березня цього року Ківерцівський районний суд по першому провадженні засудив саморубщика до 1 року умовного терміну та зобов’язав відшкодувати лісогосподарству 9000 гривень збитків, при цьому конфіскував знаряддя злочину. По другій справі – ще чекає судовий розгляд.
– На території Сильненської сільської ради знаходиться п’ять пилорам, – каже головний лісничий ДП «Цуманське ЛГ» Сергій Арендарчук. – Декотрі з них скуповують крадену ділову деревину. При цьому вдаються до хитрощів, офіційно виписують 10-15 кубів пиловника, намагаючись легалізувати сотні, які беруть від лісокрадів за безцінь. Потім, перепродують, як цілком законний і легальний товар.
Зараз цуманські лісівники спільно з міліцією, прокуратурою та СБУ розробляють проти лісокрадів та пилорамщиків-скупщиків жорсткі заходи, які дозволять вивести їх на чисту воду.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

 

Мисливські собаки: Золото міжнародного турніру – у волинян і серба

IMG_3790Міжнародні змагання норових собак по лисиці і борсуку рангів САСТ та САСІТ FCI відбулися у Шацьку. Організаторами виступили Волинський обласний осередок ФМСУ та розплідник «Чорне узлісся». До Шацька приїхало п’ятнадцять представників із республіки Сербія, троє із Польщі, делегація з Києва і Київської області, Черкас, Тернополя і, звичайно ж, з Волині. Кожен привіз своїх найспритніших чотирилапих мисливців. Змагання проходило на комплексі з випробування норових собак у два етапи – спершу за рангом САСТ, відтак – за FCI-САСІТ. Собаки у штучній норі «полювали» на лисиць і борсуків. Для цього організатори привезли 11 лисичок та два борсуки. Судили цей захоплюючий міжнародний турнір експерт-кінолог Всесоюзної категорії Анатолій Дем’яненко (головний суддя, експерт FCI) із Кіровограда та експерт КСУ киянин Володимир Пустоваров. Допомагали їм досвідчені собаководи Роман Цешинський, Андрій Стасюк та Олександр Мельничук, також студентки Шацького лісоколеджу ім. Валентина Сулька Яна Косько і Світлана Жипа.
Золото міжнародного турніру відповідно по лисиці і борсуку у ранзі САСТ вибороли кобель на кличку Іохан Юніор Горана Бєліча (Cербія)) та ENCO vom Unna Line Ігоря Жмурка (смт Шацьк, Україна). Срібло в обох видах виграла собака на кличку Фінан Хісі Поку Жака Конрата (м. Кунов, Польща)). Бронзовими призерами судді назвали собак на клички Покі Хісі (Жака Конрата) та ANGUS od Milosavjevica (Ігоря Жмурка).
У ранзі САСІТ FCI золотими призерами по лисиці і борсуку відповідно стали кобелі ENCO vom Unna Line Ігоря Жмурка (смт Шацьк, Україна) та Пірс Романа Цешинського (м. Ковель, Україна), срібло вибороли ягдтер’єри Харлі Йовіца Відовіча (м. Бєлград, Сербія) та ANGUS od Milosavjevica Ігоря Жмурка, бронзу завоювали Пірс Романа Цешинського і Лоп (Міхаеля Імерека, Сербія).
Всього було здійснено близько сто п’ятдесяти пусків. Високий клас собак, які за десятки секунд «розправлялися» з лисицями і борсуками, позначилося на шаленому темпі і дозволило час цих захоплюючих міжнародних змагань максимально спресувати, провести дуже мобільно і експресивно. Шацьк знову підтвердив репутацію гостинного і надійного центру норових собак, зокрема німецьких ягдтер’єрів. Це був своєрідний огляд цієї норової породи – поляки, серби і українці, демонструючи своїх собак, приглядалися і до чотирилапих вихованців колег по захопленню. І, як засвідчили результати турніру, українці твердо утримують лідерські позиції у виведенні та тренуванні цього знаного у світі чотирилапого мисливця. Перемога у ранзі САСІТ FCI (від САСТ відрізняється вищим міжнародно визнаним рівнем) двох волинських собак ENCO vom Unna Line Ігоря Жмурка і Пірса Романа Цешинського, довели, що недаремно фактично збірна ягдтер’єрників Сербії (представники різних міст і селищ усієї країни) їде до нас за півтори тисячі кілометрів з над берегів Дунаю і Адріотичного моря. Тим паче, що ягдтер’єр Харлі Відовіца Йовіча ставав інтернаціональним чемпіоном, двічі виборював золото у своїй країні, здобув чимало титулів на різноманітних європейських клубних змаганнях. Маленьку збірну норовиків Польщі представляли Жак Конрат із Кунова, Марек Ліпович із Кельце і Володимир Башняк із Любліна. У міжнародних змаганнях також взяли участь вельштер’єри і навіть представник невизнаної у світі англійської породи Daterdel-Terier. Центральна Україна (Київ, Черкаси) привезли аристократів норових порід – жорсткошерстих такс. Відкриттям цього Міжнародного турніру став власник заводу цих такс Володимир Єрмолюк. Людина-інтелектуал, патріот українського мисливського собаківництва й більш дослідник природи, аніж мисливець. Мудрість і зваженість цього інтелігента вже перемагають інстинкти мисливця. А його завод по виведенню такс – чи не найцікавіший серед подібних в Україні і навіть у Європі. Його чотирилапий вихованець Амадеус ставав інтерчемпіоном, має 27 дипломів І ступеня, однаково добре полює на лисиць, борсуків, кабанів і пернату дичину. У смт Згурівка Київської області, де мешкає наш герой, зараз виховується дванадцять такс. Про рівень роботи цього виховника собак, свідчать в’язки, що розписані на роки вперед. Можна писати мемуари про собачу любов з аристократами чи аристократками європейських такс-принцес-королівн і королевичів. Нещодавно до його інтерчемпіона «сваталасIMG_3991 IMG_4152 IMG_3608я» найкраща таксиха Словаччини. Володимир Єрмолюк виведенням собак займається десять років, тримає кілька порід, але перевагу віддає вихованню елітної мисливської такси, мріє вивести таку лінію, якою б гордилася Україна і з її представниками намагалися поріднитися найвідоміші європейці.
– А правда, що такси – суто норові мисливці? – поцікавився.
– Мої однаково добре полюють у норах, лісових та польових мисливських угіддях, в очеретах і на воді. Борсук, лисиця, заєць, дикий кабан, козуля, перната дичина… Ніколи ні за яких умов не лишають після себе підранків. До того ж, і в повсякденному житті – це великі симпатяги і розумахи.
На ці змагання він приїхав з друзями-однодумцями Володимиром Бачурином (м. Київ, Черкаси), Анатолієм Скринником (м. Київ) та Олександром Зубрицьким (с. Чабани Київської обл.). І це була дуже знакова і світла демонстрація породи жорсткошерстих такс – на відмінну від популярних кімнатних ці мисливці нечисленні в Україні, навіть клубу свого не мають.
– Сьогодні в Україні їх не більше шістдесяти, – розповідав засновник заводу-плідника «Dachskrieger», – а в Німеччині, де б’ється собаче серце цієї породи, всього – п’ятсот, у той час як клуб німецьких ягдтер’єрів там налічує до п’яти тисяч чотирилапих.
Втім мисливець-собаковод переконаний, що саме вони у майбутньому впливатимуть на філософію мисливства і культуру полювання.
Попри цікаві розповіді про історію та приклади виживання жорсткошерстих такс, від Володимира Єрмолюка почув і багато про європейські традиції та культуру полювання, зокрема й проведення випробувань і змагань з мисливськими ріжками та сурмами, піснями та гімнами на честь впольованого звіра. До речі, європейці після змагань урочисто відпускають лисиць-учасниць на волю. І це, за розповідями, чи не найгуманніший і найбільш очікуваний момент мисливських чемпіонатів. До речі, один із борсуків, зачувши ці слова, вибрався через лаз штучної нори до клітки, а звідти вже було гайнув до озера Чорного, щоб покупатися. Щоб не втратити цього найголовнішого собачого «екзаменатора», за ним у погоню кинулися з рогачами і таки упіймати «малого ведмедя». За цією погонею з цікавістю спостерігали і тернопіляни Віктор Рибак та Віталій Шевелюк із ягдами Адель і Рокі, які представляли Галичину. Останній розповів про успішно проведений мисливський сезон, полювання на кіз, кабанів і качок. Зауважив, що відколи у них з’явилися ягдтер’єри, мисливці забули, що таке втрачені підранки.
– Регіональні комплексні змагання мисливських собак норових порід по підсадній лисиці в «П»-подібній норі проводяться у Шацьку не вперше, – каже головний організатор і розпорядник цього Міжнародного собачого турніру Ігор Жмурко. – Визначення кращих представників мисливських собак за робочими якостями надзвичайно потрібне для подальшого використання їх у племінній роботі. Попри це на подібних змаганнях виявляються особисті досягнення заводчиків, натаскувачів, тренерів, а ще з’являється можливість обмінятися досвідом по розведенню собак та їх польовій підготовці.
Ігор Жмурко попри консолідацію міжнародного співтовариства, продемонстрував і шацьку гостинність, створивши комфортні умови для перебування на Шаччині. У майбутньому цей вектор мисливського собаківництва буде тільки удосконалюватися і розширюватися. Вже розпочалося будівництво десятигектарного вольєру для випробувань з підсадного кабана, відтак з’явиться можливість проводити випробування по кров’яному сліду, а можливо і на водоплавну птицю й куріпку. У лісоколеджі, який найближчим часом увіллється до Національного східноєвропейського університету ім. Лесі Українки, має з’явитися нова спеціальність експертів-кінологів та єгерів-організаторів мисливства. Цього досвіду вже набувають вихованці коледжу четвертокурсниці Яна Косько і Світлана Жипа, першокурсниця Катерина Стасюк, які не вперше залучаються до проведення подібних змагань.
Погода цих вихідних мінялася, мов би хто грав на небі в атакуючий футбол: лапатий сніг, дощик, чорноброва насуплена хмарність, небесна синявість і навіть сонячний гопачок упереміш знову ж таки з вітряницями, метелицями, хмарогонами. А що з поблизького озера Чорне весь час набігали вітриська, щоб погратися із собаками в доганялки, то глядачів цього разу було не густо. Все ж кілька затятих шачан прийшло повболівати за вихованців «Чорного узлісся». П’ятикласник Шацької ЗОШ І-ІІІ ст. Влад Оліщук зізнався, що не пропускає жодних собачих змагань і навіть на тренування приходить. Дома має великого мисливського собаку, але мріє колись завести й породистого пса. Вісімдесятирічний Костянтин Петрович Чесноков, у минулому військовий льотчик-штурмовик, екс-директор місцевої школи і багаторічний моржувальник – легенда Шацька, аби зігріти учасників, приніс термос домашнього глінтвейну і печиво та став пригощати українців, сербів і поляків.
– Ми задоволені організацією та суддівством цих змагань, – висловив думку представник збірної Польщі Володимир Башняк. – Щодо собак – мені найбільше імпонували українські ягдтер’єри, а серби дещо розчарували.
Збірна Сербії вустами Марка Паніча, Драголюба Поповіча, Мілорада Аганскі, Відовіца Йовіца також висловила вдячність за організацію та гостинний прийом, а ще підтримала українців у їх боротьбі за незалежність: «Сербія не визнала Крим російською територією. Крим – це Україна. А ще ми вдячні, що й Україна Косово вважає частиною Сербії…»
– Чим вирізнялося це суддівство з поміж інших? – запитав у головного судді Анатолія Дем’яненка.
– Все було як завжди, тільки дуже вже емоційно вели себе серби! – мовив на те Анатолій Іванович. – А ще у змаганнях брав участь представник невизнаної у світі англійської породи Daterdel-Terier, тож довелося консультуватися з Києвом, на яких умовах він може виступити. Все втряслося.
– Помітив, як ви тактовно велися на змагальному майданчику вольєра з емоційними сербами, даючи їм можливість уяснити, в ролі кого вони тут виступають – суддів чи власників собак, – зауважив.
– За плечима досвід суддівства всеукраїнських і міжнародних змагань, – усміхнувся суддя міжнародної категорії. – Навчився стримувати не тільки власні, а й емоції запальних учасників. При цьому твердо дотримуюсь загальновизнаних правил і об’єктивного суддівства.
Анатолій Іванович й розповів, що найкращою хваткою вважається хватка за горло, найболючішою – за вухо, найнебезпечнішою – пащека у пащеку, відтягуючою загибель звіра – за живіт, невдалою – за хвіст або ж за литки. А ось найелегантнішим і найвченішим вчинком собаки вважає, коли той виганяє лиса чи борсука з нори під постріл мисливця.
Дорогою до Луцька, із замком та музеями якого знайомилася дружина та донька Анатолія Дем’яненка, дізнався про стан справ Всеукраїнського клубу німецьких ягдтер’єрів, який він очолює, фактичну втрату співклубників Криму та окупованих Донбасу та Луганщини. А ще про найближчий престижний міжнародний турнір у Німеччині – кубок доктора Лакнера, на який вже збирається збірна України. У сьогоднішні часи – це один з найпрестижніших і представницьких форумів заводчиків, тренерів, натаскувачів німецьких ягдтер’єрів, який задає ритм і моду розвитку цієї популярної породи.
…Усіх учасників було нагороджено дипломами і різними відзнаками, переможці отримали кубки. Дехто, як поляк Конрад Жак не міг без колег втримати в руках свої виграні кубки. І, звісно, всі сфотографувалися на згадку, обмінялися адресами й висловили готовність знову повернутися сюди вже наступного року.
Сергій Цюриць.
На фото автора: моменти змагань.

 

На Волині судили підпільних лісорубів

Двоє жителів Маневицького району без будь-яких дозволів різали дерева для продажу. У результаті завдали державі збитків на понад 15 тисяч гривень.

Повідомляє прес-служба СЗГ УМВС України у Волинській області.

Таким чином чоловіки вирішили підзаробити, тож почали пошуки потенційних покупців. «Клієнта» товариші знайшли у сусідньому селі. Аби виконати замовлення, вирушили підводою у ліс. Вкрадену деревину відразу продали. Своїми протиправними діями зловмисники завдали державі збитків на загальну суму понад 15 тисяч гривень.

Але на цьому їхній «бізнес» припинився, адже правоохоронці оперативно вийшли на слід підпільних лісорубів.

Маневицький районний суд Волинської області за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 (Незаконна порубка лісу) Кримінального кодексу України, призначив чоловікам відповідно 1500 та 1700 гривень штрафу. Крім того, присудив стягнути на користь Боровичівської сільської ради 15,5 тисяч гривень штрафу, а деревину конфіскувати в дохід держави.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ.

У рамках акції “Зустріч птахів”

У давнину весна була початком року і першими  провісниками  весни вважали птахів. Бо й справді, що то за весна, коли не чути голосного щебетання пернатих, курликання журавлів, гелготання диких  гусей  в небі… Ну і, звичайно ж, першими, хто сповіщає про весну – це шпаки. За тисячі кілометрів вони повертаються до рідного краю, щоб вивести своє потомство і знову повернутись на чужину.  З нетерпінням пернатих друзів чекала і учнівська молодь . Так у ДП «Городоцьке лісове господартво»  на базі Новорудського лісництва уже не один рік разом із лісівниками співпрацює шкільне лісництво. До складу шкільного лісництва входять учні 8, 9, 10, 11 класів. Учні 10-11 класів відвідують факультативне заняття ШЛ. А учні 8-9 класів є членами гуртка «Юні лісівники» від ЦТДЮ.

Всі учні є активними учасниками в роботі шкільного лісництва. Особливо дбайливе ставлення вони проявляють з охорони тваринного і рослинного світу. Взимку, наприклад, виготовляли і розвішували годівнички. А напередодні приходу весни майстрували шпаківні і також розвішували їх на території Новорудського лісництва.  Також взяли активну участь у садінні лісу.

Цьогоріч  в рамках акції  «Зустріч птахів» учні шкільного лісництва з допомогою лісничого Новорудського лісництва Сергія Бабика з великим ентузіазмом, власноруч виготовили і розвісили десяток  шпаківень. Учні, під наставництвом  вчителя шкільного лісництваЛюдмили Луць — з великою цікавістю і бажанням поставилися до благородної  справи. Адже добре розуміють, що повернувшись із теплих країв, шпаки матимуть новенькі оселі, де зможуть вивести і поповнити пташиний рід.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ.

DIGITAL CAMERA DIGITAL CAMERA DIGITAL CAMERA

 

«Майбутнє лісу у твоїх руках»: Луцькі гімназисти підтримали Надію Савченко, українських героїв та зубрів

IMG_3581 Три декоративних деревця у дворику лісоуправління посадили гімназисти Луцької гімназії №4. Семикласники заздалегідь домовилися, що кожну із декоративних туй присвятять визначним особистостям, що стали символами нашої Батьківщині. Серед них – полонена льотчиця, депутат Верховної Ради і Європарламенту, Герой України Надія Савченко, українські військовики і добровольці, які захищають цілісність України від російської агресії, та… зубри, яких дуже мало залишилося у світі. Мокрий сніг та холодний вітер не злякав патріотично налаштованих дітей. По черзі викопали лунки, хлопці принесли і вивільнили з «поліетиленового полону» туї, які задля цієї благородної мети із лісорозсадника привезла директор ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» Тетяна Неводнічик, і зручно «вмостили» у лунки, дівчата підлили живлющою водою та щільно притоптали землю. Серед гімназистів були Настуся Мирка, Михайлик Гула, Ігор Несмянович, Маринка Іванкова, Яніна Солоха, Анна Морозова, Настуся Кокотова, Ілля Корольчук (дуже-дуже трудолюбивий хлопець), Вікторія Леуха, Артемко Скобєлєв, Роман Колачик, Марійка Пшенична, Алекс Ніколаюк, Марійка Мацкевич, Даринка Ткачук, Назар Тодорук, Софійка Мацюк, Іван Савка, Вікторія Галущак, Михайлик Патичук (старанний і працьовитий), Марійка Макарчук і, звичайно ж, класний керівник 7-Б Ірина Анатоліївна Царук.
Щоб вирости справжнім українцем, вважають хлопці й дівчата, потрібно вміти шанувати своїх героїв. Тож дружно скандували: «Надія Савченко – герой!», «Слава героям!», «Майбутнє лісу у твоїх руках!» та «Хай живуть зубри!».
Передувала цій події екскурсія до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, де діє Музей лісу. Гімназисти познайомилися з його незвичними експонатами, зокрема чучелами зубрів, плямистих оленів, диких кабанів, вовка і зайчика. Почули про них цікаві оповідки, а ще дізналися, хто і як допомагає звірині пережити холодну зиму. У рамках «Лісової школи» прослухали лекцію про типи лісів та їх місце зростання. А дізнавшись про 10-у ювілейну Всеукраїнську акцію держлісагентства «Майбутнє лісу у твоїх руках», захотіли й самі до неї прилучитися. Так і з’явилися у дворику лісоуправління три деревця, що символізують незламність духу української льотчиці, борців за соборність України та зубрів. У пам’ять про цю подію зробили колективне фото. А ще домовилися про наступну мандрівку до Народної кіностудії «Волинь». Всього ж, аби отримати атестат про навчання у «Лісовій школі», потрібно відвідати тридцять три неймовірно цікавих місцини Волині, а ще поговорити з 500-літнім дубом – зачарованим козаком, політати бджілочками на лісовій пасіці, поблукати стежками «Лісової пісні» Лесі Українки, зробити сто добрих діл, навчитись берегти природу, захищати її та привчати до цього інших. Чи дійдуть всі семикласники до казкових екзаменів, знатимете вже наступного року.
Сергій Цюриць,
На фото автора: гімназисти у музеї лісу; найменшенька акція «Майбутнє лісу у твоїх руках» – на підтримку Надії Савченко, захисників України та зубрів.
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

IMG_3568 IMG_3585 IMG_3587 IMG_3589

Про підвищення ефективності використання лісосировинних ресурсів на підвідомчих підприємствах

Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства інформує, що 26 березня у Держлісагентстві України відбулась виробнича нарада, на якій розглядались гострі проблеми лісової галузі.
Зокрема, розглянуто інформацію про результати ефективності використання лісосировинних ресурсів на державних підприємствах України.
По Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства видано і направлено держлісгоспам області відповідний наказ, що приводиться нижче.

 

Наказ від30.03.2015

Вітальне слово: Життя присвячене лісу

Директор-Шацьк-002-1024x576Петро Ткачук народився 22 березня 1967 року в селі Ростань Шацького району. З дитинства залюблений у ліс. Адже село знаходиться серед мальовничих пущ, борів та гаїв. Тут кожен хлопчак знає всі ліски-переліски: там ростуть гриби, а там краще збирати чорниці й суниці, ще десь – горіхи. Школярем сходив всі стежки-дороги, навчився орієнтуватися за сторонами світу й по ледь примітних лісових ознаках. Головне ж, полюбив свій рідний край, його людей, природу. Особливо ліси. До Ростані доходить природній ареал зростання ялини… Височезні красуні зачаровували. Велетенські сосни і дуби дивували. Берези милували око. Навіть вільха й осика тут мають свій шарм і неповторність.  Квітучі вересовища, ягідники, квітковиська, цілющі зела і мохи… Мурашині міста… Запах черемухи… Вони з дитячих літ пахтять у лісівничу долю. Іноді думаєш, що декотрі хлопці лісівниками не стають, а народжуються… Так і Петро… Після закінчення школи вступив до Шацького лісового коледжу. Навчався з такими ж цікавими однолітками, як і сам. Його однокурсниками були екс-голова Державного агентства лісових ресурсів Валерій Черняков та начальник лісоуправління Василь Мазурик.

У технікумі навчався з 1982 по1986 роки. Це був чи не найкращий період  у житті. Цікаві педагоги, насичене студентське життя, щораз нові дисципліни, відкриття… Сьогодні Петро Петрович  з вдячністю згадує своїх студентських «професорів», практичні заняття, де була можливість повчитися у досвідчених лісоводів… Пізніше цих знань вже досвідченому лісівнику виявиться замало і він продовжить навчання в Українському державному лісотехнічному університеті, де у 1996 році й здобуде спеціальність інженера лісового господарства.

…А свою трудову діяльність молодий випускник технікуму розпочинав у рідному селі. 1986 року його призначили пожежним сторожем Ростанського лісництва Шацького учбово-досвідного лісгоспзагу. Щоправда, юнака невдовзі призвали в армію, де й служив з 1986-1988 роки. Повернувся змужнілим. Одразу й нова посада знайшлася – майстер лісу, на якій  і став працювати з  липня 1988 року. У грудні 1991 року Петра Ткачука призначають старшим майстром того ж лісництва. З лютого 1994 року переведений помічником лісничого Ростанcького лісництва, а з жовтня 1997-го – лісничим. Найважчі часи перебудови загартували, додали досвіду і мудрості. З літами ще більше полюбив рідне село й ліси, що довкруж його обступають. Передав цю любов синові, який пішов батьковою стежкою, став інженером лісового господарства, а що – патріот, то й у зоні АТО встиг добровольцем послужити. Це додало батькові сивин і… гордості за сина…

25 липня 2014 року Петра Ткачука призначають  директором державного підприємства «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство». Він любить свою роботу, віддає їй всі сили і час. Петро Ткачук – державник, патріот, людяний і мудрий керівник. Сьогодні у нього день народження. Працівники лісгоспу вітають іменинника, зичать йому миру й добра, міцного здоров’я і щасливого довголіття. З днем народження поздоровляють Петра Ткачука усі лісівники Волині – працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, державних лісогосподарських підприємств Волині, обласних організацій профспілки працівників лісового господарства і Товариства лісівників України. Щиро бажають щедрих і щасливих літ, успіхів, родинного благополуччя, сил для служіння Батьківщині і рідному народу.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

IMG_1721