Лісоуправлінці привітали ветерана з 90-літтям

DSC_021190 літ прожити – не поле перейти! Про це засвідчує і многотрудна доля ветерана лісової галузі, колишнього головного бухгалтера об’єднання «Волиньліс» Микити Юхимовича Семенюка. У 1941 році їх сім’ю вивезли у Казахстан. Із 15 років Микита Юхимович – на роботі.

Свою суджену зустрів там же, у Казахстані. Це була уродженка Тернопільщини Біра Яківна.

Сива його голубка тепер згадує, що їх знайомству посприяла друкарська машинка. Вона приїхала на роботу, зайшла у контору радгоспу і побачила друкарську машинку, від якої очей не могла відвести. Спробувала подрукувати, тут її і пригледіла місцева секретарка: «То ти машиністка? Тебе неодмінно потрібно познайомити з нашим Микитою. Тільки сьогодні він десь поїхав по роботі…» І може б не судилося їм зустрітися, якби не Іван – рідний брат Микити. Саме він, приїхавши у гості, і познайомив їх. Тепер його онука Євгенія і доглядає стареньких.
Два рази зустрілися, а на третій – 9 мая 1955 року – було весілля! – каже Біра Яківна. – Микиті тоді виповнилося 29, мені було тільки 22. Так весь вік разом і звікували.Згодом подружжя переїхало до смт Маневичі на Волинь. Микита Семенюк влаштувався бухгалтером до місцевого колгоспу, звідси його запросили у Маневицьке лісогосподарство. Відтак 16 років пропрацював бухгалтером лісогосподарства у смт Колках. Висококваліфікованого спеціаліста помітив начальник Волинського лісогосподарського об’єднання «Волиньліс» Дмитро Телішевський і запросив на посаду головбуха «Волиньлісу». Звідси і вийшов на пенсію. Скромно живуть із дружиною на одній із затишних вулиць обласного центру. Онука насіяла для них квітів, доглядає за подружжям.
Привітати з 90-річчям ветерана, колегу-пенсіонера прийшли заступник начальника Волинського обласного управління Лідія Турянська та завідувач сектору кадрового забезпечення управління Неля Поперецька. Передали вітання від в. о. начальника лісоуправління Олександра Кватирка, усіх управлінців і лісівників Волині, вручили екс-головбуху букет троянд і грошову допомогу.
Микита Юхимович розчулився, а дружина Біра Яківна стала пригадувати молодість, чоловікових братів, друзів і колег по роботі.
– Та вони ж усі у фотоальбомах…
І справді, на світлинах – всі ще молоді і мрійні… І батьки, і брати, і друзі та колеги…
– А це хто такий? – запитую, натрапивши на фото хлопчика, що грає на губній гармошці.
– Та це мабуть я, – вдивляється із дев’яностоліття Микита Юхимович у далекі-предалекі літа, де він тихенько награє щось на гармошці. – Я умію грати на багатьох музичних інструментах.
Бухгалтерській справі Микита Семенюк присвятив усе життя і багато добрих справ зробив для лісової галузі Волині, за що йому вдячні сучасні лісівники.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото: на гостинах в іменинника.

DSC_0199

 

DSC_0207

DSC_0212DSC_0211

DSC_0216

DSC_0273

DSC_0265

DSC_0221

DSC_0290DSC_0267

DSC_0266