Електронні бирки врятують волинські ліси? ФОТО

DSC_0043

ВОЛИНСЬКІ ЛІСІВНИКИ ПОВНІСТЮ ПЕРЕЙШЛИ НА ЕЛЕКТРОННИЙ ОБЛІК ДЕРЕВИНИ. ПРО ЦЕ ПОВІДОМИЛИ ПРАЦІВНИКИ ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПІД ЧАС ПРЕС-ТУРУ У ГОРОДЕЦЬКЕ ЛІСНИЦТВО. ЯК МАЛЕНЬКІ БІРКИ УНЕМОЖЛИВЛЮЮТЬ САМОВІЛЬНУ ВИРУБКУ ТА ЗБУТ ЛІСУ, ДІЗНАВАЛАСЬ ” ВОЛИНСЬКА ПРАВДА”.

Корупційні схеми, нелегальна вирубка, масовий експорт деревини закордон. Це далеко не повний перелік проблем, що знищують український ліс та деревообробну галузь. За останнє десятиліття в Україні неодноразово впроваджували різноманітні нововведення, приймали Закони та підписували різноманітні накази, намагаючись покращити ситуацію.

Відтак, у 2009 році Уряд розпорядився створювати єдину державну систему електронного обліку деревини. Це дозволить в максимально короткі терміни – практично за кілька хвилин – завдяки чипам, прикріпленим до стовбура, відстежити весь «маршрут» деревини: де виросла, хто переробив, що з неї вироблено. Зрештою, система електронних чипів значно полегшить облік дерев у лісі.

Так у нас вирішили наслідувати приклад поляків, які обладнали системою електронних чипів усі свої ліси. Щоправда, Польща до цього йшла довгих 10 років. Українці ж мають намір начепити електронні бирки на дерева значно швидше. Волинь одна з перших почала вводити нову технологію у 2011 році. Про ці здобутки розповідає начальник ВОУЛМГ Олександр Кватирко:

«Лише цього року ми добились 100-відсоткового маркування, раніше цей процес гальмувався певним саботажем деяких керівників лісгоспів. Але ниніу нас вся деревина маркується. Уже бачимо і економічний ефект від цього – в першу чергу, це – 192 млн грн, які ми минулого року заробили для бюджету. Також ця система полегшує роботу працівникам лісових господарства. І головне – тепер кожен може відстежувати перевезення деревної сировини територією України і навіть за кордоном. От, наприклад, минулого року саме завдяки цій системі вдалося виявити понад тисячу незаконних перевезень деревини», – каже головний лісничий краю.

Чи не найбільша заслуга електронного обліку полягає у тому, що завдяки ретельному фіксуванню обсягу заготовленої лісогосподарськими підприємствами продукції, скорочується кількість самовільних рубок, адже збути на ринку небирковану деревину практично неможливо.

Для того, щоб продемонструвати увесь процес електронного маркування і обліку, лісівники запросили журналістів у Городоцьке ЛГ.

«Процес електронного обліку деревини розпочинається ще на лісосіках,- про це розповідає Іван Забородець головний спеціаліст відділу використання лісових ресурсів ВОУЛМГ. – Кожне дерево на цих ділянках, яке зрізають, обміряють, визначають категорію технічної придатності . Саме там на торець кожної колоди чи хлиста спеціальним молотком набивають чіп, що містить дані про її діаметр, ґатунок та довжину та заносять його код у базу даних».

Ці дані зчитуються спеціальним сканером КПК і автоматично потрапляють у базу даних лісгоспу. Надходження матеріалу на склади і весь подальший його рух до споживача супроводжується лише цими даними, що ставить перепони на шляху до крадіжок. За допомогою спеціального обладнання за штрих-кодом пізніше можна буде з’ясувати, в якому лісництві дерево заготовлено. Весь подальший рух цієї деревини контролюється єдиною системою.

Як відбувається цей процес детально показав Михайло Ткач помічник лісничого Борового лісництва.

“Ці дані,які я щойно вів про зрізану деревину у лісі – уже є у загальноукраїнській базі обліку. Для чіпування використовують спеціальні бирки з стійкого чорного пластику з унікальним штрих-кодом, який надійно захищений від підробок, – демонструє нові технології Михайло Ткач. -. За допомогою КПК також фіксують усі необхідні відомості про деревину: породу, назву сортименту, сорт, довжину, діаметр та об’єм спиляного дерева, а також дані про особу і лісогосподарське підприємство, які її заготовили. Зняти і перебити бирку на іншу колоду або хлист, не пошкодивши її, неможливо», – каже майстер лісу.

«Одна бірка коштує понад 2 грн, – продовжує Іван Забородець. – Це тому, що вона імпортна. Але уже одне українське підприємство зголосилося виготовляти ці бірки , тому, думаємо, що ціна знизиться. Крім того, для усієї системи електронного маркування та обліку потрібні ще КПК – кишеньковий персональний комп’ютер, мобільний електронний термінал, оснащений клавіатурою, сенсорним дисплеєм, сканером штрих-кодів, модулями зв`язку і призначений для вводу та передачі інформації поколодного обліку деревини в польових умовах, мобільний принтер для оперативного друку первинних та товаросупровідних документів».

Усі дані про лісозаготівлю відразу ж бачить спеціаліст у лісгоспі, який через зручну програму державного підприємства “Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр” (ДП ЛІАЦ) веде облік деревини.

Цей сайт , до речі, відкритий для кожного, щоб і правоохоронці, і митники, і просто небайдужі активісти можуть зайти і перевірити інформацію про деревину, яку транспортують територією України.

Саме цей процес перевірки даних товарно – транспортної накладної поліцією, журналісти змогли побачити поблизу селища Прилісне. Коли правоохоронці зупинили вантажну машину, шо перевозила деревину.

Інспектор поліції Олександр Снетюк розповів, що в даний час, до шофера претензій не має. Але частенько буває, що «добродії» незаконно перевозять невеликі партії по 2-3 куба.

Сама по собі система електронного обліку деревини дуже проста, проте надійно захищає деревний запас підприємств Волинського ОУЛМГ. Збереження лісів від несанкціонованих рубок, підвищення рентабельності лісогосподарських підприємств, забезпечення раціонального використання лісопродукції та й економія часу – усе це реалізовується завдяки маленьким електронним биркам.

Але є єдина проблема усієї цієї новітньої системи: не уся деревина має такі чіпи. Пояснює Олександр Кватирко: « Потрібно,щоб на законодавчому рівні цю систему зробили обов’язковою для усіх постійних лісокористувачів України. Бо на Волині у нашому підпорядкуванні перебувають 80 % лісів, які обліковуються. Якби інші лісокористувачі теж запровадили такий облік, то проблеми незаконного вирубування та перевезення нашого лісу не було б».

“Волинська правда”,  26 травня 2016 р.