Запруддям гуляла лисиця

 imagesДо нас зателефонувала жителька с. Запруддя Наталя і розповіла про лисицю-приблуду.

Це було в суботу, 18 червня. Близько 9 години до села із лісу забрела лисиця. Пройшлася селом, походила по асфальту біля сільської фігури, відтак вернулася на сільську вулицю… Спершу її увагу привернула коза, що паслася в садку. Лисицю забрела на подвір’я і стала задиратися до рогатої годувальниці, але та вчинила лисичці опір. На галас вибігли господарі і дрючком одігнали рудохвасту нападницю. А та й не думала далеко тікати, спокійнісінько пройшлася вуличкою і заглянула на обійстя іншого запрудівця.

– Мабуть, зачула курей? – каже жінка. – Але тут на варті був собака, то ж зчинилася знову сутичка.

Невідомо, хто переміг би у цьому поєдинку, якби на поміч чотирилапому охоронцю не нагодився сусід. Лисиця, втім, іти з села без здобичі не збиралася і завернула ще в один двір. Господар – пан Володимир – влучив момент і дрюком огрів рудохвосту по ребрах.

Ось так і закінчився похід лиса чи лисички до Запруддя. Пан Володимир відтягнув її за село, а відтак на прохання місцевого єгера і прикопав. А телефонувала пані Наталя з такого приводу. У неї маленькі дітки і вона зібралася в гості на той куток села, де ходила лисиця.

– Можливо, вона була скажена? – цікавилася молода жінка. – Минув тиждень, а ніхто із ветеринарів ніяких досліджень не провів. Чи не могла передатися її хвороба домашнім тваринам чи й людям і чи обачно йти в гості на небезпечний куток?

– Цілком можливо, що ця лисиця була хвора на сказ, – вислухавши цю історію, мовив фахівець. – Втім, тепер робити якісь аналізи пізно. Потрібно було того ж дня відрубати лисиці голову і дати в лабораторію на дослідження. Тепер робити це пізно.

Щодо того, чи можна іти в гості і спілкуватися з людьми, які бачили рудохвосту, заперечень нема. Адже сказ передається зі слиною, при укусі. Коли ж таких випадків не зафіксовано, загроз селу нема.

Сергій ЦЮРИЦЬ, прес-служба Волинського ОУЛМГ