Усі ми прагнемо миру

Не на словах, а на ділі, кажуть люди, потрібно доводити свою небайдужість до сьогоднішніх подій в країні. Бо ж усі ми прагнемо миру, незалежності, хочемо жити під чистим голубим небом. Допомога українській армії від багаточисельного колективу лісівників Волині – дуже вагома. Природоохоронці намагаються власними силами збирати гуманітарну допомогу у вигляді продуктів харчування (столових буряків, картоплі, капусти, тушонки, різноманітної консервації, соків, круп, макаронних виробів).  Допомагають грошима, пиломатеріалами, автомобілями, пальним тощо. Також на зібрані кошти закуповують військове спорядження.

(На фото:  головний лісничий ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» Василь Фіц, водій держлігсопу Іван Сидорчук відвідали Валентина Мальчука)

валентин

Постійно тримають зв’язок зі своїм колегою Валентином Мальчуком  з села Бузаки Камінь-Каширського району, який нині військовозобов’язаний і  перебуває у Яворівському навчальному центрі, що в Львівській області, на кордоні з Польщею, працівники державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство». Днями вони відвідали його, а разом з собою привезли спорядження (бронежилет), їжу, автослюсарні інструменти та приладдя, інші необхідні речі.

Відверто кажучи, Валентин ледве стримував сльози, коли побачив як на подвір’ї  пропускного пункту частини на нього чекають його земляки. Він був до глибини душі схвильованим. Адже працівники держлісгоспу здолали велику відстань, аби його відвідати, передати привіт від рідних, друзів, знайомих, колег по роботі, підбадьорити, що усі ми чекаємо на його повернення.

— Дуже сумую за рідними, друзями, колегами. Та тут всі, зрештою, сумують за своїми родинами. Та якщо Україна довірила мені такий обов’язок, значить я  зобов’язаний його виконувати, — сказав Валентин.  Він розповів, що упродовж місяця його побратими по службі, які приїхали з усіх куточків України, по справжньому замінили йому сім’ю.  Із багатьма з них він дуже здружився. Пообіцяв, що підтримуватиме з ними теплі стосунки після закінчення усіх цих невтішних подій. Та особливо відчутним в його розповіді було велике і непереборне бажання якнайшвидше приступити до роботи в лісовому господарстві. «Хочу щоб події на Сході нарешті вирішилися, але … мирним шляхом».

* * *

Активно допомагати військовим в зоні АТО підключився колектив ДП «Любешівагроліс» під проводом директора Віктора Симоновича (в центрі фото, що внизу). Як розповів Віктор Петрович,  за дорученням Волинського ОУЛМГ, на прохання начальника Василя Мазурика два рази лісівники доставляли пиломатеріали у Володимир-Волинський. За зібрані колективом лісгоспу кошти (9 тисяч гривень) та  спільно за виручені любешівським майданом гроші було закуплено і  відправлено в зону бойових дій тепловізора.

— Зібрали, — продовжує Віктор Петрович, — головний спеціаліст і директор – дводенний заробіток, а всі решта працюючих – одноденний заробіток, та закупили свіже м’ясо. Працівники консервного цеху лісгоспу переробили його на тушонки.

Кількома траншами відправляли військовим соки, кабачки, огірки, картоплю, моркву, столові буряки…Одне слово — допомагають, чим можуть. “Адже все це, зазначив Віктор Симонович, заради миру.”

любешив

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.