За визначенням «виконано» – праця багатьох лісівників

За підсумками роботи 2018 року державне підприємство «Городоцьке лісове господарство» стало найкращим із 26 лісгоспів, підпорядкованих Волинському ОУЛМГ. 


Це – ліси Маневиччини. Успішно управляти та вести там якісне господарювання просто лише на перший погляд. Насправді бути керівником лісогосподарського підприємства у лісистих регіонах означає перебувати під пильним контролем місцевого населення, яке фактично живе з лісу, справедливо вважає його своїм і тому контролює кожен крок лісівників. 
В умовах, коли через масове всихання соснових лісів – а саме на Маневиччині проблема стоїть особливо гостро – доводиться збільшити кількість рубок, недовіра до лісівників зростає. Більше стає і роботи, адже ліс потребує відновлення. Сухий ліс – це втрати на якості деревини. Отже – ріст витрат та зниження прибутків. А за невисоку зарплату на Маневиччині люди працювати не стануть.

Як не лише втриматися на бізнес-плаву у досить непростому районі, а й із року в рік демонструвати розвиток та навіть абсолютне порозуміння з громадою, запитуємо у директора ДП «Городоцьке ЛГ» Віктора ДАНИЛЮКА (на фото).
– Як вважаєте, що стало визначальним для такої високої оцінки роботи вашого колективу?
– Безперечно, сам колектив. У нас дружна сильна команда. Люди люб­лять свою роботу, тож і працюють як належить. Ми не працювали заради перемоги. Якщо чесно, навіть не сподівалися на неї. Про себе точно це кажу. Але тепер, коли вже отримали, будемо працювати так, щоб і в наступному році не втратити. 
– Що для вас означає підбити підсумки року? 
– Підсумки року для кожного з нас – час висновків. Як спрацювали, де досягнули гарних результатів, у чому і чому з’являлися проблеми, як ми їх розв’язували. І то лише збоку здається, нібито ми просто виводимо цифри, озвучуємо якісь факти. Я переконаний, що всі без винятку лісівники знають ціну цим показникам, розуміють, скільки праці колективу стоїть за простим визначенням «виконано». 
Тому принагідно дякую кожному працівнику нашого колективу. За те, що чесно виконали покладені обов’язки. 
– Розкажіть, будь ласка, коротко про підприємство, яке ви очолюєте.
– До складу державного підприємства «Городоцьке лісове господарство» входить 6 лісництв, нижній склад, лісокомплекс та автогараж. Площа лісгоспу становить 29523,1 га. 
Ліси Маневиччини, без сумніву, завжди були гордістю всієї Волині. Розуміючи це, ми особливо ретельно працюємо над їх збереженням та примноженням.
Найважливішим для нас було та залишається високоякісне відтворення площ лісових насаджень, вирощування високопродуктивних лісів.
На підриємстві проведено сертифікацію лісів. Щорічно робимо безперервне лісовпорядкування.
390 га – такі об’єми лісовідновлення минулого року. Все – власними силами та власним садівним матеріалом.
Значну увагу підприємство приділяє охороні лісу. Для цього маємо чотири пожежні станції, оснащені всім необхідним пожежним інвентарем, а також наявні три камери відеоспостереження, що охоплюють всю територію лісового фонду лісгоспу. Це дає змогу лісовій охороні лісгоспу оперативно виявляти та успішно боротися з лісовими пожежами.
Щодо об’ємів заготівлі, то з початку року обсяг проведення рубок формування та оздоровлення лісів здійснено на площі 556 гектарів.
Працюємо над розвитком переробки. У поточному році підприємством перероблено 23,4 тис. м3 деревини, а це 30,5 млн грн товарної продукції. 
В основному виготовляли заготовки для європіддонів, пиломатеріали, дошку-вагонку, дошку для підлоги та блок-хауз. 
Намагаючись працювати з мінімальними втратами, з відходів виробництва підприємство виготовляє тріску технологічну.
Не забуваємо про те, що охорона праці є важливою складовою будь-якого виробництва. Саме безпека працівників і хороше здоров’я співробітників дозволяють зробити виробничий процес більш чітким та правильним. На заходи з охорони праці за 2018 рік лісгосп спрямував 485 тис. грн.
– Жителі громади вважають роботу у лісгоспі престижною. Чи не так?
– Дякую за таке визначення. Мені як керівнику це особливо важливо. Розумію, що не останню роль у цьому факторі відіграє рівень заробітної плати. Середня зарплата наших працівників за 2018-й, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зросла на 26% і становить 13 тис. 500 грн. 
Наші люди захищені соціально. Відповідно до колективного договору, працівникам лісгоспу виплачують винагороду за вислугу років, 13-ту заробітну плату, премії, а також надається одноразова матеріальна допомога в зв’язку з сімейними обставинами. 
Чим найбільше пишаюся – нам вдалося відновити програму забезпечення працівників соціальним житлом. Торік було відремонтовано одне з приміщень, що буде використано з такою ціллю. Це ж для багатьох родин – основна проблема.
– Не секрет також, що лісгоспи є бюджетоутворювальними у кожному районі. На Маневиччині також?
– Так, ДП «Городоцьке ЛГ» справді є одним із найбільших наповнювачів бюджету в Маневицькому районі. За 2018 рік сплачено податків та зборів до зведеного бюджету та ЄСВ у сумі 18 млн грн, що більше на 3 мільйони порівняно з відповідним періодом минулого року.
– Такі значні суми податків. А як же власний розвиток?
– Незважаючи на відсутність державного фінансування та значне податкове навантаження, ми постійно намагаємося вкладати у розвиток підприємства. 
Із усієї суми – 61 млн грн, що підприємство отримало минулого року від реалізації продукції, 20 млн грн було спрямовано на ведення лісового та мисливського господарства.
Основних засобів за 2018 рік було придбано на суму 1,3 млн грн, проведено благоустрій території лісокомплексу та автогаража на суму 895 тис. грн. 
Оновлювали рекреаційні пункти. Від цієї роботи ми бачимо особливу віддачу, тому в цьому напрямку надалі будемо працювати не менш ефективно. 
– Про соціальні проекти волинських лісівників зараз багато розмов. Та й не секрет, що так було споконвіку, так і лишилося: у селі люди йдуть по допомогу до лісника. Це правда. Але того ж лісівника найбільше й критикують. Як боретеся зі стереотипом, що лісник – то у лісі перший злодій? 
– Чесно скажу: коли начальник управління Олександр Кватирко минулого року рекомендував проводити постійні зустрічі з громадами, не одразу було розуміння крайньої потреби в такій роботі. Здавалося, що лісгосп і так достатньо багато робить для розвитку громад. Але численні зустрічі, які ми провели у 2018-му, відкрили нам чимало проблем, нерозв’язання яких могло б потягнути за собою непорозуміння. Ми цього уникнули. Такі зустрічі вже стали традицією і для нас, лісівників, і для мешканців наших громад.
Питання, які розв’язуємо спільно, часто стосуються забезпечення місцевого населення якісними шляхами сполучення між селами. Наші лісові дороги вже давно стали соціальними. Цього року на їх розбудову підприємство витратило 443 тис. грн, за ці коши відремонтовано 4,7 км дорожного полотна, які сполучають населені пункти.
Чи не найбільше позитивних відгуків маємо від будівництва зупинок громадського транспорту. 
Зупинки в екостилі вже є у селах Городок, Градиськ, Лишнівка та Прилісне. Очевидно, що на цьому така робота не завершиться, адже потреби ще є у багатьох куточках наших громад. Приємно, що ці дерев’яні споруди не лише створюють зручності для місцевого населення, але є архітектурною прикрасою сіл.
Порадившись із місцевим населенням, облагородили неповторну місцину із джерелом поблизу села Троянівка, також вдалося завершити спорудження зимового саду при Городоцькому шкільному лісництві. У найближчих планах – допомога у ремонті сільського клубу в селі Городок.
І на досягнутому не зупиняємося. 
Світлана ГАВРИЛЮК

ЛВ, №1-2, 2018р.