Лісівничий молодіжний центр: міжнародний майстер-клас із вирощування лохини від професора для школярів України та Польщі

Яна Цапук очолює громадську організацію «Фундація розвитку сільських територій».  Вона ініціатор багатьох молодіжних проектів та акцій. Цього разу разом зі своїми польськими колегами реалізує міжнародний проект «По-сусідськи». Це щось на кшталт відомого телевізійного бренду «Хата – на тата». Тільки у цьому випадку сім’ї українців приймають у себе дітей поляків, а ті – навпаки.

Цього разу делегацію з сусідньої держави приймає Волинь.  Усі діти живуть у сім’ях поруч зі своїми ровесниками, які згодом поїдуть до Польщі і так само мешкатимуть у родиннім колі своїх однолітків.  

– Ми приймаємо Вікторію Адамчик, – розповідає лучанка Іванна Павлось, мама Вікторії, що навчається у Луцькій гімназії №18. –  Їй 13 рочків. Вона мешкає у містечку Чінчина Шльонського воєводства із татом, мамою та шестирічною сестричкою. Її батько – поліцейський, мама, як і ми з чоловіком, – підприємець, обоє – наші ровесники. У нас, як і в наших дітей, – спільні захоплення та інтереси. Про це ми говоримо щовечора через відеозв’язок. Виходить так, що дружба нашої доньки Анастасії і їхньої Іванни переросла у сімейну. Ми вже знаємо про хобі наших доньок: Іванна любить танцювати, моя займається кінним спортом, обоє активісти. Попри знань про наші країни, ми намагаємось передати дітям життєвий досвід кожної із сімей: у ці дні разом ліпили вареники, місили, пекли, оздоблювали паски, писали писанки та готували крашанки. А наші доньки вже побували у клубі «Кловерленд» (це у с. Зміїнець), де Анастасія займається кінним спортом, ознайомилися з пам’ятками культури Луцька. Виконали навіть одне із завдань проекту «По-сусідськи»: відзняли фільм «Вареники».

У Лісовому молодіжному центрі, що на території Воротнівського державного заказника, який іще називають Волинською Швейцарією, Іванна Павлось – уперше. Дивується, що досі про нього не знала. Втім, цьому є вагома причина: мають бізнес, а відтак і зобов’язання у курортному Шацькому краї – на Світязі, де й намагаються бувати щотижня. Воротнівське диво надзвичайно вразило не тільки маму Анастасії, а й усіх дорослих і дітей цієї міжнародної делегації. Надзвичайно чисте цілюще повітря, мальовнича місцина, грабово-дубові деревостани, багато лісових квітів, щебет птаства, дикі звірі та птахи… А ще – лісівнича школа з її специфікою та різними класами. Керівник Лісівничого молодіжного центру Валентина Юхимчук та лісничий Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» Юрій Курчик цього дня започаткували Першу міжнародну школу юного лісовода: провели лісівничий урок, познайомили з дендрологічним сквериком-розсадником, де є навіть гінкго – «дерево динозаврів», відвідали класи мисливця, охорони праці та безпеки, майстерню пташиних будиночків, пасіку, сад, пантеон дерев’яної скульптури, пройшли екологічними стежками – на другу (після вершини Горохівщини) найвищу точку Волині (291), до квітучої ставкової черешні, до Холодної криниці та вольєра, де мешкає дванадцять благородних та три плямистих олені, є лані.

Та апогеєм цієї Міжнародної лісівничої школи став майстер-клас від професора Східноєвропейського національного університету Михайла Шевчука.  Попри свій високий статус та авторитет у науці, Михайло Йосипович – надзвичайний господарник і садівник. Не тільки в університеті має унікальну лабораторію, а й на своїй присадибній ділянці вирощує і популяризує рідкісні сорти ягід. У його науковій колекції, зокрема, є сорок сім сортів лохини: від весни і до зими ця корисна ягода може давати врожай.

Він також входить до Наукової ради, що діє при Волинського ОУЛМГ і яка була одним з ініціаторів створення Лісівничого молодіжного центру. Задля зміцнення практичної бази для студентів, науковців, лісоводів було прийнято рішення створити плантацію однієї з найперспективніших ягідних культур – лохини. Цю ідею підтримав начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко. Її зразки вирощені в університетській лабораторії методом ін-вітро, що вже є унікальним практичним досягненням науковців СНУ імені Лесі Українки. Торік завдяки Михайлу Шевчуку вперше в Україні створено парникову колекцію лохини у ДП «Маневицьке ЛГ». Цього разу насадження зразків лохини, вирощених методом ін-вітро, закладаються у саду Воротнівського ботанічного заказника.

Для цього команді ДП «Ківерцівське ЛГ» – директору Віталію Каращуку, головному лісничому Андрію Зіничу, лісничому Воротнівського лісництва Юрію Курчику – довелося подбати про верховий торф та деревну соснову тирсу. Помічник лісничого Іван Демидюк підготували лунки для посадки кущів. Втілювали перший етап наукового експерименту у практику спільно – сам професор,  також лісничий Юрій Курчик, керівник-координатор Лісівничого молодіжного центру Валентина Юхимчук, голова ГО «Розвиток сільських територій» і керівник проекту «По-сусідськи» Яна Цапук, польські і українські школярі, батьки та керівники делегацій, журналісти. Хтось за прикладом професора став розширювати і поглиблювати лунки, хтось носити саджанці лохини, хтось формувати поживний субстрат з верхового торфу і тирси, хтось заливати водою купелі з наготовленими сортовими кущами лохини. Звісно, усім цим процесом керував український професор. Майстер-клас від Михайла Йосиповича став усім за приклад: максимальна віддача справі садівництва, професійність, працьовитість, точне дотримання умов наукового експерименту. Кожен саджанець позначений певний номером і висаджується у потрібному порядку, більшість сортів лохини, як повідомив професор, українські науковці закупили у своїх краківських колег, які спромоглися створити чи не найкращу подібного роду наукову базу в Європі, якщо не у світі, і вже давно займаються експериментальним вирощуванням перспективних сортів саме ягідних культур.

– Ми закладаємо тут плантацію з п’ятнадцяти видів лохини, – розповідає професор. – Від ранніх весняно-літніх до пізніх осінніх сортів. Це значить, що цілюща ягода з часом має родити тут від 1 червня до жовтня…

Попри суто професійних знань (глибина садіння – до 40 см, формула субстрату – дві частини торфу і одна тирси, зверху шар тирси, щоб легко проходила волога і не росло зілля), дорослі й школярі дізнаються, що професор має 43 сорти цієї цінної ягоди, які виростив методом ін-вітро, а ще розповів про розвиток ягідництва в Польщі і Україні, його перспективи, корисність продукції, економічні переваги, фінансові витрати і прибутки…

 Звісно, Міжнародний проект Яни Цапук «По-сусідськи» намітив головне: порозуміння двох народів за якісного спілкування між первинними ланкоутворючими держави – сім’ями, зокрема, вивчення, засвоєння і передачі клопіткого життєвого досвіду українських і польських родин з організації сімейного побуту, харчування, дозвілля, відзначення родинних свят, дотримання обрядово-звичаєвих традицій. Вікторія Адамчик завдяки своїй подрузі Анастасії та її мамі Іванні навчилася ліпити та варити вареники, пекти та прикрашати паски, готувати крашанки та розписувати писанки. Лісівничий молодіжний центр та професор СНУ імені Лесі Українки Михайло Шевчук цей родинний стрім вивів на міжнародний науково-практичний професійний рівень: втримати ще й спільний для двох народів ягідно-селекційний простір. Варенники з чорницями – одна з найулюбленіших і найдавніших страв Полісся. Лохина – надзвичайно корисна для здоров’я і для харчування людей з роками її значення тільки зростатиме. Тож дві подруги Анастасія та Вікторія попри знань про ліс, його деревостани, рослинність, диких мешканців отримали ще й практичні навики з садівництва. Звісно, у майбутньому обом це може стати у пригоді.

Практичний авторський професорський майстер-клас, сподіваємось, матиме згодом продовження у такій же практичній площині та на такім же високім рівні і по інший бік кордону.

Польську делегацію очолюють директор школи Марек Дураз, вихователі Агнешка Поляк та Симон Новак, керівник Домінік Маршалек. Усі тепло відгукуються про своє перебування на Волині. Попри вражень про Луцьк, проживання у родинах, вони повезуть на батьківщину і добрі спогади про  Воротнівський ботанічний заказник, навчання у Лісівничій модіжній школі та майстер-клас від професора Михайла Шевчука. Втім, варто додати, що школярі двох країн та їх керівники разом із лісівничою громадськістю Волині втілили у життя давно запланований науково-досвідний проект зі створення плантації лохини, вирощеної методом ін-вітро. Учасники проекту «По-сусідськи», автором якого стала громадська діячка, вихованка Луцької середньої школи №1 Яна Цапук, долучилися ще й до наукового експерименту і, можливо, з роками приїдуть до Лісівничої молодіжної школи, аби продовжити свою мимовільну наукову діяльність уже в статусі студентів чи й науковців-практиків.

– Надзвичайно приємно, що Наукова рада при Волинському ОУЛМГ, науковці СНУ імені Лесі Українки попри своїх планових науково-практичних проектів здійснюють профорієнтаційну міжнародну місію, – мовить про це голова Наукової ради, к. с.г. н., доцент кафедри ландшафтного дизайну та лісового господарства Анатолій Гетьманчук. – Цю колекційну плантацію лохини ми розглядаємо як дуже важливий крок для подальшого впровадження у практику лісогосподарювання.

Високо оцінює практичну сторону подібних міжнародних проектів і голова обласної організації Товариства лісівників України, вчений секретар Наукової Ради,  начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс. На його думку, це дасть можливість лісівникам Волині впровадити ягідничі культури в практику лісогосподарювання.

Сергій ЦЮРИЦЬ,

прес-служба Волинського ОУЛМГ

Фото Павла БЕРЕЗЮКА