«Колектив нашого підприємства працює як одне ціле», – директор Горохівського лісгоспу

Прийнято вважати, що в прикордонних областях, зокрема і на Волині, молоді люди прагнуть якнайшвидше втекти за кордон у пошуках кращої долі та, хорошої роботи зокрема. Проте, як то кажуть, не все так погано у нашому домі. Незважаючи на важкі часи карантинних обмежень та економічної кризи, є низка фундаментальних професій, які здатні забезпечити людей робочими місцями. Серед них – професія лісівника.

В’ячеслав Дейнека – представник молодої генерації працівників галузі. В свої неповні 35 років він вже встиг побувати на найвищих щаблях кар’єрної драбини, очолюючи лісгосп та працюючи головним лісничим. У цьому інтерв’ю – про перспективи професії лісівника, взаємодію з громадами, економіку та чимало іншого.

– Пане лісничий, зараз дуже непростий період для господарської діяльності у лісі: карантин, засилля пожеж, чимало інших проблем, характерних для галузі. Чи вдається виконувати всю заплановану роботу? Які проблемні напрямки?

– Незважаючи на таку нелегку ситуацію, колектив нашого підприємства працює як одне ціле, намагаючись виконувати всі поставлені завдання. Основними проблемами, що зараз постали перед підприємством, насамперед є падіння попиту на деревину, зниження цін на лісопродукцію та суттєве податкове навантаження, яке зросло в порівнянні з минулими роками. Звичайно, на погіршення економічної ситуації вплинули і карантинні заходи.

– Лісівник не може собі дозволити піти на повноцінний карантин, тим не менш, Ви як головний лісничий несете, передусім, моральну відповідальність за здоров’я підлеглих і зацікавлені у тому, щоб мінімізувати ризики поширення пандемії серед працівників галузі. Як горохівські лісівники працюють в умовах карантину?

– Звісно, ми зреагували на цю ситуацію. З початку карантину у лісгоспі запровадили протиепідемічні заходи, скасували проведення особистого прийому громадян, забезпечили працівників захисними масками та дезінфікуючими засобами. Окрім цього, ми частково перейшли на дистанційну роботу за допомогою електронних засобів, гаджетів та Інтернету, постійно проводимо дезінфекцію робочих місць та транспорту. Зауважу, що працівники лісової охорони здебільшого працюють безпосередньо у лісі, де немає скупчення людей, тому карантин, фактично, не вплинув на їхню роботу і вони продовжують виконувати свої посадові обов’язки в повному обсязі.

– Щорічно, незважаючи на всі негаразди, весною стартує кампанія з лісовідновлення. Якою вона видалася цьогоріч, зважаючи на карантинні заходи та заборону великого скупчення людей?

– Цьогорічна лісокультурна кампанія відрізняється від попередніх років тим, що у зв’язку з запровадженням карантинних заходів, не було змоги залучати до саджання лісу громадськість та навчальні заклади. Незважаючи на це, плани по лісовідновленню на площі 68 гектарів лісівниками Горохівщини виконані у встановлені терміни. Звісно ж, з дотриманням рекомендацій МОЗ.

– Горохів – географічно близький до обласного центру, тут дещо інша специфіка ведення лісового господарства, ніж в поліських регіонах. Та, власне, інше ставлення до лісівників у громадах. Чи відчуваєте те, що лісівник – шанована горохівчанами професія?

– Дійсно, специфіка залежить частково від природніх умов, які у нас відрізняються від поліських регіонів. Це, зокрема, пересічна місцевість, родючіші ґрунти, розкиданість лісових масивів районом, породний склад лісів.

Я б не сказав, що у не якесь не таке ставлення до представників нашої професії. Так склалося, що до лісівників здавна люди зверталися за допомогою при різних життєвих обставинах, тому на Горохівщині ставляться до професії лісівника з повагою.

– Під час виїзного прийому громадян, який відбувся декілька місяців тому, до начальника ВОУЛМГ Олександра Кватирка, зі своїми проблемами прийшло чимало місцевих жителів. Звісно, що до Вас також часто звертаються місцеві жителі. З якими проблемами ідуть люди до лісівників?

– Так, люди часто звертаються за допомогою. Найчастіше – це звернення щодо виділення лісоматеріалів для ліквідації наслідків стихійних лих, виділення дров паливних незахищеним верствам населення. Також є звернення щодо ремонту доріг, озеленення та облаштування територій шкіл, парків, скверів.

– Тоді, під час прийому громадян начальником ВОУЛМГ, люди схвально оцінювали практику звітів лісівників у громадах. Чи відчуваєте покращення взаєморозуміння з місцевими мешканцями?

– Звісно, відчувається покращення комунікації. Завдяки практиці звітів лісівників у громадах, яку започаткував начальник ВОУЛМГ Олександр Кватирко, громади більше дізнаються про роботу лісівників, проблемні моменти галузі. На цих зустрічах обговорюються проблеми громад та їх спільне вирішення, в якому беруть участь і лісівники.

– У Горохівському районі є потужні підприємства, аграрії, бізнесмени. До кого місцеві мешканці звертаються найчастіше за допомогою?

– Мені важко дати відповідь на це питання. Якщо йдеться про виділення допомоги деревиною, то безперечно частіше до нас, ніж до інших підприємств. В загальному, місцеві мешканці часто звертаються з різних питань. В міру можливостей та компетенції намагаємось допомагати.

– Чи зможе Ваш лісгосп «вижити», якщо теперішні проблеми галузі не будуть вирішені? Наскільки важливим для цього є зменшення податкового навантаження, зміни на законодавчому рівні, можливо, держфінансування?

– В сьогоднішніх економічних реаліях держава має звернути увагу на лісову галузь, так як це відбувається в інших країнах. Можливо, відновити державне фінансування лісовідновлення та охорони лісів. Також дуже важливим і потрібним кроком є зменшення податкового навантаження. Це дасть змогу лісгоспам вкладати кошти у розвиток підприємства, модернізацію основних засобів, а не думати над тим, як виживати. Тим не менш – для цього потрібні зміни на законодавчому рівні та політична воля.

– Зовсім неподалік – Луцьк та Ківерці, де досить часто в роботу лісівників втручаються активісти, виникають конфронтації, часто працівникам галузі заважають виконувати свою роботу. Для горохівчан теж типова така поведінка?

– Я не вважаю, що горохівчани настільки активні, щоб свідомо перешкоджати лісівникам працювати, але всюди є люди зі своєю думкою та баченням, які розповідають як мають працювати лісівники. Ми стараємось розвиватися у цьому напрямку, комунікувати з громадськістю, жителями районну.

– Цьогоріч громади та лісівники зазнають збитків через ситуацію з пожежами. Чи зможуть лісівники, пожежники та правоохоронці зупинити це без допомоги місцевих жителів, які, як ніхто інший, добре знають паліїв і часто покривають їх?

– Кожна людина повинна усвідомити, яке лихо несе пожежа. Тому, звичайно, без місцевих жителів уникнути пожеж не вдасться. Для цього проводимо просвітницьку роботу серед населення. Окрім цього, я думаю, позитивно вплинути на свідомість людей має і збільшення штрафів.

– Минулого року лісогосподарськими підприємствами Волинського ОУЛМГ здано в експлуатацію 52,5 км доріг, проведено ремонт 264,5 км існуючих лісових шляхів сполучення. Лісівники Горохівщини також активно працюють у цьому напрямку? Оцініть соціальне значення лісових доріг.

– Лісові дороги підприємства дійсно мають важливе соціальне значення для місцевого населення. Користуючись цими дорогами, люди скорочують відстань між населеними пунктами, тому стараємось підтримувати лісові дороги у належному стані. Постійно спілкуємось з громадами щодо цього питання.

– Горохівські лісівники почали розводити фазанів. Який зиск плануєте отримати з цього у майбутньому?

– Основною метою розведення фазанів є збагачення фауни району. Також плануємо збільшувати поголів’я фазана, щоб в подальшому реалізовувати іншим користувачам.

– Лісгоспи зараз переживають не найкращі часи. Проте чимало людей повернулося в Україну з-за кордону. Вчорашні заробітчани приходять працевлаштовуватися у лісгоспи, незважаючи на всю складність ситуації?

– Дійсно так, із введенням карантину та закриттям кордонів люди більше шукають роботу на місцях. Зараз ми можемо запропонувати сезонну роботу по догляду лісових культур. Готові допомагати громадам та місцевим жителям в міру своїх можливостей.

– Ви молодий фахівець на дуже відповідальній посаді. Як працюється? Не відчуваєте психологічного тиску?

– Працюю в лісовій галузі з 2007 року. Починав з майстра лісових культур, працював інженером лісового відділу, лісничим, головним лісничим, тому завжди доводилося працювати з людьми. Не скажу, що працюється дуже легко, але я люблю свою роботу. Щодо психологічного тиску, то я звик до відповідальності. Тому надмірного хвилювання, яке б перешкоджало роботі, немає.

– Лісова професія користується популярністю серед молоді?

– На сьогодні колектив підприємства є достатньо молодим. Чверть працівників становлять молоді спеціалісти. Очікуємо на те, що молодих спеціалістів ставатиме ще більше. Наразі у нас функціонують 4 шкільних лісництва, де займається 35 учнів. Значна частина учнів, що займаються у шкільних лісництвах, обирають у подальшому лісівничу стежину.

Із сайта Район. Горохів