Заслужений лісівник України Сергій Бабік розповів, звідки розпочався його професійний шлях

Головний лісничий ДП «Городоцьке ЛГ», депутат Маневицької районної ради Сергій Бабік зізнається: звання «Заслужений лісівник України» стало для нього цілковитою, але дуже приємною несподіванкою. У розмові зізнався: насправді завжди пишався і пишається своєю професією. Тому у час активної вступної кампанії пригадав і розповів, з чого і кого розпочиналася його лісівнича кар’єра.

Після закінчення восьмирічної школи, а було це у далекому 1979 році, він вирішив стати лісівником і поїхав до Шацька. Склав екзамени і вступив на спеціальність «лісове господарство» у Шацький лісовий коледж імені Валентина Сулька.

– Вчитися було цікаво, – пригадує Сергій Андрійович. – Викладачі настільки професійно та вміло подавали матеріал, що здавалося знання самі здобуваються. Особливо ж глибоко і різнобічно прививався лісівничий фах. Тепер я розумію, що чимало викладачів були професійними лісівниками, практиками високого класу, уміли зацікавити нас, студентів, не тільки лісівничою справою, а й жагою до пізнання багатогранності життя. У Шацькому технікумі нам дали настільки глибокі теоретичні і практичні знання, що ми вільно почувалися у будь-якому середовищі і в будь-якій частині колишнього радянського союзу.

Ось хоч би й такий приклад. Вже після навчання у технікумі Сергій Бабік потрапив у лісову експедицію на Далекий Схід.

Пригадує: місцевий управлінець одразу запитав, яка освіта, що закінчував. Тоді знітився, називаючи коледж.  Адже розумів, що конкурувати з випускниками лісівничих інститутів та університетів, які також туди потрапляли, буде не просто.

– На моє здивування, – продовжує розповідь Сергій Андрійович, – лісівник з повагою зиркнув у мій бік і сказав: «Усіх шацьких залишаємо тут, а інші нехай їдуть.

Так він потрапив на роботу до  Амурської  області в Амурську лісовпорядну експедицію, де вже на той час працювали випускники Шацького лісового технікуму перших випусків, а саме – Володимир СУСЛИК, Віктор ПАСЬ, Петро ВІТРУК, Григорій СУКАЧ

– З повагою згадую всіх викладачів технікуму, а особливо Турича Миколу Михайловича, який працював в експедиції. Своїми розповідями про роботу в експедиції дав поштовх до вибору професії. Також  свого класного керівника Клавдію Григорівну Січкар. Вона викладала в нас економіку. Була в нас й за викладача, й за друга, і за маму.

– А хто вам запам’ятався з вашого випуску? – цікавлюся.

– Щонайперше, мій одногрупник, колега – головний лісничий ДП “СЛАП “Любешівагроліс” Володимир Ковальчук, – відповідає Сергій Андрійович. Однокурсник Микола Васькевич виріс до головного економіста “Ліспроекту”. Звісно, й інші однокурсники знайшли своє місце у житті.

Після Шацького лісного технікуму Сергій Бабік відслужив строкову армійську службу, у 1986 р. вступив до Сибірського технологічного інститут на факультет лісового господарства, який закінчив у 1989.

Працював на Далекому Сході, бува, тижнями чи й місяцями, мандрував безкраєю тайгою, роблячи свою лісовпорядчу роботу, згодом повернувся на рідну Волинь. Разом із дружиною Надією Василівною виховали двох дітей. Донька Мирослава закінчила факультет іноземної філології СНУ ім. Лесі Українки, працює вчителем, син Владислав здобув ступінь бакалавра у Львівській політехніці, зараз мріє про магістратуру за напрямком “кібербезпека”.

За плечима Сергія Андрійовича – не тільки прожиті літа, а й величезний життєвий досвід, знання, мудрість, робота на різних лісівничих посадах, сотні гектарів новостворених лісових культур. Лісовод-практик вже й сам може читати лекції для студентів, та все ж пишається своєю Шацькою Альма-Матер і з теплотою згадує свої студентські роки, викладачів, вихователів та однокурсників.

– Вам присвоєно почесне звання Заслуженого лісівника України? Чи є в тім заслуга лісової Альма-Матер, ваших викладачів?

– Безперечно. Саме вони прищепили любов до лісу та природи, дали практичні знання й основу усіх лісівничих навиків, які й донині служать мені у житті.

– Чи порекомендували б випускникам шкіл цей лісівничий виш?

– Звісно. Хто любить ліс, природу, обов’язково потрібно поступати у цей коледж. Тут можна отримати добрі теоретичні і практичні лісівничі знання, а ще він може дати путівку у велике лісівниче життя.

Про правдивість цих слів свідчить і той факт, що у державних лісопідприємствах ОУЛМГ працює багато його випускників, зокрема, й перший заступник начальника Волинського ОУЛМГ Руслан Войцеховський, начальник відділу лісового господарства управління, голова облорганізації Товариства лісівників України Борис Бабеляс, інші відомі управлінці, керівники лісогосподарств, інженери, лісничі, майстри лісу.

Не втримався, щоб не запитати у відомого лісовода, як він сприйняв новину про присвоєння йому почесного звання.

–  Указ Президента України Володимира Зеленського про присвоєння мені почесного звання Заслужений лісівник України став для мене повною несподіванкою, – зізнається Сергій Бабік. – Правду кажучи, не очікував такої високої оцінки моєї скромної праці, але приємно. Серед лісівників – це найбільш шанована відзнака. Сприймаю її, як заохочення до подальшої роботи, водночас – і як оцінку діяльності усього колективу Городоцького лісгоспу. Отримав від них багато привітань. Втім, хочу сказати усім, що одинцем, яким би талановитим та працьовитим не був, лісу не виростиш. Тільки з колективом однодумців це можна зробити. У нас чимало лісоводів, гідних цього звання. Вдячний усім за товариську повсякденну підтримку і розуміння. Це і їх нагорода.

Від себе й колективу також вітаю з присвоєнням цього почесного звання начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка.

Звісно, Шацький лісовий коледж імені Валентина Сулька також гордиться своїм вихованцем. Добре, що є на кого рівнятися його студентам, випускникам, а вступникам – повірити у себе і здійснити мрію.

Сергій ЦЮРИЦЬ, “Волинська газета”