Все про рубки у лісі та заготівлю деревини: чому, коли, навіщо, скільки

Догляд за лісом – складний процес, що вимагає великих затрат праці і коштів на його проведення, зокрема в молодняках. Дуже важливим є і вчасне проведення рубок догляду, тобто їх періодичність та повторюваність із метою дотримання балансу порід на площі.

Для того, щоб спробувати зрозуміти всі особливості лісівничого догляду за лісом (рубок лісу), починаючи із 5-7-річного віку, коли молодим деревцям головної породи (у нашому випадку сосни чи дуба) потрібне сонце та відповідна площа живлення, яка є основою для того, щоб у майбутньому із нього виріс ліс найвищої якості та продуктивності і до збору «лісового урожаю» – проведення рубок головного користування (у віці 40, 60, 80, 100 років для різних порід), кажучи зрозумілими простими словами – рубання стиглого лісу, спробуємо розкрити столітні напрацювання вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі лісового господарства та багаторічний досвід лісівників та їхні досягнення у вирощуванні високобонітетних насаджень за допомогою різних видів, систем та способів проведення рубок догляду за лісом, які стали основою та щоденною працею лісівників і на яких базується технологія проведення лісівничого догляду за лісовими насадженнями.

Людині, не дотичній до галузі,  на перший погляд може здатись: навіщо лісівникам проводити рубки? Ліс і сам виросте. Проте це далеко не забаганка лісівників, а життєво необхідна та кропітка праця для забезпечення вирощування саме високоякісного та екологічно стійкого лісу для своїх нащадків та отримання максимального фінансового результату для держави.

Подекуди це можливо в природі, особливо на ділянках, де пройшло природне відновлення лісу, але це в основному стосується таких деревних порід, як вільха, береза, осика і дуже рідко можна досягти хорошого результату у вирощуванні високоякісних насаджень таких порід, як сосна і дуб, без своєчасного втручання у процес росту та формування дерев для отримання максимальних запасів якісної деревини у кінцевому результаті, що є досить вагомим внеском у фінансовий стан як місцевих громад, так і всієї країни в цілому.

Спробую пояснити чому.

Розпочнемо із віку лісових насаджень, коли вони переходять із категорії незімкнутих лісових культур у покриті лісом площі, простіше кажучи, стають молодими лісовими насадженнями 7 – 10-річного віку і роблять перші кроки у «доросле лісове життя». У цьому віці, завдяки вчасно проведеним доглядам за лісовими культурами, при якому формується склад насадження (деревні породи), який максимально відповідає умовам місцезростання (родючість ґрунту, вологість, річні температури…) молоді лісові насадження особливо потребують допомоги, так як супутні породи (береза, вільха, осика..), які формують склад змішаних насаджень, і разом із ними другорядні деревні породи та кущі (ліщина, крушина, бузина..), що в силу своїх фізіологічних особливостей суттєво переважають у швидкості росту головні  породи, стають конкурентами і кажучи простими словами – заглушують молоді дерева головної породи, що може призвести до часткової або повної їх загибелі.

Тож першою  рубкою догляду за молодими насадженнями є освітлення (у віці насадження до 10 років), тут шляхом видалення другорядних лісових порід та кущів, які переважають в рості головну породу, створюються умови для доступу сонячного проміння до молодих дерев головної породи, забезпечуючи їм нормальний ріст та розвиток. Несвоєчасне чи неякісне проведення освітлення, особливо в багатих умовах, може звести нанівець працю лісівників протягом 5-10 років після створення лісових культур.

Ідемо далі.

Наступним етапом формування оптимально якісного лісового насадження в подальшому є забезпечення відповідних умов для росту і розвитку дерев головної породи. І для цього лісівники проводять такий лісівничий догляд за молодими насадженнями, як – прочищення (проводиться у віці насаджень 10-20 років). При проведенні такої рубки забезпечується рівномірне розміщення дерев головної породи, створюючи оптимальну площу живлення молодих деревець головної лісотвірної породи  шляхом видалення як другорядних лісових порід дерев та кущів, так і відсталих в рості, пошкоджених та хворих деревець головної породи. Разом із тим проводиться лісівничий догляд за супутніми породами, які формують склад змішаних лісових насаджень і в подальшому є якісним підгоном головним породам.

Варто зазначити, що в результаті проведення – як освітлень так і прочищень – відсутня заготівля будь-якої ліквідної деревини (за рідкісним виключенням при проведенні прочищень в насадженням швидкорослих листяних порід), яка б у результаті подальшої реалізації могла компенсувати фінансові затрати на їх проведення.

      ● ДЛЯ ІНФОРМАЦІЇ: Протягом року підприємствами Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства проводиться в середньому: освітлення на площі – 1334,0 га, орієнтовні затрати при цьому становлять – 467,0 тис. грн.; прочищення на площі – 1889,0 га, затрати –  661,0 тис. грн.  Середні затрати за рік – 1,12 млн грн.

Такі рубки є неліквідними і затрати на їх проведення лягають на підприємства, що працюють за принципом самоокупності і отримують дохід за умови раціонального використання стиглого лісу (рубок головного користування), про що ми поговорим далі.

Наступним етапом формування високоякісних лісових насаджень, є проведення рубки догляду за лісом – прорідження. При проведенні такого виду лісівничого догляду створюються умови для формування стовбура і крони кращих дерев усіх лісових порід, що є у складі відповідного насадження. А у складних деревостанах формується другий ярус. Цей вид рубки проводиться у віці насаджень 20-40 років і є практично останнім лісівничим доглядом за молодими насадженнями, після якого деревостани переходять до категорії середньовікових, коли вже практично сформовано бажаний склад та структуру лісонасаджень, завдяки проведенню вище описаних рубок догляду за молодняками.

Не можна не зауважити, що головною та кінцевою метою ведення лісового господарства, крім соціальних та екологічних аспектів, є забезпечення вирощування найбільш продуктивних та високотоварних лісових насаджень, що в результаті раціонального лісокористування забезпечує суттєве  фінансове наповнення як Державного, так і місцевих бюджетів, кошти з яких в основному ідуть на забезпечення соціальних гарантій населення і повертаються у місцеві громади в вигляді видатків на утримання місцевої інфраструктури та спрямовуються на забезпечення соціальних гарантій жителів місцевих громад.

Зокрема рубки догляду в молодняках (освітлення і прочищення), які проводяться у віці до 20 років з метою формування деревостану бажаного складу та густоти, є  одним із найважливіших лісогосподарських заходів, адже від вчасного проведення вказаних рубок залежить подальший ріст та розвиток лісових насаджень.

От ми і підійшли до завершального етапу проведення рубок формування (рубок догляду), а саме – прохідної рубки. Цей вид лісогосподарського догляду передбачає створення якісних умов щодо збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності насаджень та скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини та продовжується поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану. При проведення такої рубки є перша можливість для часткової заготівлі технічно стиглої деревини за рахунок відсталих у рості тонкомірних сортиментів – дерев, що втратили конкурентну здатність, та дерев двійчаток, або дуже близько розташованих одне біля одного, що суттєво зменшує площу живлення кращих дерев. Це рубання призначається в процесі проведення лісовпорядних робіт та фактичного стану відповідних насаджень у деревостанах із високою повнотою 0,9 і вище із подальшим погодженням з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Проведення прохідних рубок припиняється за 10 років до проведення рубок головного користування.

Далі ми переходимо до роз’яснення доцільності та особливостей проведення санітарно-оздоровчих заходів, а саме – вибіркових санітарних рубок, суцільних санітарних рубок та ліквідації захаращеності. Проведення відповідних заходів регламентується «Санітарними правилами в лісах України» та Лісовим кодексом, а на об’єктах природно-заповідного фонду – Законом України «Про природно-заповідний фонд України» та нормативними актами природоохоронного законодавства.

Проведення санітарно-оздоровчих заходів в першу чергу забезпечує такий санітарний стан насаджень, при якому мінімізується або повністю унеможливлюється нанесення шкоди лісовим насадженням такими факторами, як шкідники та  хвороби лісу.

Специфіка та особливість проведення цього виду лісогосподарських заходів полягає у тому, що санітарно-оздоровчі заходи (вибіркові та суцільні санітарні рубки) призначаються не за віком, а за санітарним станом насаджень та ступенем його ураження тим чи іншим шкідником чи хворобою лісу, призначається на основі натурних обстежень відповідних спеціалістів (лісопатологів), а на об’єктах природно-заповідного фонду – ще й відповідних підрозділів Міндовкілля.

Головна мета будь-якого санітарно-оздоровчого заходу – в найкоротші терміни локалізувати осередок спалаху шкідника чи хвороби та в максимально короткі терміни забрати джерело розповсюдження ураження, тобто чим скоріше будуть зрубані та вивезені з площі уражені дерева, тим менша буде площа ураження і відповідно – об’єми збитків.

Проте в силу біологічних особливостей того чи іншого шкідника (яку частину дерева від вражає) можна вчасно візуально визначити ступінь ураження дерева (відповідно цим і займаються спеціалісти з лісової ентомології та фітопаталогії – державні лісопатологи). Тільки відповідні спеціалісти можуть зробити професійне та об’єктивне обстеження та дати заключення про доцільність чи не доцільність призначення відповідного дерева чи насадження до рубки. І тому, на мою думку, побачивши зелену хвою чи нерозроблені вершини дерев із живою хвоєю, не спеціаліст, не має морального права звинувачувати лісівників у тому, що під видом хворих дерев рубаються здорові дерева. Так в окремих випадках рубаються, коли немає лісівничої та господарської доцільності залишати одиничні дерева або куртини, які візуально ще здорові, а практично, поки ще не   мають яскраво виражених ознак пошкодження чи хвороби (пожовтіння або всихання хвої, опадання кори, інше..)

Далі хочу дати відповідь на декілька запитань, з якими люди дуже часто звертаються до лісівників.

ЧОМУ ТАК БАГАТО РУБАЄТЕ ЛІСУ?

Тут одразу хочу констатувати, що не багато, не мало – а рівно стільки, скільки запроектовано спеціалістами ДП «Укрдержліспроект», погоджено із Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та його територіальними органами, ДП  «Спеціалізоване Лісозахисне Підприємство «Херсонлісозахост», погоджено із органами місцевого самоврядування та ознайомлено всіх громадян через офіційну вебсторінку Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Простіше кажучи, спеціалізоване держане підприємство (ДП «Укрдержліспроект») проводить базове лісовпорядкування, тобто спеціалісти таксатори проводять польові натурні обстеження лісових насаджень того чи іншого підприємства, після чого на основі отриманих даних про вік, стан, структуру насаджень формують проектирувальні відомості для проведення того чи іншого лісогосподарського заходу (проведення освітлення, прочищення, прорідження, прохідні рубки, реконструктивні рубки, лісовідновіні рубки, санітарно-оздоровчі заходи, об’єм рубок головного користування, об’єми лісовідновлення та лісорозведення, тобто весь комплекс лісогосподарських заходів), які в подальшому, наголошую, погоджуються Волинською обласною радою, Волинською обласною державною адміністрацією, Управлінням екології та природних ресурсів Волинської ОДА, Державним агентством лісових ресурсів України, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, оприлюднюються у відкритому доступі на офіційному вебсайті Волинського ОУЛМГ і лише тоді стають директивними (тобто обов’язковими до виконання) для лісогосподарських підприємств.

Далі зробимо аналіз рубок проміжного користування та особливу увагу звернемо на санітарно-оздоровчі заходи, так як об’єми заготівлі щодо інших видів рубок є практично статичними за весь ревізійний період.

Площі проведення санітарно-оздоровчих заходів та об’єми заготівлі при цьому ліквідної деревини різко варіюють за останні 10 років, а саме:

– при проведенні санітарно-оздоровчих заходів у 2010 році було заготовлено 286,7 тис. м3 ліквідної (проте низькосортної) деревини. У 2011 році – 233,2 м3; 2012 р. – 243,8 тис. м3; 2013 р. – 311,7 тис. м3 (приєдналось 5 спеціалізованих агропідприємств); 2014 р. – 251,0 ти. м3; 2015 р – 299,9 тис. м3; 2016 р – 341,7 тис. м3 (було виявлено перші осередки ураження соснових насаджень верхівковим короїдом); 2017 р – 614,6 тис. м3 (виявлено масове ураження насаджень по усіх лісопідприємствах обласного управління та розпочато роботи по локалізації осередків верхівкового короїда та вторинних шкідників лісу); 2018 р – 866,1 тис. м3 (ситуація із враженням насаджень ставала критичною, такою що вимагала введення надзвичайного стану в окремих районах області (Маневицький, Любешівський, Ківерцівський, Ковельський, Камінь-Каширський, інші). І так, як не було прийнято владою та відповідними державними структурами конкретного рішення, знову лісівники були змушені брати всю відповідальність із ліквідації цього природного лиха на себе. Відповідно – відбувся різкий скачок об’ємів заготівлі враженої деревини.); 2019 р – 723,5 тис. м3 (Завдяки державницькій позиції волинських лісівників – і зокрема начальника управління Олександра Кватирка – за рік вдалось локалізувати та частково ліквідувати уражені насадження на значних площах. Відповідно – у 2018 році площа суцільних санітарних рубок була – 4281,0 га, та уже за наступний 2019 рік площа суцільних рубок склала – 3055,0 га і зменшилась на 1226,0 га, а об’єм заготівлі зменшився на 142,6 тис. м3); за 10 місяців 2020 року площа суцільних зрубів складає – 1707,0 га, що чітко вказує на правильні та своєчасні рішення керівництва обласного управління щодо якнайшвидшої ліквідації осередків верхівкового короїда шляхом проведення відповідних санітарно-оздоровчих заходів. Відповідно – завдяки тому, що лісопаталогічну ситуацію у лісах Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства вдалось нормалізувати, об’єми проведення відповідних заходів різко скоротились. Так що говорити можна багато, а цифри, як кажуть, річ уперта. Зокрема площа суцільних рубок до спалаху верхівкового короїда становила у 2015 році – 1821,0 га. В пік масового ураження, 2018 рік – 4281,0 га; після локалізації у 2020 році (щоб точніше – за 10 місяців) менше 1707,0 га. І відповідно – на 2021 рік прогнозується зменшення суцільних зрубів на майже 1,0 тис. га. Проста і зрозуміла статистика.

Розглянемо також законодавчі підстави та об’єми заготівлі ліквідної деревини в порядку рубок головного користування. Отже: середньорічні об’єми заготівлі деревини можуть змінюватись (збільшуватись) в силу тих чи інших об’єктивних факторів: зміни ліміту заготівлі деревини від рубок головного користування (1 раз у 10 років при базовому лісовпорядкуванні).

Це яскраво можна відслідкувати, проаналізувавши об’єми рубок головного користування  по Волинському ОУЛМГ за останні 10 років, а саме: у 2012-2013 роках, практично по всіх лісопідприємствах обласного управління було проведено базове лісовпорядкування і на основі цього було затверджено розрахункову лісосіку рубок головного користування в об’ємі – 722,7 тис. м3 ліквідної деревини на 2014 – 2022 роки. Порівняно із попереднім ревізійним періодом 2004 – 2012 роки, ліміт рубок головного користування складав близько 455,2 тис. м3.

 У 2014 році до складу Волинського ОУЛМГ увійшли такі підприємства: СЛАП «Рожищеагроліс», СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», СЛАП «Любешівагроліс», СЛАП «Локачіагроліс», СЛАП «Ратнеагроліс».  І відповідно площа земель лісогосподарського призначення зросла на 139,8 тис. га. (+ 13 %). лісосіка рубок стиглого лісу збільшилась на – 267,5 тис м3 (+ 16,0 %)  ліквідної деревини. Із загальної маси – на 3% об’єм заготівлі ліквідної деревини зріс за рахунок наявного по обліку фонду насаджень, що підлягають до зарахування до ліміту рубок головного користування на оперативний ревізійний період.

Для роздумів (офіційні дані):  площа лісів в Україні – 10,4 млн гектарів, в рік вирубується 15-16 млн метрів кубічних. Це 54 відсотки від річного приросту, і це не кожен рік. Якщо візьмемо Німеччину, у них – 11,4 млн гектарів лісу. Майже так само, як у нас. Вони у рік рубають 76 мільйонів кубометрів. У Польщі, де площа лісів становить – 9,4 млн га, на мільйон гектарів менше, аніж в нас, а вирубується 30 млн кубометрів – вдвічі більше, аніж в Україні. Тепер – про Білорусію. Там площа лісів становить 9,5 млн га, майже, як у Польщі, і рубається 20 млн кубометрів. Чехія має 2, 6 млн га лісу, рубає 4 млн кубометрів. У Словаччини – 2 млн гектарів, вирубується 6,2 млн кубометрів деревини. А Угорщина і взагалі має тільки 1,8 млн га лісів, а вирубується 7,3 млн кубометрів щорічно.

●     І нарешті спробую проаналізувати думку окремих громадян, які говорять «От ви зараз рубаєте стиглий хороший ліс, а відновлюєте невідомо чим і незрозуміло, який буде ліс в майбутньому».

Спробую коротко згадати основоположні принципи лісовідновлення та лісорозведення з прив’язкою до історичних реалій, простими словами, отже: стан післявоєнних лісових насаджень (після Другої світової війни) був дуже жалюгідний – повністю або частково розладнані лісові насадження внаслідок заготівлі кращої (технічної) деревини, яка йшла на відбудову народного господарства, із критичною повнотою (у Волинській області лісистість складала біля 17 % – станом на 2020 рік вона становить близько 34%) та незначною часткою дерев головних лісотвірних порід (на Волині сосна і дуб).(Такі історичні реалії, з якими будь-яка людина, яка хоча б трішечки цікавиться своєю історією, змушена погодитись).

Відповідно – перед країною і в першу чергу перед лісівниками – дуже гостро стало питання відновлення високоякісних та високоповнотних лісових насаджень хоча б у попередніх обсягах, а при наявності земель – і в більших об’ємах. Це потягнуло за собою наступну проблему – брак посадкового матеріалу саджанців лісових порід, для виконання термінових завдань «уряду і партії». Тож враховуючи усі складнощі тих часів, у лісівників не було можливості забезпечити у найкоротші терміни достатнім асортиментом лісових порід і основна увага була зосереджена на вирощуванні саджанців сосни звичайної, як такої, що відповідає умовам лісонасінневого районування та вважається однією із головних лісотвірних порід в таких кліматичних та ґрунтових умовах.

Наростивши обсяги та запаси посадкового матеріалу, розпочалась масова посадка лісових насаджень, в основному із схемою змішування (або правильніше буде сказати за відсутності такої по факту) 10 рядків сосни звичайної – тобто створення чистих соснових насаджень на багатотисячних площах – створення монокультур (одна деревна порода (в нашому випадку сосна звичайна), які стійкими аж ніяк назвати не можна, що і стало в подальшому головною причиною ураження молодих соснових насаджень у віці 30-50 років (вік «жердняка») сосновою та кореневою губкою, де в одному насадженні доводилось проводити вибіркові санітарні рубки двічі на рік, щоб забезпечити належний санітарний стан насаджень, хоча і це не давало бажаного результату.

Минув досить значний відрізок часу, коли повоєнна лісова наука та лісівники на місцях наверстали довоєнний рівень ведення лісового господарства та враховуючи тогочасні виклики, почали звертати дуже серйозну увагу щодо проектування та створення змішаних лісових культур із набором 2- 4  видів деревних порід.

Такий підхід передбачав створення насаджень із набором деревних порід, які б в процесі росту формували найбільш стійке проти ураження хворобами та шкідниками лісу насадження із найвищими технічними якостями деревостану у стиглому віці. Основна маса таких насаджень зараз мають 60 – 80 років.

Тривожною, а подекуди і критичною стала ситуація із санітарним станом різновікових соснових насаджень в результаті спалаху верхівкового короїда, який дуже швидко розповсюджувався по території лісових насаджень у 2014-2018 роках. І знову ж найбільш вразливими стали монокультури повоєнних часів, де за відсутності біологічного природного бар’єру (інші листяні деревні породи) площа осередків верхівкового короїда збільшувалась в арифметичній прогресії і проблема потребувала екстрених мір боротьби.

І тут в зв’язку із біологічною специфікою ураження деревини відповідним шкідником лісу, на перший погляд здорова та зелена хвоя була присутня на уже практично повністю уражених деревах, які в першу чергу були кормовою базою шкідника та осередком масового розмноження і які потрібно було в першу чергу забирати з насадження для локалізації осередку в подальшому та ставали «об’єктом» маніпуляції громадської думки, щодо рубання лісівниками сироростучого лісу під виглядом пошкоджених чи хворих дерев. Дуже тішить те, що з часом основна маса людей зрозуміла всю серйозність ситуації, яка при її ігноруванні та несвоєчасному проведенні превентивних заходів могла б призвести до повної втрати соснових насаджень, які є найбільшими по площі на Волині.

Враховуючи те, що вирощування високоякісного лісового насадження не можна забезпечити без попереднього правильного лісівничого підходу до проектування того чи іншого набору деревних порід, які б в процесі росту забезпечили максимально якісні показники, відповідно вся увага вітчизняних та зарубіжних науковців та лісівників зосереджена на створення насаджень, які були б максимально стійкими до враження шкідниками та хворобами лісу. І ця робота, повірте, ведеться не одне десятиріччя чи й століття.

Так само в цьому напрямку працюють і волинські лісівники. І якщо взяти останні 8-10 років, то практично у всіх лісогосподарських підприємствах обласного управління напрацьовано вагомий досвід вирощування змішаних лісових насаджень, коли до головної породи (сосна чи дуб) у склад насадження вводиться 1-3 супутні (вільха, береза, липа, черешня, ясен…) та створюються ремізи. І протипожежні бар’єри з листяних порід. Поряд із цим звертається увага на максимальне збереження листяного підросту при проведенні суцільних зрубів по хвойному господарству, створення листяних узлісь та біологічних бар’єрів. Створення монокультур заборонене.

Відповідно – вести мову про те, що на сьогодні на Волині проектуються та створюються лісові культури низької якості – є взагалі навіть некоректно, що практично доведено науковцями, які ведуть обстеження стану лісових культур та насаджень останніх 3 роки і з якими, за бажання, може ознайомитись будь-яка людина, яку дійсно хвилює це питання.

Борис БАБЕЛЯС, начальник відділу лісового господарства Волинського ОУЛМГ для журналу “Лісовий вісник”