Напрацьовані проекти рішень круглого столу на Волині будуть винесені на обговорення в парламенті

Про інтереси територіальних громад, деревообробників та лісогосподарських підприємств йшлося учора, 27 травня, під час круглого столу у Камені-Каширському.

Відбулася розгорнута зустріч у залі засідань державного підприємства «СЛАП «Камінь-Каширськагроліс».

Народна депутатка Ірина Констанкевич, начальник Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександр Кватирко, заступник начальника Волинського ОУЛМГ Олександр Рибчинський, голова бюджетної комісії Волинської обласної ради Орест Маховський, депутати облради Анатолій Бусько, Анатолій Філюк, голова Камінь-Каширської райдержадміністрації Ольга Ващук та райради Віктор Сус, голови територіальних громад 23 округу Олег Кух, Анатолій Дорошук, Олександр Ковальчук, Віктор Пась, Олександр Гаврилюк, Олександр Палінкевич, представники приватного бізнесу та громадськості зібралися, щоб конструктивно обговорити важливі для всієї області та й загалом країни питання.

Ірина Констанкевич, розпочинаючи захід, наголосила: ліс для Волині відіграє особливу роль – це, крім екологічної складової, і наповнення місцевих бюджетів, робочі місця.

Ірина Мирославівна закликала всіх представників – лісівників, влади та бізнесу – висловити конструктивні пропозиції, без емоцій та заангажованості. Адже результатом має стати напрацювання алгоритму дій, який буде прийнятним для всіх.

Олександр Кватирко, детально аналізуючи ситуацію в галузі,  акцентував  на кількох важливих моментах.

Перш за все, на відповідальності та обов’язках лісівників:

– Держлісгоспи проводять заготівлю деревини, що є частиною виробничого процесу ведення лісового господарства. Крім заготівлі, є обов’язковими рубки догляду та санітарні заходи. Зрізана деревини та лісозаготівельні ділянки  завжди більш помітні, ніж проведені там заходи з лісовідновлення. Тема незаконної заготівлі, тіньового ринку, різних схем з лісоматеріалами –  в ТОПі. Не стану стверджувати, що все надумано, є чимало проблем. Але в переважній більшості, коли проводяться необхідні перевірки, стає очевидно, що переважно спрацьовує стереотипне мислення або відстоювання чиїхось інтересів, – зазначив головний лісівник області і озвучив таку статистику: у 2020 році заготівлю деревини проведено на площі 5 тис. га. (площа суцільних зрубів), а лісовідновлення – на площі 5523 тис. га. Крім цього, створено 55,8 га нових лісів.

Головний лісівник області зупинився і на питаннях ринку деревини та її незаконного обігу.

Щодо співпраці з громадами Олександр Кватирко наголосив: навряд чи був період, коли ця робота була більш цілісною та системною, ніж останніми роками.

– Впевнений, що в цій залі немає зараз керівника територіальної громади чи селищної ради, який би не поспілкувався або за потреби не зміг обговорити все з директором лісгоспу, – зазначив головний лісівник області. Згодом цю тезу у своїх доповідях підтвердять всі керівники громад.

Надважливим моментом у питаннях співпраці з місцевими громадами, безперечно, є рівень надходжень у бюджети від держлісгоспів. Про це говорили голови місцевих рад та керівники громад. Зокрема голова Камінь-Каширської РДА Ольга Ващук наголосила: 20% податків становлять внески саме держлісгоспів. Голова Любешівської громади Олег Кух також відзначив, що частина загального податку від лісгоспу – це понад 10%.

Варто зазначити, що за 2020 рік державні лісогосподарські підприємства Волині сплатили у місцеві бюджети 124,2 млн грн податків та зборів. З них ПДФО – 60,6 млн грн; рентна плата – 49,1 млн грн; земельний податок – 13,5 млн грн та інші.

За 4 місяці 2021 року  до місцевих бюджетів лісівниками вже сплачено 51 млн 357 тис. грн.

–  Ми часто говоримо про податки, проте взагалі не знаємо подальшу долю цих коштів. Думаю, всім хотілося б, аби це були, в тому числі, відремонтовані дороги, облаштовані належним чином сміттєзвалища, збудовані зони рекреації, придбані пожежні автомобілі. Маю пропозицію, озвучував її уже під час зустрічі з депутатами обласної ради на Маневиччині – відсоток коштів, сплачених лісгоспами, виділяти на потреби лісу, його збереження. Або навіть не лісу, а будь-які інші екологічні потреби. Будемо вдячні, якщо такі наші ініціативи підтримаєте, – цю пропозицію Олександра Кватирка народний депутат пообіцяла також спробувати реалізувати на практиці.

Особливим акцентом стало обговорення питання проведення заготівлі деревини. Адже передувало зустрічі дві проблемних теми, які вийшли у публічну площину. Це проведення рубки головного користування у с. Седлище (раніше – Любешівського р-ну). Нагадаємо: представники громади, зокрема, висловили протест щодо діяльності лісівників, вболіваючи за долю самого лісу. Таку позицію висловив під час зустрічі Ростислав Хрупчик. Керівник ініціативної групи с. Седлище зазначив: хоча люди й погоджуються, що рубка законна,  проте однозначно вона наносить шкоду лісові.

Щодо цього Олександр Кватирко зазначив: проведення рубок головного користування є не просто бажанням лісівників. Держлісгосп зобов’язаний провести заготівлю стиглого лісу. Це частина господарської діяльності. За її невиконання також передбачена відповідальність.

Вирішенням цієї ситуації стала пропозиція Олександра Кватирка практично долучатися до процесу проведення базового лісовпорядкування, яке відбудеться  у 2022 році – щоб узгодити кожну ділянку, де проводитиметься заготівля.

Під час обговорення йшлося і щодо проведення рубок у сезон тиші. Це питання пообіцяла взяти на особистий контроль Ірина Констанкевич. Адже  законодавча колізія потребує врегулювання.

Народний депутат поінформувала, що вже розроблено проект закону, покликаний виправити ситуацію. Документ уже готується для обговорення у профільних комітетах.

Окремим розділом обговорення стало питання організації ринку деревини.

Попередньо щодо ситуації у держлісгоспах області детальну аналітику надав заступник начальника Олександр Рибчинський.

Зокрема він повідомив, що запас ресурсу деревини в області – 121,1 млн м3, з яких 16,1 млн м3 – стиглі і перестійні насадження. Щорічний загальний приріст деревостанів ­– 2,2 млн м3.

Кілька показників щодо результатів роботи державних лісогосподарських підприємств у минулому році: дохід від реалізації – 993,4 млн грн, з яких 782,6 млн грн спрямовані на ведення лісового господарства.

Аналізуючи роботу у питаннях використання ресурсу державних лісогосподарських підприємств Волині, інформуємо: за 2020 рік загальний об’єм заготівлі становить 1 млн 120 тис. м3, з яких 830 тис. м3 реалізовано у круглому вигляді. На електронні торги було виставлено 723,8 тис. м3, продано 625, 2 тис. м3 (86%). Фактично реалізовано згідно з аукціонами 615,7 тис. м3 (98%), з яких 476,9 тис. м3  – лісоматеріали круглі. Наміри про придбання деревини заявили 465 учасників.

Об’єм лісозаготівель на 2021 рік планується в межах 909 тис. м3.

– На жаль, у цей час існує безліч гострих кутів при реалізації деревини, – зазначив доповідач. – Чому наші опоненти проти розвитку переробки держлісгоспами – питання, яке не потребує відповіді. Окремі державні підприємства зараз – реальні конкуренти приватним. Державні лісгоспи оперують реальними цифрами, показниками своєї роботи публічно. На жаль, такої практики немає у приватних підприємств, – зазначив Олександр Рибчинський.

В рамках обговорення цього питання свої позиції неодноразово висловлювали представники Асоціації деревообробників Волині.

Проте у цьому напрямку питання перейшло більше у площину законної діяльності самої Асоціації – інші підприємці відверто висловлювалися щодо неузгодженості позицій та очевидних розбіжностей у поглядах, які Асоціація маніпулятивно представляє як позицію всіх представників бізнесу.

Одним із варіантів рішення проблем на ринку деревини стала домовленість повторно сформувати баланс деревини в області.

Щодо цього Олександр Кватирко наголосив: питання в такій площині піднімалося кілька років тому. Проте тоді дуже малий відсоток представників деревообробного бізнесу змогли сформувати свої реальні потреби. Сподіваємося, ситуація не повториться.

У підсумку обговорення було вирішено: необхідними є напрацювання на законодавчому рівні законопроєктів, які стосуються ринку й обігу деревини; внесення змін до існуючого законодавства, зокрема, щодо режиму тиші і вирубок лісу (санітарні, головні рубки); відкрита співпраця між обласним лісовим господарством та приватним бізнесом.

Пресслужба Волинського ОУЛМГ