43 тисячі гектарів лісу – це 3 мільйони податків на місяць. Камінь-Каширщина. ЗА ПОРОГОМ ЛІСГОСПУ

43 тисячі гектарів лісу – це 3 мільйони податків на місяць. Камінь-Каширщина. ЗА ПОРОГОМ ЛІСГОСПУ
У стінах лісгоспу. Директор Володимир Корецький

–  Над нами стільки контролюючих органів, що якби ці всі порушення реально були, нас би не було. Цього року от, наприклад, була скарга до Держекоінспекції щодо дотримання законодавства. Як наслідок – перевірка. Тривала тиждень. Незаконної рубки як такої не знайшли жодної. Але без скандалу ж людям нецікаво. Кому цікаві цифри? – каже Володимир Корецький.

Він – директор одного з найбільших на Волині державних лісових господарств – «Камінь-Каширського ЛГ».

Найбільших, найстаріших, найлісистіших, а відтак таких, які часто мимоволі стають «героями» дописів у фейсбуках, телеграмах, публікацій та  скарг. На Волині за цими територіями закріпилася міцна «репутація з народу» про край, звідки фурами возять ліс. Незаконний.

Конкурентами у сфері реалізації деревини та продукції з деревини для цього лісгоспу є низка місцевих підприємств, що роблять з лісу бізнес.

Території просто стогнуть і від нелегального «бізнесу»: є села, в яких десятки тіньових пилорам. Про них усі знають, але роками на них нема ради. У таких умовах лісгосп заробляє і традиційно несе на собі ще й чимале соціальне навантаження. Це – непросто.

Що в реаліях відбувається за дверима державного (!) лісгоспу, який реалізовує ліс, аби платити зарплати і податки в казну, але натомість з казни нічого давно не має? Хто там працює? І як?

«Перший» продовжує серію репортажів про ділове закулісся волинського лісу у спецпроекті «ЗА ПОРОГОМ ЛІСГОСПУ».

Червень. Спека. Їдемо до ДП «Камінь-Каширське лісове господарство».

БУДНІ

За порогом лісгоспу – робота…

Традиції лісогосподарювання – міцні, вони наклали свій відбиток на життя Камінь-Каширського лісгоспу. Тут звично чимало династій. Біля лісгоспу – вулиця Лісна, обабіч будинки, які зводилися як житло для лісівників. У минулому – то цілий окремий мікрорайон у райцентрі для людей, які живуть поміж конторою лісгоспу і деревообробним цехом. І працюють – так само.

Директор Володимир Корецький зустрічає на порозі стильного офісу. Навколо бездоганні газони, затишок, зелено, було у лісівників інакше – здивували б. На цій посаді Володимир Корецький порівняно недавно, але місцевий. Його батьки, як і багато у кого тут, фактично все життя відпрацювали у цьому ж лісгоспі.

Однак нині традиції – це надто мало, для того, щоб відповідати вимогам часу. Керівник лісгоспу – то менеджер, який мусить розбиратися в експортах, аукціонах, цифрових тенденціях, технологіях, якими «нашпиговані» сучасні подібні служби і такому іншому.

Охорона і захист лісу – то в першу чергу, кажуть тут, коли запитуєш, які завдання стоять на порядку денному.Історія

«Камінь-Каширське ЛГ» – одне з ключових господарств не тільки тому, що йдеться про найбільш лісисті території Волині (разом із Маневиччиною), а з огляду на його історію. Офіційно вважається, що лісгосп створений у 1939-му. Хоч це аж ніяк не означає, що до 39-го ліс тут був поза увагою держави. Просто держави були різними. 

Площа – 43 тис 770 га. Раніше ( у 80-ті) лісгосп був ще більшим, бо займав ліси Любешівщини.

«Камінь-Каширське ЛГ» – друге на Волині за площею лісів.

Офіс ДП «Камінь-Каширське ЛГ»

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «За три роки ми навчилися заробляти більше, як за попередні». Стара Вижівка. ЗА ПОРОГОМ ЛІСГОСПУ

– Увага громадськості пильно прикута до роботи лісівників на Камінь-Каширщині. Нас критикують, про нас пишуть, нас звинувачують у всіх смертних гріхах. Разом із тим: заїжджаєш у навіть маленьке село «з тилу» – і тут же бачиш за парканами існування пилорам. Левова частка таких – нелегальні. Директор же не може просто взяти і зайти за поріг такої, щоб спитати: «Де взяв дерево?». Найперше – це не його робота. Друге – його просто не пустять. Ну от, – каже Володимир Корецький

Ми починаємо розмову зі складних тем. Саме лісівники традиційно відбивають «народні атаки» і різного роду селянські бунти у соцмережах і поза ними на тему: «вирізали весь ліс», «возять колоди  і б’ють дороги», «подивіться, що робиться на пилорамах» і так далі. Часто ці бунти організовані власниками тих же пилорам.

– Ми державне підприємство, яке веде свою господарську діяльність. Над нами багато контролюючих органів: від податкової – до екологів. Пишуть скарги постійно. Цього року от, наприклад, була скарга до Держекоінспекції щодо дотримання законодавства. Як наслідок – перевірка. Тривала тиждень. Незаконної рубки як такої не знайшли жодної, – розповідає директор лісгоспу.

Володимир Корецький

Свою місію Камінь-Каширський  лісгосп бачить у тому, щоб сумлінно здійснювати охорону лісів. Що й, каже, роблять, маючи для того відповідно оснащену мобільну бригаду, в полі зору якої понад 43 га лісу та сім лісництв.

Навряд чи цієї роботи достатньо, аби впорядкувати ситуацію у лісовій економіці щодо можливостей для існування нелегальних пилорам, які масово ховаються за високими парканами на околицях поліських сіл. Далі – повноваження за межею лісу.

– Насправді ж, дуже часто оці «крикуни», які постійно пишуть, що на Камінь-Каширщині суцільні незаконні рубки, – лукавлять. От з останнього, може, чули, як у селі Стобихівка зафіксували гори круглого лісу? Так це лісодеревина місцевого підприємця, який займається переробкою і за місяць переробляє, напевне, зо три тисячі круглого лісу. Але ж стороння людина читає про «крадений» ліс, про «незаконний» ліс і не задумується, що в цього підприємця може бути щось десь незареєстровано, однак на ліс у нього документи є. Це придбаний (!) ліс, чому він незаконний? Це теж треба розуміти, – пояснює Володимир Корецький.

Один із трьох лісгоспів, де зробили ставку на потужну деревопереробку

ГРОШІ

Щоб конкурувати з приватниками, державний лісгосп на Камінь-Каширщині зміцнив власну деревопереробку. Три роки тому в управлінні лісового та мисливського господарства Волині зробили на це ставку, нове обладнання купили одразу три потужні лісгоспи Волині. І не прогадали.

Сьогодні видно результати тодішнього рішення. Обладнання стало поштовхом. Змінили інфраструктуру, впорядкували процеси, отримали гроші на зарплату, заробляють на податки і постійно нарощують обсяги переробки.

Ще один такий потужний поштовх – запровадження аукціонів із продажу круглого лісу. Тепер ліс продають тільки так. Це, каже Володимир Корецький, дає змогу мати гарну ціну. Великий плюс – прозорість процесів.

Круглий ліс – тільки з аукціону. 
Лісівники кажуть: це ок!
Традиційно продукція, яку купують: дошки та європіддони
«На пиломатеріали попит стабільний»

У цих всіх умовах держлісгосп спокійно конкурує з потужними приватними переробниками деревини, яких на Камінь-Каширщині щонайменше три.

– Але насправді на сьогодні попит на деревину чималий, він більший за пропозицію, і проблем з цим нема, – каже керівник лісгоспу.

Скільки існує лісгосп, стільки при ньому і діє деревообробний цех. Тут дві лісопереробні лінії, давніша – польської фірми «Вальтер», новіша – канадської SKYWOOD, придбана у 2018-му.

Якщо загалом у лісгоспі трудиться 140 людей, то на процесах переробки деревини задіяно 19.

– Переробка деревини дає стабільність. Бо наприклад, ще чотири роки тому на круглий ліс майже не було попиту, його можна було купити за безцінь. Натомість на продукцію з деревини, лісоматеріали, попит був. Саме за рахунок того лісгосп тоді жив, працював, люди отримували зарплату. Тому й зробили ставку на переробку. Ринок тут примхливий. Круглий ліс сьогодні може бути в ціні, завтра – ні. А на пиломатеріали попит традиційно стабільний. Скільки я працюю, він є, – пояснює Володимир Корецький.

Для прикладу, за підсумками останніх аукціонів 3-го кварталу, середня ціна, за якою продавали хвойні лісоматеріали, – 4 тис. 200 грн. 

«Ще чотири роки тому на круглий ліс майже не було попиту,
його можна було купити за безцінь»

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Ліс на гроші – не завжди погано. Любомль. ЗА ПОРОГОМ ЛІСГОСПУ

У цеху – рядовий робочий процес. Риплять ворота. Час від часу  то заїжджають у двір, то виїжджають з нього автівки. Десь на горизонті чути, як шумлять обидві лінії з переробки деревини. За процесом народження пиломатеріалів чи піддонів можна спостерігати годинами.

Під нове обладнання тут покращили умови для роботи людей. Біля цеху є приміщення з пристойними роздягальнями, душем, кухнею, тощо.

– От лінія на заготовки, от на дошки… Щепа йде на опалення. Тирса – на паливні пелети, – коротко і ясно «розкладає» всі цехові нутрощі керівник.

На що тут переробляють ліс?

Найперше – це дошки, офіційніше – пиломатеріали обрізні. І так само традиційно – заготовки на європіддони. Власне, саме європіддони нині найбільш ефективний продукт для експортування, лісгоспи на ньому заробляють. Піддони з місцевої деревини їдуть в різні європейські країни, є на них попит у Китаї. Їх потребують промислові підприємства, які фасують, складають на піддони товар і використовують їх як одноразову річ.

Обсяги реалізації круглої деревини залежать від пори року. У середньому – від тисячі до двох метрів кубічних, кажуть тут. Таке дерево лісгосп продає винятково з аукціонів. Підприємці можуть придбати круглий ліс у лісгоспів тільки таким шляхом. Виняток – дерево для місцевого населення, для власних потреб. Але це й менші ціни, менші обсяги.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Плюс 670 гектарів лісу над Бугом. Згорани. ЗА ПОРОГОМ ЛІСГОСПУ

Запровадження продажу кругляку винятково з аукціонів підняло ціну на цю продукцію. Перші такі продажі започаткували торік. З 2021-го «жодного куба» кругляку не реалізовують без аукціонів.

– Це дуже добре. Ми продаємо ту деревину, яка у нас вільна, на електронні майданчики, за стартовими цінами. Є лоти, на які ціна зростає у два, а то й більше разів. Відповідно, ми з того маємо більше коштів. Ці гроші можемо спрямувати на розвиток, охорону й захист  лісу, на зарплати – на все, – аргументує директор лісгоспу.

Такий крок змусив лісгоспи різко освоїти нові умови торгівлі.

Держлісагентство запровадило норму про 100% аукціонні торги з початку року. Відтак там кажуть: у 2021-му в Україні вдалося суттєво збільшити як обсяг реалізації, так і середню вартість 1 кубометра реалізованої деревини, яка за результатом аукціонів зросла на 17% і становить 1673 грн.  Звітують і про ріст доходів від реалізації на 2 млрд грн (приріст 36%).

«Ми продаємо ту деревину, яка у нас вільна»

Цифри, а не міфи

За 5 місяців 2021 року ДП «Камінь-Каширське ЛГ»  реалізувало реалізували продукції на 35 млн 316 тис грн. Частка експорту – 10 млн 108 тис. грн.

За цей час сплачено 15 млн 110 тис грн податків до різних  бюджетів. Тільки за один місяць  підприємство сплачує 3 млн грн податків. Це найбільший платник податків у межах колишнього Камінь-Каширського району. 

Середня зарплата у травні -15 тис грн. За 5 місяців – 12 тис. 900 грн. Середньомісячна заробітна плата у цілому в галузі в Україні сягнула 13 тис. 226 грн.

Попереду – Клітицьке лісництво…

ЛІСИ

– Бачите вишку? Оо-он там раніше черговий сидів. Тепер там камера…

…Інше життя – за межами цеху, в лісництвах. Літо, спека, там теж гарні газони, гарні офіси. Серед тих, хто постійно в офісі – навіть не лісничий, ні)) Черговий, який стежить за відеокамерою. З камери видно всі угіддя лісництва. У спеку, коли загроза лісових пожеж – надвисока, це робота номер один.

Ми в Клітицькому лісництві. Воно одне із семи лісництв лісгоспу. Клітицьк – чимале село недалеко від Каменя-Каширського. І лісництво тут один із найпомітніших офісів. Чого там… найпомітніший.

У цей двір приходять на фотосесії
Чергує Владислав Гордій

Владислав Гордій – на робочому місці. Він чергує. Він за монітором однієї із шести камер лісгоспу. Уже років 15 це лісництво оснащене обладнанням для відеоспостереження. Камера зближує у 27 разів.

– Бачимо обрій, приблизно кілометрів 15-20. Повертаючи камеру, ми можемо відстежити, що діється навкруги: всі масиви перед нами. Тут легко помітити дим. Інша камера стоїть в іншому лісництві, таким чином охоплюємо спостереженням всю територію, – лісничий Анатолій Бущук береться пояснити, як це працює.

Щоб зрозуміти, наскільки це полегшує роботу, треба глянути на вишку. А  ще краще, жартують тут, «вилізьте»: раніше черговий мусив постійно сидіти там, це створювало певні незручності. Раптом горіло – черговий кричав: «Іване, йди сюди! горить!». Найважче було сидіти від ранку до вечора, відтак нагляд був непостійним.

«Чи легше? А ви вилізьте на вишку»…
«Якщо раптом дим, дивимося, в якому ми квадраті»
У клітицькому лісництві

Раптом бачать дим. Що далі?

– Найперше ми визначаємо, в якому то кварталі. Маємо ось сітку, де все видно. Ми зараз отут. От наша границя. Визначаємо напрямок, де горить. Наприклад, 40й квартал. Маємо напрямок – телефонуємо бігом в інше лісництво, там теж засікають напрямок. Практично ми знаємо точне місце. Майстер лісу оцінює обстановку, виїжджає туди, треба – їде пожежна. Локалізували – і все. Три пожежні автівки є у Камінь-Каширському лісгоспі. Ще три є у різних лісництвах, – каже лісничий.

Влітку ворог лісівників – спека. Бо коли є періодичні дощі, то загроз лісових пожеж фактично нема. Анатолій Бущук уже 18 (!) років лісничим у Клітицьку. Пригадує час, коли раду вогневі заледве давали.

– Тут важлива погода  в першу чергу. Нема дощів – горить. А друге – це люди: кинув сірника, запалив костер і так далі…  У 1994 році я прийшов сюди інженером захисту й охорони лісу, то тоді горіло кожен день. Дощів не було  три місяці, температура висока, відтак щодня мали лісові пожежі. Навіть локалізовані пожежі продовжували тліти, там мусили постійно чергувати люди. Три місяці поспіль горіло кожен день, – згадує.

Анатолій Бущук і 30-літній ліс

Берегти є що. За цим лісництвом – 6 тисяч 29 гектарів лісу. На кожного майстра (а їх 7) припадає по 900 гектарів. Це масиви біля сіл  Клітицьк, Гута Камінська, Полиці, Піщане, Верхи, Залісся. Найстарші насадження в лісництві – віком 120, 140, 150 років. З вікна автівки  лісничий визначає вік дерев, які миготять за вікном.

– Ось цьому – 30. Спинімося, це ж як незалежності нашій, – усміхається.

Спиняємося.

А просто під лісництвом ростуть лисички. Бо це Волинь)

P. S…

Більшість лісів Камінь-Каширщині – повоєнні. Після Другої світової землі активно заліснювали, відтак лісистість Волинської області виросла удвічі й сягнула від 17% до 34%. У рік садять 40-50 гектарів лісу. Майбутні 40-50 гектарів уже підростають у розсаднику біля адмінприміщення лісництва. Сіянці вирощують тут самі.

– За час моєї роботи змінилося дуже багато. Раніше в лісі була сокира і пилка. Тепер – техніка і технології. Тепер кожна колодка їде з лісу з чіпом, можна відстежити її шлях, – каже Анатолій Бущук.

Змінилися не тільки технології.

– Раніше ми були на держбюджеті: держава утримувала лісову охорону. З часом нас перевели на самостійне господарювання. Але щоб отримувати зарплату, її треба заробити. Прорідження, прохідні рубки, санітарні, рубки головного користування і дають можливість заробити кошти, з яких ми сплачуємо податки і зарплату. Приблизно заготовляємо 5 тисяч кубометрів лісу від рубок догляду і 12 тисяч кубометрів лісу від рубок головного користування. Затратні види робіт: посадка лісу, догляд за молодняками, культурами, освітлення, прочистки. Це все те, на що затрати є, а віддача буде через 80 років.  Ми на цьому точно не заробимо. Може, після нас. Дай Боже, – міркує лісничий.

 *  *  *

Володимир Корецький: «Сьогодні від Києва найбільше чекають рішення про зменшення податкового навантаження. Якщо зараз лісгосп отримує 100 грн прибутку, то 90 з них одразу ж повертають назад. Таким чином тільки 10% коштів лісгосп має на розвиток. Це критично мало.  За ці гроші мало що можна оновити, модернізувати, придбати. Натомість від оснащення залежить ефективність нашої роботи». 

«Якщо отримуємо 100 грн прибутку, то 90 – податки, які треба сплатити»

Проблема

Наразі у Держлісагенстві активно добиваються зменшення відсотка оподаткування галузі. Про це камінь-каширські лісівники недавно говорили на зустрічі з нардепкою Іриною Констанкевич, яке зумисне прибула на розмову про ліс. Про це говорить голова Держлісагенства Юрій Болоховець, розповідаючи про реформи, які готують для лісової сфери.

Укрупнення і зменшення адмінвитрат було б доцільно поєднати зі зменшення оподаткування. Держлісагентством підготовлено проєкт постанови Кабінету Міністрів України щодо зменшення державними лісогосподарськими підприємствами відрахувань до Державного бюджету чистого прибутку від діяльності підприємств.

Це підштовхнуло б галузь заробляти більше і більше вкладати у розвиток, охорону та майбутні ліси, кажуть лісівники.

Текст: Олена ЛІВІЦЬКА

Фото: Ірина КАБАНОВА