Пам’яті багаторічної керівниці консервного цеху ДП «Ківерцівське ЛГ» Валентини Романюк

Щира і доброзичлива колега, професіонал своєї справи, патріот лісівничої галузі і, зокрема, її харчового консервного підрозділу, що в час перебудови стало неабияким випробуванням для трудівниці.

Її любили і поважали в колективі, дорожили її думкою. Керівництво високо шанувало її організаторські здібності, фахові знання, наполегливість. Вона була працелюбом, яких пошукати: ініціативна, дбайлива, старанна. Завжди переймалася, аби консервний цех розвивався, модернізував свої технічні потужності, оновлював асортимент продукції, дбала про колектив, його добробут та соціальний захист.

Загалом, присвятила цій ділянці роботи понад півстоліття. Фактично, була однією із перших технологинь, харчовиків-консервниць, організаторів-менеджерів у лісовій галузі усього колишнього союзу. Бо ж заготівлю і переробку цього цілющого напою розпочав саме Ківерцівських лісгоспзаг. Вперше в Радянському Союзі в 1968 році тут заготовили 43 тонни соку. А в 1972 році почав діяти свій консервний цех. Один із перших на Волині і в колишньому Союзі.

Уродженка Полтавщини, випускниця вузу стала справжньою знахідкою для нового підрозділу лісівничої галузі. За її ініціативою та авторською рецептурою чи не щороку з’являлися все нові види консервованої продукції – соків, варення, грибів…

Її скромна праця неабияк посприяла зміцненню авторитету волинських лісівників на найвищих владних щаблях.

Вже 1973 року Міністерством лісового господарства Української РСР до Комітету з ленінських і державних премій СРСР в галузі науки та техніки при Раді Міністрів СРСР було підготовлене подання щодо відзначення Телішевського Д. А, Бондарського Г. А., Павловського А. С., Корецького М. А., Голіка А. А., Мельника А. Г, Савича В. Ф., Катеринюк А. В. за «Розробку і впровадження у виробництво методів комплексного використання лісосировинних ресурсів у лісгоспзагах Волинської області», про що 14 травня 1973 року повідомила газета «Известия».

Сортимент продукції консервного цеху урізноманітнювався, досвід ківерчан підхопили і стали розвивати колеги Валентини Романюк з Цумані, Маневич, Колок, Ковеля, Шацька… З’явилися сік березовий з цукром, сік березовий з лимоном, сік березовий «Бадьорість», протерті з цукром чорниця, брусниця журавлина, ожина, малина, калина, смородина та чорноплідна горобина, консервовані огірки, томати, кабачки, гриби, щавель…

Праця Валентини Романюк також була відзначена багатьма нагородами – рідного колективу, Волинського ОУЛМГ, Державного агентства лісових ресурсів України, місцевого самоврядування, обласної влади.

Вона була доброю господинею, успішною жінкою, люблячою матір’ю та бабусею: разом з чоловіком виховали двох доньок, діждалися трьох онуків. Встигла Валентина Василівна ще й діждатися весілля найстаршого онука, побачити його молоду дружину.

…З Валентиною Василівною Романюк відходить у вічність і дуже знакова часточка історії волинського лісу… Лишаються, втім, її вдячні учні й молодші колеги… Лишаються, передані іншим, унікальні знання і досвід лісової фахівчині-харчовика.

Колективи Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, державних лісомисливських господарств, обласних організацій Товариства лісівників України та профспілки працівників лісового господарства висловлюють щирі співчуття рідним і близьким 

з приводу непоправної втрати – смерті Валентини Василівни Романюк.

У пам’яті лісівників Валентина Василівна назавжди залишиться щирою колегою, висококваліфікованою професіоналкою, технологом, організаторкою-менеджером, мудрою енергійною керівницею, патріоткою свого колективу та галузі.

Пам’ятаємо…

Пресслужба Волинського ОУЛМГ

Подаємо одну із прижиттєвих журналістських розповідей про Валентину Романюк.

21 серпня 2020 р. Район.in.ua спільно з Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства започаткував новий проєкт «Лісівники Волині. Хто є хто». Однією з перших героїнь цього проєкту стала начальниця консервного цеху ДП «Ківерцівське ЛГ» Валентина Василівна Романюк.

«Я тільки читаю технологію – й одразу бачу, як продукт має виглядати в банці», – начальниця консервного цеху Валентина Романюк

Валентина Романюк опікується великою кількістю процесів

Валентина Василівна Романюк зустрічає нас на порозі консервного цеху ДП «Ківерцівське лісове господарство». В ній усе видає справжню керівницю: впевнена постава, виваженість, лаконічність. Замість звичної для лісівників зеленої форми – бездоганної чистоти халат небесного кольору. Такий спецодяг необхідний для роботи в лабораторії та на виробництві зокрема.

Валентина Василівна звикла опікуватися безліччю процесів. Допомагає їй у цьому колосальний досвід – 50 років роботи у галузі.

Час, коли тільки починалася кар’єра, зараз жінка згадує з усмішкою, хоч тоді було зовсім нелегко.

«Це, мабуть, Бог біля мене був, коли я закінчила вуз і була в першій четвірці, яку мали направляти на роботу на Волинь. Я сама з Полтавщини. Хоч і плакала тоді, бо ж далеко треба було їхати, а зараз щаслива, що тут прижилася», – згадує вона.

Тепер же усе волинське для Валентини Василівни – рідне.

Про це наголошує, розповідаючи про продукцію, яку виробляють у цеху. Робить це із захватом, адже присвятила ціле життя тому, аби лісові соки і ягоди смакували людям.

Цех справді може похизуватися налагодженим виробництвом і широким асортиментом. Березові соки тут є, як кажуть, на будь-який смак: з цукром, різними добавками, як от відвари з сухофруктів чи шипшини. Сік «Бадьорість» уже став легендарним, адже смакував його чи не кожен волинянин. Стараються дивувати новинками.

 «Це ж рідне, волинське. Сік із наших лісів», – ділиться жінка.

Виготовляють тут також подрібнені з цукром лісові ягоди. На цьому Валентина Василівна наголошує особливо, адже подрібнені – корисніші і смачніші за традиційні перетерті, коли виходить рідка однорідна маса.

Старання працівників консервного цеху можна буквально оцінити на смак.

Сама Валентина Романюк найбільше полюбляє журавлину, хоч не приховує: смакує їй абсолютно вся продукція.

З особливими емоціями відгукується загалом про свою роботу. А старання Валентини Романюк буквально мають смак. Смак лісових ягід і соків, такий традиційно улюблений.

«Ніколи не змінювала професію, хоч нагода була. І зовсім не шкодую».

На відповідальності Валентини Романюк лежать організація процесу, питання щодо випуску та реалізації продукції.

Начальниця консервного цеху каже: для того, аби на її посаді працювати результативно, треба мати гострі смакові якості.

«Я тільки читаю технологію – й одразу бачу, як продукт має виглядати в банці. Відчуваю це кисло-солодке середовище», – розповідає Валентина Романюк.

В середньому у консервному цеху щороку випускають близько 30 тонн березового соку та тонни ягід різного виду. Очевидно, що збереження лінії переробки лісових дарів – заслуга працівників цеху та загалом ДП «Ківерцівське ЛГ».

***

Кожен робочий день для начальниці цеху з року в рік проходить із задоволенням, каже співрозмовниця. А найбільше у своїй робочій буденності Валентина Василівна цінує людей.

«Люди для мене – найважливіше. Я дуже люблю людей. Багато років працюю в системі, тому й розумію, що люди для всієї лісової галузі – найвища цінність».

Олена РЕШОТКА

Фото Ірини Кабанової.

Пресслужба Волинського ОУЛМГ.