Телевізійне спостереження за лісами

Новітні технології

Телевізійне спостереження за лісами

Кожного, хто заходить до Маневицького лісництва, привертає увагу черговий, що пильно вглядається в екран монітора.

– Ось кому поталанило з роботою, так це черговому, – думають відвідувачі. – З ранку до вечора дивиться телевізор і за це ще й зарплатню отримує.

– Мабуть, ідуть якісь цікаві новини… – подумав і я, коли вперше сюди потрапив, та на всяк випадок заглянув до екрана: там було небо і ліс.

– Ця камера телевізійного спостереження вже нового покоління, – пояснює лісничий Олександр Швець і представляє чергового: – Олег Кленовий – майстер на всі руки і наш багатопрофільник: взимку кочегарить, а влітку працює пожежним сторожем і доглядає дендропарк. Обрізає живоплоти. Зелені колони на подвір’ї лісництва – це витвір його рук.

Олег Антонович від цих слів ніяковіє, та вже за мить захоплено демонструє, як користуватися кімнатним далекоглядом. Хоча насправді телевізійна камера стоїть на соракадвометровій пожежній вишці і в дощизну та сонцепік, весною і взимку оглядає виднокіл на всі 360о. Ділиться багаторічним досвідом з молодим майстром лісу Олександром Шульгою.

– Раніше як було, – розповідає майстру, – сторож мав залізти на пожежну вежу, прикласти руку до чола або у бінокль обдивитися всі довколишні ліси. Добре, якщо тиха погода, а у вітряницю треба бути великим сміливцем, щоб забратися на таку височінь. Тепер же у будь-яку світлу пору дня можна наглянути за лісом.

Ці телевізійні камери дозволяють виявляти пожежу на початковій стадії. Пішов маленький димок – велика тривога! Можна збільшити видимість, наблизити: «Що там горить?!.» І одразу дзвінок майстру лісу, за яким закріплена небезпечна ділянка, лісничому. Хтось тільки-бо розпалив багаття чи забув його погасити, лісник тут як тут.

– Краще пожежу попередити, аніж чекати, поки розгуляється, – каже головний лісничий ДП «Маневицьке ЛГ» Олександр Чернишен.

Телеоко ж таке зірке, що «ловить» ціни на вказівнику Маневицької заправки.   Може заглянути на п’ятнадцять кілометрів, а в добру ясну погоду і далі. Огляд, як правило, починається з Кузнецовської АЕС. Впевнившись, що там все нормально, спостерігачі квартал за кварталом «прочісують» ліси Вовчецького, Соф’янівського та Оконського лісництв. Березові гаї підсвічують ліс, мов добрі світлянці, діброви та бори його притемнюють. У зеленому морі проступають квадрати кварталів, лінії просік та доріг. Вдалині мріють Кукли, Северинівка, Оконськ, Велика Яблунька, Прилісне й ген-ген аж Городок… Лісівники бачать не тільки ліси, а й хто і що з них везе. Тож система відеоспостереження працює ще й проти крадіїв лісу. Але все ж головне завдання – виявити дим.

– Наш лісгосп чи не найпершим в Україні взявся впроваджувати цей телевинахід, – розповідає інженер охорони і захисту лісу ДП «Маневицьке ЛГ» Іван Пацаманюк. – Вже близько десяти років як лісівники спостерігають за довколишніми лісами при допомозі телевізійних камер. Спершу облаштували одну камеру, тепер маємо три – у Маневицькому, Новочервищанському та Чарторийському лісництвах. Порівнюючи перші системи із сучасними диву даєшся, як швидко рухається технічний прогрес.

У держлісгоспі також стоїть трикамерний монітор, куди надходять зображення з усіх трьох веж. Поруч – детальна карта лісових угідь, на якій три (розділені поділками на 360о) кілечка веж, з яких звисають нитки. Вловивши мій здивований погляд, Іван Іванович роз’яснює:

– При їх допомозі можна дуже швидко і точно визначити координати загоряння. Кожна камера показує напрямок, точка перетину трьох ниток і є точкою небезпеки.

Цей винахід маневицьких лісівників врятував не один гектар лісових угідь. Буває, що й сусідам підказують.

– Зараз у лісових господарствах, підпорядкованих Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, діє тридцять дві телевізійні камери, – каже головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета. – І хоч їх вартість не з дешевих (від 35 до 50 тис. грн.), вони повністю себе виправдовують. Нашим шляхом, а ми були одними з перших, хто став їх впроваджувати, йдуть всі українські лісівники.

Звісно, теперішні трикамерні монітори не порівняти з найпершими: зросла якість зображення, дальність бачення і глибина різкості. Розвиваються і вежові телекамери – щораз потужніші і надійніші в експлуатації. Колись і нитковий винахід маневицьких лісівників знайде комп’ютерне підтвердження. Залежно від ситуації, на моніторі з’являтимуться не тільки точні координати, а й повна характеристика деревостанів, рослинного покрову, мінералізованих смуг, а ще поправки на вітер чи дощ, рекомендації, яку техніку і в якій кількості залучати до гасіння пожежі чи попередження самовільних рубок, кого і звідки кликати на поміч, кого із сусідів застерегти про небезпеку. У майбутньому й самі камери спостереження за лісовими масивами зазнають кардинальних змін – з’явиться нічне бачення й, можливо, акустичне «прослуховування», а ще їх наділять властивістю чути, можливо, навіть автоматично запам’ятовувати, хто і на чому потрапляє у ліси. Вже зараз діють супутникові програми, які у режимі онлайн відстежують події на землі, ведуть спостереження за лісами. Щоправда, вони – не з дешевих, Державне агентство лісових ресурсів України цим космічним дивоглядом майже не користується. Втім, рано чи пізно має з’явитися комплексна система охорони лісів – «дерев’яного банку держави», одного з найбільших народних багатств.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото автора:  Олег Кленовий демонструє дію телевізійного далекогляда майстрові лісу Олександру Шульзі; Іван Пацаманюк біля «маневицького винаходу»; карта лісових угідь.