Лісничий – він же лікар, охороняє і лікує ліс

“Лісничий на своєму місці”, — так про щоденну роботу лісничого Кортеліського лісництва ДП “Ратнівське лісомисливське господарство” Миколи Оніщука дає директор держлісгоспу Микола Мельник. Микола Васильович — лісівник за покликанням, і нині у нього великий досвід за плечима, бо пройшов чи не усі сходинки структури лісгоспу — від майстра лісу до головного лісничого. Пройшли роки, і сьогодні Микола Васильович достеменно знає рідний ліс, кожну ділянку ввіреної території, лісовими стежками ходить, як-то кажуть, із заплющеними очима.

“Лісничий — він же і лікар,” — любить повторювати Микола Оніщук. — “На його плечах і сумлінні — лікувати хворі дерева, запобігати поширенню хвороб, вчасно проводити санітарно-оздоровчі заходи. Якщо щось із цього переліку упустити, то доведеться довгий час надолужувати. А це тривала робота.

— Ось погляньте, як гарно буяють молоді посадки, — Микола Васильович показує рукою то вліво, то вправо… Із ним, а також директором лісгоспу Миколою Мельником та головним лісничим В’ячеславом Дейнекою, ми оглядаємо багатства Кортеліського лісництва. — Без сумніву, росте хороша заміна зрізаному лісові.

Зрізаний ліс… Ці слова, зазвичай, боляче сприймають багато людей. Зрізати дерево, кажуть, легко й швидко. А ось для того, аби воно виросло, потрібно, щоб пройшли десятки років. Та насправді захисники природи мають вагомі причини для того, аби зрізати дерево.  Спостереження за тим, як лісничий природньо, а не вдавано, цікавиться то тим, то іншим деревцем, кущем чи молодим насадженням, уважно придивляється та вголос робить якісь висновки, дають підстави запевняти, що такі, як Микола Васильович, люблять ліс, свою справу, і що вони ніколи не заподіють шкоди навколишній природі. Більше того,  щоденна, на перший погляд зовсім непомітна робота лісівника насправді — рутинна. Тільки лісівник за покликанням, наприклад, виявивши хворе дерево, не зріже його одразу, а зробить все для того, аби зберегти його, аби відновити його “здоров’я”. Але коли дерево невиліковне і становить небезпеку для інших лісових культур, його потрібно зрізати.

Ратнівські  лісівники зіткнулися із серйозною проблемою. Практично на їхніх очах чахне ліс. “Коренева губка” останніми роками все більше і частіше дає про себе знати. Цей дереворуйнівний гриб-збудник є небезпечним збудником кореневих гнилей хвойних порід, і рідше може траплятися на листяних. “Кореневу губку” фахівці називають хворобою “староорних” земель. Як повідав з власного досвіду  лісничий Микола Оніщук, найбільше збудники “кореневої губки” облюбували землі, непридатні для сільськогосподарських робіт. Саме  тому працівники держлісгоспу практикують садити листяні лісові насадження і за змішаною схемою.

— Ми перебуваємо на території  27 кварталу, де в минулому ріс сосновий ліс, — ознайомлює з місцевістю лісничий. — Ця площа вийшла з-під кореневої губки, і, аби не повторювати колишніх помилок, ми вводимо листяні породи дерев. Зокрема на цій ділянці ми посадили насадження за  схемою 6 рядів сосни, 2 — берези і 2 — дуба. Тобто 50 відсотків хвойних дерев, 50 відсотків — листяних. Окрім того, листяні породи, як відомо, сприяють покращенню грунтових умов.

… А зараз, зауважте,  під’їжджаємо до території, що потребує негайного втручання, — зосереджує нашу увагу директор лісгоспу Микола Мельник. Й справді, миловидну картину з молоденькими зеленими насадженнями змінюють дерева-сухостої. Вони почорніли, здавалося, наче якась невідома сила їх чудернацько вигнула в різні сторони. Декотрі з них уже відмерли, попадали…

— Вогнища “кореневої губки” в лісі зустрічаються нерідко. І, на превеликий жаль, на площах, що належать до природно-заповітного фонду, ми нічого вдіяти не можемо, — сумно констатує Микола Іванович. — Дерева, уражені  хворобою, потрібно негайно ліквідувати. Але руки нас зв’язані. Справа в тому, що на території  природно-заповідного фонду на сьогодні  будь-яке втручання людини, а тим більше рубка, заборонені.

Уражене “кореневою губкою” дерево почне всихати, згодом впаде, після чого розпочнеться процес гниття. Цього лісівники не повинні допускати, оскільки таким чином хворе дерево становитиме небезпеку для здорового лісу. Утім на це явище захисники природи можуть лише болісно спостерігати. Тому вони звертаються до екологів з проханням підійти до вирішення цієї  проблеми серйозно та обдумано. І аби зберегти рідний ліс від хвороб,  залишити по собі гарний слід для нащадків,  лісівники у першу чергу сподіваються отримати дозвіл на проведення вибіркових, а при нагальній потребі — й суцільних рубок у  природно-заповідному фонді.

 Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного лісового та мисливського господарства.

Фото автора.

Лісничий лісництва Микола Оніщук біля модельного дерева сосни

Лісничий лісництва Микола Оніщук біля модельного дерева сосни

... старожилий дуб багато знає...

Досвідчений лісівник і старожилий дуб. Фото на пам’ять

Молодий ліс лісівники садять за змішаною системою:

ратне лыс сосна1 ратне сосна 2

гарне фото 2 гарне фото

Головний лісничий Вячеслав Дейнека біля молодих насаджень

Головний лісничий лісгоспу В’ячеслав Дейнека біля молодих насаджень

 

Директор лісгоспу Микола Мельник з колегами обговорюють проблему

Директор лісгоспу Микола Мельник, вирішуючи проблеми, дослухається до колег

Дерева, уражені “кореневою губкою” створюють небезпеку для інших лісових культур