Ми вже висаджуємо ліс. Долучайтеся до реалізації програми Президента «Зелена країна»!
Олександр Кватирко: «Розглядаємо мисливство як напрямок розвитку туристичного потенціалу країни»
Ліс для продажу: все про заготівлю деревини та її реалізацію
Господарський, туристично-рекреаційний та соціальний потенціал лісових доріг

Лісовий адреналін

  Чоловічі ігри

Цікавішої, високопрофесійнішої та кваліфікаційно затребуваної роботи, аніж у лісорубів, які виконують звалювання дерев, ще варто пошукати. Недарма, на лісозаготівлях працюють виключно чоловіки. Нещодавно вони зібралися на обласні змагання, аби вияснити, хто ж найкращий звалювальник лісу.

– Цей обласний конкурс ми вже проводимо у 17 раз, – каже голова обласної організації профспілки працівників лісового господарства Павло Матіюк. – Його родзинка в тому, що лісоруби тут і змагаються, і вчаться, а ще діляться досвідом і знайомляться з технічними новинками. Також для нас це найкращий спосіб нагадати усім про безпечні умови праці – зручне взуття і одяг, захисні шоломи, сигнальні жилети, справні бензопили, дотримання техніки безпеки на лісоповалах.

Цього разу змагання  відбувалися на базі ДП «Ратнівське ЛМГ». У мальовничому лісовому урочищі Щеглівка Кортеліського лісництва лісівники облаштували майданчики за прикладом світових чемпіонатів – для звалювання лісу, заміна ланцюга та підготовки пили до роботи, спилювання гілок та сучків, розкряжування комбінованим різом та точного розпилювання.

– Все робили за підручником, – каже лісничий Микола Оніщук. – І рукотворні сучки у стовбур забили, і колоди для зрізів пофарбували у різні кольори, і номерки та мітки на дерева нанесли, всі майданчики обнесли застережними стрічками із прапорцями, зробили столи для суддів, лавки для учасників і глядачів. Запросили буфет та лікаря. Навіть піщугу водою полили з гідрантів, аби менше пилюги було.

Місцина, де проходило змагання, також показова: на місці торішньої порубки, де зараз площа природнього лісовідновлення. Щоправда, лісівники все ж зорали її та підсадили однорічними сосонками. Благо, мають власний розсадник, де вирощують 8 млн сіянців сосни, 0,5 млн сіянців дуба, по 100 тис. сіянців вільхи та берези… Трохи оддалік – площі чотирирічних і п’ятирічних насаджень. Для ваління обрали бір, де ростуть дев’яносторічні сосни. Після вітальних слів начальника відділу лісових ресурсів ВОУЛМГ Григорія Новосада, голови обласної організації профспілки працівників лісового господарства Павла Матіюка та директора ДП «Ратнівське ЛМГ» Миколи Мельника всі лісоруби розбиваються на три групи і ось вже чутно, як запрацювали мотори, з-під пилок полетіла тирса, оддалік двигнула об землю, знявши хмару пилу, перша сосна. Окрім представників лісових господарств області, у конкурсі беруть участь і лісоруби приватних підприємств. Усі дуже хвилюються. Володимир Колодніцький, що представляє Володимир-Волинське ФОП «Сарахман», вочевидь найстарший серед змагальників, усе життя пропрацював лісорубом, за день заготовляв по 100 куб. м деревини, а тут розгубився.

– 43,51! – арбітр – головний інженер ДП «Старовижівське ЛГ» Анатолій

Дунець – фіксує час проходження цього етапу.

Явно замешкався. Тим часом суддя оглядає корпус дерева, звертає увагу на пошкоджений пилкою стовбур колоди, недозрізані сучки.

Ну, що ж, можливо, вдасться надолужити і час, і очки в інших вправах?

За підготовкою пилки до роботи із заміною пильного ланцюга уважно стежить провідний спеціаліст ВОУЛМГ Олександр Боровицький, щоразу нагадує правила, попереджає про штрафні очки. Ніби й не складна робота – зняти захисний щиток, від’єднати  механізм кріплення шини, де кріпиться ланцюг до зірочки, зняти його, замінити іншим і прилаштувати до пилки… Кожен лісоруб уміє це робити, але під пильним поглядом судді багато хто розгублюється. Ключ вилітає з рук, ланцюг не скидається… Все ж на розборці є аси.

– Минулого року найкращий час показав представник ДП «Шацьке УДЛГ» Анатолій Дударчук, – каже Олександр Миколайович. – Чи поб’є хтось його рекорд?

Забігаючи наперед, скажу, що й сам рекордист свого торішнього результату цього року не повторив, затратив на 5 секунд більше – 31,6 сек., але у цьому виді змагань йому рівних таки не виявилося.

«Розкряжування комбінованим різом» судить досвідчений головний спеціаліст ВОУЛМГ Сергій Сичук. Одна із найскладніших вправ. Стовбур потрібно спершу надрізати з одного боку, потім з іншого попасти на лінію зрізу, при цьому дотриматись певної товщини. Мов які копійки відпадають від стовбура величезні дерев’яні п’ятаки. Вже зібралася ціла скриня й у місці «Точне розпилювання». А ось лісничий Жиричівського лісництва Василь Дуда демонструє ратнівському представнику Ігорю Ковальчуку, як потрібно рухатися і дотримуватися техніки безпеки під час обрізання сучків. Ігор на правах господаря претендує на перемогу.

Але найбільше адреналіну отримують учасники на ділянці звалювання лісу. Звіддалік за цим процесом спостерігають усі лісоруби. Одягнувши захисний шолом і сигнальний жилет, прямую у найнебезпечнішу зону. Тут перебувають тільки судді, їх помічники і лісоруб. Бачу, як обдивляється своє номерне дерево Віталій Крисик із ДП «Городоцьке ЛГ», вибирає напрямок ваління, забиває кілок, який мріє увігнати у землю стовбуром падаючої сосни, заводить свій Stihl і за помахом прапорця спершу робить верхній та нижній підріз у напрямку падіння, далі проводить пропил та залишає недопил, який допомагає звалити дерево у потрібному напрямку. А між тим вітер легко грає кроною і, здається, що сосна танцює свій останній танець із лісовими духами. І ще йде змагання лісоруба із верховим вітром за напрямок падіння. Судді крок за кроком відходять все далі і далі у безпечну зону звалювання. Тільки на якусь маленьку мить затремтіла-застигла сосна на місці і стала хилитися додолу, важко вдарила об землю, знявши хмару пилу. Ось і віджила у цьому світлому лісі, відговорила із сонцем, місяцем і зірками, хмаровинням і дощами, щебетливим птаством, звірами, мурахами, цвітом-зелами, ягідниками і грибовиськами. Була усім добрим другом і порадником. Разом із її падінням і бір оджив… Лишилися на цій ділянці лічені дерева. Наступної весни Григорій Козел – начальник Ратнівського лісорозсадника – вирядить на цю ділянку цьогорічні сіянці сосни, а ще довколишні дерева досіють цю вісімдесятисоткову ділянку насінням і лиш за дев’яносто чи й більше років тут знову з’явиться отакий поважний бір. Тим часом судді подивовані: стовбур сосни, хоч і не ввігнав забитого кілочка у землю, але кресонув його. А це значить стовідсоткове влучання… Це найвищий пілотаж. Судді після замірів і обмірів, трохи порадившись, виставляють звалювальнику найвищий за сьогодні бал – 557! Нечувано. Вражають його показники і в інших номінація: обрізання сучків – 164 (краще тільки у представників ДП «Ковельське ЛГ» Федора Гочачка та ДП «Ратнівське ЛГ» Ігоря Ковальчука – 182), підготовка пили – 71 (по 76 – у Сергія Мефаніка з ДП «Маневицьке ЛГ» та Сергія Токарського з ДП «Турійське ЛГ», а найбільше 77 очок набрав вже згадуваний шачанин Анатолій Дударчук), розкряжування комбінованим різом  – 193, точне розпилювання – 215. Разом 1200 очок. Найбільше. Він і став абсолютним переможцем. Простий і скромний трудівник. Друге місце журі присудило звалювальнику ДП «Ратнівське ЛМГ» Ігорю Ковальчуку, а третє місце виборов лісоруб ДП «Ківерцівське ЛГ» Ігор Шевчик. Останній зізнався, що став лісорубом завдяки дружині  Марії, котра працює майстром лісу. Разом навчалися у Шацькому лісовому коледжі ім. В. Сулька (вона на стаціонарі, він заочно), а коли Марійка закінчила ще й Національний лісотехнічний університет України і вони побралися, став допомагати їй у лісі і тепер не збирається міняти «лісовий адреналін» ні на яку іншу роботу. Переможці окрім дипломів ВОУЛМГ, Товариства лісівників України та обласної організації профспілки працівників лісового господарства отримали і грошові винагороди: 5000 грн – за І місце, 3000 – за ІІ і 2000 – за ІІІ. А від спонсорів змагань – Ковельського представництва компанії «Husqvarna» – пили Husqvarna та лісорубне знаряддя. У номінаціях три перші місця журі присудило також представникам таких лісогосподарств: «валка дерев» – ДП «Гороцьке ЛГ», ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «Турійське ЛГ», «заміна ланцюга та підготовка пили до роботи» – ДП «Шацьке УДЛГ», ІІ м. розділили ДП «Турійське ЛГ і ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Городоцьке ЛГ», «спилювання гілок та сучків» – ДП «Ковельське ЛГ» та ДП «Ратнівське ЛГ» (І м.), ДП «Старовижівське ЛГ» і ДП «Городоцьке ЛГ», «розкряжування комбінованим різом» – ДП «Цуманське ЛГ», ДП «Ковельське ЛГ» і ДП «Колківське ЛГ», «точне розпилювання» – ДП «Камінь-Каширське ЛГ» та ДП Колківське ЛГ» розділили І м., ДП «Поліське ЛГ» і ДП «Любешівагроліс».

Цього дня символічно змагалися і бензопили. Перемогу вибороли Stihli, але колись прийде свято й до виробників Husqvarnу. Можливо, саме із пилкою-трофеєм Віталій Крисик на Всеукраїнському конкурсі-змаганні звалювальників лісу, що вже традиційно проходитиме на базі ДП «Київське ЛГ», зможе вибороти путівку на світовий чемпіонат лісорубів.

Сергій ЦЮРИЦЬ,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На фото автора: переможці; гарячі моменти змагань.

Телевізійне спостереження за лісами

Новітні технології

Телевізійне спостереження за лісами

Кожного, хто заходить до Маневицького лісництва, привертає увагу черговий, що пильно вглядається в екран монітора.

– Ось кому поталанило з роботою, так це черговому, – думають відвідувачі. – З ранку до вечора дивиться телевізор і за це ще й зарплатню отримує.

– Мабуть, ідуть якісь цікаві новини… – подумав і я, коли вперше сюди потрапив, та на всяк випадок заглянув до екрана: там було небо і ліс.

– Ця камера телевізійного спостереження вже нового покоління, – пояснює лісничий Олександр Швець і представляє чергового: – Олег Кленовий – майстер на всі руки і наш багатопрофільник: взимку кочегарить, а влітку працює пожежним сторожем і доглядає дендропарк. Обрізає живоплоти. Зелені колони на подвір’ї лісництва – це витвір його рук.

Олег Антонович від цих слів ніяковіє, та вже за мить захоплено демонструє, як користуватися кімнатним далекоглядом. Хоча насправді телевізійна камера стоїть на соракадвометровій пожежній вишці і в дощизну та сонцепік, весною і взимку оглядає виднокіл на всі 360о. Ділиться багаторічним досвідом з молодим майстром лісу Олександром Шульгою.

– Раніше як було, – розповідає майстру, – сторож мав залізти на пожежну вежу, прикласти руку до чола або у бінокль обдивитися всі довколишні ліси. Добре, якщо тиха погода, а у вітряницю треба бути великим сміливцем, щоб забратися на таку височінь. Тепер же у будь-яку світлу пору дня можна наглянути за лісом.

Ці телевізійні камери дозволяють виявляти пожежу на початковій стадії. Пішов маленький димок – велика тривога! Можна збільшити видимість, наблизити: «Що там горить?!.» І одразу дзвінок майстру лісу, за яким закріплена небезпечна ділянка, лісничому. Хтось тільки-бо розпалив багаття чи забув його погасити, лісник тут як тут.

– Краще пожежу попередити, аніж чекати, поки розгуляється, – каже головний лісничий ДП «Маневицьке ЛГ» Олександр Чернишен.

Телеоко ж таке зірке, що «ловить» ціни на вказівнику Маневицької заправки.   Може заглянути на п’ятнадцять кілометрів, а в добру ясну погоду і далі. Огляд, як правило, починається з Кузнецовської АЕС. Впевнившись, що там все нормально, спостерігачі квартал за кварталом «прочісують» ліси Вовчецького, Соф’янівського та Оконського лісництв. Березові гаї підсвічують ліс, мов добрі світлянці, діброви та бори його притемнюють. У зеленому морі проступають квадрати кварталів, лінії просік та доріг. Вдалині мріють Кукли, Северинівка, Оконськ, Велика Яблунька, Прилісне й ген-ген аж Городок… Лісівники бачать не тільки ліси, а й хто і що з них везе. Тож система відеоспостереження працює ще й проти крадіїв лісу. Але все ж головне завдання – виявити дим.

– Наш лісгосп чи не найпершим в Україні взявся впроваджувати цей телевинахід, – розповідає інженер охорони і захисту лісу ДП «Маневицьке ЛГ» Іван Пацаманюк. – Вже близько десяти років як лісівники спостерігають за довколишніми лісами при допомозі телевізійних камер. Спершу облаштували одну камеру, тепер маємо три – у Маневицькому, Новочервищанському та Чарторийському лісництвах. Порівнюючи перші системи із сучасними диву даєшся, як швидко рухається технічний прогрес.

У держлісгоспі також стоїть трикамерний монітор, куди надходять зображення з усіх трьох веж. Поруч – детальна карта лісових угідь, на якій три (розділені поділками на 360о) кілечка веж, з яких звисають нитки. Вловивши мій здивований погляд, Іван Іванович роз’яснює:

– При їх допомозі можна дуже швидко і точно визначити координати загоряння. Кожна камера показує напрямок, точка перетину трьох ниток і є точкою небезпеки.

Цей винахід маневицьких лісівників врятував не один гектар лісових угідь. Буває, що й сусідам підказують.

– Зараз у лісових господарствах, підпорядкованих Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, діє тридцять дві телевізійні камери, – каже головний лісничий ВОУЛМГ Сергій Шеремета. – І хоч їх вартість не з дешевих (від 35 до 50 тис. грн.), вони повністю себе виправдовують. Нашим шляхом, а ми були одними з перших, хто став їх впроваджувати, йдуть всі українські лісівники.

Звісно, теперішні трикамерні монітори не порівняти з найпершими: зросла якість зображення, дальність бачення і глибина різкості. Розвиваються і вежові телекамери – щораз потужніші і надійніші в експлуатації. Колись і нитковий винахід маневицьких лісівників знайде комп’ютерне підтвердження. Залежно від ситуації, на моніторі з’являтимуться не тільки точні координати, а й повна характеристика деревостанів, рослинного покрову, мінералізованих смуг, а ще поправки на вітер чи дощ, рекомендації, яку техніку і в якій кількості залучати до гасіння пожежі чи попередження самовільних рубок, кого і звідки кликати на поміч, кого із сусідів застерегти про небезпеку. У майбутньому й самі камери спостереження за лісовими масивами зазнають кардинальних змін – з’явиться нічне бачення й, можливо, акустичне «прослуховування», а ще їх наділять властивістю чути, можливо, навіть автоматично запам’ятовувати, хто і на чому потрапляє у ліси. Вже зараз діють супутникові програми, які у режимі онлайн відстежують події на землі, ведуть спостереження за лісами. Щоправда, вони – не з дешевих, Державне агентство лісових ресурсів України цим космічним дивоглядом майже не користується. Втім, рано чи пізно має з’явитися комплексна система охорони лісів – «дерев’яного банку держави», одного з найбільших народних багатств.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото автора:  Олег Кленовий демонструє дію телевізійного далекогляда майстрові лісу Олександру Шульзі; Іван Пацаманюк біля «маневицького винаходу»; карта лісових угідь.

Мільйонні прибутки

Діяльність державних органів,   що контролюють заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів, координує обласна постійно діюча комісія. Цими днями під головуванням заступника голови облдержадміністрації Миколи Собуцького відбулося її чергове засідання. До участі окрім постійних її членів запросили також голів районних державних адміністрацій, рад та податкових інспекцій. Серед запрошених були і суб’єкти підприємницької діяльності – керівники підприємств-заготівельників та експортери другорядних лісових матеріалів.

Цього разу йшлося про дотримання порядку заготівель, експорту другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань. З доповіддю виступив начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик. Він наголосив, зокрема, що саме на лісогосподарські підприємства, як на постійних лісокористувачів, покладено відповідальність за лісові квитки. Вони видавалися на підставі рішення районних комісій через дозвільний центр. На даний час суб’єктам підприємницької діяльності для  заготівлі ягід чорниці видано дозволів (лісових квитків) на 944 тонни (ліміт 4873 тонни, використання 19%), сума збору склала 70,573 тис. грн, для заготівлі лисичок – на 122,8 тонни (ліміт 979 тонн, використання 18%), сума збору складає 98,338 тис. грн.

 Чимало корисної і цікавої інформації прозвучало з вуст заступника начальника головного управління Міндоходів у Волинській області Мирослави Конечної. Зокрема проінформувала, що станом на 18.07. 2014 р. від заготівлі лісових ресурсів до місцевого бюджетів надійшло близько 2,3 млн. грн і це на 0,5 млн. грн більше відповідного показника 2013 р.

– Маємо зниження надходжень у Камінь-Каширському, Турійському та Ратнівському районах, – зазначила Мирослава Антонівна. – А найбільше податків сплачено у Маневицькому, Любешівському та Ковельському.

– Цього року через кордон перевезено різної лісопродукції на загальну суму 279740224 гривень, – константував заступник першого заступника Ягодинської митниці Віктора Мелюк. – Було здійснено 6018 митних оформлень, зареєстровано 200 суб’єктів господарської діяльності.

Перед присутніми також виступив начальник державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук.

Оксана Пудловська,

провідний спеціаліст відділу охорони та захисту лісу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Як з-під ніг підняти мільйон

Волинські лісівники, податківці та митники напрацювали цінний досвід поповнення бюджетів за рахунок раціонального використання природних рослинних ресурсів

Ще наприкінці 1990-х колишній очільник волинських екологів Ростислав Мігас звернув увагу на те, що в регіоні з’являються нові види бізнесу — заготівля виноградних слимаків, що як сировина для ласощів ішли в Європу; очерету, який використовували там для будівництва екологічно чистих та естетично привабливих покрівель; ягід та грибів.

Підприємливі бізнесмени, що промишляли тоді в області, буквально за копійки скуповували в місцевого населення ці ресурси і вже за тисячі доларів продавали їх на Захід. Операції ці проводили так, що область від них майже нічого не мала. Саме на цю обставину тоді й звернув увагу досвідчений керівник.


Для багатьох поліських дітей збирання ягід та грибів — не розвага, а спосіб заробити на зошити, шкільну форму та взуття.

Владою обласної ради

Керівництво обласної виконавчої та представницької влади погодилося з пропозицією Ростислава Мігаса відкрити ще одне джерело для поповнення скарбниці. І рішенням обласної ради, що грунтувалося на тодішньому екологічному законодавстві, встановили механізм стягування невеликих платежів за заготівлю дикорослих ягід, грибів, лікарської сировини тощо. Усього, що Закон України «Про рослинний світ» визначив як ресурси місцевого значення. А в цю групу, нагадаю, законодавець відніс дикорослі та інші несільгосппризначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не зараховані до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення.

Попри поширення національного виду спорту, яким тоді фактично була втеча від податків, уже перший сезон показав: ідея правильна! «У 2007-му волинські лісівники уклали договір з Інститутом ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України щодо вивчення запасів рослинних ресурсів місцевого значення і визначення лімітів їх заготівлі. Це було зроблено, щоб надмірним збиранням врожаю не вичерпати лісових ресурсів. Науковці надали також рекомендації, як краще поставити справу, щоб вона слугувала на користь громади. І водночас щоб цей процес ніколи не переривався», — розповів перший заступник начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Шеремета.

Рішенням Волинська обласна рада затвердила порядок отримання дозволу на використання рослинних ресурсів місцевого значення в порядку спеціального природокористування та механізм стягнення податків з підприємців, комерційних структур, які збір ягід чи грибів тимчасово зробили своєю постійною роботою. А обласна державна адміністрація через спеціально створену комісію, у якій представлено усі зацікавлені сторони, зокрема й силовики, взяла на себе координацію майже невидимим, але масштабним процесом.

Місцеві чорниці для Євросоюзу

У Євросоюз за минулі роки вже вивезено десятки тисяч тонн заготовлених на Волині ягід чорниці, ожини, журавлини, брусниці, лохини, а також білих та інших грибів. Серед іншого — лисички, які на Заході мають чималий попит. Відповідно напрацьовано і механізм стягування платежів за комерційне використання дарів лісу, і поповнення ними бюджетів різних рівнів.

— В області понад сімсот тисяч гектарів лісів. Науковці встановили, що без шкоди для їхнього майбутнього тут можна збирати майже п’ять тисяч тонн ягід чорниці. Торік наші комерсанти заготовили тут 1312 тонн — це менше третини встановленого ліміту, — розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик. — Отож перепромислу і наступної за ним деградації чорничників не боїмося. Тим більше, що весь процес відбувається під нашим постійним контролем. Адже ми не лише видаємо лісові квитки бізнесменами, а й силами державної лісової охорони контролюємо, як вони ведуть цей специфічний бізнес. Допомагають нам у цьому, звісно, і працівники міліції та податківці, а також сільські ради.

Більшість останніх, як відомо, страждають від хронічного безгрошів’я. А тут як частку за збирання з комерційною метою ягід торік, наприклад, отримали 663 тисячі гривень. Це частка збору за використання на їхній території рослинних ресурсів місцевого значення. Всього ж в області його зібрано торік 1,1 мільйона гривень. Шкода лише, що поки що у зв’язку зі складною фінансовою ситуацією в країні лісівники на відновлення лісів не отримують із цієї суми навіть дещиці.

Праця тяжка, але… іншої немає

Збирання чорниць — робота каторжна, адже весь день треба провести зігнутим, та ще й у полчищах комарів. Але йде на неї нині й старий, і малий. Бо торік саме цей промисел у бідному на робочі місця регіоні дав змогу поліщукам, як показують приблизні підрахунки, заробити щонайменше лише офіційних 18 мільйонів гривень. Частиною цієї суми вони поділилися із державою. 2013 року до державної скарбниці збирачі ягід сплатили 1,3, а 2012-го, який був урожайнішим, — 2,4 мільйона гривень податку з доходів фізичних осіб (ПДФО).

— Давній волинський лісовий промисел на ягодах та грибах уже цього року дав у місцеві скарбниці 200 тисяч гривень лише ПДФО, — підсумувала результати спільної роботи лісівників, податківців, митників завідувач інформаційно-комунікаційного сектору ГУ Міндоходів у Волинській області Олена Нікотіна. — Якщо говорити про надходження до бюджетів усіх рівнів за підсумками ягідно-грибного сезону, то у минулі роки, залежно від метеоумов та врожаю, ці суми коливалися в межах 3—7 мільйонів.

А як же тим, хто вирішив поїхати до лісу і назбирати цілющих ягід для себе і сім’ї?

— Їдьте і збирайте на здоров’я — і ягоди, і гриби! — кажуть волинські лісівники. — Адже збір податків стосується лише тих, хто робить у лісі бізнес.

Автор: Валерій МЕЛЬНИК 
ДжерелоУрядовий кур’єр, 18.07.2014

Голова держлісоагентства – на Волині

 Робоча поїздка

Голова держлісоагентства – на Волині

На Волині 21 липня з робочою поїздкою перебував голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков. Він відвідав ДП «Турійське ЛГ», де відбулася зустріч із колективом. На ній Валерій Черняков наголосив на вчасній виплаті зарплат та дотриманні керівництвом підприємства зобов’язань, визначених контрактом з Державним агентством лісових ресурсів України.  Підприємство було проінспектовано з питань  лісовідновлення, охорони та захисту лісу, бухгалтерського обліку та реалізації лісопродукції. Валерій Вікторович особливу увагу приділив питанням електронного обліку і лісової сертифікації, охорони та захисту лісу, зокрема, проведення профілактичних заходів щодо збереження лісів від пожеж. 

Голова держлісоагентства побував безпосередньо і в лісових масивах Вербичанського лісництва, де зустрічався з працівниками лісової охорони.

 Під час перебування у ДП «Турійське ЛГ» особлива увага зверталася на санітарний стан лісових насаджень, доцільність призначення в них санітарно-оздоровчих заходів, у тому числі і в лісових масивах, що віднесені до  природно-заповідного фонду. 

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Електронний облік у лісі

 

Нещодавно у штаті лісогосподарських підприємств Волині з’явилася нова посада – інженер електронного обліку деревини. Про роботу, яку виконують ці посадові особи лісгоспів, розмовляємо з провідним інженером електронного обліку деревини державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» Романом Назарчуком.

– Романе Петровичу, скажіть будь ласка, в чому полягає суть електронного обліку деревини, як комп’ютеризація дійшла «до лісу»?

На сьогоднішній день на підприємствах Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, в тому числі і в державному підприємстві «Ківерцівське лісове господарство», запроваджена система електронного обліку деревини. Перші розмови щодо застосування електроніки в системі лісового господарства, а конкретніше безпосередньо в лісі, розпочалися ще в 2000 році на Рівненщині. Цю ініціативу підхопили і Волинські лісівники та за підтримки своїх польських колег впровадили її в лісове життя. Мета електронного обліку деревини – спростити і комп’ютеризувати облік робіт у лісі по заготівлі деревини і її подальшій реалізації за допомогою сучасних комп’ютерних технологій, відкинути виконання дублюючих операцій з паперами та виключити помилки, які виникають внаслідок людського фактору під час переписування даних з одного аркуша паперу в інший і тому подібне.

– Робота з комп’ютером на даний час можливо і не доступна всім. Скажіть, а як саме відбувається цей процес?

Електронний облік заготовленої деревини відбувається наступним чином. Працівник лісгоспу, який має при собі кишеньковий персональний комп’ютер, термопринтер для друку документів та спеціальний молоток для кріплення бирок, виїжджає на лісосіку та здійснює приймання продукції від лісозаготівельних бригад. Його робота полягає у внесені всієї характеристики заготовленої деревини (діаметр сортименту, його довжина, сорт, порода) до персонального комп’ютера. При цьому вказується місце заготівлі даної лісопродукції (квартал, виділ і площа лісосіки). На кожний діловий сортимент прикріплюється спеціальна пластикова номерна бирка з даними про цей сортимент. Внесена в комп’ютер інформація надходить у контору лісгоспу та в апарат Державного агентства лісових ресурсів України для подальшої обробки, аналізу та, звісно, контролю.

– Романе Петровичу, а в чому виграють лісівники із введенням даної системи, чи простіше стало працювати в лісі?

Процес електронного обліку деревини цілковито ґрунтується на електронному документообігу. Його основу складає програмне забезпечення, яке дозволяє контролювати етапи руху деревини від заготівлі конкретного сортимента до його реалізації, де вся облікова інформація передається в електронному вигляді. Важливим результатом роботи системи є значне скорочення паперового документообігу та різних видів звітності між виробничими підрозділами підприємства, а також зменшення тіньового обігу незаконно добутої деревини. Наприклад, при реалізації деревини відповідальний працівник вносить у кишеньковий персональний комп’ютер номер бирки, в якій в електронному вигляді знаходиться вся інформація про даний сортимент, вказує діючі ціни та дані покупця. На термопринтері роздруковується документ для проїзду та обліку лісопродукції. Автоматично дана інформація поступає в контору лісгоспу на центральний комп’ютер та в Державне агентство лісових ресурсів України. Отже, дана система електронного обліку деревини дає можливість переглянути повністю ланцюг руху заготовленої деревини від місця її заготівлі до кінцевого споживача. Таким чином за допомогою реєстру походження деревини по нумерації бирки, якою маркується деревина, можна встановити легальність її заготівлі, а саме: місце та дату заготівлі, назву підприємця, що здійснював заготівлю, повну характеристику маркованої продукції.

Електронні специфікації приймання-відпуску лісопродукції є відправними документами для подальшої обробки в автоматизованій системі управлінського обліку лісгоспу.

– Дякую за розмову.

Інтерв’ю вів

Петро Романуха.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

ЗБЕРЕЖІМО ЛІСИ

Лісівники ДП «Ківерцівське ЛГ» намагаються всіляко сприяти приємному відпочинку наших громадян у лісі. Вздовж автомобільних доріг, у різних мальовничих куточках обладнано вісім стаціонарних та двадцять вісім так званих малих рекреаційних пунктів, розміщених всередині лісових масивів. Це спеціально пристосовані місця для відпочинку з бесідками, столами, лавками, місцями для вогнища та контейнерами для збору сміття. Щороку на рекреаційних пунктах проводиться косметичний ремонт малих архітектурних форм, замість застарілих бесідок будуються нові. Робота щодо створення нових рекреаційних пунктів продовжується. І це лише початок, адже наша Волинь багата на мальовничі лісові краєвиди та місцини, які потрібно облаштувати всім необхідним для відпочинку місцевого населення і туристів.

Такі заходи у свою чергу сприяють захисту лісу від пожеж, оберігають його від засмічення. Лісівники звертаються до мешканців  з проханням берегти ліси та не завдавати їм шкоди. Але, незважаючи на неодноразові звернення працівників державної лісової охорони  про недопустимість засмічення лісових масивів побутовими відходами, жителі продовжують вивозити сміття та увесь непотріб у лісові масиви. Крім того, великі купи сміття можна побачити на узбіччі центральних та деяких лісових доріг. Щорічно працівники  Ківерцівського лісгоспу проводять прибирання сміття вздовж вищезгаданих доріг. Лісова охорона перекриває в’їзди до лісу шлагбаумами, проводить перекриття позапланових доріг, щоб не допустити заїзд автомобілів несвідомих громадян, які везуть в насадження різне сміття. Проте люди, замість того, щоб завезти весь непотріб на спеціально відведені сміттєзвалища, привозять його до лісу, або ж висипають при в’їзді до нього.

Засмічення лісів – це лихо та шкода для довкілля. Тому ми закликаємо не залишати там сміття. А ще – з розумінням ставитися до праці лісівників і не пошкоджувати архітектурні форми в облаштованих для відпочинку місцях. Адже на їх будівництво, постійну підтримку чистоти й порядку йдуть чималі кошти. Потрібно пам’ятати, що кожен з нас йде в ліс не останній раз, тож варто поводитися так, аби наступне відвідування було приємним та затишним.

Засмічення лісів є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 73 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і тягне за собою накладення штрафу на громадян в розмірі від 85 до 170 гривень. Накладати штрафи за ці проступки уповноважені посадовці державної лісової охорони та державної екологічної інспекції.

Звичайно, існуючу проблему засмічення лісів та зелених зон не можна вирішити тільки правовим шляхом. Для її подолання потрібна постійна, спільна та цілеспрямована робота лісівників та суспільства, інакше масштаби цього явища невпинно зростатимуть.

Наразі з настанням сухої вітряної погоди підвищилася пожежна небезпека в лісах. Зазвичай вогнем охоплюються великі площі, на яких він дуже швидко розповсюджуються. При сильному вітрові фронт вогню рухається зі швидкістю до 25-30 кілометрів на годину. Тому директором лісгоспу прийнято розпорядження, яким зобов’язано керівників структурних підрозділів прийняти додаткові профілактичні заходи щодо попередження виникнення лісових пожеж, налагодження тіснішої співпраці з органами місцевого самоврядування, дільничними інспекторами міліції, проведення агітаційно-роз’яснювальної роботи серед населення про необхідність додержання вимог пожежної безпеки в лісах.

Петро Романуха,

інженер охорони і захисту лісу ДП «Ківерцівське ЛГ»

Любешівські пріоритети

Ось і пройдено піврічний рубіж. Увесь цей час ДП «Любешівське ЛМГ» працювало над виконанням завдань відповідно до виробничо-фінансового плану та програми «Ліси України». Наші працівники забезпечили виконання робіт із лісовідновлення, охорони та захисту лісів, раціонального використання лісових ресурсів.Весною висіяли в лісовому розсаднику насіння сосни звичайної, ялини європейської, дуба звичайного, яблуні лісової, груші звичайної, клена гостролистого на площі 0,7 га.  На площі 51 га (при плані  40 га) посадили лісові культури. За результатами технічного приймання 31га (61%) оцінено 1 класом якості, 11 га (39%) –2 класом якості.Особливу увагу підприємство приділяє природному поновленню сосни  звичайної  в  умовах В2-В3, провівши сприяння на площі 63,6 га. Ще на 4,9 га створено плантації  новорічних ялинок.  Проведено доглядів за лісовими культурами на 256 га.

Для забезпечення вирощування високотоварних, продуктивних лісових насаджень, дотримання  належного санітарного стану були проведені рубки формування та оздоровлення лісів на площі 306 га, з нихрубки догляду за молодняками  – на площі 175 га. Також підприємством виконано  комплекс намічених заходів по покращенню  охорони лісів від пожеж, передбачених «Правилами пожежної безпеки в лісах України».   У нас функціонує вже дві  системи відеонагляду   – у Залізницькому та Білоозерському лісництвах. Створено 171 км нових мінералізованих смуг, догляди за існуючими проведено в обсязі 207 км. Працівниками державної лісової охорони виявлено 25 лісопорушень, у тому числі 25 за самовільні рубки, що складає 100 %. 

За звітний період держлісгоспом заготовлено 20,8 тис. куб. м деревини, з яких 15,0  тис. куб. м – від рубок головного користування та 5,8 тис. куб. м – від рубок формування та оздоровлення лісів. При цьому особливу увагу звертаємо на  якісну  складову, підвищення ефективності  використання державного лісового ресурсу. Так, із заготовленого обсягу деревини від всіх видів рубок було 4,4 тис. куб. м ( 21%) фанерної сировини рядової та 19,1 тис. куб. м ( 43,7% ) пиловників.

У цех переробки поставлено і перероблено 6,0 тис. куб. м деревини і  випущено 2,3 тис. куб. м пилопродукції. Ціна знеособленого куб. м переробленої деревини становить 537 грн.

За півроку реалізовано 14,7 тис. куб. м деревини, в т. ч. на внутрішній ринок – 13,5 тис. куб. м, зокрема підприємствам Мінпромполітики – 6,8 тис. куб. м, по загальних аукціонах – 4,7  тис. куб. м. Першочерговим завданням при реалізації лісопродукції залишається забезпечення споживачів внутрішнього ринку. Вартість реалізованого та переробленого знеособленого кубометра деревини за звітний період зросла на 77 грн у порівнянні з минулим роком і складає 425 грн.

Для удосконалення  та підвищення  ефективності  роботи на підприємстві  впроваджено  електронний облік  деревини. Це спрощує роботу працівників  і дає можливість повного контролю  за рухом  лісопродукції.

За 1 півріччя 2014 року підприємством реалізовано продукції на суму 8789,0 тис. грн. На ведення лісового господарства  спрямовано 2386,9 тис. грн.,  з них 2331,8 тис. грн  (97,7 відсотків від  загальної суми)  – власні кошти підприємства. 102,4 тис. грн направлено на ремонт і утримання наявної лісодорожньої мережі. 629,3 тис. грн внесено до зведеного бюджету, з них 237,5 тис. грн  – плата  за використання лісових ресурсів, також сплачено 854,1 тис. грн єдиного соціального внеску.

Зараз у державному лісомисливському господарстві трудиться  97  штатних працівників. Їх середньомісячна зарплата складає 2994 грн. Добробут працівників безпосередньо залежить від успіхів лісомисливського господарства, пріоритетом якого залишається вирощування та догляд лісу.

Віталій Котеленець,

директор ДП» Любешівське  ЛМГ»

Лісове серце Волині

Лісівник працює для майбутніх поколінь. Це одна з найгуманніших і найблагородніших професій у світі. Дбати про насінинку, плекати саджанці, берегти деревостани, вирощені батьками і дідами, – обов’язок кожного, але тільки лісівники займаються цим професійно. А де ж набути цього фаху? Окрім вишів в Україні існує ціла мережа навчальних закладів, де готують лісівників. Одним із найуспішніших і найавторитетніших вважається Шацький лісовий коледж імені Валентина Сулька, який справедливо вважають лісівничим серцем Волині. Адже з нього вийшли уславлені лісівники, зокрема й голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик, головний лісничий та начальник відділу лісового господарства цього ж управління Сергій Шеремета і Борис Бабеляс, чимало наукових працівників та управлінців, директорів та майстрів лісу державних лісомисливських господарств України. Колишній лісний технікум, а тепер лісовий коледж знаходиться у самісінькому центрі древнього Шацька (44000, Волинська обл., смт Шацьк, вул. 50 років Перемоги, 20. Тел: 8 (03355) 20460, 8 (03355) 20531. Веб-сайт: www.shlk.org.ua), потопає у зелені мальовничого дендропарку. Має коледж ошатні навчальні корпуси, комфортабельні гуртожитки, простору їдальню, власний стадіон та оранжерею, православну капличку. А ще тут діє картинна галерея, музей фауни та історії коледжу, студентські молодіжні об’єднання, краєзнавчі та мистецькі гуртки, спортивні секції. Як цього року проходитиме вступна кампанія до цього престижного навчального закладу, попросили розповісти директора коледжу Ігоря Жмурка.

– Ігорю Васильовичу, хто може претендувати на вступ до вашого навчального закладу?

Ми хотіли б, аби до нас прийшли ті, хто любить ліс і готові працювати для його блага. Втім,на навчання запрошуємо усіх бажаючих. У 2014–2015 навчальному році за освітньо-кваліфікаційною програмою підготовки молодшого спеціаліста денної та заочної форм навчання у нас проводитиметься навчання за спеціальностями «Лісове господарство» (термін навчання на базі 9 класів – 4 роки, на базі 11 класів – 3 роки), «Лісозаготівля та первинна обробка деревини» (термін навчання набазі 9 класів – 4 роки, на базі 11 класів – 3 роки), «Бухгалтерський облік» (термін навчання на базі 9 класів – 3 роки, на базі 11 класів – 2 роки) запрошуємо усіх бажаючих.

– За якими критеріями проводиться конкурсний відбір?

– Випускники 11 класу для вступу у коледж на денну і заочну форми навчання подають сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти з результатами зовнішнього незалежного оцінювання. А вже приймальна комісія враховуватиме бали у залежності від обраної спеціальності. На бухгалтерський облік братимуться до уваги оцінювання знань з таких предметів як українська мова та література, математика або історія України*, на лісозаготівлю та первинну обробку деревини – з української мови та літератури, математики або фізики*, на спеціальність лісове господарство – з української мови та літератури, математики або біології* (* за вибором абітурієнта зараховуються бали з одного із вказаних предметів – авт.).

– Що робити тим, хто закінчив школу кілька років тому, скажімо, служив в армії і з якихось причин не зміг цього року пройти зовнішнє незалежне оцінювання?

– А до нашого коледжу кожен вступник може подавати сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти, виданий у 2008, або у 2009, або у 2010, або у 2011, або у 2012 році, або у 2013році, або у 2014 році. Право ж брати участь у конкурсі за результатами зовнішнього незалежного оцінювання або за результатами вступних випробувань з конкурсних предметів у Шацькому лісовому коледжі ім. В. В. Сулька за їх вибором мають особи, які отримали повну загальну середню освіту у 2007 році і раніше.

– Чи є вступні екзамени для випускників 9-х класів?

– Так. Випускники 9 класу при вступі до коледжу здають вступні випробування з української мови (диктант) та математики (тести).

– Чи розпочався вже прийом документів і як довго він триватиме?

– Прийом документів на денну форму навчання на базі 9 та 11 кл. розпочався ще 11 липня й триватиме рівно до 17.00 год. 24 липня. Це для осіб, які мають складати вступні випробування, що проводить коледж. Для тих, хто не складатиме вступних випробувань, він продовжений до 12.00 год. 1 серпня. А ось на заочну форму навчання на базі 11 кл. він розпочнеться тільки 23 липня й триватиме до 17.00 год. 11 серпня, а для заочників-вступників, які не складають випробувань, буде продовжений аж до 17.00 год. 22 серпня.

– Коли і де проходитимуть вступні іспити?

– Для вступників денної форми – з 25 липня по 1 серпня, для вступників заочної форми – з 12 по 22 серпня. Відбуватимуться вступні іспити у головному корпусі нашого коледжу. Для цього створено приймальну комісію, куди увійшли досвідчені викладачі.

– Ігорю Васильовичу, і про найбільш хвилюючий момент! Коли абітурієнт може дізнатися, що він вже став студентом коледжу і час пакувати валізи до містечка його мрії?

– Рейтинговий список вступників для студентів денної форми навчання буде оприлюднюватися о 12.00 год. не пізніше 2, 5, 8 серпня 2014 року, заочної форми – о 12.00 год. 23 серпня. Різні й терміни зарахування вступників за державним замовленням. Для стаціонарної форми навчання вони будуть оголошені не пізніше 15.00 год. 11 серпня 2014 року, для заочної форми – не пізніше 15.00 год. 27 серпня 2014 року. А ось ті, хто прийде до нас навчатися за кошти фізичних та юридичних осіб, дізнаються про це після зарахування на місця державного замовлення. Для денної форми це буде не пізніше 18 серпня, для заочної – не пізніше 1 вересня 2014 року. Тож часу, аби зібрати все необхідне, ще й друзям розповісти про щасливий білет до містечка своєї мрії, у кожного буде вдосталь.

– Які документи потрібно подати вступнику і в який спосіб це найкраще зробити?

– Вступники можуть особисто подати заяву про вступ до коледжу або надіслати електронну заяву. У ній потрібно вказати напрям підготовки, спеціальність та форму навчання. Окрім цього слід додатидокумент державного зразка про повну або базову загальну середню освіту і додаток до нього (оригінал або завірені ксерокопії), сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти (оригінал або завірену копію), медичну довідку за формою 086-У (оригінал або її завірену копію), 6 фотокарток розміром 3×4 см, копію довідки ДПА про присвоєння ідентифікаційного номера, копію паспорта (свідоцтва про народження для осіб, які за віком не мають паспорта), військовий квиток (посвідчення про приписку до призовної дільниці).

– Чи можна у вас окрім основних спеціальностей здобути ще якусь допоміжну і яку саме?

– Справді, вже котрий рік наші вихованці на власний вибір здобувають ще й робітничі професії.Хлопці зокрема отримують кваліфікацію лісоруба ІV розряду, дівчата – робітника зеленого господарства ІІІ розряду. Також незалежно від статі кожен студент за бажанням може освоїти рідкісний фах таксидерміста або ж модну і вкрай необхідну у сучасному світі професію оператора комп’ютерного набору. Додам, що всі цьогорічні випускники запрошені на роботу до державних лісомисливських підприємств Волині, найздібніші продовжать навчання у лісотехнічних університетах.

Інтерв’ю вів Сергій Цюриць.

На фото автора: директор Шацького лісового коледжу ім. В. В. Сулька Ігор Жмурко з головою Державного агентства лісових ресурсів України Валерієм Черняковим, який свій шлях до лісової галузі розпочинав із навчання у Шацькому лісотехнікумі.