Олександр Кватирко: «Питання безпеки людей завжди буде головним»
Особливості опалювального сезону 2022/2023. Готуємося вже! 
Тезово – про результати фінансово-господарської діяльності держлісгоспів Волині
125 придорожніх рекреаційних пунктів на Волині чекають на вас

Слово просить лісівник В’ячеслав Кузьмич: «Некомпетентність людей дестабілізує роботу підприємства»

Перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, відзначаючи хороші показники діяльності державних лісових та лісомисливських господарств Волині впродовж минулого року, зауважив, що люди сьогодні у недостатній мірі поінформовані про роботу лісівників. «У такому разі, — наголосив Олександр Веніамінович, – легко бачити скалку в чужому оці, не помічаючи колоди в своєму.»  А тому в окремих населених пунктах району виникають резонансні “лісомайдани”. Працівників державних лісогосподарств обурив зокрема й «Лісомайдан по-видертськи!» Безпідставно було піддано сумніву не тільки авторитет місцевих лісівників, а й престиж Державних органів лісового господарства України в цілому. Так чи інакше, але після цього комусь вигідного «великого збурення» стрімко збільшилася кількість випадків самовільних рубок у лісових масивах. Через тиск селян майстрам лісу не вдавалося потрапити до лісозаготівельних ділянок, внаслідок чого збився графік виконання державної виробничої програми, місцеве населення не змогло вчасно отримати виписану лісодеревину для власних потреб. А в адресу лісівників ще й досі летять без правомірного підтвердження обвинувачення в злодійстві та інших протизаконних діяннях. Таким чином діяльність найпотужнішого підприємства району було дестабілізовано. Ці збої в роботі найбільшого платника податків негативно вплинули і на здійснення в районі різних виплат: заробітної плати, пенсій, соціальних допомог тощо, а також, зважаючи на стан, в якому нині перебуває країна, завдало шкоди й державі! Тож, аби відновити стабільну роботу держлісгоспу та відстояти честь мундира, директор ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» В’ячеслав Кузьмич відповідає на запитання, які найбільш гостро турбують людей.

В’ячеславе Петровичу, чому водій вивозив лісодеревину з лісового масиву в селі Видерта без відповідних документів?
– Як я вже пояснював на громадських зборах у селі, і зараз пояснюю, що документи на лісодеревину були виписані, але вчасно не доставлені. У лісгоспі ведеться електронний облік деревини і всі товаро-транспортні накладні для реалізації лісопродукції виписуються на мобільному комп’ютері (КПК). У кожному лісництві в наявності є лише по одному такому КПК. Оскільки навантажування деревини відбувається в різних обходах, тому існують проблеми з доставкою документів. По даному факту було проведено службове розслідування.
Цього дня виробничо-комерційне приватне підприємство «Агропромтехцентр» (ВКПП «Агропромтехцентр»), засновником якого є П. Семенюк, згідно із угодою купівлі-продажу необробленої деревини №667/667/л/2014/9 від 02.12.2014 року отримувало в нас круглий ліс. Документ зареєстрований на обласній торговій біржі «Універсальна Полісся» і підписаний головою біржового комітету В. Макарчуком. За результатами проведення аукціону з продажу ресурсів необробленої деревини, який відбувся 2 грудня 2014 року, ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» (Продавець) зобов’язане передати у власність деревину, а ВКПП «Агропромтехцентр» (Покупець) зобов’язується прийняти товар.
Що стосується «квитанції», згаданої в публікації, тобто товаро-транспортної накладної, із вказаною ціною по 50 грн за один метр кубічний, то це зазначена пільгова ціна дров паливних для наших працівників, пенсіонерів.
«Чому на ділянці лежить покрижована продукція різного сортименту»?
– Підприємства лісової галузі крижують ліс по розмірах згідно із прикладеною до угоди специфікацією Покупця і ці роботи входять в оплату за продукцію. Твердження, що ми, начебто “ріжемо там, де кращий ліс, майже не зважаючи на дозвільний центр обласного управління лісового та мисливського господарства…”, превалюють емоції їх авторів, оскільки насправді Волинське обласне галузеве управління не має в своїй структурі ніякого дозвільного центру. Останній, як відмічено вище, входить в структуру Луцької міської ради. Ділянка, на якій заготовляється деревина, – це рубка головного користування нашого підприємства на 2015 рік, затверджена тим же дозвільним центром Луцької міської ради, який, власне, і дає юридичне право проводити на ній певні роботи по заготівлі лісу. Цих нормативів дотримуємося і ми.
Щодо доріг у селах, які ми, начебто, розбиваємо лісовозною технікою, поясню наступне. Якщо рубка лісу проводиться на ділянці головного користування, то попневну плату (податок) держлісгосп сплачує в державну казну. Якщо ж проводяться санітарні рубки чи рубки догляду, то податки сплачуються в місцевий бюджет, тобто – на рахунок сільської ради і витрачаються на будівництво доріг, покращення екологічного стану місцевості, озеленення села тощо. Можемо конкретно вказати, скільки коштів отримала і отримає до 20 лютого цього року кожна сільська рада. Приміром, в бюджет Великообзирської сільради за минулий рік ми сплатили 35674 грн, до 20 лютого цього року буде сплачено 81960 грн, Верхівської сільради – 44518 грн – у 2014 році і 67298 грн – до 20 лютого 2015-го. По Карасинській сільраді сплата становить 47202 грн, і до 20 лютого ц.р. буде сплачено 67807 грн. За спецвикористання ресурсів на території Видертської сільської ради в минулому році в сільський бюджет ми вже сплатили 21008 грн, а до 20 лютого цього року ще сплатимо 4271 грн. От нехай люди і поцікавляться у сільських голів про те, на які корисні для села цілі освоюються ці кошти.
Ремонтувати чи прокладати нові дороги своїми силами ми можемо лише у довірених нам лісових масивах.
«Чому місцевий ліс вирізується великими площами?»
– Приріст лісодеревини по лісгоспу за рік складає 195 тисяч метрів кубічних. Ми ж вирубуємо стиглого лісу 65,8 тисяч метрів кубічних. Це свідчить про невиснажливе лісокористування, бо становить лише 34 відсотки від річного приросту лісодеревини.
Так, трапляються правопорушення, за які необхідно відповісти перед Законом. Але ніхто немає права на підставі поодиноких випадків негативно висловлюватися про майстрів лісу нашого лісгоспу, лісгоспу сусіднього району чи області. Правоохоронні органи оперативно та без особливих потуг розберуться в ситуаціях, коли перешкоджають роботі державних лісогосподарств, надавши їм глибшої оцінки.
Подібні конфлікти в селах району розгоряються через недостатню поінформованість людей про роботу лісівників, діяльність лісового підприємства, яке виконує в житті району надзвичайно важливу роль. За минулий рік ми прийняли на роботу 34 працівники, створили шість лісозаготівельних бригад, закупили нову лінію для переробки лісодеревини вартістю 900 тисяч гривень! За минулий рік нами сплачено податків в сумі 7 мільйонів 311 тисяч гривень, 2 млн 730 тис. грн, з яких сплачено до Пенсійного фонду, 2 млн 811 тис. грн – до державного та 1 млн 770 тис. грн – до місцевого бюджету. Окрім того, зросла середня заробітна плата працюючим на підприємстві до 3009 грн. А в цьому році заплановано її ріст ще на 10 відсотків. Виплачуються премії, надбавки за вислугу років тощо.
Своєчасно і беззаперечно ми реагуємо на усі суспільні виклики часу. Наше лісове підприємство першим у лісовій галузі області перерахувало на рахунок Збройних Сил України, зокрема для Північного прикордонного загону, одноденну зарплату усіх наших працівників у сумі 19 тисяч гривень. Бригаді, яка дислокується у Володимирі-Волинському, було виділено і завезено 20 метрів кубічних дошок обрізних, виділялось дизпаливо для доставки мобілізованих бійців на призовні пункти, а також армії ми передали УАЗ «Сімбір» та вантажний автомобіль МАЗ. Трохи згодом бійцям на Схід було відправлено три гуманітарні вантажі з продуктами харчування, а нашому працівнику Валентину Мальчуку, який був мобілізований в зону АТО, за рахунок підприємства було придбане повне військове спорядження. Крім цього, 70-ти сім’ям учасників АТО, які мешкають в зоні нашого лісового підприємства, було надано допомогу дровами паливними. Допомога заради миру в країні силами нашого колективу продовжується. А відтак дії, що призводять до збоїв у роботі нашого підприємства, ми розцінюємо як штучний саботаж. Подібні «лісомайдани», що мало місце ц с. Видерта, боляче б’ють не тільки по авторитету нашої галузі, працівників, які добросовісно в ній працюють сьогодні, а також по тих, хто перебуває на заслуженому відпочинку, і людях, які отримують від нас життєво необхідну підтримку та допомогу. Ми з повагою ставимось до громадських формувань, думки місцевого населення та ЗМІ, погоджуємося, що робота працівників лісової галузі має бути прозорою, відкритою для громадськості і готові надати всі відповіді.
А ще я глибоко переконаний у тому, що не можна поливати брудом лісову і будь-яку іншу галузь у той час, коли важливо зміцнювати єдність у містах, селах країни заради спільного – довгоочікуваного, переможного миру, заради зміцнення економічного становища нашої держави.
Розмову вела
Світлана Місьонг,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

(Матеріал готувався для районної газети)

 

Запорізький “зубр” ходив стежками волинських зубрів

IMG_9724На запрошення дирекції ДП «МГ «Звірівське» Волинь відвідав запорізький вчений Володимир Вовченко. Він вже бував на Волині, в середині 90-х упорядковував мисливські господарства області, а з 2004 по 2008 рр. займався моніторингом усіх 8 українських субпопуляців зубра.

– То ж чи вдалося Вам на власні очі побачити волинських зубрів? – поцікавився.

– Так, аж двох особин… – мовив гість.

– Це тих двох «холостяків», що живуть у вольєрі…

– Повірте, їх не так просто було знайти… – зізнався Володимир Юхимович. – Та я обдивився й інші території. Мені сподобався волинський ліс, є непогана кормова база для звіра…

Володимир Вовченко – своєрідний “зубр” науки, відомий не тільки своєю викладацькою, а й науковою і практичною роботою у сфері мисливствознавства. Це один із тих рідких професіоналів, що знають, як потрібно розвивати мисливську справу та й червонокнижного звіра берегти. Володимир Юхимович – заступник завідувача кафедри мисливствознавства та іхтіології, старший науковий співробітник навчально-науково-виробничої лабораторії біоресурсів навколишнього природного середовища РННВЦ «Екологія» Запорізького національного університету. У колі його наукових і професійних інтересів – розробка методик розширеного моніторингу об`єктів мисливської фауни та місць їх перебування, також підзаконних актів з механізму відшкодування збитків нанесення дикими тваринами лісовому та сільському господарствам. А ще технологія вдосконалення сучасних засобів відлову диких копитних, аудит біо-господарської діяльності користувачів мисливських угідь різних форм власності.

– Чи можна буде покращити становище волинської популяції зубрів? – поцікавився під час зустрічі із науковцем і начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик. – Ми б хотіли отримати від вас практичні рекомендації і допомогу.

– Я залишив потрібні нормативні документи, – мовив на це вчений. – По приїзді, надішлю рекомендації, як діяти… Треба поновити програму збереження зубрів… Можливо, вдасться знайти вікно у викладацькій роботі, щоб приїхати до вас на днів десять…

– Сподіваємось на вашу підтримку…

Запорізький науковець буде допомагати директору ДП «МГ «Звірівське» Яремі Байді поставити на ноги не тільки волинську популяцію зубрів, а й саме мисливське господарство.

Володимир Вовченко також ознайомився з експонатами Інформаційно-екологічного центру ВОУЛМГ, оглянув виставку пленерного живопису, зустрівся з головою Волинської організації УТМР Андрієм Дмитруком. За кавою в ІЕЦ ВОУЛМГ обговорили цілу низку актуальних для мисливства питань.

Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На фото автора: Володимир Вовченко і Василь Мазурик; Володимир Вовченко і Андрій Дмитрук в ІЕЦ ВОУЛМГ; з Яремою Байдою та Юрієм Бесарабчуком.

IMG_9720IMG_9717

У Держлісагентстві пропонують запровадити електронні аукціони з продажу деревини

У Державному агентстві лісових ресурсів України ініціюють запровадження постійно діючих електронних аукціонів з продажу деревини на внутрішньому ринку. Про це йшлося на виробничій нараді у відомстві за участю представників деревообробних підприємств.

Головною метою запропонованих нововведень є запровадження прозорого механізму закупівель, створення умов для справедливої конкуренції на ринку та економічно обґрунтованого ціноутворення.

Керівництво агентства та виробники планують спільно розробити нове Положення про організацію та проведення аукціонів, яке буде направлено на розгляд Уряду. Крім того, сторони домовилися підготувати та узгодити проект договору купівлі-продажу лісоматеріалів, внести зміни до діючого Положення про аукціони в частині запровадження довгострокових договорів для вітчизняних підприємств, що займаються поглибленою переробкою, а також підготувати зміни до Регламенту проведення торгів.

Джерело: http://minagro.gov.ua/node/15904
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Воював в Афганістані півтора року слюсар автопарку Любомльського лісгоспу Валерій Світящук

IMG_0820 (1)«…А війна для людей – то пекельная рана,

Йшли солдати у бій, йшли у гори Афгана.
Та пустеля страшна, лиш життя забирала,
І війна за «ніщо» дуже довго тривала…»
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, річниця виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан.
26 років тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу. Її ще називають чужа війна. Війна на нерідній землі, у незнайомій місцевості зі складною рельєфністю. Та не лише у цьому була важкість воювати, а й у незрозумілій ідеї проведення самої війни, абсурдних наказах.
«Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає.»
Кажуть, що час – найкращі ліки, хоча роки минають, а пам’ять вперто повертає усіх назад, болять рани у спогадах, стогнуть душі у страшних снах. І спогади ці повертаються особливо сьогодні, ятрять серце, коли війна уже на нашій рідній землі, коли так само змушені воювати хлопці, а їх удома моляться-чекають та сивіють батьки, дружини, рідні… Про це і говоримо із працівником державного підприємства «Любомльський лісгосп» Валерієм Світящуком.
Валерій Миколайович, житель села Коцюри, працює слюсарем в автопарку лісгоспу понад 20 років. Його щоденний клопіт – швидке повернення машини – лісовоза чи трактора – до ладу та роботи. Вміло провести ремонт, аби не збити графіка їх виїзду на лісосіки чи посадки, чим належно підтримати темп виробництва і ведення лісогосподарства на підприємстві. Так і проходять робочі будні – у справі із механізмами, запчастинами, виявленням поломки, що є уже звичним і рідним для слюсаря Валерія Світящука. Кілька слів із його роздумів і спогадів: «У мирі та спокої всюди добре, і робота тоді легко йде. А війна є війна. Це слово саме за себе говорить. Півтора року я жив у тих страхіттях. Призвали мене в армію, а далі – відправили в Кабул на учення, потім на точку в Асадабад. Я був водієм, возив солдат, але на війні усі воюють… Всяке переживали і, здається, що людина до усього звикає, так і бійці: до стрілянини, небезпеки, нелегких умов, проте радість повернення не забудеться. Як то чекав того дня, прийшов додому 1983-го. Здається за той час вічність пройшла…»
Як ніколи, сьогодні розумієш тих, кому доводилось воювати, дивитись смерті в очі. І так щиро бажається, щоб ніхто не знав війни, так хочеться миру на рідній землі.
Люба Хвас,
прес-секретар ДП «Любомльське ЛГ»
IMG_0818 Копия IMG_0815 (1)

Порівняймо, Запоріжжя: Оплата праці за січень 2015 року

В цілому в Запорізькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства, з урахуванням лісогосподарських підприємств, середньомісячна зарплата за січень 2015 року склала 2014,8 грн. і зросла порівняно з 2014 роком на 199 грн., або темп росту 1,1%.

Зростання заробітної плати досягли майже всі лісогосподарські підприємства(крім ДП «Кам’янсько – Дніпровське ЛГ» , а саме:

ДП «Бердянське ЛГ»-2672,7 грн. або 1,13 % до відповідного періоду минулого року;

ДП «Василівське ЛГ»- 2544,4 грн. або 1,2 % до відповідного періоду минулого року;

ДП «Запорізьке ЛМГ»- 2492,2 грн. або 1,3 % до відповідного періоду минулого року;

ДП «Мелітопольське ЛМГ»- 1552,5 грн. або 1,0 % до відповідного періоду минулого року;

ДП «Пологівське ЛМГ»-2179,5 грн. або 1,1 % до відповідного періоду минулого року.

Заборгованість із виплати заробітної плати, за наданими звітами, на підприємствах галузі відсутня.

Середньооблікова чисельність штатних працівників станом на 1 лютого 2015 року склала 564 осіб і зменшилася у порівнянні з минулим року на 82 особи.

Найбільше зменшилась чисельність в ДП «Мелітопольське ЛМГ» на 39 особи, ДП «Кам’янсько – Дніпровське ЛГ» на 17 осіб, та ДП «Василівське ЛГ» на 16 осіб.

Джерело: les.zp.ua

 

Про внесення змін до Податкового кодексу України

Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ XVII «Збір за спеціальне використання лісових ресурсів» виключено.

Відповідно до Прикінцевих положень цього Закону внесено зміни до статті 77 Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2006р.), а саме слово «Збір» у назві та частині другій статті 77 замінено словами «Рентна плата».

Джерело: les.zp.ua

ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗАВДАНО ЗБИТКІВ МАЙЖЕ НА 160 МЛН. ГРИВЕНЬ

Внаслідок майже безперервних обстрілів та бомбардувань, що продовжуються на Луганщині, великих втрат зазнало лісове господарство області.

На початок лютого, за результатами оцінки шкоди завданої лісомисливським підприємствам, збитки внаслідок бойових дій склали близько 160 млн. грн.

Значної майнової шкоди зазнало ДП «Станично – Луганське ДЛМГ». На підприємстві повністю зруйнована адміністративна будівля ДЛМГ, пошкоджені адміністративні та господарчі будівлі Станично-Луганського, Піщаного та Щастинського лісництв. Крім того, незаконними збройними формуваннями були викрадені автомобілі, автотракторна техніка та лісокультурний інвентар.
В Слав’яносербському та Трьохізбенському лісництвах ДП «Луганське лісомисливське господарство» знищено цех переробки деревини та водонапірну башту. Пошкоджені бокси і майстерня для зберігання та ремонту автотракторної техніки, а також будівля кордону лісника і ЛЕП. Зруйновано 4 адміністративних та господарських будівель в ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ», крім того на підприємстві знищено 2 автомобілі та пошкоджено 2 системи відео спостереження.

Проте, найбільше лісівники шкодують за втраченим лісом і неможливістю допомогти власноруч створеним насадженням. За даними державної лісової охорони області внаслідок бойових дій вигоріло 8.5 тис га лісів, а збитки від пожеж та незаконно зрубаної деревини склали більше 50 млн. грн.

Та попри все лісівники продовжують «йти з лісом пліч-о-пліч», незважаючи на те, що інколи ця дорога вартує їм власного життя. За час бойових дій підприємства області втратили двох своїх працівників. Ще влітку, на спостережній вежі, загинув пожежний спостерігач ДП «Кремінське ЛМГ», згодом Луганщина втратила в.о. лісничого «Станично-Луганського лісництва», а в кінці січня тяжке поранення отримав майстер лісу «Станично-Луганського лісництва».

Наразі в окремих районах Луганської області тривають бойові дії, а отже продовжує гинути ліс…

Джерело: luglis.gov.ua

Відбувся конструктивний діалог з вітчизняними деревообробниками

12 лютого в Державному агентстві лісових ресурсів України відбулась виробнича нарада із представниками середніх та крупних деревообробних підприємств, під час якої було обговорено ряд питань щодо здійснення прозорого механізму реалізації деревини.

«Взаєморозуміння між лісівниками і деревообробниками наразі є ключовим. Ми не можемо існувати окремо, потрібно разом напрацьовувати спільний механізм аби залишились задоволені і лісгоспи, і переробники: дрібні чи з потужним виробництвом», – розпочав нараду заступник Голови Віталій Атаманчук.

Питання здійснення централізованого механізму продажу деревини на вітчизняному ринку було найгарячішою темою розмови. Так, сторонами розглядались можливі способи реалізації деревини, формування стартової ціни на аукціонах, а також дієвість нормативно-правового регулювання біржових торгів.

В ході довгої дискусії було напрацьовано ряд вагомих пропозицій щодо покращення взаємовигідної співпраці. За доцільне і необхідне сторонами передбачено: підготувати та узгодити проект договору купівлі-продажу лісоматеріалів, внести зміни до діючого Положення про організацію та проведення аукціонів в частині запровадження довгострокових договорів для вітчизняних підприємств, що займаються поглибленою переробкою, а також підготувати зміни до Регламенту проведення аукціонів.

На шляху нововведень – пропонувалось запровадити постійно діючі електронні торги.

«Безсумнівно, що ми підтримуємо ініціативу створення електронного майданчика, з тим, щоб кожен підприємець міг зайти на ресурс, обрати потрібну деревину. Це чудова можливість провадити справедливу конкуренцію в умовах вільного ринку ціноутворення. Зауважую, що найближчим часом будуть запущені пілотні проекти електронних торгів у декількох лісгоспах», – наголосив Віталій Атаманчук.

Пропоновані зміни схвалено всіма учасниками. Пропозиції дістали підтримку і з боку біржі. За словами Президента «Союзу бірж України» Бориса Беренштейна, 90% із запропонованого можна змінити, потрібен лише деякий час для розробки документу спеціалістами.

По завершенню зустрічі сторони зобов’язались розробити нове Положення про організацію та проведення аукціонів спільно з усіма заінтересованими сторонами, яке буде направлено на розгляд Уряду.

Прес-служба Держлісагентства

Лісівники дбатимуть про безпеку

– Лісова галузь – одна з найстабільніших на Волині, – заявив на зустрічі з лісоуправлінцями та директорами державних лісогосподарських підприємств представник СБУ Ігор Остапчук. – У ній працюють найбільш організовані та спостережливі люди. Проте останні події в Україні вимагають ще більшої їх пильності, адже з’явилася небезпека провокацій і терористичних актів і на Заході України, зокрема й на Волині.

Безпековик розповів про тактичну обстановку в області та найближчих регіонах, роз’яснив, як діяти у випадках надзвичайних ситуацій. Особливу увагу звернув на небезпечні предмети та перебування у лісі людей зі зброєю. Мости, електролінії, дороги – відтепер також будуть у центрі уваги всіх державних служб, зокрема й лісівників. Не обійшов стороною і “бурштинову проблему”, запевнивши, що всі “старателі” будуть притягуватися до відповідальності, а завдана шкода лісам і земельним ділянкам – відшкодовуватись, включно до засипання вирв та висаджування дерев. Підвищена увага з боку лісівників відтепер буде і до лісового прикордоння з Білорусією.

Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства