Юрій Болоховець: “Входимо в активну фазу пожежонебезпечного періоду і вже маємо сумну статистику”
Під час війни лісівники висадили 108,2 млн деревних рослин у рамках програми «Зелена країна»
Олександр Кватирко: «Дуже пишаюся нашим колективом»
125 придорожніх рекреаційних пунктів на Волині чекають на вас

Вітальне слово: Лісівник від Бога

миколаммДиректора ДП “Ратнівське ЛМГ” Миколу Мельника називають лісівником від Бога. Любить він ліс, дорожить людьми, з якими працює і живе.  Привітний, доброзичливий, вдумливий, енергійний, ініціативний. Справжній господар, державна людина, патріот. Його поважають ратнівчани, усі лісівники Волині. В день його народження працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, державних лісогосподарських підприємств Волині, обласних організацій профспілки працівників лісового господарства і Товариства лісівників України щиро бажають Миколі Мельнику щасливого і творчо наповненого щедроліття, добросправ, мудрості, успіхів, досягнень, благополуччя. Ваша професійна діяльність і порядність, любов до України викликають повагу і захоплення не тільки лісівничого товариства, а й усіх людей Волинського краю. Довгії і многії Вам літа!

Прес-служба ВОУЛМГ

Різдвяний подарунок: У волинських лісівників збільшиться зарплатня

IMG_8633У Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася перша у новім році колегія. У ній взяв участь і виступив голова облдержадміністрації Володимир Гунчик. Йшлося про політичну ситуацію в державі, війну на сході України, участь у ній волинян, також про стратегію сучасного лісогосподарювання, його ефективність та конкурентоспроможність на внутрідержавному та зовнішньому ринках. Володимир Петрович не обминув увагою світових тенденцій, впливу внутрішньополітичних і економічних факторів на господарку області. А ще доніс до лісівників своє бачення стабілізуючої ролі «зеленої економіки» у загальнообласних процесах. Дуже фахово і скрупульозно, оперуючи конкретним фактажем і цифрами, говорив про необхідність поліпшення макроекономічних показників, консолідації усіх можливих засобів і резервів, щоб втримати європейський вектор розвитку. Голова облдержадміністрації привітав усіх лісівників з Різдвом Христовим, побажав їм миру і здоров’я, успішної роботи на благо держави і народу. На колегії також виступив начальник лісоуправління Василь Мазурик. Він запевнив, що лісівники усвідомлюють свою відповідальну місію і зроблять все можливе і неможливе, щоб держава зміцнювалася, а люди жили у мирі і достатку. Також наголосив, що з січня заробітна платня працівників лісогалузі зросте на 10 відсотків. Чим не різдвяний подарунок працелюбам!
Відтак начальник ВОУЛМГ Василь Мазурик від імені лісоуправління, облорганізацій профспілки працівників лісового господарства та Товариства лісівників України, директорів лісомисливських господарств та у їх присутності привітав із днем народження директора ДП «Ратнівське ЛГ» Миколу Мельника, побажав йому миру, родинного благополуччя, добра, успішного господарювання, також передав через директорів різдвяні вітання їх колективам. Директор ДП СЛАП «Любешівагроліс» Віктор Симонович у свою чергу від імені директорів державних лісогосподарств поздоровив із днем народження Василя Мазурика та побажав йому міцного здоров’я і довголіття.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: Василь Мазурик вітає з днем народження Миколу Мельника; квіти від директорського корпусу імениннику Василю Мазурику вручає Симонович.

IMG_8636 IMG_8635 IMG_8645IMG_8638IMG_8641IMG_8642 IMG_8647 IMG_8648 IMG_8649

Звірівське лісогосподарство: З подарунками – до людських осель і лісових годівниць

IMG_8365[1]19 грудня до працівників ДП «МГ «Звірівське» та їх родин з подарунками приходив святий Миколай. А в ці Новорічно-Різдвяні дні від хати до хати ходять Дід Мороз і Снігоронька.

– Наші працівники живуть у різних селах, що знаходяться довкола звірівських лісів, – розповідає єгер Роман Бокій. – Зокрема у смт Цумань та Олика, селах Котів, Муравище, Рудники, Звірів, Олександрія. У більшості працівників є неповнолітні діти, тож з нетерпінням чекають незвичних гостей, до їх приходу розучують віршики і пісні.

Цього року Дід Мороз і Снігуронька найперше завітали у с. Веснянка до дітей водія мисливського господарства Юрія Корнійчука. Близько чотирьох місяців тому його було призвано до Збройних сил України, зараз він перебуває у зоні АТО. Дід Мороз із Снігуронькою вручили його сім’ї грошову допомогу та подарунки, побажали усім доброго здоров’я, миру, головне ж, аби Юрій – їх тато і чоловік – швидше повертався додому живим і неушкодженим.

Побували Дід Мороз і Снігуронька і в діток-близняток єгеря Геннадія Денисюка. Їм трохи більше року, незвичних гостей малеча зустрічала трохи з боязню, та коли червонощокий білобородий дідусь став діставати з великого мішка подарунки, осміліли, навіть спробували за бороду скубнути. Дід Мороз вручив подаруночка і дружині єгеря. Це за терпіння й недоспані ночі, розуміння й допомогу чоловікові, робота в якого хоч і небезпечна, та дуже потрібна.

Побували і в с. Муравище, завітали й до Романової світлиці. Ми про цю сім’ю вже розповідали. Їх тато, єгер Роман Бокій разом із майстром Мощаницького лісництва та його двома синами нещодавно врятували від загибелі сім’ю лосів. Роман із дружиною виховує двох донечок. Діда Мороза і Снігуроньку особливо хотіла побачити старшенька.

– Я дуже-дуже чекала Дідуся Мороза і Снігуроньку і вони таки приїхали, – аж підстрибнула від радощів трирічна Аня, розгортаючи пакуночок із цукерками. – Що ж він мені приніс?

Роль Діда Мороза виконували почергово директор ДП «МГ «Звірівське» Ярема Байда та єгер Олег Вишенський, а Снігуронькою була Ірина Гаврилюк.

Всього у ДП «МГ «Звірівське» трудиться 15 працівників, із них – 10 єгерями. Подарунки отримали всі діти до чотирнадцяти років, а також і всі дружини працівників. Багато хто із них вірять, що Дід Мороз із Снігуронькою провідували не тільки людей, а й оленів, кіз, лосів, зубрів, диких свиней, білок, зайців, бобрів і навіть пташок, яких у Цуманських лісах водиться чи не найбільше на Волині.

– А й справді, чи були подаруночки звірам і пташкам? – поцікавився у Романа Бокія. – І хто передавав їх звірині?

–У ці Різдвяно- новорічні дні вже випав сніжок і стало морозити, звірам важче добувати самостійно корм, то ж ми, звісно ж, подбали і про делікатеси для диких мешканців лісу, – каже єгер. – Щоправда, лосі й олені більше полюбляють сіно і силос, дикі свині – червоний буряк, а зайці – про це всі знають – моркву…Цьогоріч нам із цими гостинцями дуже допомогли Дернівський КХП, ківерцівські, луцькі та рівненські бізнесмени. Зокрема, 12 тонн силосу привіз мешканець с. Дерно Микола Марчук, ще стільки ж – підприємець із м. Рівне Сергій. Зерновідходи своїм транспортом допоміг доставити у звірогосподарство ще один житель с. Дерно Олег Кушнір. Ось такі гостинчики для звірини і птаства доставляють єгері на Новий рік і Різдво.

Подейкують, що в ці дні трапляється багато див, зокрема, відкривається небо й звірі та птахи можуть подякувати чи пожалітися Богові за людське ставлення до них. Наразі, єгері намагаються полегшити їх звірину долю, оберігають від браконьєрів, підгодовують, розповідають про лісових мешканців усілякі цікаві історії своїм дітям, іноді навіть гостинчики від них передають слухняним. А де звірі беруть гостинці для дітей – велика-превелика таємниця…

Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Патріот держави й українського лісівництва

IMG_0016…Пригадалось, як напередодні Дня лісівника Василь Мазурик в Інформаційно-екологічному центрі ВОУЛМГ відкривав виставку живопису «Волинський ліс очима художника». Був у припіднятому настрої, розглядав картини і дивувався майстерності митців.

– На багатьох полотнах – ліс мов живий! – говорив до директорів і головних лісничих, що також прийшли на цю зустріч із прекрасним. – Вабить око, зачаровує. У нім не лише запорука нашого добробуту, а й натхнення.

Був, як і всі, у парадній лісівничій формі, що дуже личила до цього дійства. Здивувало його тонке розуміння мистецьких полотен, та й самої душі художника. Просив колег про їх підтримку, сприяння творчості: «Вони бережуть душу нашого українства!» Вже потім дізнався, що його дід був відомим народним майстром, виготовляв скрипки, за якими полювали столичні виконавці, і навіть сам віртуозно на них грав. Одна із скрипок і досі нагадує Василю Мазурику про його знаменитого дідуся.

– Той міг днями блукати лісами у пошуках співучого дерева, – мовив якось. – Умів годинами слухати, ніби розумів їх мову. Особливо під час бурі, коли грім і блискавки лякають дерева, а вони, найодважніші, не бояться перечити громам і у вічі блискавицям дивляться сміло. Вибирав найговіркіші й найодважніші для скрипок, довго і завзято сушив їх, майстерно розколював на дошки, бо тільки колоте дерево має правдивий голос, і творив інструмент.

Звісно ж, дід не тільки вмів вислухати дерево і вибрати найхоробріше для скрипки, щоб не боялася говорити до світу. Він навчився бути хоробрим: у бурю блискавну не кожен одважиться підтримати дерево, яке б могутнє воно не було. Чув, що так могли діяти тільки мольфари. Можливо, його дід саме таким поліським мольфаром і був. Але здалося, що цю його хоробрість, вміння вислухати ліс, а ще пошанувати правдивого промовця чи співрозмовника перейняв і його онук – Василь Мазурик. Він таки уміє слухати різних людей, але пошановує тільки правдивців. Неводнораз бачив, як задля вкраїнської справи віднаходить болючу струну із різними співрозмовниками – лісівниками, деревообробниками, підприємцями, політиками, науковцями, громадськими діячами, митцями, журналістами, але на платформі відкритого і чесного порозуміння. Він державник, професіонал і патріот. Очоливши ВОУЛМГ, Василь Мазурик одразу ж сформулював новітній лісівничий концепт: «Український лісівник має бути професіоналом, порядною людиною і патріотом». При цьому пояснив, що побороти корупцію професіоналізму і порядності може не вистачити, тому й потрібен патріотизм. А коли розпочалася неоголошена війна, фактично й галузь перевів до роботи в нових реаліях: лісівники стали допомагати солдатам і добровольцям коштами, амуніцією, технікою, лісоматеріалами, обмундируванням, медикаментами, частина з лісівників пішла у військо і добровольчі батальйони. Опікуються держлісопідприємства і сім’ями та родинами учасників АТО. А ще з головою поринув у цифри, складні економічні розрахунки, життєвий реалізм лісівничих буднів. Став натхненно і завзято просити колег, аби позбувалися полуди брехні, неправдомовності, затаєності, вчилися «глянути правді в очі», аби знати, як розбудовувати українську лісівничу справу. І в цьому знайшов підтримку і розуміння. Як очільник галузі дозволив підлеглим самим визначати пріоритети, заробляти кошти й витрачати їх на потреби лісопідприємств. Так на Волині з’явились лісгоспи-мільйонери і нова добротна техніка – сучасні пелетні лінії, сортиментовози з маніпуляторами, трактори, плуги. Від лісокультурниць, майстрів лісу й до лісничих, директорів – усіх пошановує і заохочує за працелюбність. Але дещо нове з’явилося і в самому бачені лісоведення – пріоритетом лісівників стало вирощування, догляд і охорона лісу. «Збирання і переробка «лісового врожаю» – це лиш засіб заробляти кошти на лісоведення у скрутний для України час. Ще одним його пріоритетом стала Людина праці, її достойна зарплатня та гідне пошанування.

– Український лісівник має відчувати не тільки відповідальність перед майбутніми поколіннями за вирощений ліс, а й захищеність із боку держави його справи і гідності. І, звісно, лісівник майбутнього має бути духовною всебічно розвинутою і освіченою людиною – розуміти людей інших сфер діяльності, розбиратися у мистецтві, музиці, літературі, майструваннях.

Здивувався, коли один із недільних днів Василь Мазурик разом з управлінцями та директорами лісгоспів присвятив знайомству з творчістю геніальної Лесі Українки. Її дух, одвага і українність відтепер мають стати взірцем і для лісівників. Тож усі побували у музеї-садибі родини Косачів у с. Колодяжне, пройшлися залами музею, родинним садом Косачів, ліском, що вже пізніше творили українські письменники. А потім помандрували до озера Нечимне, де Леся Українка написала свою невмирущу фейєрію «Лісова пісня». Символічно, що після екскурсії музеєм «Лісової пісні», яким також опікуються волинські лісівники, всі попрямували до дубів, які свого часу посадили українські письменники, навідалися до озера.

– Ліс – це не просто деревостани, – каже Василь Мазурик, – а країна, де живуть птахи і звірі, мурашки і комахи. І з цим «населенням» лісівники також мають рахуватися. Цей зелений дім – і цілюща аптека, і вічна майстерня Природи, де можна отримати заряд бадьорості і натхнення. Це й дарувальниця творчих помислів і мріянь.

Звісно, сучасне лісівництво потребує більше діловитості, конкретики, рішучості, аніж сентиментальних порухів душі… Здавалося б, емоції тут недоцільні. Хоча, це як з якого боку подивитися. Художники лишають після себе картини, письменники – книги, архітектори – збудовані міста, політики – війни або мир. Лісівники для майбутніх поколінь творять ліси й через років сто-двісті також діждуться на оцінку своєї творчої або ж руйнівної діяльності. І про це вже сьогодні думає Василь Мазурик – вдумливий, патріотичний і креативний керівник-свободівець, творець нового українського лісівництва.

Сергій Цюриць.

На фото автора: Василь Мазурик.

Довідка: Василь Мазурик народився 6 січня 1967 року у с. Поліське Старовижівського району, з дитинства полюбив ліс, після восьмирічки вступив у Шацький лісовий технікум, закінчив лісогосподарський факультет Української сільгоспакадемії. Має досвід роботи на різних ділянках: працював у Київській лісовпорядній експедиції, інженером, головним лісничим Цуманського держлісгоспу, директором ДП “Турійське ЛГ”, головою Турійської райдержадміністрації. Член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», двічі обирався депутатом Турійської районної ради, де працював у постійній комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку, регуляторної діяльності та управління комунальним майном. Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 24 квітня 2014 р. Василя Мазурика призначено начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Фотофільм про Василя Мазурика

IMG_3552 IMG_3612 IMG_3611 IMG_3617 IMG_3623 IMG_3707 IMG_3534 IMG_3513 IMG_1469 IMG_1458 IMG_1440 IMG_1430 IMG_1084 IMG_1083 IMG_0080 IMG_0067 IMG_0055 IMG_0051 SONY DSC IMG_0035 IMG_0028 IMG_0024 SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC колки12 колки11 IMG_8328 IMG_8328 IMG_8323 _DSC0019 IMG_7856 IMG_3715

Вітальне слово: День народження Василя Мазурика

вовчак-5555556 січня – День народження Василя Мазурика, начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, державних лісогосподарських підприємств Волині, обласних організацій профспілки працівників лісового господарства і Товариства лісівників України щиро вітають іменинника і бажають мирного неба над головою, довголіття, міцного здоров’я, добрих справ, людської поваги, щастя, родинного благополуччя. Хай Ваша патріотична праця кріпить Україну, примножує сили народу, служить лісівникам усіх поколінь, приносить Вам заслужену славу, радість і визнання.

Прес-служба ВОУЛМГ

Програма збереження лісу: “Недоторканні дерева!”

SONY DSCПісля Другої світової на Волині взялися заліснювати поліські піски. За кілька десятиліть лісистість області збільшилася удвічі і тепер становить 34 вісотки. Багатьом новоствореним лісам зараз по 50-70 років. Та й ті, що були, доростають до часу стиглості. Зараз надзвичайно важливо їх зберегти. Волинські лісівники, упереджуючи планові види рубок, розробили програму «недоторканих дерев». Наскільки вона буде ефективною і як скоро запрацює, говоримо з начальником відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борисом Бабелясом.
– Борисе Павловичу, розкажіть про цю унікальну програму.
– Ця програма створена для формування, збереження та обліку високопродуктивних, високобонітетних лісових насаджень головних лісоутворюючих порід. Зазвичай, до таких відносяться сосна звичайна, дуб звичайний, кращі дерева супутніх порід. Їх у нас тридцять дві. Апробація розпочалася наприкінці минулого року у лісових масивах Жиричівського лісництва ДП «Ратнівське ЛМГ». У лісових насадженнях лісогосподарських та лісомисливських підприємств Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства вона вступила у силу вже з січня 2015 року.
– Щонайперше, хотілося б дізнатися, хто її автор та розробник, у чому новизна, яких результатів очікуєте, коли буде відчутно економічний ефект?
– Ініціатором виступив відділ лісового господарства за підтримки та розуміння начальника управління Василя Мазурика. А допоміг випадок. Делегація волинських лісівників вивчала деревообробку Німеччини, заодно познайомилася і з досвідом збереження пристигаючих деревостанів. До цього наші лісоводи вже побували у Польші, Швеції і Фінляндії, де також існують подібні програми. Обговоривши плюси і мінуси кожної із них, постановили взяти за основу німецький досвід. Оскільки чогось подібного в Україні ще не було, довелося починати все з чистого аркуша, а потім і втілювати на практиці. Об’їздили усі лісгоспи, провели не лише навчальні тренінги із головними лісничими та інженерно-технічним персоналом, а й зробили поквартальні заміри пристигаючих дерев у найважливіших лісових масивах області. Разом із колегами вибирали дерева, малювали охоронні пояски, проставляли номери. Вони вже пішли в електронну базу лісгоспів. Зізнаюся, створити ідеально зімкнуті стиглі культури мріяли лісівники усіх поколінь. А втілювати їх мрію у життя поталанило нам. Програма вже запрацювала, її ефективність і практичний результат побільшуватимуться з кожним роком. Очікуємо, що конкретні дивіденди підрахують науковці, з якими маємо порозуміння.
– Чим викликано її впровадження?
– В останні десятиріччя тиск на лісову галузь настільки посилився, що стало очевидним, потрібно стимулювати захисні механізми збереження деревостанів. Маю на увазі постійну потребу у деревині. З роками, незважаючи на новітні технології та іноваційні матеріали, попит на неї не тільки не знизився, а й в рази зріс. Держава потерпає від дефіциту коштів, тож намагається сповна використати лісовий ресурс. І хоч у нас нема планової економіки, але плани заготівлі деревини щороку стають жорсткіші. Вони виправдані і цілком підйомні для галузі. Але ж це лісова господарка. Є болотисті ділянки, до якихось можна доїхати тільки, коли мороз добре прихопить землю. До інших не доберешся через весняну повінь чи зимові снігові замети. Тож раніше часто-густо заготівельники добирали оту критичну частку лісоматеріалів за рахунок різних рубок на доступних ділянках. Іноді в розряд «санітарних» дерев потрапляли вже пристиглі… І ніби й густий ліс росте, але коли доходить до рубок головного користування, виявляється, основні дерева вже частково вибрані…
– Науковці підрахували, що з часу висадки 8-10 тисяч саджанців до часу стиглості реально може дожити лиш кожне восьме дерево…
– Це був би ідеальний ліс. Насправді на гектарі іноді залишається 300-400 таких дерев. Причиною цьому – природній відбір, хвороби та всілякі катаклізми, також лісокрадії цуплять найкращі дерева. Тож ми стали думати про захисні механізми. Відтепер, починаючи від віку проріджування і до віку головного користування, номерні дерева будуть під особливим контролем.
– Розкажіть, будь ласка, про методи виконання програми.
– Їх декілька. Щонайперше, визначення в натурі рівномірно по площі (в насадженні) кращих за лісотаксаційними характеристиками дерев головних лісоутворюючих порід. Для цього, як ви розумієте, потрібно побувати у лісі, обглянути кожне дерево на предмет захворювань та пошкоджень, так би мовити, і під землю «зазирнути» й на крону подивитись, відтак заміряти діаметр стовбура і лиш після цього нанести маркування жовтою фарбою. У європейських країнах цього достатньо. Усі знають: цих дерев чіпати не можна. Принаймні, до віку стиглості. У нас цей охоронний знак ще не відомий. Дехто із волинян, побачивши пояски, навіть каже: «О, ці дерева позначили, щоб зрубати!..» Ні ж бо. Ці позначки сигналізують, що дерева під охороною. Їх заборонено рубати. А кожен, хто це зробить, буде суворо покараний. Будь то майстер лісу чи крадій. І відшкодовуватиме у потрійному чи й десятикратному розмірі, як би зрізав деревце без паска. Це стрижень нашої охоронної стратегії стиглолісся. Оскільки для України – це абсолютно нова і несподівана стратегія, то ми не відмовляємось і від нанесення нумерації на стовбури ростучих дерев та формування поділяночної електронної бази обліку вимічених дерев. Такі бази даних будуть створені як по конкретних лісництвах та держлісгоспах, так і по обласному управлінню. Звісно, вводиться сувора заборона на відведення визначених дерев до лісогосподарських рубок до віку головного користування.
– Але ж буває, що дерево може пошкодити вітер чи блискавиця. Як бути у цьому випадку?
– Програмою передбачено списання загиблих у процесі росту вимічених дерев. Адже таке насправді може трапитись через пожежі, вітровали, буреломи, сніголами, навіть шкідників та хвороби. Та для цього обов’язково потрібно буде скласти відповідний акт за участю головного лісничого підприємства та внести зміни до електронної бази, що не залишиться без уваги.
– Деревостани якого віку потрапляють під охорону?
– Натурні роботи з обліку та маркування розпочинаються у лісових насадженнях у віці 20-70 років для сосни, 30-90 – для дуба. Ці масиви із кращими лісотаксаційними показниками (відповідною повнотою і віком) вже запроектовані матеріалами лісовпорядкування до проведення прохідної рубки. Європейський досвід показує, що дерева з найкращими показниками взаємопов’язані між собою, творять особливий мікроклімат. Адже їх крони відповідають за фотосинтез, а відтак і накопичення енергії космосу та її подальшу трансформацію у природнє середовище, виробляють кисень та займаються утилізацією вуглекислого газу, очищають повітря від пилу, зрівноважують температурні показники спеки і холоду. Це «команда найкращих», яка працює на результат. Від цього, власне, й самі почуваються комфортніше, щораз поліпшуючи свої якісні і об’ємні показники. А ще ж творять особливу лісову ауру, що позначається на життєдіяльності всіх мешканців лісу, активізує життєдіяльність птаства, звірів, комашні, мурашок, плазунів, зрештою, позитивно впливає на мікросвіт, що займається формуванням якісних чорноземів. У таких лісах і чорниці краще родять, і гриби добірніші ростуть, і мурашиних колоній більше. А це показник живучості лісу. Цей індекс розвитку буде щораз вищим, відповідно й цінові показники ростимуть.
– Чи не хочете ви сказати, що наступним вашим кроком буде створення програми більш продуманого та якісного використання цього лісоресурсу…
– Можливо. Адже є ж приказка про доброго господаря, який у погані руки не віддасть і кота. Так і добрий лісівник шукатиме для доброго лісу покупця, який зможе збудувати із нього добротний дім або ж меблі, чи іншу якусь необхідну і добротну річ. Таке стиглолісся на пелети буде шкода віддавати. Тут має змінитися й сама концепція продажу, можливо, й менеджмент «підрости» разом із лісівниками та лісом до відповідного розуміння. Думаю, це все буде еволюціонувати паралельно.
– Тим паче, що подібні паралелі маємо в українській історії. Наші далекі попередники лісівників волхви сироростучі дерева дозволяли рубати хіба що у певну пору року і тільки за великої потреби.
– Якщо волинським лісівникам поталанить виростити найкращі ліси, то, переконаний, для них з’явиться «найперспективніша робота» і застосування. Принаймні, відтепер найкращі дерева перебуватимуть під охороною до проведення особливих лісогосподарських заходів. Про це вже подбали спеціалісти обласного управління в усіх лісогосподарських підприємствах, де провели тренінги з метою навчання членів комісій підприємств по якісному виконанню запроектованих робіт.
– Ви створили програму, а який механізм її здійснення і хто буде впроваджувати на місцях?
– Для цього на кожному підприємстві створюються спеціальні комісії. До їх складу включено головного лісничого, інженера лісового господарства, лісничого. Вони й проводять роботи із визначення кращих дерев у насадженнях, а відтак  маркування, нумерацію та облік. За формування та ведення електронної бази відповідає інженер лісового господарства. Щодо збереження вимічених у насадженнях дерев, то воно покладається на державну лісову охорону підприємств.
– Чи є конкретні терміни виконання?
– Впровадження заплановано із січня 2015 року після проведення тренінгів для комісій лісогосподарських підприємств. Фактично вона вже починає працювати. Ми об’їздили усі лісогосподарства, побували на ділянках, вибрали найкращі дерева, нанесли потрібні знаки, тепер створюємо електронний реєстр даних. Втім, програма передбачає проведення відповідних робіт на постійній основі. А у зв’язку зі значним об’ємом робіт та зміною вікової структури насаджень, вона буде довговічною Переконаний, що й наші наступники оцінять її переваги і користь для суспільства.
– Як технологічно проходить процес запровадження цієї лісогосподарської новинки?
– Призначені наказом по підприємству спеціалісти у насадженні комісійно визначають найкращі за лісотаксаційними показниками дерева. Враховують їх висоту, діаметр, стан, відсутність механічних пошкоджень та біологічних вад. Де дуб чи сосна є головною породою, вибирають 250-300 дерев на 1 гектар площі. У змішаних насадженнях відбирається максимальна кількість кращих дерев сосни чи дуба. На стовбурі на висоті грудей (1,3 м) підрум’янюють кору, не пошкодивши деревини, стійкою до атмосферного впливу жовтою фарбою ставлять номер дерева із шрифтом напису 50 мм, після чого вносять до відповідної форми визначені показники. По кругу дерева над відповідним номером фарбою наноситься кільце шириною 5-7 сантиметрів. Проведену роботу оформляють відповідним актом за підписами членів комісії, після чого всі результати натурних замірів інженер лісового господарства вносить до персонального комп’ютера у форму № 1. У подальшому ця інформація передається до центральної електронної бази обласного управління у відділ лісового господарства.
– Як буде проводитись матеріальне забезпечення необхідних робіт?
– Насамперед скажу, що проведення відповідних робіт відноситься до посадових обов’язків спеціалістів лісогосподарських підприємств, тому не потребує додаткового часу для їх виконання. Самі роботи по визначенню в натурі основних лісотаксаційних показників проводяться геодезичними та вимірювальними приладами, які є на підприємствах, і також не потребують залучення інших інструментів. Адже обробка матеріалів проводиться на основі натурних замірів та матеріалів базового і безперервного лісовпорядкування на персональних комп’ютерах відповідних спеціалістів. Лісопідприємствам доведеться придбати тільки фарби. Їх закупівля проводиться власним коштом та списується за фактом використання, згідно акту відповідної форми. То ж, як бачите, нічого складного нема. Було б тільки бажання та розуміння, що від впровадження цієї програми залежатиме успішне лісогосподарювання, ефективність якого побачимо у найближчі роки.
– До речі, на які прогнозовані результати очікує галузь?
– Формування високоповнотних та високобонітетних лісових насаджень головних лісоутворюючих порід до віку головної рубки вже буде самим по собі найкращим досягненням лісової галузі. Облікувавши кращі дерева у віці проріджування та унеможлививши їх призначення до лісогосподарських рубок впродовж усього терміну вирощування до віку головної рубки, за винятком їх загибелі, ми зміцнимо не тільки наші моральні й матеріальні активи, а й втримаємо найважливіші позиції сучасного лісогосподарювання.
– І декілька слів про нормативно-правове забезпечення цієї програми.
– При впровадженні даної програми спеціалісти користуються матеріалами базового лісовпорядкування та дотримуються вимог Лісового кодексу України, Методичних рекомендацій з відведення і таксації лісосік. Роботи проводяться повіреним вимірювальним та геодезичним інструментом. Дана програма затверджується наказом обласного управління із подальшим прийняттям до виконання лісогосподарськими підприємствами.
Інтерв’ю вів
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото: “Лісова академія”: Борис Бабеляс презентує програму на лісоділянці Маневицького лісництва ДП “Маневицьке ЛГ” для директорів, головних лісничих та інженерів лісового господарства державних лісогосподарств; програма збереження лісу в дії.

SONY DSC

SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC SONY DSC

 

Любомльських лісівників провідала «Коза»

2 (1)З Новим роком та Різдвяними святами у ДП «Любомльський лісгосп» прийшли привітати працівники районного будинку культури. Такі приємні візити місцеві аматори сцени проводять традиційно щорічно. А оскільки дві організації є хорошими сусідами, то лісівники завжди першими зустрічають колядників закладу на своєму порозі.
Тож того дня в установі звучали музика, українські пісні – колядки та щедрівки, щирі віншування. Щедро посівали зерном і усякою пашницею козаки-посівальники, аби родилося і жилося в мирі та злагоді в наступному році. Звучали рясні побажання «пану господарю і його родині» про добробут, здоров’я, радість. Із гурту вистрибнула пустотлива та грайлива Коза, яка є обов’язковим персонажем серед колядників, у 2015-ому – ще й цілорічною господинею. Вона нікого не лишила поза увагою, розважала, загравала, жартувала, витанцьовувала і припрошувала наповняти її кишені усім, чим хата багата, а грошенят побільше – як нагороду за веселощі.
Так, державне підприємство «Любомльський лісгосп» зустріло Новоріччя, і його працівники сповнені надій і віри, нових сил і планів докладатимуть зусиль для мирного і прекрасного майбутнього нашої рідної України. З Новим роком усіх, мирного всім неба і вільної рідної землі під ногами! Слава Україні! Героям Слава!
Люба Хвас,
прес-служба ДП «Любомльське ЛГ».
На фото автора: лісівників віншують культпрацівники.

5 3 2

Будівництво лісових доріг — пріоритетне завдання

Якщо говорити вцілому, то розвиток лісотранспортної мережі є одним із пріоритетних напрямків роботи обласного управління лісового та мисливського господарства, а також лісогосподарських підприємств.   Важливим завданням вибору ділянок доріг було доступ до лісосічного фонду 2014-2015 років та в першу чергу до важкодоступних лісових насаджень. Такий підхід забезпечив освоєння лісосічного фонду у заболочених місцях і не допустив втрат стиглої деревини, зменшив витрати при вивезенні лісопродукції. Обсяг запланованого будівництва, відновлення, ремонту та реконструкції лісових автомобільних доріг на 2014 рік становив 100 км, в тому числі 24 км — з твердим покриттям, 29 км — формування земляного полотна без облаштування твердим покриттям, відновлення та від ремонтування – 47 км. Станом на 24.12.2014 року дорожньо-будівельних робіт виконано на об’єктах загальною протяжністю 124,2 км, зокрема побудовано земляного полотна І-ІІ-ІІІ типів 52,29 км, відремонтовано 71,91 км. Крім того, облаштовано твердим покриттям доріг 2013-2014 років – 34,33 км. Протяжність земляного полотна, що здано в експлуатацію, зокрема, в Осівському лісництві ДП «Колківське ЛГ», становить 4,75 км.

Аналіз якості існуючої лісотранспортної мережі засвідчує, що якість більшості існуючих лісових доріг, які обліковуються у матеріалах лісовпорядкування, не відповідає критеріям лісових доріг. Це в кращому випадку проїзди, довільно накатані колії, квартальні просіки, тощо. Відтак на 2015 рік передбачено зберегти існуючі темпи будівництва доріг.

Прес-служба Волинського обласного лісового та мисливського господарства.