Олександр Кватирко: «Питання безпеки людей завжди буде головним»
Особливості опалювального сезону 2022/2023. Готуємося вже! 
Тезово – про результати фінансово-господарської діяльності держлісгоспів Волині
125 придорожніх рекреаційних пунктів на Волині чекають на вас

У ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» в експлуатаційну дію введена лінія для виробництва заготовок для європіддонів

Придбане устаткування вартістю 900 тисяч гривень, на що сподівається і директор В’ячеслав Кузьмич, і весь колектив лісового господарства, дозволить наростити обсяги власної переробки деревини.  Наразі лінія, що встановлена в деревообробному цеху, працює в дві зміни, загалом 10 чоловік.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

лінія2 лінія6 лінія22 лінія

Думки і дії лісівників Волині узгоджені заради миру в країні

Колектив ДП «Камінь-Каширськагроліс» (директор Сергій Вовк) зініціював і оперативно реалізував допомогу бійцям в зоні АТО. В якості такої необхідної допомоги стараннями працівників лісництв, лісгоспу було зібрано продукти харчування, зокрема консервацію (тушонки, сало), салати, овочі (столові буряки, моркву, картоплю), мариновані огірки, помідори. Закуплено макаронні вироби, різного роду крупи, олію, печиво, чаї та ін. За кошти лісгоспу також було придбано і складено набори необхідних медикаментів, медпрепаратів, речі першої необхідності та повсякденного вжитку тощо.

Організацію збору допомоги на свої плечі взяли головний лісничий держлісгоспу Володимир Корецький, головний інженер Олег Павляшик, лісничі лісгоспу. На поміч лісівникам відгукнулися місцеві підприємці. Ігор Калюх  придбав за власні кошти ящик цигарок, кілька пар демісезонних чобіт. Анатолій Бусько виділив 100 літрів пального для доставки вантажу, ще 100 літрів – виділив колектив “Камінь-Каширськагроліс”.

Відвезти гуманітарний вантаж в Старобільськ Луганської області,  де воюють бійці з району, зголосився головний інженер ДП «Камінь-Каширськагроліс» Олег Павляшик разом зі своїм товаришем Андрієм Романовичем.

У Луцьку автомобіль довантажувався з допомогою ВОО УСВ Афганістану.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. 

Прапор, який на місці призначення вантажу допомоги, власними підписами з побажаннями та вдячністю завірять захисники, слугуватиме довгою патріотичною згадкою для лісівників.

сало7 сало5 сало3 сало2 сало8 сало9

Вдячність лісівникам ДП «Любешівагроліс» – від голови ГО «Майдан-Любешів»

Від імені громадськості голова ГО «Майдан-Любешів» Микола Савчук подякував колективові державного підприємства «Любешівагроліс» на чолі з директором Віктором Симоновичом за активну підтримку Збройних Сил України. Зокрема — за волонтерську допомогу військовим в зоні АТО, їхніх рідних на місцях.

Вдячність за спільні патріотичні дії висловлюють в адресу лісівників Любешівщини і керівники району.

Нагадаємо, працівники ДП «Любешівагроліс» перерахували на підтримку української армії 24 тис.грн. – коштами, більше 47 тис.грн. – товарами, 5 тис.грн. – на запасні частини. Гуманітарна допомога військовим надавалася у вигляді необхідних речей побуту, захисту, обладнання, харчових продуктів. Нещодавно працівники держпідприємства передали військовим 36 буханців хліба. Хліб захисникам спекли дружини лісівників.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На підтримку бійцям зони АТО з смт. Любешів вирушили автомобілі ЗІЛ-131 та “Урал”

Сьогодні, 11 лютого, о п’ятій годині ранку, з смт. Любешів на Схід в зону АТО вирушили два відремонтовані та відповідно оснащені автомобілі.

На доручення голови Любешівської райдержадміністрації Олега Куха про підтримку військових, які сьогодні перебувають в зоні АТО, колектив місцевого професійного коледжу з ініціативи заступника директора Василя Корця спільно з працівниками ДП «Любешівагроліс»  під керівництвом директора Віктора Симоновича та ДП “Любешівське ЛМГ” (директор Віталій Котеленець) зробили добру  патріотичну справу. Зокрема два автомобілі ЗІЛ-131 та “Урал”, які до цього часу були в арсеналі коледжу, силами лісівників пройшли ремонт та відповідне технічне оснащення.
Транспортні засоби лісівники заправили також пальним до місця призначення.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. 

До уваги громадськості: ОГОЛОШЕННЯ

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1109 від 20.10.2011 р., з метою здійснення координації заходів, пов’язаних із забезпеченням проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, що стосуються лісового господарства, враховуючи відсутність заяв та інших, передбачених законодавством документів від інститутів громадянського суспільства, Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства інформує (повторно) про створення при управлінні громадської ради.

Для участі в установчих зборах необхідно на адресу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (43010, м. Луцьк, проспект Волі, 30) подати заяви на участь в установчих зборах, написані у довільній формі, підписані уповноваженою особою керівного органу інституту громадянського суспільства. До заяви необхідно додати:
1. Рішення керівника інституту громадянського суспільства, якщо інше не передбачено його установчими документами, про делегування представника для участі в установчих зборах, посвідчене печаткою (у разі наявності).
2. Біографічну довідку делегованого представника інституту громадянського суспільства.
3. Копії документів, що підтверджують легалізацію інституту громадянського суспільства.
4. Інформацію про результати діяльності інституту громадянського суспільства протягом останніх двох років.
Заяви приймаються до 20 лютого 2015 року за адресою: 43010, м. Луцьк, проспект Волі, 30.
Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства

Прес-служба ВОУЛМГ

Єгер Гірницького лісництва ДП “Ратнівське ЛМГ” виявив правопорушників

У неділю, 8 лютого ц.р., єгер Гірницького лісництва ДП «Ратнівське ЛМГ» Володимир Октисюк в урочищі Циганки, обходжуючи ввірену територію, зустрів двох незнайомих молодиків. Чоловіки лісоохоронцеві здалися підозрілими, тому він перевірив навколишню територію. І зовсім неподалік знайшов дві мисливські рушниці. При перевірці у чоловіків не виявилося відповідних документів. У той же час було помічено дві легкові машини, водії котрих на вимогу єгеря не зупинилися. Одразу на місце події прибули мисливствознавець держпідприємства Микола Старушик разом із правоохоронцем.

Відносно правопорушників складено адмінпротоколи про незаконне полювання, зброю вилучено і здано в районний відділ міліції, де на сьогодні по цьому факту правоохоронці розпочали розслідування.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. 

У ДП «Любешівагроліс» підсумували зроблене, намітили нове

Відбулася нарада ДП «Любешівагроліс» про підсумки фінансово-господарської діяльності за минулий рік і та завдання на 2015 рік.

Обсяг реалізації продукції за 2014 рік склав 11 млн. 952 тис. грн. (111,1% від запланованого завдання), близько 5 млн. грн. – від реалізації за кордон. Усі лісництва доведені завдання виконали. На нараді озвучили показники щодо вирощування саджанців декоративних садових культур, відтворення лісу, догляду за лісовими культурами, охорони лісів від пожеж, самовільних рубок. Окремо зазначили, як проходив процес заготівлі та переробки лісо сировини, скільки торік видали дозволів на заготівлю лісових ресурсів, як відбувається процес заготівлі і реалізації консервації. А також про сплачені податки: 1 млн.654 тис. грн. – до зведеного бюджету, з них 630,2 тис. грн. —  до місцевого, 1 млн. 282 тис. грн. – єдиного соціального внеску (до Пенсійного фонду).

Наголосили на нововведеннях та позитивних змінах. Зокрема зріс середній рівень заробітної плати,  нещодавно повернули назад на підприємство майже 70 чол., ремонтують лісові дороги, діє служба з охорони праці. Запущена друга лінія із заготівлі євро піддонів, що дає змогу збільшити обсяги переробки сировини на місці.

Назвали питання, які потребують вирішення, — ремонт і благоустрій рекреаційних пунктів, благоустрій теплиць для вирощування декоративного посадкового матеріалу, стовідсотковий електронний облік деревини, зменшення збитків на рубках догляду та ін.

Директор держлісгоспу Віктор Симонович подякував колективу за працю, патріотизм під час заготівлі паливними дровами сімей учасників АТО, за зібрані на протеби військових кошти, іншу допомогу. Проаналізували роботу лісгоспу голова райради Петро Нагорний, заступник голови РДА Сергій Фесик і начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ  Борис Бабеляс. Подякувавши в свою чергу керівнику і всьому колективу, вони внесли певні зауваження й пропозиції, побажання очікуваних результатів у цьому році, а також миру в країні.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. На фото: директор ДП “Любешівагроліс” Віктор Симонович, працівники консервного цеху.

соки 7 тушонки9 тушонкидд

“Розв’язання проблем деревообробників можливе після комплексного реформування галузі”, – Віталій Атаманчук

5 лютого в рамках міжрегіональної програми «ФЛЕГ-2» по забезпеченню сталого лісоуправління фахівці Державного агентства лісових ресурсів України разом із зацікавленими сторонами: профільними відомствами, представниками деревообробних підприємств, консультантами «ФЛЕГу» обговорювали актуальні питання ринку деревини в Україні.

Експорт лісу і відсутність ефективного прозорого механізму реалізації деревини на ринку – основне питання, над яким дискутували присутні.

У контексті проблемного йшла мова про заборону вивозу деревини за кордон.

«В короткостроковій перспективі від такої ініціативи виграє деревообробна галузь, перш за все ті сегменти, що постачають на ринок кінцеву продукцію, а програє лісове господарство, зокрема, транспорт і суспільство вцілому. В довгостроковій перспективі не виграє ніхто» – , зазначив експерт програми «ФЛЕГ-2» Михайло Попков.

gdfgdfgdfg

Апелюючи до закордонного досвіду, учасники розглядали можливі шляхи вирішення проблеми. Всі зійшлися на тому, що необхідно невідкладно розробити чіткий механізм торгівлі деревиною.

Серед пропозицій як удосконалити ринок деревини сторони вбачають першочерговим кроком – покращити чинне законодавство, підвищивши правову відповідальність за транспортування і переробку нелегальної деревини;  розробити прозорі правила торгівлі на аукціонах, дотримуючись справедливої конкуренції, шляхом надання підприємствам із потужним лісопильним обладнанням обов’язкових гарантій – довгострокових прямих договорів. Відповідних заходів фахівці запропонували  вжити щодо торгівлі на зовнішньому ринку. Реалізувати деревину на експорт по залишковому принципу лише після забезпечення вітчизняного виробника, збільшивши для іноземного споживача тарифи, непрямі податки.

Суттєве зауваження з боку деревообробників було щодо необхідності 100% зважування деревини при транспортуванні залізницею. Запропоновано підготувати звернення до Кабміну, з тим щоб призупинити неправомірні дії залізниці.

Удосконалювати систему торгівлі все ж потрібно комплексно, в першу чергу, розпочавши із економіки країни, дотримуючись Програми Уряду, Коаліційної угоди. А вже потім підвищувати контроль з боку спеціалізованих міністерств – Мінекономрозвитку, Антимонопольного комітету,  основних спостерігачів процесу реалізації деревини – аграрних товарних бірж, органів влади на місцях, таким було загальне бачення присутніх.

«У нас є спільні інтереси, підходи як змінювати лісове господарство на краще. Всі обговорені зміни неможливі сьогодні без реорганізації галузі. Розв’язання проблем деревообробнибних, меблевих, плитних, фанерних підприємств можливе лише після комплексного і невідкладного реформування галузі», – зауважив заступник Голови Держлісагентства Віталій Атаманчук.

Наразі Держлісагентством беруться на контроль всі пропозиції і зауваження зацікавлених сторін у вирішенні існуючих проблем  лісового господарства.

Результатом обговорення стало напрацювання пропозиції щодо покращення актуальних питань ринку деревини в Україні, які буде направлено на розгляд Уряду.

За матерiалами: www.dklg.kmu.gov.ua

Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства

“Як гартувалася… слава” – про це Олені Лівіцькій у додатку “Ліс” “Волинської газети” розповідає ветеран-лісівник Іларіон Маковський

_DSC0354Іларіон Маковський: «Треба було крутитися, ми й крутилися».
Як не дивно, свою стежину до лісової галузі рідного краю волинянин Іларіон Маковський починав у далекому Казахстані. Як директор одного з тамтешніх лісгоспів, він вписав своє ім’я в зелені літописи тим, що зумів засадити гірські казахські схили… волинськими соснами. А згодом, маючи за плечима довід керівництва лісопереробного заводу, повернувся на Волинь. І став свідком, як часто любить сам наголошувати, «становлення лісової галузі» в області. А потім 15 років поспіль він очолював Камінь-Каширський лісгоспзаг, працював у профільному облуправлінні й навіть нині, коли сивина посріблила голову, тримає у полі зору всі здобутки та прорахунки справи, якій віддав півжиття.
Ми запросили Іларіона Миколайовича, котрий нині мешкає у с. Прилуцьке Ківерцівського р-ну, розповісти про найцікавіші фрагменти свого життя: чи про те, як «підсадив» Казахстан на волинські сосни, чи про те, як у далеких 70-х завезли в область перших бобрів, як вразили союз сенсаційною плантацією журавлини чи вирощували гливи… А вийшла – розмова про минуле і сьогодення волинського лісу очима одного з її рукотворців.
– Іларіоне Миколайовичу, ви як лісівник гартувалися у Казахстані. Як так сталося?
– Направду, як лісівник я гартувався, мабуть, на рідній Горохівщині, коли малим топтав рідні спориші. А потім був лісотехнічний інститут та робота за направленням. От тільки направили аж у Казахстан… Там трудився спочатку інженером, тоді директором лісгоспу, а згодом керівником великого лісопереробного заводу.
– Кажуть, через багато років вас на Волині розшукали казахські журналісти. Для чого?
– Ця історія почалася давно. У 57-му на одній із нарад я виступив із приводу того, що дуже великі площі не заліснені і доводив, що треба садити сосну. Це для тих країв – нонсенс. Колеги спочатку підняли на глум. Але були й такі керівники, які дослухалися і дали добро на посадку сосни. Насіння Ніна, моя дружина, привезла з Волині… Посадили 28 га сосни. Це було ще в 60-х. А вже тут, на Волині, мене через десятки літ розшукали тамтешні телевізійники, кореспонденти Зирянівської філії Казахського телебачення, щоб я розповів про історію появи соснових насаджень на їхній батьківщині. Як виявилося, сосни все ще шумлять.
– Але ви повернулися додому: що в той час відбувалося у лісовій галузі?
– У 53-му було створене так зване лісове управління, його очолив Дмитро Телішевський. Мене свого часу вразив його спогад про перший приїзд у любешівське лісництво: «Контора розміщена у напівземлянці. У ній жив лісничий із родиною. Коли запитав, де, власне, контора лісництва, він відчинив невеличкі саморобні дверцята в одному з кутків землянки і показав саморобну шафу зі столиком та великою лавкою біля нього». Потім він напише: «Дав собі слово, що робитиму все, щоб перебудувати лісову галузь на Волині». І дійсно далі відбувалося багато змін. Незабаром виробили власну модель ведення лісового господарства. З часом вона набула популярності не тільки в Україні, а й у Радянському Союзі. Волинський досвід вивчали спеціалісти Німеччини і Польщі. А у 1985-му році на Волині була проведена перша міжнародна нарада міністрів лісового господарства країн колишньої Ради економічної взаємодопомоги та Куби і В’єтнаму. За їхньою оцінкою, досвід комплексного використання ресурсів лісу не мав собі рівних. А модель ведення лісового господарства у публікаціях так і називали: не радянською, не українською, а волинською.
– Ви цю модель втілювали, працюючи на Любешівщині та Камінь-Каширщині. То в чому її феноменальність чи це, можливо, гарне радянське кліше всього-на-всього?
– У ті часи все трималося і розвивалося на ініціативі ентузіастів. От тільки ними були всі – від начальників управління до рядового майстра лісу. Хоч на початку і матеріально-технічне постачання було практично відсутнє. Та помалу почала розвиватися переробка низькосортної деревини та використання недеревних ресурсів лісу, що принесло оборотні кошти та дало можливість розбудовувати виробничі підрозділи, об’єкти соцпобуту, житло. Для прикладу – Камінь-Каширський лісгоспзаг: в середньому щорічно на вирубках і малопродуктивних землях колгоспів ми висаджували більше 1000 га. На лісовідновлення та охорону виділялися кошти з бюджету. Інші роботи проводилися власним коштом. А для цього треба було, як тоді говорили, крутитися. Ми й крутилися…
– Це тоді на Камінь-Каширщині почали славнозвісну журавлину в цукровій пудрі виготовляти?
– Було багато цікавого. На кінець 70-х років лісгоспзаг випускав 22 мільйони прищіпок для білизни, в межах 300 тисяч штук вішалок, більше як 100 тисяч штук сувенірних ложок із розписом… Для того часу то були великі гроші. Використовували навіть хвою. З неї виготовляли 900 тонн хвойно-вітамінного борошна, яке відправляли у східні області України для підгодівлі овець та свиней. Одночасно лісгоспзаг займався заготівлею та переробкою березового соку, ягід чорниці, грибів. Уже на початку 70-х ми почали створювати промислові плантації з вирощування гриба гливи та журавлини. За технологією професора Литовської академії наук Буткуса, був розроблений проект створення в Нуйнівському лісництві промислової плантації журавлини площею 2 гектари. Перших 0,5 гектара спочатку засадили черенками журавлини місцевих сортів. Одночасно почали вирощувати черенки американських сортів, які одержували з подарованих професором 20-ти кущів 4-х сортів, один із яких називався Елеонора Рузвельт і мав плоди завбільшки з вишню. Це була перша промислова плантація в Радянському Союзі. Це про неї писали в газетах «Ізвєстія» та «Правда». Одночасно разом із науковцями Гомельського біологічного інституту (Білорусія) вперше в Україні у Пнівненському лісництві на промисловій основі почали вирощувати гриб гливу. В той період до нас із Тетерева Київської області було завезено дві родини бобрів в кількості 7 особин, яких розселили між селами нові Червища та Старі Червища по річці Стохід. Популяція, як бачимо, прижилася. …Такі можливості відкрив перед нами волинський метод ведення лісового господарства. А ще він дав нам відмінних працівників. Із 1963 до 1979 року колектив лісгоспзагу збільшився у 2,5 раза. Щорічно ми здавали 300-400 квадратних метрів житла. Збудували механічну майстерню, консервний цех, три сучасні цехи для переробки деревини, їдальню на 50 місць, магазини, сучасні контори… А в Камені-Каширському – навіть типовий дитячий садочок. …Маневицький лісгосп збудував сучасний цех із переробки березового соку, ягід, грибів. Шацький – освоїв випуск продукції з лози, продавав їх навіть у країнах Середньої Азії. Ратнівський – став першопрохідцем із випуску лісохімічної продукції, яка користувалася попитом у медичній та парфумерній промисловості. Флагманом був Ківерцівський лісгоспзаг. Консервну продукцію, сувеніри, виготовлені в Ківерцях, продавали, як було на ту пору модно казати, «у капіталістичні країни». Знаєте ж про те, що генсек КПРС подарував Фіделеві Кастро портрет на дереві, виготовлений майстрами лісгоспзагу. Багато хто нині з ностальгією згадує минуле. Мовляв, все тоді було ліпше, правильніше. Але не можна жити минулим.
– У вас за плечима чимало десятків літ: скажіть, коли цій галузі було найважче і чому?
– Лісам не просто сьогодні. Але тому, що ця сфера завжди страждала в період революційних змін. На мою думку, попереднє керівництво управління найбільшої помилки допустилося в підходах до створення та освоєння лісових багатств. Тільки за останні 6 років госпрозрахункова лісосіка з головного користування освоювалася лише на 85,7%, а це недодало споживачам 397,8 тисяч кубічних метрів деревини. Низькотоварні деревостани залишалися «на корню». «У загоні» опинилася переробка в консервних цехах. Забули про славнозвісний волинський метод ведення лісового господарства… Все переконували, що впроваджують польський та литовський досвід – без належного вивчення його суті. Такий дещо фельдфебельський стиль роботи практично скував ініціативи у вирішенні окремих питань виробництва. А до чого це призвело? Виробництво товарної продукції і кількість зайнятих працівників значно скоротилися. Можливо, мої думки і моє враження з відстані досвіду до уваги й не братимуть. Але нині бачу зусилля нового керівництва на мобілізацію колективу до виконання нових завдань. Є чимало дискусій в лісовій царині, але статистика говорить за себе: розширення і збільшення обсягів випуску товарної продукції дали можливість нині кожному лісовому підприємству прийняти на роботу нових працівників. Для прикладу, недавно дізнався, що маневицький лісгосп утричі збільшив кількість працівників. Ще один приклад: майже 17 мільйонів гривень на нову лісогосподарську техніку… Думаю, ці старання дадуть результат. Зичу тут колегам успіху.
– Іларіоне Миколайовичу, а ви, попри поважний вік, – депутат Прилуцької сільської ради Ківерцівського району. І досить активний. Хоча б тому, що жодна публікація про прилуцьке життя-буття не минула без вашого візиту в редакції у відповідь…
– Я завжди – за справедливість. Це в мені, напевне, щось від минулої епохи (сміється, – авт.) . Намагаюся бути активним. І коли йдеться про депутатство, а особливо – коли мова заходить про те, чому присвятив частину життя, – волинський ліс.
Записала Олена Лівіцька.
На фото автора: Іларіон Маковський сьогодні; відкривати любешівські лісництво приїздили поважні гості: у колі місцевих керівників – письменник Павло Загребельний (другий зліва).

ЛК Геливеров 002 ЛК Геливеров 003 IM000473.JPG Н Калиноск н.Калиновск облёт 003 облёт 006 облёт 061 облёт 062 Остров 002 IM000304.JPG пихта 2г. IM000119.JPG IM000863.JPG по хамиру у столбоухи 001 OLYMPUS DIGITAL CAMERA с.Лесная Пр.1984г IM000064.JPG IM000115.JPG IM000861.JPG IM000266.JPG IM000364.JPG IM000523.JPG