Реалізація дров паливних
Як користуватися інтернет-магазином “ДроваЄ”? Відповіді на найпоширеніші запитання
100 благородних оленів оселилися на Волині
125 придорожніх рекреаційних пунктів на Волині чекають на вас

Позапланове навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки

“Укрцентркадриліс” розробив навчально-тематичний план позапланового навчання з охорони праці та пожежної безпеки для керівних працівників державних підприємств лісового та мисливського господарства. До цієї програми підключилися і лісівники Волині.
– Мета його проведення, – каже головний спеціаліст відділу лісових ресурсів ВОУЛМГ Олег Яворський, – попередження травматизму, пожеж, ДТП на підвідомчих дільницях галузі.
Курси з безпекової життєдіяльності пройдуть фахівці усіх державних лісогосподарських підприємств. На позапланове навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки у м. Боярку до галузевого центру «Укрцентркадриліс» цього року поїде 58 лісничих. Безпековий напрямок – сьогодні один із пріоритетних на Волині. Вже визначено черговість навчання та порядок його проходження. Відбуватиметься воно за рахунок лісових господарств.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Інформація про порядок формування ціни на деревину

Передача деревини власної заготівлі в подальшу переробку в межах лісогосподарського підприємства за вільними цінами суперечить  нормам  Податкового кодексу та стандартам бухгалтерського обліку, а саме:

– Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»;

– Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»;

– Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Ігнорування законодавчої норми може призвести до немотивованого збільшення собівартості продукції переробки, і як наслідок – заниження бази оподаткування при визначенні податку на прибуток. Також суперечить формуванню ціни, оскільки два рази буде враховуватись прибуток.

За матерiалами: www.dklg.kmu.gov.ua

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Машинно-тракторний парк ДП “Володимир-Волинське ЛМГ” оновлюється

Машинно-тракторний парк підприємства ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» налічує 40 одиниць техніки – це лісовозні автомобілі, трактори. Оскільки технічний стан більшості транспортних засобів бажає кращого, лісівники працюють в цьому напрямку. Уже в минулому році придбано за рахунок лісомисливського господарства автомобіль МАЗ з причепом для перевезення лісопродукції та трактор «Білорус 1221-2» для роботи в заболоченій місцевості, новий легковий автомобіль-позашляховик, на що використано півтора мільйона гривень. Список малої техніки поповнився бензопилами, кущорізами в кількості 19 одиниць. Чотири автомобілі марки ЗІЛ-131 переобладнано з бензину на газ, що дало можливість зекономити близько 300 тисяч гривень на пальне. У 2015 році заплановано більше 2 мільйонів гривень на оновлення техніки.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

З турботами про відтворення природніх ресурсів

Комплексна система лісогосподарських заходів у ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» доволі розгалужена, адже окрім збереження природних умов, мусить забезпечувати раціональне використання і відтворення ресурсів, підтримувати продуктивність та цінність лісових порід.
Тож, аби забезпечити доброякісний посівний матеріал, ведеться заготівля насіння. Приміром, за словами директора Дмитра Войтюка, торік зібрали 71 кілограм насіння сосни, по 620 та 1500 – жолудів дуба звичайного та червоного відповідно, 60 – каштанів та інших дерев. У Павлівському лісництві функціонує розсадник на площі 4,8 гектара, теплиця, інші лісництва також додатково висівають насіння в короби. Сіянці лісових культур там вирощують найрізноманітніші: сосна і ялина, модрина, дуб, клен, каштан, ясен, абрикос, яблуня, груша, черешня, липа, серед плодово-ягідних порід – смородина, аронія, айва, шипшина, калина, декоративних – туя, ялина Едельмана, бересклети, самшит, кипарисовики.

Одних порід висівають кілька тисяч, лічба інших саджанців йде на мільйони. Посадковим матеріалом постійно забезпечені усі шість лісництв.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

У волинських лісах водяться дикі козулі

Головний лісничий ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» Володимир Туревич розповів, що значні площі мисливських угідь у  районі взяті в оренду. Господарі територій не покладають надії на природне вигодовування тварин. Козулям підвозять сіно, чисту воду і сіль. А маточне поголів’я потребує спеціального догляду. Найважче таким тваринам взимку, коли рослинність вкрита снігом.

Коли погода дозволяє, приміром як зараз, козулі охоче їдять зелені зимові рослини: хвощі, листя плюща або ожини.   Навесні і влітку вони харчуються злаками, сон-травою, медункою і примулою, бобовими, складноцвітами. Козулі можуть споживати хвою ялівцю і молодих сосонок, люблять ягоди чорниці, суниці і лохини.

У сезон полювання козулі нерідко стають здобиччю мисливців.

Із Володимир-Волинської газети “Слово правди”.

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

kozulja

 

Сьогодні: З гостинцями до звірів у Звірівський ліс

20150212_133803У ДП “МГ «Звірівське» завітали школярі Луцької ЗОШ №23.Вони привезли для звірів «гостинчики». Кожен-кожен школяр щось діставав із торбинки. Морська сіль – для солонців: її всі звірі люблять. Капуста та морква – для зайчиків, картопля – для кабанців, пшениця – для зубрів, лосів, благородних і плямистих оленів та козуль. Були й цукерки, та єгері повертали дітям: «Таких смаколиків нашій звірині із обгорток не дістати. А з обгортками їсти шкідливо!» Сало люблять синички, тож його смачні шматочки єгері нахромили на гілочки дерев. А ось банани – ніхто навіть із єгерів не знає, хто найбільше подякує за них дітям.
– Цю прекрасну природоохоронну акцію «З гостинцями до звірів» вже багато років підряд для дітей ЗОШ 23 організовує керівник туристичного гуртка і турклубу «Ми» Руслана Мельник при підтримці Інформаційно-екологічного центру Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства та ДП «МГ «Звірівське». І цього разу єгері останнього покатали школярів на кінних підводах, розповіли про мисливське господарство, показали підгодівельний майданчик в урочищі Згарана піч. Дітям навіть вдалося побачити і сфотографувати плямистих оленів. Насамкінець господарі мисливського господарства пригостили дітей смачним кулішем та лісовим чаєм.
– Діти – наше майбутнє, – каже директор ДП «МГ «Звірівське» Ярема Байда. – Можливо саме вони прийдуть у майбутньому переймуть від нас естафету, стануть знаними єгерями, екологами, лісівниками.
Тепер школярі за традицією писатимуть твори про ліс і звірів, яких бачили, складатимуть казки та розповідатимуть друзям, як важливо берегти природу.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

20150212_125355 20150212_104522 20150212_132633 20150212_134106 (1) 20150212_134106 20150212_134003 20150212_134327

Чи буде у зубрів любов?

IMG_3512– То скільки зубрів у Цуманській пущі? – запитую Юрія Бесарабчука.
Юрій Данилович фактично виріс у цьому лісі, сходив усі звірині стежки, знає про повадки кожного лісового рогача чи ікланя. Нещодавно після невеличкої «вимушеної відпустки» він повернувся виконувачем обов’язків головного мисливствознавця ДП «МГ «Звірівське», продовжуючи свою і батькову природоохоронну вахту.
– Важко назвати точну кількість, – роздумує досвідчений єгер. – Снігу нема, слідів не видно, зубри на підгодівельні майданчики заходять рідко. Не вдалося цієї зими й провести якісної таксації… Зубр, як ніякий інший звір, – обережний і відлюдькуватий.
– Але ж ваше єгерське товариство у лісі фактично днює і ночує, то невже ніхто не бачив зубрів? – допитуюся.
– Чому ж! Бачили… – мовить природоохоронець. – Старший єгер Володя Лойко три зубри надибав у лісовому урочищі біля с. Омельно… І мені зустрілося невеличке стадо – мінімум 5-6 голів було, серед них одне телятко, рочняк. Це було кілька днів тому у кварталі 14 Звірівського лісництва. Двох у кварталі 13 нагледів наш тракторист Василь Пархомчук. Але найбільше пощастило єгерю Олегу Вишенському. У неділю раненько він їхав кіньми і в кварталі 37 побачив чималеньке стадо зубрів. Став рахувати і збився з ліку… Каже, їх там було від дев’яти до одинадцяти… Двоє чи четверо, серед яких було одне зубренятко, бачив і наш кочегар, добираючись на роботу із с. Котів. Двоє самців є у вольєрі…
– То скільки усіх разом?
– Співставляючи побачене, ми припускаємо, що зараз у Цуманській пущі є не менше чотирнадцяти зубрів. Але побачити чи спростувати це можна буде лише тоді, коли випаде сніг.
Ці розповіді особисто мене підбадьорюють. Адже після торішньої зимової таксації єгері та екологи вважали, що зубрів лишилося тільки дванадцятеро. А що минулорічної осені у вольєрі одна самка загинула, то й думалось, що залишилося тільки одинадцять диких корів. Обнадіює й те, що природоохоронці зустрічають у лісі маленьких зубренят. І судячи з розповідей, їх може бути як мінімум двоє…
Тема збереження зубрів хвилює як екологів, так і волинських лісівників, єгерів ДП «МГ «Звірівське», також громадськість. На минулій екологічній раді, яка проходила в Інформаційно-Екологічному центрі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, її учасники висловились за відновлення Програм по збереженню волинської популяції зубрів. Хоч і точиться на Сході війна, і країна потерпає від дефіциту коштів, які б можна було спрямувати на армію, природоохоронці вважають своїм громадянським обов’язком поклопотатися про охорону і захист диких корів. Волинська популяція зубрів потребує людської підтримки саме зараз, зокрема підсилення популяції за рахунок завезення нових особин з інших регіонів як України, так і зарубіжжя. Науковець Михайло Химин пропонував звернутися з проханням про підтримку до світового зоологічного товариства, зокрема Німеччини. Свого часу саме німецькі природоохоронці готові були безкорисливо передати волинянам кілька самок і самців.
Ішлося на раді і про необхідність придбання для зубрів спеціальних електронних чипів чи нашийників, по яких можна було б відслідковувати місце перебування зубрів, а відтак і ефективніше дбати за їх здоров’я. Еколог Ігор Квач, який приїхав у відпустку із зони АТО, запропонував «порахувати» зубрів з допомогою тепловізорів, якими доводиться користуватися на бойових позиціях. Навіть озвучив методику цього хитрого таксування.
Втім найбільше занепокоєння товариства викликає відсутність… любові у вольєрі, де після загибелі своєї подруги «холостякує» її «чоловічок», та й мамин «синочок» вже виріс у знатного «парубка».
– Їх потрібно випускати на волю або ж шукати нову зубриху, – казали екологи. – Без самиці жити у вольєрі зубрам важко.
Ось і скажіть після цього, що людям байдуже – любляться зубри чи ні. Чи буде любов у зубрів, покаже час.
– Наразі це залежить від людей, – каже директор ДП «МГ «Звірівське» Ярема Байда. – Для підтримки волинської популяції зубрів потрібні нові особини, бажано із Європи, оскільки в Україні всі зубри фактично доводяться родичами один одному.
Такої ж думки притримується і Юрій Бесарабчук: «Це найдавніші мешканці наших пущ… Без допомоги людей у сучасних умовах господарювання вони не виживуть…»
На Волині багато хто вважає, що за зубрів варто змагатися, адже вони можуть стати незнищенним символом і гордістю нашого краю.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автоора: Юрій Бесарабчук.

 

Шевченківським лауреатом 2015-го став волинянин

10 лютого, після третього туру обговорення конкурсних творів, Комітет з Національної премії України ім. Тараса Шевченка назвав лауреатів 2015. Серед них і уродженець с. Лобачіка Горохівського р-ну Петро Панчук. Волинянину Шевченківську присуджено у номінації «Театральне мистецтво» за втілення образу Тараса Шевченка на вітчизняній театральній сцені. Петро Панчук – провідний актор Київського театру імені Івана Франка, лауреат премії Кабінету Міністрів України ім. Лесі Українки, лауреат Міжнародної премії ім. М. Гоголя – ніколи не забувавав про малу батьківщину. На прохання директора лобачівської «Просвіти» Василя Гриба навіть створив аматорський театр, який місцеві актори називають театром імені Панчука, здійснив постановку оповідання «Земляки» Василя Шукшина. На репетиціях цієї вистави у Лобачівці побували актриса з Варшави Магдалена Важеха і її колега Ганна Охрімчук з Києва. А прем’єра пройшла за участі акторки Московського театру студії ІРТ, лауреата міжнародного фестивалю в Неаполі Марії Караман, самого Петра Панчука та його дружини Людмила (володарки гран-прі Всеукраїнського конкурсу читців імені Т.Г.Шевченка).
У номінаціях «Література» лауреатом став Юрій Щербак за трилогію «Час смертохристів», «Час великої гри» і «Час Тирана. Прозріння 2084 року», «літературознавство та мистецтвознавство» – Кость Москалець за книжку есеїв «Сполохи», «Образотворче мистецтво» – Микола Компанець за мистецький цикл «Земля моїх батьків». У номінаціях «Публіцистика і журналістика», «Музичне мистецтво» і «Концертно-виконавське мистецтво» премій не присуджено.
Голова комітету Борис Олійник; його заступник, керівник Секретаріату Комітету Вікторія Костюченко, члени комітету Роман Балаян, Олег Вергелес, Ганна Веселовська, Василь Герасим’юк, Віктор Гуцал, Іван Драч, Дмитро Іванов, Тетяна Кара-Васильєва, Віктор Ковтун, Богдан Козак, Анатолій Мельник, Володимир Мельниченко, Вадим Писарєв, Євген Савчук, Володимир Сіренко, Мирослав Скорик, Євген Станкович, Марія Стеф’юк, Дмитро Стус, Сергій Якутович (за процедурою) спрямують документи переможців і свої протоколи в Адміністрацію Президента України, щоб глава держави Петро Порошенко підписав Указ. Церемонія нагородження може відбутися до дня народження Кобзаря. Сума премії залишилася незмінною – 260 тис. грн. Імена лауреатів назвала газета «День».
Наш кор.

Відомості щодо поставки деревини на експорт

Станом на 11.02.15 лісогосподарськими підприємствами галузі поставлено на експорт всього 388 813 м. кбм. та 26 299 м. кв. лісопродукції.

Експорт продукції переробки становить: 26 300 м. кв. паркету, 3 105 м. кбм. заготовки пиляні цінних порід, 9 770 м. кбм. палетної заготовки, 12 800 м. кбм. пиломатеріалів. Найбільше поставлено на зовнішній ринок продукції із Житомирської, Волинської, Рівненської, Сумської областей.

Експорт круглого лісу складає: 206 364 м. кбм. пиловник, 156 772 м. кбм. техсировина та баланси. Найбільш відвантажено лісу лісогосподарськими підприємствами Житомирської, Київської, Рівненської, Львівської, Чернігівської областей.

За останніми даними, на 1 січня 2015 року лісогосподарськими підприємствами поставлено на експорт 4,1 млн. кбм. необробленої деревини, що становить 27% від обсягу заготівлі. Для забезпечення потреб внутрішнього ринку направлено близько 10,9 млн. кбм., або 73%. Основні поставки експорту деревини лісогосподарські підприємства здійснюють в країни ЄС – це 55%. В Китай та Туреччину поставляється – 25 і 20%

110215_d

За матерiалами: www.dklg.kmu.gov.ua

Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.