Олександр Кватирко: «Питання безпеки людей завжди буде головним»
Під час війни лісівники висадили 108,2 млн деревних рослин у рамках програми «Зелена країна»
На Волині стартувала «Лісівнича школа безпеки»
125 придорожніх рекреаційних пунктів на Волині чекають на вас

Резонансні події очима hromadske.volyn.ua: На Волині «накрили» браконьєрів, які вбили четверо кабанів, але кажуть, що «пішли на гриби»

DSC_0514-711x460Працівники державного підприємства «Мисливське господарство «Звірівське» виявили групу із 8 браконьєрів, що попри заборону полювали на кабанів. При цьому одного із них затримали. Чоловік каже, що «прийшов на гриби». Подія трапилася у неділю, 7 грудня.
Як розповідає директор «Звірівського» Ярема Байда, вранці він почув звуки пострілів, що лунали з польових територій на території господарства. Зорієнтуватися, звідки саме стріляли, допомогло те, що пострілів було близько 20. Разом із в.о. заступника директора Юрієм Бесарабчуком та лісниками вони попрямували за «стрілками» та виявили на полі, що в межах «Звірівського», 8 чоловік.
За словами Яреми Байди, у цьому сезоні полювати в цьому мисливському господарстві взагалі заборонено, тому працівники «Звірівського» почали переслідувати браконьєрів. Ті ж розділилися: одному передали дві рушниці, іншому тушу вбитого кабана. А решта – 6 мисливців почали спішно втікати без багажу. В результаті працівникам «Звірівського» вдалося піймати лише чоловіка, який ніс тушу кабана. Ним виявився мешканець Луцька Микола Нашков. Чоловік кинув тушу та намагався втікати вже без неї, однак невдало. Після того, як на місце прибули активісти «Правого сектору» та «Самооборони Волині», Нашков почав розповідати, що насправді пішов у поле «гуляти» та «збирати гриби». При цьому на куртці чоловіка видно кров від підстреленого кабана. Цей факт він пояснював тим, що нібито побачив мертву тушу і вирішив занести додому.
Лише коли на місце прибули правоохоронці, із документів Нашкова вдалося встановити, що на нього зареєстрована мисливська гвинтівка 12 калібру, а також те, що він член Українського товариства мисливців та рибалок.
Поряд знайшли криваві сліди від туші та сліди інших мисливців. Неподалік на березі невеликої річки Конопельки, що протікає через «Звірівське», правоохоронці виявили туші ще 3 убитих кабанів. За словами, Яреми Байди, імовірно, це не всі постраждалі, бо кабани із «весняного виводку» і ще досі ходять групами разом із своєю маткою. Оскільки стріляли картеччю, а пострілів було багато, могли поранити й інших кабанів.
«Попсували все стадо… і це ж не з голоду вони стріляли, заради розваги. От з цього зокрема починаються всі проблеми в країні. Це ж не вороги кабанів нищать, наші люди», – каже Ярема Байда.
За його словами, компенсувати за кожного вбитого кабана державі браконьєри мають по 10 тисяч гривень.
Вже сьогодні туші обіцяють віддати на експертизу, щоб м’ясо не попсувалося, і після дослідження була можливість їх реалізувати.
Джерело: hromadske.volyn.ua

P.S. За словами директора ДП «МГ «Звірівське» Яреми Байди м’ясо вже перероблене на тушковані консерви і буде відправлене бійцям у зону АТО. Браконьєри мають відшкодувати 44880 грн збитків господарству.
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

DSC_0534-711x460

Cімейство лосів врятували

IMG_0320 (1)

У єгеря ДП «МГ «Звірівське» Романа Бокія вівторковий день почався з телефонного дзвінка.
– Їду у свій обхід і бачу, як на річці Путилівці чотири лосі провалися під лід, борсаються, можуть потонути, – із слухавки доносився схвильований голос майстра лісу Святослава Ліщука. – Потрібно рятувати, бо загинуть.
Роман Юрійович про подію повідомив директора Звірівського мисливського господарства Ярему Байду, а сам сів у машину і поїхав на місце події. Між селами Дубище і Башлики річка особливо небезпечна і норовлива, має глибокі яруги та ями. Ось там, намагаючись потрапити до урочища Гребеньки Мощаницького лісництва, і провалились звірі. Роман Бокій побачив, як вони борсалися серед уламків криги. Схоже було, що у пастку потрапила ціла лосина сімейка. Сохань зі всієї сили намагався вибратися на лід, але кожного разу копита тільки розколювали підмиту кригу. Поруч боролися за життя лосиха та двоє її дитинчат. Навіть люди, шукаючи рятунку, йдуть по головах інших, щоб вибратися із води, а тут лосі старались не тільки втриматися самі на плаву, а й своїм прикладом підбадьорити малечу. Чоловіки розгубилися, стали думати, як врятувати незвичне сімейство, зрештою взялися прорубувати канал, хоч це було дуже небезпечно. Коли дорослим лосям вдалося по ньому наблизитися до берега й вони відчули під ногами землю, то стали вистрибувати на лід. Спершу вибравсяч рогач, і, хоч підйом тут не з легких, за мить вже був на березі. За ним з крижаного полону видряпалась і лосиха. А ось малеча дна дістати ще не могла і їй довелося несолодко. Роман Бокій і Святослав Ліщук продовжували прорубувати шлях до берега. І якоїсь миті малий лосюк – він був дещо крупніший і здоровший – таки скористався ним, вискочив на лід і пішов слідами батьків, а самочка з кожною миттю втрачала сили. Збігло вже більше години, як вона боролася за життя.
– Ми вже збиралися підчепити її поясами чи мотузками, аби витягти, – розповідає Роман Бокій. –Це було дуже небезпечно для нас і лосенятка, та й наблизитись до нього майже не було змоги. Та нам таки вдалося прорубати до неї канал і якось майже блискавично схопити за вуха і висмикнути з води.
Лосеня було настільки втомлене, що впало на лід, мов неживе, і ще з півгодини приходило до тями. Єгер вже думав забирати на господарку, поки окріпне. Підійшли ближче, а воно підняло голову і нашорошило вуха. Явний сигнал, щоб трималися від нього подалі. Зрештою зіп’ялося на ноги, вибігло на берег й за прикладом старших, що через метрів двісті таки перепливли річку, знову стрибнуло на кригу з надією перебратися на інший берег. І його знову спіткала невдача. Берег – ще та круча! Тож лосеня вже вдруге провалилося під кригу, опинилося у воді. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що тут глибоке місце, швидка течію, а берег крутий і до того ж вкрився кіркою льоду. Що тільки лосеня вистрибне, одразу сковзається і летить назад, пірнає під воду.
– Ми зайшли збоку, знову взялися прорубувати в очереті шурф, намокли. Зо дві години лосеня ще барахталось у воді, а обезсилівши, зіперлося передніми копитцями об лід, стало прохально дивитися на людей. Святослав по побілці викликав на підмогу синів – Валентина і Юру. Вони примчалися на мотоциклі і допомогли нагнати лосеня у пробитий серед криги карман, постояло там, вистрибнуло і невдовзі було вже у лісі.
Єгер із майстром подалися назирці. Боялися, щоб ослабла тварина не злягла де на землю: могла б замерзнути. Пройшли кілька кварталів, самочка не спинялася. Обоє розуміли, що кров у звіра розігрілася, але продовжували йти… Кілометрів за два побачили, що сліди всіх чотирьох особин зібралися докупи, сімейка знову об’єдналася і далі помандрувала разом у безпечне місце.
– Тут проходить міграційний шлях диких звірів, – ділиться спостереженнями Роман Юрійович. – Йдуть вони з Рівненської області через Звірівські масиви у район Маневицьких пущ. У нас довго не затримуються. Від сили можуть пробути місяць-два. Може їх не влаштовує кормова база, турбує людський фактор або є інша причина, але ці велетні згодом мігрують в глибинні ліси (вочевидь, у район Черемського природного заповідника, де мають і належну кормову базу, і єгерський захист від браконьєрів є – С. Ц.). Зазвичай, звірі перебираються через Путилівку плавом, адже о цій порі морозів ще нема. А тут річка широка – до двадцяти метрів, робить загин. З берегів вже лід, віддалік неокріпла крига, ще й присипані сніжком ледь затягнуті промоїни… От і провалилися… Добре, що ми нагодилися.
Роман Бокій відзняв все на цифрову камеру. Каже, це його другий фільм про порятунок диких звірів. Перший був про благородного оленя, що потрапив у браконьєрську петлю. Це було у березні 2013-го. Напередодні обійшов цілий лісок, до вечора зняв близько десятка петель. А наступного ранку з товаришем поїхали перевірити, чи не пропустив яку. І точно: одну сталеву пастку не вгледів, у неї і потрапив худющий велетень-сохань. О, благородний олень ще більш потайний, аніж лось. І силач не менший! Щоб його визволити, знадобилось четверо хоробрих і відчайдушних єгерів. Олень борюкався… Довелося довгими жердинами вкласти звіра на землю й тварина змирилася, стала чекати на вирішення своєї долі. Хтось розпутував стальну петлю, а Роман притримував лежачого оленя за роги. .. Знявши петлю, забрали жердини і відбігли на безпечну віддаль. Олень не ворушився… Єгері спробували підбадьорити його вигуками і тими ж таки жердинами. Він підвівся і ще якийсь час стояв, не вірячи, що петлі більше нема. А потім, впевнившись, що вільний, рушив, зробив кількадесять кроків і впинився, озирнувся на рятівників, ніби дякуючи, постояв і неквапом пішов своєю стежкою. У ДП «МГ «Звірівське» єгер працює з 2007 року, набачився різного звіра. Траплялося, що виходжував хворих козлів, від лютих морозів рятував оленяток і кабанів, підгодовував зубрів, затримував браконьєрів із оленями, козами, кабанами, був побитий… Словом, всього довелося набачитись, а ось щоб цілу сімейку лосів рятувати! Це уперше.
– Лось – рідкісна тварина, – каже рятівник. – Зазвичай, як хороший корм і добрі умови, самка приводить двох лосенят. Торік зима була легка, великих морозів і снігів не було, ось і народила двійню. Побачити сімейство лосів, ще й напередодні Різдвяних свят – суще диво. Рідкому природолюбу так пощастить. Усі четверо триматимуться разом, допоки молоді не знайдуть пару, а лосиха не приведе нове потомство. Але й тоді звірі не втрачають зв’язку: твориться стадо, лосиний рід.
Роман Бокій вже зробив презентацію свого фільму. Першими глядачами стали друзі, дружина Ірина та доньки. Старшенькій Ані три рочки і вона у великому захваті від таткового кіно, а меншенька – чотиримісячна Віка – ще з янголами спілкується, лиш лепече та рученятками до когось помахує. Вона може знає щось таке, чого дорослі не розуміють. Принаймні, друзі рятівників не вірять, що лосина сім’я була насправді і навіть «купалась» у Путилівці. «Це все вигадка!.. – кажуть. – Таке навіть придумати важко. От вже вигадники…» Побачимо, що казатимуть, переглянувши фільм Романа Бокія.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

IMG_0320 IMG_0321 (1)

97xh3sr5yx3pn0cRmEkNt7JdZn0=IMG_0320 A8r-fodUHMg2aXbPcieDZ7gRr9Y=IMG_0320 axPxnTPlYdmsgZgDFPnvOIKVZ0o=IMG_0325 G6+36YvPcdFLGvk6P3UFBzGBFHs=IMG_0321 IPexDbj96lBzWxGU5UR2n86-CvU=IMG_0327 jgVSGXRVeRZX49l8hHe5Xdf5PY4=IMG_0326 nb2FZC7ZzJKLxzvHyttAS0dHApk=IMG_0328 nE561t7zrvSV1Vt8BSyiZ3QKj24=IMG_0329 nFH8eUr28DQcoDIXlaMUWRIOGJ8=IMG_0323 PYDqIse0o2jKkjWfqEvjOuglbXo=IMG_0321 PxlnxJrVhh+Uki5O8zLBZqw6Fj8=IMG_0336

Критикували! Реагуємо: Порубки у Цуманських лісах

В інтернет-виданнях з’явилася замітка про волинських самооборонівців, які з ревізією завітали до Цуманських лісівників. Вона поширилася по багатьох виданнях, а в декого викликала навіть злорадство. Мовляв, часи міняються, а звички лісівників – ні. Що ж, лісоуправлінці разом із дирекцією Цуманського лісгоспу також пройшлися слідами самооборонівців.
– І що ж ви виявили? – цікавлюся у головного лісничого ДП «Цуманське ЛГ» Сергія Арендарчука. – Самооборона Волині справедлива чи ні?
– Загалом факти підтвердилися, – каже Сергій Григорович. – Ми бачимо, що їй довіряють більше, аніж нам. Адже Самооборону повідомили про факт рубки, нас – ні. Але втручання громадської організації стало прямим спонуканням і до нас, більш прискіпливо і строго подивитися на те, що робиться у наших лісах.
– І що ви виявили?
– Всі ці порубки, про які пишуть електронні ЗМІ, були насправді. Щоправда, там йдеться про збитки на 500 тис. грн. Ця цифра завищена. У кварталі 23 видділів 22, 24 на площі 13.3 га ми нарахували 70 пеньків. Загальна кубомаса зрізаних лісоматеріалів становить 66 кубометрів. Згідно лісорубного квитка №474294 від 1 квітня 2014 р. на цих ділянках проводилися очистка лісу від захаращеності (53 кубометри), згідно ТТН вивезено 21,666 пил. хвойного ІІІ сорту і технічної сировини хвойної 30.438 кубометрів. Тож кількість самовільних пнів 13. Наголошую: тринадцять, а не шістдесят шість. Також виявлено самовільну порубку сосни сироростучої у кількості 29 дерев загальною кубомасою 25 кубометрів. Всього заподіяно шкоди на 108700, 48 грн.
У кварталі 29 видділу 1 площею 8,5 га нараховано 65 пеньків, загальна кубомаса лісодеревини 61 кубометр. Згідно лісорубного квитка №474294 від 1 квітня 2014 року відведено очистку лісу від захаращеності (28 кубометрів), вивезено згідно ТТН 29,952 кубометрів техсировини хвойного пиловника. Свіжих пеньків не виявлено.
У кв. 42 вид. 3 пл 13 га нараховано 64 пеньки загальною кубомасою 61 кубометр. Згідно лісорубного квитка №421972 від 10.06. 2014 р. відведена очистка лісу від захаращеності – 50 кубометрів, вивезено згідно ТТН 20,374 кубометра пиловника хвойного і 30,298 кубометра технічної сировини пиловника хвойного. Виявлене 13 свіжозрізаних сос загальною кубомасою 12 кубометрів. Завдано збитків на суму 49954,49 грн.
У кв 29 вид. 12 виявлено 5 свіжозрізаних дерев сосни (д: 28-1; 32-3, 36-1) загальною кубомасою 4 кубометри, завдано збитків на суму 17848,20грн.
Отож всього по обходу №3 виявлено 47 самовільно зрізаних дерев, чим завдано шкоди господарству на суму 176503,17 грн.
– Це також немало. Чи складено за фактом перевірки протокол? Які заходи прийнято?
– Звичайно, ці факти запротокольовано. Комісія константувала, що майстри майстерських дільниць Віктор Аршулік та Юрій Гламазда приховали цей факт від лісничого Олександра Грицая. Стосовно майстрів, особливо Юрія, який працює всього чотири місяці, можна говорити про недосвідченість. Звісно, це не виправдання. Але за кілька місяців обійти обхід, взяти на контроль всі дерева, виявити саморізи – не так вже просто. Але лісничий Цуманського лісництва – досвідчений працівник і мав би проявити більше рішучості та принциповості. Та й контроль за лісом лежить на лісничому. Отож усі троє відсторонені від роботи, простіше кажучи, звільнені. Шкода працівників, але реагувати на зауваги громадського сектора змушені. І погоджуємось, що якраз Самооборона, Автомайдан, Правий сектор не переслідують якихось приватних інтересів, а мають державницький підхід. Їх люди, як і втім, лісівники також зараз захищають Україну на Сході, ми тут у тилу маємо розуміти, що фактично живемо під час неоголошеного військового стану, тому маємо бути взаємно відповідальні і більш строгі.
– Хто міг бути крадієм цих дерев?
– Хто б не був, рано чи пізно потрапить до рук лісової охорони, – каже Сергій Арендарчук. – Працівниками державної лісової охорони складено близько 60 протоколів про лісопорушення лісового законодавства, а саме незаконні рубки, на загальну суму збитків 76533 грн, в добровільному порядку по 52 протоколах сплачено на 69074 грн. Три справи передано до судово-слідчих органів на суму збитків 7459 грн. На порушення правил полювання складено три протоколи на суму адмінстягнення 3060 грн та вилучено три рушниці, які передано до Ківерцівського райвідділу РВ УМВС.
В зоні діяльності підприємства знаходиться 69 пилорам, з яких більша половина не зареєстровані. Саме це стає причиною напруги, вважають працівники лісгоспу.
– Перевіряти їх лісова охорона немає права, – бідкається головний лісничий. –Навіть якщо вдається виявити рубку по гарячих слідах, то на пилораму, де розпилюється пиловник, господарі не пускають. І тут ми би просили громадські організації допомогти з їх контролем.
Дирекція лісгоспу провела аналогічні перевірки по всіх лісництвах, з лісничими та майстрами лісу проведена відповідна роз’яснювальна робота.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

 

Аукціон: Попит на лісоматеріали зростає

IMAG1188У приміщенні ВОУЛМГ відбувся загальний аукціон з продажу необробленої деревини 1 кварталу 2015 р. Він проходив у дві частини. Його проводив представник товарної біржі «Універсальна-Полісся» Володимир Макарчук. На цих торгах виставлялися лоти дров паливних, пиловник дуба, сосни та листяний, технічна сировина для ВТП та фансировина для стругання. Понад сто учасників взяло участь в аукціоні, закупивши 99% лісосировини.
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

Фото Олександра Боровицького.

IMAG1189 IMAG1190 IMAG1191

 

Вітальне слово: Віталію Котеленцю – 50!

IMG_2117Ювілей завітав на поріг Віталія Котеленця – сумлінного директора, зразкового сім’янина, люблячого сина та батька. Йому виповнилося п’ятдесят літ! За плечима – доріг без ліку, добрих діл – тисячі. Живе державними справами, клопочеться про громаду, разом з колективом лісівників-однодумців плекає ліси. Віталій Віталійович – доброзичлива, щира, інтелігентна людина, авторитетний і компетентний керівник лісомисливського господарства, шанований і досвідчений директор-працелюб. Народився у смт Колки у сім’ї педагогів, тут здобув середню освіту, вступив до Львівського лісотехнічного університету, вивчився на інженера лісового господарства. Трудову діяльність розпочав у 1986 році інженером Української комплексної лісовпорядної експедиції. З 1989 р. по 2008 р. працював у Колківському держлісгоспі на посадах інженера-технолога консервного цеху, лісничим Колківського лісництва, головним інженером та головним лісничим. З 2008 р. по 2010 р. – директор ДП «Любешівське ЛМГ», відтак очолив ДП «Колківське лісове господарство», згодом знову призначений на посаду директора ДП «Любешівське ЛМГ», де працює по сьогодні. За час роботи в системі лісового господарства Віталій Котеленець зарекомендував себе висококваліфікованим фахівцем, вмілим організатором лісогосподарського та лісопромислового виробництва. Багато уваги приділяє ефективному використанню лісосировинних ресурсів, охороні та захисту лісу, лісорозведенню, за що має відзнаки. А ще разом із дружиною Ларисою Дмитрівною (начальником консервного цеху ДП «Колківське ЛГ») виховали двох чудових доньок, живуть у смт Колки.
Працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, державних лісогосподарських підприємств Волині, обласних організацій профспілки працівників лісового господарства і Товариства лісівників України щиро вітають ювіляра з цією знаменною датою і бажають миру, довголіття, щастя, любові, доброго здоров’я та благополуччя. Хай Ваша працелюбність, заслужений авторитет і досвід вірно служать Українській державі, її народу, лісівничому побратимству, зеленоліссю.
Прес-служба ВОУЛМГ
На фото: Віталій Котеленець з дружиною Ларисою.

IMG_2114 IMG_2115

 

Президент України: «Волинь – це перлина української землі з тисячолітньою історією»

IMG_7413IMG_7469У Волинському академічному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка урочисто відзначили 75-річчя утворення Волинської області. А святкові заходи розпочалися ранковою кавою у ресторані готелю «Україна», де зібрався цвіт Волині – найдостойніші представники Волині. Їх особисто вітав голова Волинської обласної адміністрації Володимир Гунчик. Відтак шановані люди побували у музеї Волинської ікони, поклали квіти до фотостели Героїв Небесної Сотні.

IMG_7348Пообіді Володимир Гунчик у холі музично-драматичного театру відкрив тематичну виставкову експозицію «Волинь-75», присвячену 75-річчю створення Волинської області. На ній представлено стенди про історію провідних гогсподарських підрозділів Волині. Є серед них і стенд Волинського обласного управління лісового та мисливського сосподарства. Тож голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик разом з гостями на хвильку зупинився і біля нього. Поруч нього був і Луцький міський голова Микола Романюк, що свого часу закінчив Львівський лісотехнічний інститут і згодом зробив державницьку кар’єру, як, до речі, багато інших лісівників.
– Чи згадуєте лісогалузь? – влучивши момент, запитав у Миколи Ярославовича.
– Звичайно. Хоча свій шлях у професію я почав з лісопереробки, – показав рукою на світлини стенду.
Лісівники Волині історію області писали зеленим кольором, з часу утворення області збільшили лісистість краю удвічі, довівши її до 34 відсотків. Сьогодні під крилом ВОУЛМГ знаходиться 28 господарських підрозділів. Це один із найбільших платників податків.
На стендах Волинського обласного краєзнавчого музею означені найголовніші етапи 75-річччя області. А ще історія Волині виписана вишиваними рушниками та короваями, на яких народні майстрині закарбували і дари лісу та його мешканців. І це не менш значимий і харизматичний, надзвичайно цікавий літопис.
Вже зі сцени голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик зачитав послання Президента України до волинян.
«Дорогі волиняни!
Щиро вітаю вас із 75-ю річницею від дня утворення Волинської області.
Волинь – це перлина української землі з тисячолітньою історією, неповторною красою природи, унікальною культурною спадщиною. Це край талановитих і працелюбних людей.
З волинською землею пов’язана доля багатьох видатних діячів у різних сферах суспільного життя. Серед них – історик і політолог В’ячеслав Липинський, сходознавець Агатангел Кримський, лінгвіст Микола Крушевський, художник Андроник Лазарчук, математик Михайло Кравчук. На Волині проживала родина Косачів, яка дала світові геніальну Лесю Українку.
Завдяки високому патріотичному духові та національній свідомості волиняни завжди перебували в авангарді борців за Україну. Так було в минулому, так є і зараз. Ви одними з перших стали на захист гідного європейського майбутнього країни під час Революції гідності, а нині мужньо відстоюєте територіальну цілісність і незалежність нашої Вітчизни.
Висловлюю глибоку вдячність жителям Волині за самовіддану працю, плекання національних традицій та вагомий внесок у розбудову Української держави.
Упевнений, що Волинська область має посісти належне місце серед інших регіонів України у розвитку промисловості, сільського господарства, туристичної галузі.
Зичу усім добробуту, миру та злагоди, примноження здобутків в ім’я величного майбутнього України». Петро Порошенко до цих слів прикріпив і конкретні відзнаки трудолюбивим краянам. Ще 2 грудня 2014 року Президент України підписав указ № 904/2014 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій Волинської області»: «За вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурно-освітній розвиток Волинської області, значні трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 75-річчя від дня утворення області постановляю:
Нагородити орденом “За заслуги” І ступеня ШУМСЬКОГО Віктора Анатолійовича – директора сільськогосподарського підприємства “Рать” Луцького району.
Нагородити орденом “За заслуги” II ступеня СЛАПЧУКА Василя Дмитровича – письменника, громадського діяча, члена Національної спілки письменників України.
Нагородити орденом “За заслуги” III ступеня БЛАЖЕНЧУКА Володимира Івановича – голову Волинського облвиконкому у 1990-1992 роках, представника Президента України у Волинській області у 1992-1994 роках, депутата Волинської обласної ради шести скликань, ЗАПОТОЦЬКОГО Артема Олександровича – старшого юрисконсульта відділу департаменту товариства “Континіум”.
Нагородити орденом “За мужність” III ступеня СИЧУКА Миколу Георгійовича – члена Волинської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану, учасника антитерористичної операції на Сході України.
Нагородити орденом княгині Ольги III ступеня БОНДАР Катерину Миколаївну – пекаря-майстра товариства “Ковельський хлібокомбінат”.
Нагородити медаллю “За працю і звитягу”
КОВАЛЬЧУКА Віталія Ярославовича – птахівника бригади акціонерного товариства “Володимир-Волинська птахофабрика”
Присвоїти почесні звання:
“НАРОДНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ”
ОСИК Ользі Терентіївні артистці драми Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка
“ЗАСЛУЖЕНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ”
БЕДЕНЮКУ Павлу Сергійовичу – завідувачеві Бихівської амбулаторії загальної практики – сімейної медицини Центру первинної медико-санітарної допомоги Любешівського району
“ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ”
ПИЛИПЮКУ Петру Павловичу – голові регіональної ради підприємців у Волинській області, генеральному директору товариства “Модерн-Експо”
“ЗАСЛУЖЕНИЙ ЖУРНАЛІСТ УКРАЇНИ”
ЗУБЧУК Катерині Василівні – редакторові відділу газети “Волинь-нова”, члену Національної спілки журналістів України
“ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ УКРАЇНИ”
ТАРАСЮКУ Володимиру Йосиповичу – голові спортивного клубу “Олімп”, викладачеві фізичної культури Луцького педагогічного коледжу.» Закінчилася урочиста частина святковим концертом за участю професійних і аматорських колективів Волині.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: святкова виставка; Володимир Гунчик зачитує звернення Президента України Петра Порошенка до волинян.

IMG_7472 IMG_7404 IMG_7405 IMG_7406 IMG_7420 IMG_7424 IMG_7350IMG_7383IMG_7397IMG_7440 IMG_7441 IMG_7442 IMG_7443 IMG_7445 IMG_7450 IMG_7340 IMG_7338

Круглий стіл: ключі до порозуміння

IMG_7306У ВОУЛМГ відбувся круглий стіл за участі лісоуправлінців та деревообробників. Шукали «ключі» до порозуміння, а також розмірковували, як краще співпрацювати і виживати у цих складних умовах. Окрім лісоуправлінців, директорського корпусу лісопідприємств та крупних і малих деревовобробників на цю зустріч прийшли представники правого сектора, громадської ради при ВОУЛМГ, обласної ради, СБУ, торгової біржі, ЗМІ. Бажаючих було так багато, що зібрання могло перетворитися у збори. Але на пропозицію начальника ВОУЛМГ Василя Мазурика всі погодилися, щоб коло учасників обмежити представництвом від кожної зацікавленої сторони. Узгодили, хто представлятиме. До цього переліку увійшло близько двох десятків представників усіх сторін, у тому числі й держадміністрації, обласної ради, СБУ, податкової інспекції. Звісно, деревообробники і лісівники. Відтак почалася напрацювання питань, які потребують обговорення. Василь Мазурик зачитав лист голови «Асоціації «Деревообробників Волині» Івана Литвинюка. «Враховуючи проблемну ситуацію із виконанням договірних зобов’язань по реалізації круглих лісоматеріалів, куплених суб’єктами господарювання в галузі переробки деревини на аукціонах, та реалізацією і переробкою круглого лісу поза межами аукціонів», Іван К пропонував обговорити «виконання держлісгоспами та суб’єктами підприємницької діяльності своїх договірних зобов’язань згідно аукціонів, переробку круглого лісу (наявність власних цехів, переробку деревини на арендованих площах та давальницькі схеми переробки), ціни, об’єми та умови поставки круглого лісу на власну переробку та в арендовані цехи, роботу біржі, яка проводить аукціони та біржові торги, процес інформування про порядок, терміни та об’єми лотів, дотримання здорової конкуренції та забезпечення в першу чергу місцевих переробників…» Відтак слово взяв сам Іван Литвинюк і озвучив рекомендації загальних зборів «Асоціації деревообробників Волині» для ВОУЛМГ: «забезпечити виставлення на загальні торги всього об’єму деревини, що заготовляється (за винятком власних потреб та потреб населення для будівництва), інформувати про планові об’єми заготівлі необробленої деревини в розрізі держлісгоспів через сайт управління; формування лотів на торги повинні здійснювати держлісгоспи, виходячи із реальних об’ємів лісозаготівлі та можливості відпуску сировини покупцям (завантаження та доїзд до місця завантаження). Обов’язковою є присутність на торгах представників продавців, які мають виступати гарантами наявності продукції, що виставляються на торгах; управлінню лісового господарства забезпечити рівну участь в аукціонах всіх суб’єктів деревопереробки, включаючи держлісгоспи, які мають власні цехи. Звернутися в Державне агентство лісових ресурсів із вимогою про скасування проведення спеціалізованих торгів як таких, що не забезпечують рівність всіх суб’єктів господарювання до сировини, а також заборону експорту круглих лісоматеріалів; формування початкової ціни аукціону на необроблену деревину проводити із врахуванням собівартості та планової рентабельності; біржі, що проводить торги, забезпечити розробку договорів купівлі необробленої деревини, які передбачають взаємну відповідальність сторін за виконання умов договорів, а також обмеження участі тих учасників, які не виконують своїх договірних зобов’язань; додаткові біржові торги проводити лише після виконання держлісгоспами своїх договірних зобов’язань по загальних аукціонах, а також для реалізації непроданої деревини на загальному аукціоні; просити обласну державну адміністрацію ініціювати перед Урядом України про виведення деревообробних цехів із підпорядкування державних лісових господарств; з метою виведення із тіні незареєстрованих пилорам, що надають послуги населенню розробити спрощений порядок реєстрації таких суб’єктів із залученням органів місцевого самоврядування на місцях. Провести повну інвентаризацію деревообробників по районах в розрізі сільських, міських та селищних рад; в майбутньому пропонується розробка порядку реалізації необробленої деревини із врахуванням потреб місцевих переробників, що дасть змогу реально наповнювати місцеві бюджети та забезпечувати зайнятість місцевого населення (насамперед – польський досвід)». Іван Литвинюк також додав, що інвестор вклав свої гроші у придбання обладнання і чекає, що його витрати окупляться. А тут лісгоспи відновлюють свої лісопереробні цехи, що може завдати шкоди приватному бізнесу. Краще б займалися пеперобкою ягід та грибів…
Одразу стало зрозуміло, Асоціація захищає корпоративні інтереси, боїться конкуренції з боку лісгоспів. Директор ДП «Маневицьке ЛГ» Володимир Родіон резонно запитав, чому його лісопідприємство, згідно цих рекомендацій, обмежується у праві на власну деревообробку. Маневицький лісгосп з пуском пелетної лінії створив 160 робочих місць, справно виплачує заробітню плату робітникам, дбає про умови їх праці. Зараз лісогосподарське підприємство займається модернізацією і розбудовою, робить сушку, доводить до ладу їдальню, розширюватиме автопарк.
– Ми хочемо відновити столярне виробництво, – аргаментував Володимир Олександрович. – Нам це вигідно. Це при тому, що підприємство є найбільшим платником податків. Тільки за 11 місяців поточного року заплатило їх понад 11 млн грн. І середня зарплатня виросла до 4500 грн. Та й гриби-ягоди ми також переробляємо. Тільки одного березового соку цієї весни виготовили на 2 млн грн, наступного плануємо збільшити до 400 тонн. Для цього дві лінії поміняємо на сучасніші. При цьому ми не скривдили жодного місцевого переробника.
Своє бачення проблем круглого столу озвучив директор товарної біржі «Універсальна Полісся» Володимир Макарчук, голова Громадської ради ВОЛУЛМГ Петро Шишко, представники великих і малих деревообробних підприємств.
Цікавим був виступ керівника Правого сектора Волинської області Павла Данильчука.
– Я три місяці був на передовій, щойно повернувся на Волинь і бачу, що тут нічого не міняється, – з болем мовив патріот-доброволець. – Багато моїх товаришів загинуло, боронячи Україну. Ви маєте зрозуміти, що йде війна. Лісова галузь Волині – одна з найпріоритетніших. Вона не тільки дає людям роботу, а й сплачує найбільші податки у місцеві бюджети. Від її роботи залежить стабільність життя області. Вона має позбутися старих корупційних схем, оновитися. Ми будемо домагатися порядку, прозорості і державницького розуміння інтересів України.
Після його слів у залі стало значно тихіше і всі сторони, обмінявшись пропозиціями, претензіями, сумнівами, спробували знайти державницьке українське рішення, яке б враховувало інтереси усіх без винятку і було на благо як держави, так і її громадян.
Виступив також перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, який висловив готовність до діалогу та лобіювання, в доброму значенні цього слова, інтересів громади.
Учасники круглого столу домовились знову зібратися 5 грудня, у п’ятницю, о 15 годині в ІЕЦ ВОУЛМГ для продовження консультацій.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото автора: під час спільного засідання лісівників та деревообробників.

IMG_7301 IMG_7309 IMG_7313 IMG_7307 IMG_7298 IMG_7296 IMG_7305 IMG_7311 IMG_7317

 

З трудового фронту на передову

IMAG1171З смт Цумань Ківерцівського району на Схід України вирушило чотири буси гуманітарної допомоги для учасників АТО. Серед волонтерів, які відправились у далеку дорогу, жителі смт Цумань Микола Арендарчук, Ярослав Гламазда, Олег Кузьмик, Володя Шнит, Юрій Кузьмик, Володимир Мельник, Сергій Філюк, Роман Чорненький, Сергій Януль. Напередодні вони провели велику та складну роботу по організації та збору коштів, продуктів харчування, теплих речей та одягу, різних найнеобхідніших матеріалів. За допомогою зверталися до жителів навколишніх сіл, усіх небайдужих людей. Збирали картоплю, консервацію, гроші, все, що давали.
– Вони їдуть на передову не вперше, – каже один з волонтерів цього мирного гуманітарного автопробігу депутат Цуманської селищної ради Олександр Боровицький. – Почалося все із того, що ми зібралися у Юрія Кузьмика і вирішили зробити щось корисне для захисту України. Були тут депутати Ківерцівської районної та Цуманської сільської рад, лікар стоматолог Роман Чорненький, також Микола Арендарчук, Ярослав Гламазда, Олег Кузьмик, Володимир Мельник, Сергій Філюк, Володя Шнит, Сергій Януль. Пригадую, хтось запропонував провести збір коштів та продуктів харчування для волинян, що перебувають у зоні АТО.
До ідеї долучилася міжконфесійна допомога священників Тарас, Михайла, пресвітера Федора. Тож небавом про «фронтову» ініціативу цуманчан вже знали прихожани усіх храмів, а тоді стали долучатися й жителі сусідніх сіл Дубище, Башлики, Холоневичі, Липно, Знамирівка, Сильне, Городище, Карпилівка, Грем’яче, Скреготівка. Відтак приєдналися вчителі та учні Цуманської ЗОШ І-ІІІ ст. Діти початкових класів намалювали малюнки, старші написали листи бійцям, педагоги зібрали кошти. Відгукнулися і підприємства, зокрема, колектив санаторію матері та дитини “Пролісок» на чолі із Валентиною та Ярославом Касардою, ДП «Цуманське ЛГ», Цуманська районна лікарня, ПАТ «Цумань», підприємці із смт Цумань, с. Боголюби та м. Рівного… Депутат Цуманської селищної ради Ніна Денисюк купила теплих перин, а ще до волонтерської групи долучився депутат Ківерцівської районної ради, підприємець Володимир Дейна, який виготовив 16 пічок-буржуйок, щоб солдатам було біля чого грітись. Дрова працівники Цуманського лісгоспу відправили на передову ще напередодні. Також передали теплі бушлати, берци, термобілизну, рукавиці, шапки, балаклави, технічний інструмент, зокрема, бензопилу, електричну генераторну станцію, ножі та ліхтарики… Багато селян давало картоплю, тож частину реалізували і на виручені кошти закупили теплі речі, медикаменти, засоби гігієни та продукти, а близько 2,5 тонн вирішили відправити на передову. Загалом все це заледве помістилося у чотири буси.
– Люди розуміють, що майбутнє України зараз вирішується не тільки у сесійній залі парламенту, а й, і це насамперед, на Сході, де триває неоголошена війна проти України, – підсумовує Олександр Боровицький. – Там зараз найважче. І хто, як не ми, з трудового фронту повинні допомагати нашим солдатам.
– Волиняни вірять, що Україна вистоїть, – додає Роман Чорненький. – «Армія і народ – єдині!» Буде у нас і мир і перемога. Дякуємо всім за підтримку!
Сергій Цюриць.
На фото Олександра Боровицького: гуманітарна допомога для учасників АТО.

IMG_0365 IMG_0363 IMAG1179 IMG_0369 IMG_0370 IMG_0375 IMG_0373 IMAG1171 IMG_0377

У «Лісову школу» завітали гімназисти

SONY DSCВідбулося чергове заняття «Лісової школи», що діє при ІЕЦ ВОУЛМГ. Цього разу тут гостювали учні 3 класу Луцької гімназії №4. Цікавилися історією лісу, різними деревами, птахами та звірами. Правду кажучи, здивувала їх велика любов до лісу, жалість і вболівання за все живе. Дивлячись на чучела диких кабанів, плямистих оленів, зубра, вовка, зайчика, питали: «А вони справжні?». А отримавши схвальну відповідь, дивувались: «А навіщо їх забили?» І саме це, дорогі дорослі, дуже зворушує: «Діти не можуть збагнути, заради чого дорослі вбивають звірів». Думаю, багато мисливців так само не знають, для чого вони це роблять. Адже всілякого м’яса у їх холодильниках – навалом, як кажуть. То що, причиною мисливський азарт? Азарт вбивати!.. Дітям він не зрозумілий. Дітям радісно, коли звіра можна було би побачити живим, навіть підгодувати. Адже ніхто із них не сумнівається, що вони менші помічники людини.
Третячки вже бували у справжніх лісах, навіть у Шацькому національному природному парку. Уміють розрізняти різні породи лісів, знають, що всі дерева від весни до осені цілодобово працюють. Серед дерев нема ледарів. Вони виробляють кисень, очищають повітря від пилу, творять клімат… Вони багато чого уміють робити. І юні гімназисти також вже багато чого вміють, але вчаться, щоб свої знання примножити і стати у майбутньому знаними лікарями, інженерами, кінорежисерами… Чимало із дітей вже уміють знімати кіно. Принаймні, третячки відзняли сюжет про цю екскурсію на сучасні телефони. Про що, зізнаюся, у дитинстві я і мріяти не міг. Але дискусія все ж зчинилася: де усім своїм вмінням навчаються дерева? І чи всі деревця в однаковій мірі володіють «знаннями» фотосинтезу, творення грунту та кліматичних температурних режимів… І хто вчителі у дерев? І де та школа, що вчить дерево бути Деревом-умійком. Зізнаюся, це несподіваний поворот навіть для великих вчених. Адже людина, століттями ціленаправлено творячи рівнолісся для своїх корисливих цілей, задає і напрямки мислення «деревам», притлумлює «великі вміння дерев», здобуті впродовж еволюційного розвитку.
– Це матінка Природа учить! – мовила котрась найкмітливіша гімназистка.
Домовились, що всі напишуть, як матінка Природа навчає, які предмети викладаються у її школі. А ще всі гуртом помандрували уявою у часи льодовика – до Черемського природного заповідника. Там є піщана гряда, перед якою льодовик зупинився. І де зупинився льодовик, рослинність інша, аніж там, куди він не зайшов.
– А хто його зупинив? – здивувалися діти.
– А хто зараз зупиняє війну на Сході України? Герої…
– А як звали цього героя?
– У нас були Котигорошко, Вернидуб, Крутивус, – розмірковували діти. – А як же цього було звати? Може, Льодостоп або Теплун.
Словом, ще й ім’я прадавньому українському герою часів льодовика вирішили придумати. Така «Лісова школа». А наступна мандрівка цих дітей буде до Волинської народної кіностудії «Волинь», де юні природолюби переглянуть фільми про ліси, зустрінуться з людиною-легендою Борисом ревенком.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
На фото: юні природолюби у «лісовій школі».

IMG_7288 IMG_7290 IMG_7293