Юрій Болоховець: “Входимо в активну фазу пожежонебезпечного періоду і вже маємо сумну статистику”
Під час війни лісівники висадили 108,2 млн деревних рослин у рамках програми «Зелена країна»
Олександр Кватирко: «Дуже пишаюся нашим колективом»
125 придорожніх рекреаційних пунктів на Волині чекають на вас

Василь Мазурик привітав сусідів-педагогів із 75-річчям

_DSC0019Урочистості з нагоди 75-річчя Луцького педагогічного коледжу проходили у Волинському академічному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. Зал був по вінця заповнений випускниками усіх років, поважними гостями, викладачами та студентством. Серед запрошених був і начальник ВОУЛМГ Василь Мазурик, який, тиснучи руку директору педагогічного коледжу Петрові Бойчуку, побажав миру і добра усім педагогам і студентам. Святкова програма розпочалася з величної композиції про початки та розвій української освіти. Спершу зі сцени промовляли до глядачів князь Київської Русі Ярослав Мудрий, король Данило Галицький, князь Острожський, перший президент УНР Михайло Грушевський, письменниця Лариса Косач, відтак взяв слово і директор Луцького педагогічного коледжу Петро Бойчук. Він розповів про історію навчального закладу, його педагогів та викладачів, здобутки. Привітав педколеджівців і голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, а декількох працівників нагородив почесними грамотами. Вітальне слово мовили також голова обласної ради Валентин Вітер, Луцький міський голова Микола Романюк, начальник обласного управління освіти та науки Валентина Загрева, Митрополит Луцький і ВолинськийМихаїл, представники духовенства УПЦ МП, вищих навчальних закладів міста та області, випускники різних років. Багатьох працівників нагороджено почесними грамотами, подяками. Було багато різних подарунків і самому ювіляру-коледжу. Міський голова Микола Романюк, зокрема, за висаджені студентами дерева, догляд міського парку культури і відпочинку пообіцяв ще й бруківку гарну викласти перед коледжем. Виступи переривалися художніми номерами мистецьких колективів.

А починалася історія цього навчального закладу зі створення педагогічної школи, де готували вчителів початкових класів. У 1944 році реорганізовано в педагогічне училище. З 1954 року в навчальному закладі розпочато підготовку вихователів для дошкільних установ, а з 1957 року – вчителів музики та музичних керівників. З 1999 року здійснюється підготовка фахівців за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура». У 2003 році Луцьке педагогічне училище реорганізовано у педагогічний коледж. Сьогодні це єдиний навчальний заклад ІІ рівня акредитації на Волині, який готує фахівців за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста та бакалавра. За ці роки навчальний заклад випустив понад 18 тисяч освітян. Ось уже сім років Луцький педагогічний коледж очолює кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України, голова ради директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Волині Петро Бойчук. Навчальний процес забезпечує 231 викладач.

Луцький педагогічний коледж сусідить з Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, студенти бувають на екскурсіях у музеї лісу, що діє у ВОУЛМГ, беруть участь у Всеукраїнських акціях «Майбутнє лісу у твоїх руках».

Сергій Цюриць,

прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

_DSC0033 _DSC0037 _DSC0046 _DSC0048 _DSC0082 _DSC0085 _DSC0086 _DSC0093 _DSC0098 _DSC0105

Під пильною охороною – лісові зелені красуні

ялинки (1) Напередодні новорічних свят посилено працюватиме державна лісова охорона. Під пильною увагою лісівників буде головний атрибут та окраса кожного дому – вічнозелена пишна красуня-ялинка та сосна. Тому, хто незаконно зріже хвойне деревце, доведеться сплатити штраф 85 гривень та суму збитків, завданих лісовому господарству, – 198,39 гривень.
Придбати ж новорічну красуню можна буде за кілька днів до Нового року у місті на ялинкових базарах, які розкинуться біля контор Любомльського лісництва та лісгоспу. Кожна законна ялинка матиме спеціальну бирку, де буде значитись її походження. Вартуватиме вона від 35 гривень.
Люба Хвас,
прес-служба ДП «Любомльське ЛГ».
Фото автора.

ялинки (2) платації новорчних сосен платації новорчних сосен (1) ялинки (2)

Плекаємо ліс для майбутніх поколінь

Переймаючи у своїй роботі досвід європейських країн, волинські лісівники намагаються досягнути нових успіхів у галузі ведення лісового господарства. Працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, мабуть, першими в Україні запровадили програму формування, вирощування і збереження кращих дерев основних лісоутворюючих порід шляхом маркування та обліку. Заплановану роботу унаочнив семінар, що відбувся на минулому тижні на базі Маневицького держлісгоспу. Захід, на який було запрошено директорів лісових та лісомисливських господарств Волині, головних лісничих, головних інженерів, керівників окремих установ, організацій, представників влади, а також представників мас-медіа краю, засвідчив, що завдання відтворення і захисту лісів у природоохоронців області значиться серед пріоритетних. 

Роботу семінару лісівники спланували цікаво, підбиваючи підсумки року, що завершується. Присутні побували в розсадниках, площах, де є сприяння природному поновленню тощо і переконалися, що працівники Маневицького лісгоспу до ведення лісових робіт мають серйозний підхід. Відзначаючи якість новозбудованих лісових доріг, зокрема на території Галузійського та Маневицького лісництв, начальник ВОУЛМГ Василь Мазурик слушно зауважив, що лісові артерії лісівники будують не на рік, а на тривалу перспективу, та ще передусім — на користь людям, для котрих ліс є чи не найосновнішим джерелом фінансового забезпечення.

Оглянули учасники семінару будиночки для обігріву робітників штатних бригад, яких у Маневицькому держлісгоспі налічується 18. Нині зима, холодно, а відтак назріває  потреба потурбуватися і про гаряче харчування.

Життя не стоїть на місці. Плин часу та висока свідомість спонукає лісівників Волині   вивчати і застосовувати європейський лісівничий досвід.  Можна сказати, що волинські природоохоронці стали першопрохідцями в Україні у плані втілення в своїй щоденній роботі напрацювань європейських колег. Програма формування, вирощування і збереження кращих дерев основних лісоутворюючих порід шляхом маркування та обліку, яку управління Волинського обласного лісового та мисливського господарства уже затвердило, на переконання багатьох, хто працює в цій сфері, дасть ефективні результати.

Як виконання програми виглядає на практиці (сосна і дуб на сьогодні є основними лісоутворюючими породами, тому господарство ведеться по цих двох основних породах), було продемонстровано на одній із ділянок  Маневицьких лісів.  Нині спеціалісти відділу лісового господарства ВОУЛМГ уже провели тренінг-навчання щодо запровадження програми і згідно із розпорядженням начальника лісоуправління Василя Мазурика окремо виїхали до лісгоспів області, аби продовжити започатковану роботу. Начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс зазначив, що виконати завдання  на вимогу керівництва управління лісівники повинні встигнути до нового року, до початку рубок 2015 року.

— Відбираємо на гектар 250-300 кращих дерев. При цьому не втрачаються таксаційні показники, повнота мусить залишатися після рубки, як і решта вимог, — пояснив Борис Павлович. —  Але коли до віку головної рубки доростає 270 в середньому найкращих дерев та ще якщо додати до них 30-40 допоміжних, які в насадженні повинні бути обов’язково присутні, тоді на ділянці буде і запас, і відповідна асортиментна структура.

Багато лісівників переконані в тому, що впровадження програми, затвердженої управлінням, – шлях, по якому сьогодні повинні йти справжні природоохоронці. Досвідчений лісівник, директор ДП «Любешівагроліс» Віктор Симонович зазначив, що це дуже і дуже потрібна справа. «Наше завдання —  не тільки зрубати те, що вже виросло, а створити високобонітетні  насадження. Дерева, що ростуть, — довести до віку рубки. Відбирати ж ті, які пошкоджені, підсохлі та відсталі в процесі росту…»

Для багатьох є очевидним, що у спільній на благо Україні роботі лісівники Волині гуртуються як одне ціле. Вони роблять все для того, аби передати наступним поколінням гарну спадщину — ліс, який має відповідати усім без винятку лісівничим нормам.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На знімках: Борис Бабеляс проводить навчання працівників ДП «Любешівагроліс» в рамках запровадженої програми. Маркування дерев. 

маркуванняяячобробка 3обробка 5обробка 7

маркування9 маркування8 маркування44 маркування3 маркування маркування99 марк1 маркуван66 иректор

Тушонки для бійців АТО від ДП «Любешівагроліс»

Як розповіли працівники лісгоспу, впольованого дикого кабанчика без вагань було вирішено переробити на тушонки і відправити на харчування в зону АТО.

Натуральна м’ясна продукція —  м’ясна тушонка, тушонка з квасолею —  виготовлялася у приміщенні консервного цеху  ДП «Любешівагроліс» за найкращими традиційними рецептами. А загалом, за словами майстра цеху Людмили Шеметюк, для підтримки бійців зони АТО уже було відправлено більше тисячі банок різних соків власного виробництва, а тепер ось – і тушонки в кількості близько 500 банок.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. 

тушонки тушонки2 тушонки7 тушонки8 тушонки9 тушонкидд

Міні-заправочна станція працює на економію

Працівники ДП «Любешівагроліс» придбали міні-заправочну станцію, що на сьогодні на кожному літрі дизельного пального вже дає дві гривні економії, а в місяць ця сума складатиме в межах 30 тисяч гривень. За словами директора ДП “Любешівагроліс” Віктора Симоновича,  встановлення станції було передбачено з метою економії коштів лісгоспу. У планах колективу —  придбати ще й бензинову міні-заправку.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. 

заправка

Колектив лісгоспу заготовляє дрова на АТО

дрова любешив

Із думкою про новорічні свята…

Працівники ДП «Любешівагроліс» розпочали реалізацію новорічних ялинок. Для цього на території лісгоспу, як і в попередні роки, обладнали ялинковий базар.

За словами інженера лісових культур ДП «Любешівагроліс» Андрія Оласюка, реалізація ялинок цьогоріч з подіями на Сході країни суттєво знизилася, але тим не менше місцеві люди з бажанням мати головний атрибут новорічного свята не йдуть самовільно до лісу із сокирами, а звертаються до лісівників. Більшість з них уже знають місце розташування  ялинкового ринку, і охоче звертаються до працівників лісгоспу за допомогою. Тим більше, що середні ціни на ялинки і цьогоріч помірні — залежно від діаметра від 40 до 60 грн.

Для передноворічного настрою перехожих, а також з нагоди свят, що наближаються, працівники лісгоспу на автобусній зупинці власними силами облаштували ошатну дерев’яну альтанку, прикрасивши її новорічною атрибутикою.

Світлана МІСЬОНГ, прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. 

zkbyrf 666 ялинка55 ялинки ялинки1

Резонансні події очима hromadske.volyn.ua: На Волині «накрили» браконьєрів, які вбили четверо кабанів, але кажуть, що «пішли на гриби»

DSC_0514-711x460Працівники державного підприємства «Мисливське господарство «Звірівське» виявили групу із 8 браконьєрів, що попри заборону полювали на кабанів. При цьому одного із них затримали. Чоловік каже, що «прийшов на гриби». Подія трапилася у неділю, 7 грудня.
Як розповідає директор «Звірівського» Ярема Байда, вранці він почув звуки пострілів, що лунали з польових територій на території господарства. Зорієнтуватися, звідки саме стріляли, допомогло те, що пострілів було близько 20. Разом із в.о. заступника директора Юрієм Бесарабчуком та лісниками вони попрямували за «стрілками» та виявили на полі, що в межах «Звірівського», 8 чоловік.
За словами Яреми Байди, у цьому сезоні полювати в цьому мисливському господарстві взагалі заборонено, тому працівники «Звірівського» почали переслідувати браконьєрів. Ті ж розділилися: одному передали дві рушниці, іншому тушу вбитого кабана. А решта – 6 мисливців почали спішно втікати без багажу. В результаті працівникам «Звірівського» вдалося піймати лише чоловіка, який ніс тушу кабана. Ним виявився мешканець Луцька Микола Нашков. Чоловік кинув тушу та намагався втікати вже без неї, однак невдало. Після того, як на місце прибули активісти «Правого сектору» та «Самооборони Волині», Нашков почав розповідати, що насправді пішов у поле «гуляти» та «збирати гриби». При цьому на куртці чоловіка видно кров від підстреленого кабана. Цей факт він пояснював тим, що нібито побачив мертву тушу і вирішив занести додому.
Лише коли на місце прибули правоохоронці, із документів Нашкова вдалося встановити, що на нього зареєстрована мисливська гвинтівка 12 калібру, а також те, що він член Українського товариства мисливців та рибалок.
Поряд знайшли криваві сліди від туші та сліди інших мисливців. Неподалік на березі невеликої річки Конопельки, що протікає через «Звірівське», правоохоронці виявили туші ще 3 убитих кабанів. За словами, Яреми Байди, імовірно, це не всі постраждалі, бо кабани із «весняного виводку» і ще досі ходять групами разом із своєю маткою. Оскільки стріляли картеччю, а пострілів було багато, могли поранити й інших кабанів.
«Попсували все стадо… і це ж не з голоду вони стріляли, заради розваги. От з цього зокрема починаються всі проблеми в країні. Це ж не вороги кабанів нищать, наші люди», – каже Ярема Байда.
За його словами, компенсувати за кожного вбитого кабана державі браконьєри мають по 10 тисяч гривень.
Вже сьогодні туші обіцяють віддати на експертизу, щоб м’ясо не попсувалося, і після дослідження була можливість їх реалізувати.
Джерело: hromadske.volyn.ua

P.S. За словами директора ДП «МГ «Звірівське» Яреми Байди м’ясо вже перероблене на тушковані консерви і буде відправлене бійцям у зону АТО. Браконьєри мають відшкодувати 44880 грн збитків господарству.
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

DSC_0534-711x460

Cімейство лосів врятували

IMG_0320 (1)

У єгеря ДП «МГ «Звірівське» Романа Бокія вівторковий день почався з телефонного дзвінка.
– Їду у свій обхід і бачу, як на річці Путилівці чотири лосі провалися під лід, борсаються, можуть потонути, – із слухавки доносився схвильований голос майстра лісу Святослава Ліщука. – Потрібно рятувати, бо загинуть.
Роман Юрійович про подію повідомив директора Звірівського мисливського господарства Ярему Байду, а сам сів у машину і поїхав на місце події. Між селами Дубище і Башлики річка особливо небезпечна і норовлива, має глибокі яруги та ями. Ось там, намагаючись потрапити до урочища Гребеньки Мощаницького лісництва, і провалились звірі. Роман Бокій побачив, як вони борсалися серед уламків криги. Схоже було, що у пастку потрапила ціла лосина сімейка. Сохань зі всієї сили намагався вибратися на лід, але кожного разу копита тільки розколювали підмиту кригу. Поруч боролися за життя лосиха та двоє її дитинчат. Навіть люди, шукаючи рятунку, йдуть по головах інших, щоб вибратися із води, а тут лосі старались не тільки втриматися самі на плаву, а й своїм прикладом підбадьорити малечу. Чоловіки розгубилися, стали думати, як врятувати незвичне сімейство, зрештою взялися прорубувати канал, хоч це було дуже небезпечно. Коли дорослим лосям вдалося по ньому наблизитися до берега й вони відчули під ногами землю, то стали вистрибувати на лід. Спершу вибравсяч рогач, і, хоч підйом тут не з легких, за мить вже був на березі. За ним з крижаного полону видряпалась і лосиха. А ось малеча дна дістати ще не могла і їй довелося несолодко. Роман Бокій і Святослав Ліщук продовжували прорубувати шлях до берега. І якоїсь миті малий лосюк – він був дещо крупніший і здоровший – таки скористався ним, вискочив на лід і пішов слідами батьків, а самочка з кожною миттю втрачала сили. Збігло вже більше години, як вона боролася за життя.
– Ми вже збиралися підчепити її поясами чи мотузками, аби витягти, – розповідає Роман Бокій. –Це було дуже небезпечно для нас і лосенятка, та й наблизитись до нього майже не було змоги. Та нам таки вдалося прорубати до неї канал і якось майже блискавично схопити за вуха і висмикнути з води.
Лосеня було настільки втомлене, що впало на лід, мов неживе, і ще з півгодини приходило до тями. Єгер вже думав забирати на господарку, поки окріпне. Підійшли ближче, а воно підняло голову і нашорошило вуха. Явний сигнал, щоб трималися від нього подалі. Зрештою зіп’ялося на ноги, вибігло на берег й за прикладом старших, що через метрів двісті таки перепливли річку, знову стрибнуло на кригу з надією перебратися на інший берег. І його знову спіткала невдача. Берег – ще та круча! Тож лосеня вже вдруге провалилося під кригу, опинилося у воді. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що тут глибоке місце, швидка течію, а берег крутий і до того ж вкрився кіркою льоду. Що тільки лосеня вистрибне, одразу сковзається і летить назад, пірнає під воду.
– Ми зайшли збоку, знову взялися прорубувати в очереті шурф, намокли. Зо дві години лосеня ще барахталось у воді, а обезсилівши, зіперлося передніми копитцями об лід, стало прохально дивитися на людей. Святослав по побілці викликав на підмогу синів – Валентина і Юру. Вони примчалися на мотоциклі і допомогли нагнати лосеня у пробитий серед криги карман, постояло там, вистрибнуло і невдовзі було вже у лісі.
Єгер із майстром подалися назирці. Боялися, щоб ослабла тварина не злягла де на землю: могла б замерзнути. Пройшли кілька кварталів, самочка не спинялася. Обоє розуміли, що кров у звіра розігрілася, але продовжували йти… Кілометрів за два побачили, що сліди всіх чотирьох особин зібралися докупи, сімейка знову об’єдналася і далі помандрувала разом у безпечне місце.
– Тут проходить міграційний шлях диких звірів, – ділиться спостереженнями Роман Юрійович. – Йдуть вони з Рівненської області через Звірівські масиви у район Маневицьких пущ. У нас довго не затримуються. Від сили можуть пробути місяць-два. Може їх не влаштовує кормова база, турбує людський фактор або є інша причина, але ці велетні згодом мігрують в глибинні ліси (вочевидь, у район Черемського природного заповідника, де мають і належну кормову базу, і єгерський захист від браконьєрів є – С. Ц.). Зазвичай, звірі перебираються через Путилівку плавом, адже о цій порі морозів ще нема. А тут річка широка – до двадцяти метрів, робить загин. З берегів вже лід, віддалік неокріпла крига, ще й присипані сніжком ледь затягнуті промоїни… От і провалилися… Добре, що ми нагодилися.
Роман Бокій відзняв все на цифрову камеру. Каже, це його другий фільм про порятунок диких звірів. Перший був про благородного оленя, що потрапив у браконьєрську петлю. Це було у березні 2013-го. Напередодні обійшов цілий лісок, до вечора зняв близько десятка петель. А наступного ранку з товаришем поїхали перевірити, чи не пропустив яку. І точно: одну сталеву пастку не вгледів, у неї і потрапив худющий велетень-сохань. О, благородний олень ще більш потайний, аніж лось. І силач не менший! Щоб його визволити, знадобилось четверо хоробрих і відчайдушних єгерів. Олень борюкався… Довелося довгими жердинами вкласти звіра на землю й тварина змирилася, стала чекати на вирішення своєї долі. Хтось розпутував стальну петлю, а Роман притримував лежачого оленя за роги. .. Знявши петлю, забрали жердини і відбігли на безпечну віддаль. Олень не ворушився… Єгері спробували підбадьорити його вигуками і тими ж таки жердинами. Він підвівся і ще якийсь час стояв, не вірячи, що петлі більше нема. А потім, впевнившись, що вільний, рушив, зробив кількадесять кроків і впинився, озирнувся на рятівників, ніби дякуючи, постояв і неквапом пішов своєю стежкою. У ДП «МГ «Звірівське» єгер працює з 2007 року, набачився різного звіра. Траплялося, що виходжував хворих козлів, від лютих морозів рятував оленяток і кабанів, підгодовував зубрів, затримував браконьєрів із оленями, козами, кабанами, був побитий… Словом, всього довелося набачитись, а ось щоб цілу сімейку лосів рятувати! Це уперше.
– Лось – рідкісна тварина, – каже рятівник. – Зазвичай, як хороший корм і добрі умови, самка приводить двох лосенят. Торік зима була легка, великих морозів і снігів не було, ось і народила двійню. Побачити сімейство лосів, ще й напередодні Різдвяних свят – суще диво. Рідкому природолюбу так пощастить. Усі четверо триматимуться разом, допоки молоді не знайдуть пару, а лосиха не приведе нове потомство. Але й тоді звірі не втрачають зв’язку: твориться стадо, лосиний рід.
Роман Бокій вже зробив презентацію свого фільму. Першими глядачами стали друзі, дружина Ірина та доньки. Старшенькій Ані три рочки і вона у великому захваті від таткового кіно, а меншенька – чотиримісячна Віка – ще з янголами спілкується, лиш лепече та рученятками до когось помахує. Вона може знає щось таке, чого дорослі не розуміють. Принаймні, друзі рятівників не вірять, що лосина сім’я була насправді і навіть «купалась» у Путилівці. «Це все вигадка!.. – кажуть. – Таке навіть придумати важко. От вже вигадники…» Побачимо, що казатимуть, переглянувши фільм Романа Бокія.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

IMG_0320 IMG_0321 (1)

97xh3sr5yx3pn0cRmEkNt7JdZn0=IMG_0320 A8r-fodUHMg2aXbPcieDZ7gRr9Y=IMG_0320 axPxnTPlYdmsgZgDFPnvOIKVZ0o=IMG_0325 G6+36YvPcdFLGvk6P3UFBzGBFHs=IMG_0321 IPexDbj96lBzWxGU5UR2n86-CvU=IMG_0327 jgVSGXRVeRZX49l8hHe5Xdf5PY4=IMG_0326 nb2FZC7ZzJKLxzvHyttAS0dHApk=IMG_0328 nE561t7zrvSV1Vt8BSyiZ3QKj24=IMG_0329 nFH8eUr28DQcoDIXlaMUWRIOGJ8=IMG_0323 PYDqIse0o2jKkjWfqEvjOuglbXo=IMG_0321 PxlnxJrVhh+Uki5O8zLBZqw6Fj8=IMG_0336

Критикували! Реагуємо: Порубки у Цуманських лісах

В інтернет-виданнях з’явилася замітка про волинських самооборонівців, які з ревізією завітали до Цуманських лісівників. Вона поширилася по багатьох виданнях, а в декого викликала навіть злорадство. Мовляв, часи міняються, а звички лісівників – ні. Що ж, лісоуправлінці разом із дирекцією Цуманського лісгоспу також пройшлися слідами самооборонівців.
– І що ж ви виявили? – цікавлюся у головного лісничого ДП «Цуманське ЛГ» Сергія Арендарчука. – Самооборона Волині справедлива чи ні?
– Загалом факти підтвердилися, – каже Сергій Григорович. – Ми бачимо, що їй довіряють більше, аніж нам. Адже Самооборону повідомили про факт рубки, нас – ні. Але втручання громадської організації стало прямим спонуканням і до нас, більш прискіпливо і строго подивитися на те, що робиться у наших лісах.
– І що ви виявили?
– Всі ці порубки, про які пишуть електронні ЗМІ, були насправді. Щоправда, там йдеться про збитки на 500 тис. грн. Ця цифра завищена. У кварталі 23 видділів 22, 24 на площі 13.3 га ми нарахували 70 пеньків. Загальна кубомаса зрізаних лісоматеріалів становить 66 кубометрів. Згідно лісорубного квитка №474294 від 1 квітня 2014 р. на цих ділянках проводилися очистка лісу від захаращеності (53 кубометри), згідно ТТН вивезено 21,666 пил. хвойного ІІІ сорту і технічної сировини хвойної 30.438 кубометрів. Тож кількість самовільних пнів 13. Наголошую: тринадцять, а не шістдесят шість. Також виявлено самовільну порубку сосни сироростучої у кількості 29 дерев загальною кубомасою 25 кубометрів. Всього заподіяно шкоди на 108700, 48 грн.
У кварталі 29 видділу 1 площею 8,5 га нараховано 65 пеньків, загальна кубомаса лісодеревини 61 кубометр. Згідно лісорубного квитка №474294 від 1 квітня 2014 року відведено очистку лісу від захаращеності (28 кубометрів), вивезено згідно ТТН 29,952 кубометрів техсировини хвойного пиловника. Свіжих пеньків не виявлено.
У кв. 42 вид. 3 пл 13 га нараховано 64 пеньки загальною кубомасою 61 кубометр. Згідно лісорубного квитка №421972 від 10.06. 2014 р. відведена очистка лісу від захаращеності – 50 кубометрів, вивезено згідно ТТН 20,374 кубометра пиловника хвойного і 30,298 кубометра технічної сировини пиловника хвойного. Виявлене 13 свіжозрізаних сос загальною кубомасою 12 кубометрів. Завдано збитків на суму 49954,49 грн.
У кв 29 вид. 12 виявлено 5 свіжозрізаних дерев сосни (д: 28-1; 32-3, 36-1) загальною кубомасою 4 кубометри, завдано збитків на суму 17848,20грн.
Отож всього по обходу №3 виявлено 47 самовільно зрізаних дерев, чим завдано шкоди господарству на суму 176503,17 грн.
– Це також немало. Чи складено за фактом перевірки протокол? Які заходи прийнято?
– Звичайно, ці факти запротокольовано. Комісія константувала, що майстри майстерських дільниць Віктор Аршулік та Юрій Гламазда приховали цей факт від лісничого Олександра Грицая. Стосовно майстрів, особливо Юрія, який працює всього чотири місяці, можна говорити про недосвідченість. Звісно, це не виправдання. Але за кілька місяців обійти обхід, взяти на контроль всі дерева, виявити саморізи – не так вже просто. Але лісничий Цуманського лісництва – досвідчений працівник і мав би проявити більше рішучості та принциповості. Та й контроль за лісом лежить на лісничому. Отож усі троє відсторонені від роботи, простіше кажучи, звільнені. Шкода працівників, але реагувати на зауваги громадського сектора змушені. І погоджуємось, що якраз Самооборона, Автомайдан, Правий сектор не переслідують якихось приватних інтересів, а мають державницький підхід. Їх люди, як і втім, лісівники також зараз захищають Україну на Сході, ми тут у тилу маємо розуміти, що фактично живемо під час неоголошеного військового стану, тому маємо бути взаємно відповідальні і більш строгі.
– Хто міг бути крадієм цих дерев?
– Хто б не був, рано чи пізно потрапить до рук лісової охорони, – каже Сергій Арендарчук. – Працівниками державної лісової охорони складено близько 60 протоколів про лісопорушення лісового законодавства, а саме незаконні рубки, на загальну суму збитків 76533 грн, в добровільному порядку по 52 протоколах сплачено на 69074 грн. Три справи передано до судово-слідчих органів на суму збитків 7459 грн. На порушення правил полювання складено три протоколи на суму адмінстягнення 3060 грн та вилучено три рушниці, які передано до Ківерцівського райвідділу РВ УМВС.
В зоні діяльності підприємства знаходиться 69 пилорам, з яких більша половина не зареєстровані. Саме це стає причиною напруги, вважають працівники лісгоспу.
– Перевіряти їх лісова охорона немає права, – бідкається головний лісничий. –Навіть якщо вдається виявити рубку по гарячих слідах, то на пилораму, де розпилюється пиловник, господарі не пускають. І тут ми би просили громадські організації допомогти з їх контролем.
Дирекція лісгоспу провела аналогічні перевірки по всіх лісництвах, з лісничими та майстрами лісу проведена відповідна роз’яснювальна робота.
Сергій Цюриць,
прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства